Библия - Обещанное Восстановление

Дiї

Розділ 2

1 Коли ж поча́вся день П'ятдесятниці, всі вони однодушно знахо́дилися вкупі.

2 І на́гло зчинився шум із не́ба, ніби буря рапто́ва зірва́лася, і перепо́внила ввесь той дім, де сиділи вони.

3 І з'явилися їм язи́ки поді́лені, немов би огне́нні, та й на кожному з них по одно́му осів.

4 Усі ж вони спо́внились Духом Святим, і почали́ говорити іншими мо́вами, як їм Дух промовляти давав.

5 Перебува́ли ж в Єрусалимі юдеї, люди побожні, від усякого наро́ду під небом.

6 А коли оцей го́мін зчинився, зібралася бе́зліч наро́ду, — та й диву далися, бо кожен із них тут почув, що вони розмовляли їхньою власною мовою!

7 Усі ж побенте́жилися та дивувалися, та й казали один до одно́го: „Хіба ж не галіле́яни всі ці, що гово́рять?

8 Як же кожен із нас чує свою́ власну мову, що ми в ній народи́лись?

9 Парфя́ни та мі́дяни та еламі́ти, також ме́шканці Месопота́мії, Юдеї та Каппадокі́ї, Понту та Азії,

10 і Фрі́ґії та Памфі́лії, Єгипту й лівійських земель край Кіре́ни, і захожі римля́ни,

11 юдеї й нововірці, крі́тяни й араби, — усі чуємо ми, що говорять вони про великі діла Божі мовами нашими!“

12 І всі не вихо́дили з дива, і безрадні були, і говорили один до одно́го: „Що ж то статися має?“

13 А інші казали глузу́ючи: „Вони повпива́лись вином молодим!“

14 Ставши ж Петро із Одинадцятьма́, свій голос підніс та й промовив до них: „Мужі юдейські та ме́шканці Єрусалиму! Нехай вам оце стане відо́ме, і послухайте слів моїх!

15 Бо не п'я́ні вони, як ви ду́маєте, — бо третя година дня,

16 а це те, що пророк Йоі́л передрік:

17 „І буде останніми днями, говорить Госпо́дь: Я виллю від Духа Свого на всяке тіло, — і будуть пророкува́ти сини ваші та ваші до́ньки, юнаки́ ж ваші бачити будуть виді́ння, а старим вашим сни будуть сни́тися.

18 І на рабів Моїх і на рабинь Моїх за тих днів Я також виллю від Духа Свого, — і пророкувати вони бу́дуть!

19 І дам чуда на небі вгорі, а внизу на землі ці знаме́на: кров, і огонь, і ку́ряву диