Библия - Обещанное Восстановление

Дiї

Розділ 10

1 Проживав же один чоловік у Кесарі́ї, на йме́ння Корни́лій, сотник по́лку, що звавсь Італійським.

2 З усім домом своїм він побожний був та богобійний, подавав людям щедру ми́лостиню, і за́вжди Богові молився.

3 Явно він у видінні, десь коло години дев'ятої дня, бачив Ангола Божого, що до нього зійшов і промовив йому: „Корни́лію!“

4 Він поглянув на нього й жахнувся, й сказав: „Що, Господи?“ Той же йому відказав: „Моли́тви твої й твоя ми́лостиня перед Богом згадалися.

5 Тепер же пошли до Йоппі́ї людей, та й приклич Си́мона, що зветься Петром.

6 Він гостює в одно́го гарбарника Си́мона, що дім має при морі. Він скаже тобі, що́ ти маєш робити“.

7 Коли ж Ангол, що йому говорив, відійшов, той закликав двох із своїх слуг домо́вих, і вояка́ богобійного з тих, що служили при ньому,

8 і розповів їм усе та й послав їх в Йоппі́ю.

9 А наступного дня, як у дорозі були́ вони та наближа́лись до міста, Петро вийшов на го́рницю, щоб помолитись, о годині десь шостій.

10 І став він голодний, і їсти схотів. Як йому ж готували, захо́плення на нього найшло,

11 і бачить він небо відкрите, і якуюсь посу́дину, що схо́дила, немов простира́ло велике, яка, за чотири кінці прив'язана, спускалась додолу.

12 У ній же знахо́дились чотириногі всілякі, і зе́мне гаддя, і небесні пташки́.

13 І голос почувся до нього: „Устань, заколи, Петре, і їж!“

14 А Петро відказав: „Жа́дним способом, Господи, — бо ніко́ли не їв я нічого оги́дного чи то нечистого!“

15 І знов голос удруге до нього: „Що від Бога очи́щене, не вважай за оги́дне того́!“

16 І це сталося тричі, і посу́дина знов була взята на небо.

17 Як Петро ж у собі бенте́жився, що́ б то значило те видіння, що бачив, то ось посланці́ від Корнилія, розпитавши про Си́монів дім, спинилися перед ворі́тьми,

18 і спиталися, крикнувши: „Чи то тут сидить Си́мон, що зветься Петро?“

19 Як Петро ж над видінням роздумував, Дух промовив до нього: „Онде три чоловіки шукають тебе.

20 Але встань і зійди, і піди з ними без жодного су́мніву, бо то Я їх послав!“

21 І зійшовши Петро до тих му́жів, промовив: „Ось я той, що його ви шукаєте. З якої причини прийшли ви?“

22 А вони відказали: „Сотник Корни́лій, муж праведний та богобійний, слави доброї в усього люду юдейського, святим а́нголом був у видінні наставлений, щоб до дому свого покли́кати тебе та послухати слів твоїх“.

23 Тоді він покликав й гостинно прийняв їх. А другого дня він устав та й із ними пішов; також дехто з братів із Йоппі́ї пішли з ним.

24 І назавтра прийшли вони до Кесарі́ї. А Корнилій чекав їх, рідню й близьких дру́зів покликавши.

25 А як увіходив Петро, Корнилій зустрінув його, і до ніг йому впав і вклонився.

26 Та Петро його підвів, промовляючи: „Устань, бо й сам я люди́на!“

27 І, розмовляючи з ним, увійшов, і знайшов багатьох, що зібралися,

28 і промовив до них: „Ви знаєте, що не вільно юдеєві приставати й прихо́дити до чужани́ці. Та відкрив мені Бог, щоб я жодну люди́ну не мав за огидну чи то за нечисту.

29 Тому я без вага́ння прибув, як покликано. Тож питаю я вас: З якої причини ви слали по мене?“

30 А Корни́лій сказав: „Четвертого дня аж до цієї години я по́стив, а о дев'ятій годині молився я в домі своїм. І ото, перед мене став муж у блискучій одежі

31 й сказав: „Корнилію, почута молитва твоя, і твої ми́лостині перед Богом згадалися.

32 Тож пошли до Йоппі́ї, і приклич Си́мона, що зветься Петром. Він гостює в гарба́рника Си́мона, у госпо́ді край моря, — він при́йде й розпові́сть тобі“.

33 Я зараз по тебе послав, — ти добре зробив, що прийшов. Тож тепер перед Богом ми всі стоїмо́, щоб почути все те, що Господь наказав був тобі“.

34 А Петро відкрив у́ста свої та й промовив: „Пізнаю́ я поправді, що „не дивиться Бог на обличчя“,

35 але в кожнім наро́ді приємний Йому, хто боїться Його й чинить праведність.

36 Він слово послав для Ізраїлевих синів, благові́стячи мир через Ісуса Христа, що Госпо́дь Він усім.

37 Ви знаєте справу, що по всій Юдеї була й зачала́сь з Галілеї, після хрищення, що Іван проповідував,

38 Ісуса, що був із Назаре́ту, як помазав Його Святим Духом і силою Бог. І ходив Він, добро чинячи й усіх уздоро́влюючи, кого поневолив диявол, бо Бог був із Ним.

39 І ми свідки всьому, що́ Він учинив у Юдейському кра́ї та в Єрусалимі, — та вбили Його, на дереві повісивши.

40 Але Бог воскресив Його третього дня, і дав Йому, щоб з'явився,

41 не всьому наро́дові, але наперед Богом вибраним свідкам, нам, що з Ним їли й пили, як воскрес Він із мертвих.

42 І Він нам звелів, щоб наро́дові ми проповідували та засві́дчили, що то Він є призначений Богом Суддя для живих і для мертвих.

43 Усі пророки свідку́ють про Нього, що кожен, хто вірує в Нього, одержить про́щення гріхів Його Йме́нням“.

44 Як Петро говорив ще слова́ ці, зли́нув Святий Дух на всіх, хто слухав слова́.

45 А обрі́зані віруючі, що з Петром прибули́, здивувалися дивом, що дар Духа Святого пролився також на пога́н!

46 Бо чули вони, що мовами різними ті розмовляли та Бога звели́чували... Петро тоді відповів:

47 „Чи хто може заборонити христитись водою оцим, що оде́ржали Духа Святого, як і ми?“

48 І звелів охриститися їм у Йме́ння Ісуса Христа. Тоді просили його позостатися в них кілька днів.

Деяния апостолов

Глава 10

1 Муж же некий в Кесарии, по имени Корнилий, сотник из когорты, называемой Италийской,

2 благочестивый и боящийся Бога со всем домом своим, творящий много милостыни народу и молящийся Богу постоянно,

3 увидел ясно в видении, приблизительно около девятого часа, ангела Божия, который вошел к нему и сказал ему: Корнилий!

4 Он же, устремив на него взгляд и придя в страх, сказал: что, Господи? И он сказал ему: молитвы твои и милостыни твои вознеслись, как жертва воспоминания, пред Богом.

5 И теперь отправь людей в Иоппию и пошли за неким Симоном, который прозывается Петром;

6 он гостит у некоего Симона Кожевника, у которого дом близ моря.

7 Когда ангел, говоривший ему, отошел, он позвал двух из домочадцев и благочестивого воина, из состоявших при нем,

8 и изложив им все, послал их в Иоппию.

9 А на другой день, когда они были в пути и приближались к городу, взошел Петр на кровлю помолиться около шестого часа.

10 И почувствовал он голод и хотел есть. И пока готовили, нашло на него исступление.

11 И видит он, что небо открыто, и сходит некий сосуд, вроде большой скатерти, за четыре конца спускаемый на землю;

12 в нем были все четвероногие и пресмыкающиеся земные и птицы небесные.

13 И был голос к нему: встань, Петр, заколи и ешь.

14 Но Петр сказал: никоим образом, Господи, потому что я никогда не ел ничего скверного или нечистого.

15 И голос снова во второй раз к нему: что Бог очистил, ты не объявляй нечистым.

16 Это было трижды, и тотчас вознесён был сосуд на небо.

17 Когда же Петр недоумевал про себя, что бы значило видение, которое он видел, — вот люди, посланные Корнилием, расспросив о доме Симона, подошли к воротам,

18 и, возвысив голос, начали спрашивать, здесь ли гостит Симон, прозываемый Петром.

19 И пока Петр размышлял о видении, сказал ему Дух: вот три человека ищут тебя.

20 Но встань, спустись и иди к ним без всякого сомнения, потому что Я послал их.

21 И сойдя к людям, Петр сказал: вот я, кого вы ищете. По какому делу вы пришли?

22 Они же сказали: Корнилий сотник, муж праведный и боящийся Бога, имеющий доброе свидетельство от всего народа Иудейского, получил указание от святого ангела вызвать тебя в дом свой и послушать твоих речей.

23 Пригласив их, он оказал им гостеприимство. А на другой день он встал и вышел с ними, и некоторые из братьев Иоппийских пошли с ним.

24 А на следующий день вошли они в Кесарию. Корнилий же ожидал их, созвав родственников своих и ближайших друзей.

25 А когда Петр готов был войти, Корнилий, встретив его, пал к его ногам и поклонился.

26 Но Петр поднял его говоря: встань, сам я тоже человек.

27 И беседуя с ним, вошел, и находит многих в сборе,

28 и сказал он им: вы знаете, как незаконно для Иудея сближаться с иноплеменником или приходить к нему; а мне Бог указал не называть ни одного человека скверным или нечистым.

29 Поэтому я и пришел беспрекословно, будучи позван. Итак, я спрашиваю: по какой причине вы послали за мной?

30 И Корнилий сказал: в этот час пошел четвертый день, как я, в девятый час, молился у себя в доме, и вот стал передо мною муж в одежде блестящей

31 и говорит: «Корнилий, услышана твоя молитва, и милостыни твои воспомянуты пред Богом.

32 Итак, пошли в Иоппию за Симоном, который прозывается Петром: он гостит в доме Симона Кожевника близ моря».

33 Поэтому я тотчас же послал к тебе, и ты хорошо сделал, что пришел. Теперь же мы все пред Богом, чтобы выслушать всё, что повелено тебе Господом.

34 Петр отверз уста и сказал: Поистине я убеждаюсь, что Бог нелицеприятен,

35 но во всяком народе боящийся Его и делающий правду приятен Ему.

36 Он послал сынам Израилевым слово, благовествуя мир чрез Иисуса Христа; Этот есть Господь всех.

37 Вы знаете, что произошло по всей Иудее, начиная от Галилеи, после крещения, которое проповедал Иоанн:

38 об Иисусе из Назарета, как помазал Его Бог Духом Святым и силою, и Он ходил, благотворя и исцеляя всех угнетаемых диаволом, потому что Бог был с Ним.

39 И мы свидетели всего, что сделал Он в стране Иудейской и в Иерусалиме. Его они и убили, повесив на древе.

40 Его Бог воздвиг в третий день и дал Ему являться

41 — не всему народу, но свидетелям, предызбранным Богом, нам, которые с Ним ели и пили по воскресении Его из мертвых.

42 И Он повелел нам проповедать народу и засвидетельствовать, что Он есть поставленный Богом Судия живых и мертвых.

43 О Нем все пророки свидетельствуют, что всякий верующий в Него получит отпущение грехов именем Его.

44 Петр еще произносил эти слова, как сошел Дух Святой на всех слышащих слово.

45 И изумились верующие из обрезанных, которые пришли с Петром, что дар Святого Духа излился и на язычников;

46 ибо они слышали их, говорящих языками и величающих Бога.

47 Тогда ответил Петр: может ли кто отказать в воде крещения тем, кто приняли Духа Святого, как и мы?

48 И велел им креститься во имя Иисуса Христа. Тогда они попросили его остаться на несколько дней.

Дiї Розділ 10	Деяния апостолов Глава 10
1 Проживав же один чоловік у Кесарі́ї, на йме́ння Корни́лій, сотник по́лку, що звавсь Італійським.	1 Муж же некий в Кесарии, по имени Корнилий, сотник из когорты, называемой Италийской,
2 З усім домом своїм він побожний був та богобійний, подавав людям щедру ми́лостиню, і за́вжди Богові молився.	2 благочестивый и боящийся Бога со всем домом своим, творящий много милостыни народу и молящийся Богу постоянно,
3 Явно він у видінні, десь коло години дев'ятої дня, бачив Ангола Божого, що до нього зійшов і промовив йому: „Корни́лію!“	3 увидел ясно в видении, приблизительно около девятого часа, ангела Божия, который вошел к нему и сказал ему: Корнилий!
4 Він поглянув на нього й жахнувся, й сказав: „Що, Господи?“ Той же йому відказав: „Моли́тви твої й твоя ми́лостиня перед Богом згадалися.	4 Он же, устремив на него взгляд и придя в страх, сказал: что, Господи? И он сказал ему: молитвы твои и милостыни твои вознеслись, как жертва воспоминания, пред Богом.
5 Тепер же пошли до Йоппі́ї людей, та й приклич Си́мона, що зветься Петром.	5 И теперь отправь людей в Иоппию и пошли за неким Симоном, который прозывается Петром;
6 Він гостює в одно́го гарбарника Си́мона, що дім має при морі. Він скаже тобі, що́ ти маєш робити“.	6 он гостит у некоего Симона Кожевника, у которого дом близ моря.
7 Коли ж Ангол, що йому говорив, відійшов, той закликав двох із своїх слуг домо́вих, і вояка́ богобійного з тих, що служили при ньому,	7 Когда ангел, говоривший ему, отошел, он позвал двух из домочадцев и благочестивого воина, из состоявших при нем,
8 і розповів їм усе та й послав їх в Йоппі́ю.	8 и изложив им все, послал их в Иоппию.
9 А наступного дня, як у дорозі були́ вони та наближа́лись до міста, Петро вийшов на го́рницю, щоб помолитись, о годині десь шостій.	9 А на другой день, когда они были в пути и приближались к городу, взошел Петр на кровлю помолиться около шестого часа.
10 І став він голодний, і їсти схотів. Як йому ж готували, захо́плення на нього найшло,	10 И почувствовал он голод и хотел есть. И пока готовили, нашло на него исступление.
11 і бачить він небо відкрите, і якуюсь посу́дину, що схо́дила, немов простира́ло велике, яка, за чотири кінці прив'язана, спускалась додолу.	11 И видит он, что небо открыто, и сходит некий сосуд, вроде большой скатерти, за четыре конца спускаемый на землю;
12 У ній же знахо́дились чотириногі всілякі, і зе́мне гаддя, і небесні пташки́.	12 в нем были все четвероногие и пресмыкающиеся земные и птицы небесные.
13 І голос почувся до нього: „Устань, заколи, Петре, і їж!“	13 И был голос к нему: встань, Петр, заколи и ешь.
14 А Петро відказав: „Жа́дним способом, Господи, — бо ніко́ли не їв я нічого оги́дного чи то нечистого!“	14 Но Петр сказал: никоим образом, Господи, потому что я никогда не ел ничего скверного или нечистого.
15 І знов голос удруге до нього: „Що від Бога очи́щене, не вважай за оги́дне того́!“	15 И голос снова во второй раз к нему: что Бог очистил, ты не объявляй нечистым.
16 І це сталося тричі, і посу́дина знов була взята на небо.	16 Это было трижды, и тотчас вознесён был сосуд на небо.
17 Як Петро ж у собі бенте́жився, що́ б то значило те видіння, що бачив, то ось посланці́ від Корнилія, розпитавши про Си́монів дім, спинилися перед ворі́тьми,	17 Когда же Петр недоумевал про себя, что бы значило видение, которое он видел, — вот люди, посланные Корнилием, расспросив о доме Симона, подошли к воротам,
18 і спиталися, крикнувши: „Чи то тут сидить Си́мон, що зветься Петро?“	18 и, возвысив голос, начали спрашивать, здесь ли гостит Симон, прозываемый Петром.
19 Як Петро ж над видінням роздумував, Дух промовив до нього: „Онде три чоловіки шукають тебе.	19 И пока Петр размышлял о видении, сказал ему Дух: вот три человека ищут тебя.
20 Але встань і зійди, і піди з ними без жодного су́мніву, бо то Я їх послав!“	20 Но встань, спустись и иди к ним без всякого сомнения, потому что Я послал их.
21 І зійшовши Петро до тих му́жів, промовив: „Ось я той, що його ви шукаєте. З якої причини прийшли ви?“	21 И сойдя к людям, Петр сказал: вот я, кого вы ищете. По какому делу вы пришли?
22 А вони відказали: „Сотник Корни́лій, муж праведний та богобійний, слави доброї в усього люду юдейського, святим а́нголом був у видінні наставлений, щоб до дому свого покли́кати тебе та послухати слів твоїх“.	22 Они же сказали: Корнилий сотник, муж праведный и боящийся Бога, имеющий доброе свидетельство от всего народа Иудейского, получил указание от святого ангела вызвать тебя в дом свой и послушать твоих речей.
23 Тоді він покликав й гостинно прийняв їх. А другого дня він устав та й із ними пішов; також дехто з братів із Йоппі́ї пішли з ним.	23 Пригласив их, он оказал им гостеприимство. А на другой день он встал и вышел с ними, и некоторые из братьев Иоппийских пошли с ним.
24 І назавтра прийшли вони до Кесарі́ї. А Корнилій чекав їх, рідню й близьких дру́зів покликавши.	24 А на следующий день вошли они в Кесарию. Корнилий же ожидал их, созвав родственников своих и ближайших друзей.
25 А як увіходив Петро, Корнилій зустрінув його, і до ніг йому впав і вклонився.	25 А когда Петр готов был войти, Корнилий, встретив его, пал к его ногам и поклонился.
26 Та Петро його підвів, промовляючи: „Устань, бо й сам я люди́на!“	26 Но Петр поднял его говоря: встань, сам я тоже человек.
27 І, розмовляючи з ним, увійшов, і знайшов багатьох, що зібралися,	27 И беседуя с ним, вошел, и находит многих в сборе,
28 і промовив до них: „Ви знаєте, що не вільно юдеєві приставати й прихо́дити до чужани́ці. Та відкрив мені Бог, щоб я жодну люди́ну не мав за огидну чи то за нечисту.	28 и сказал он им: вы знаете, как незаконно для Иудея сближаться с иноплеменником или приходить к нему; а мне Бог указал не называть ни одного человека скверным или нечистым.
29 Тому я без вага́ння прибув, як покликано. Тож питаю я вас: З якої причини ви слали по мене?“	29 Поэтому я и пришел беспрекословно, будучи позван. Итак, я спрашиваю: по какой причине вы послали за мной?
30 А Корни́лій сказав: „Четвертого дня аж до цієї години я по́стив, а о дев'ятій годині молився я в домі своїм. І ото, перед мене став муж у блискучій одежі	30 И Корнилий сказал: в этот час пошел четвертый день, как я, в девятый час, молился у себя в доме, и вот стал передо мною муж в одежде блестящей
31 й сказав: „Корнилію, почута молитва твоя, і твої ми́лостині перед Богом згадалися.	31 и говорит: «Корнилий, услышана твоя молитва, и милостыни твои воспомянуты пред Богом.
32 Тож пошли до Йоппі́ї, і приклич Си́мона, що зветься Петром. Він гостює в гарба́рника Си́мона, у госпо́ді край моря, — він при́йде й розпові́сть тобі“.	32 Итак, пошли в Иоппию за Симоном, который прозывается Петром: он гостит в доме Симона Кожевника близ моря».
33 Я зараз по тебе послав, — ти добре зробив, що прийшов. Тож тепер перед Богом ми всі стоїмо́, щоб почути все те, що Господь наказав був тобі“.	33 Поэтому я тотчас же послал к тебе, и ты хорошо сделал, что пришел. Теперь же мы все пред Богом, чтобы выслушать всё, что повелено тебе Господом.
34 А Петро відкрив у́ста свої та й промовив: „Пізнаю́ я поправді, що „не дивиться Бог на обличчя“,	34 Петр отверз уста и сказал: Поистине я убеждаюсь, что Бог нелицеприятен,
35 але в кожнім наро́ді приємний Йому, хто боїться Його й чинить праведність.	35 но во всяком народе боящийся Его и делающий правду приятен Ему.
36 Він слово послав для Ізраїлевих синів, благові́стячи мир через Ісуса Христа, що Госпо́дь Він усім.	36 Он послал сынам Израилевым слово, благовествуя мир чрез Иисуса Христа; Этот есть Господь всех.
37 Ви знаєте справу, що по всій Юдеї була й зачала́сь з Галілеї, після хрищення, що Іван проповідував,	37 Вы знаете, что произошло по всей Иудее, начиная от Галилеи, после крещения, которое проповедал Иоанн:
38 Ісуса, що був із Назаре́ту, як помазав Його Святим Духом і силою Бог. І ходив Він, добро чинячи й усіх уздоро́влюючи, кого поневолив диявол, бо Бог був із Ним.	38 об Иисусе из Назарета, как помазал Его Бог Духом Святым и силою, и Он ходил, благотворя и исцеляя всех угнетаемых диаволом, потому что Бог был с Ним.
39 І ми свідки всьому, що́ Він учинив у Юдейському кра́ї та в Єрусалимі, — та вбили Його, на дереві повісивши.	39 И мы свидетели всего, что сделал Он в стране Иудейской и в Иерусалиме. Его они и убили, повесив на древе.
40 Але Бог воскресив Його третього дня, і дав Йому, щоб з'явився,	40 Его Бог воздвиг в третий день и дал Ему являться
41 не всьому наро́дові, але наперед Богом вибраним свідкам, нам, що з Ним їли й пили, як воскрес Він із мертвих.	41 — не всему народу, но свидетелям, предызбранным Богом, нам, которые с Ним ели и пили по воскресении Его из мертвых.
42 І Він нам звелів, щоб наро́дові ми проповідували та засві́дчили, що то Він є призначений Богом Суддя для живих і для мертвих.	42 И Он повелел нам проповедать народу и засвидетельствовать, что Он есть поставленный Богом Судия живых и мертвых.
43 Усі пророки свідку́ють про Нього, що кожен, хто вірує в Нього, одержить про́щення гріхів Його Йме́нням“.	43 О Нем все пророки свидетельствуют, что всякий верующий в Него получит отпущение грехов именем Его.
44 Як Петро говорив ще слова́ ці, зли́нув Святий Дух на всіх, хто слухав слова́.	44 Петр еще произносил эти слова, как сошел Дух Святой на всех слышащих слово.
45 А обрі́зані віруючі, що з Петром прибули́, здивувалися дивом, що дар Духа Святого пролився також на пога́н!	45 И изумились верующие из обрезанных, которые пришли с Петром, что дар Святого Духа излился и на язычников;
46 Бо чули вони, що мовами різними ті розмовляли та Бога звели́чували... Петро тоді відповів:	46 ибо они слышали их, говорящих языками и величающих Бога.
47 „Чи хто може заборонити христитись водою оцим, що оде́ржали Духа Святого, як і ми?“	47 Тогда ответил Петр: может ли кто отказать в воде крещения тем, кто приняли Духа Святого, как и мы?
48 І звелів охриститися їм у Йме́ння Ісуса Христа. Тоді просили його позостатися в них кілька днів.	48 И велел им креститься во имя Иисуса Христа. Тогда они попросили его остаться на несколько дней.

Старий
завіт

Новий
завіт

Дiї

Розділ 10

Деяния апостолов

Глава 10

Дiї

Розділ 10

Деяния апостолов

Глава 10

Старий завіт

Новий завіт

Дiї

Розділ 10

Деяния апостолов

Глава 10

Дiї

Розділ 10

Деяния апостолов

Глава 10

Старий
завіт

Новий
завіт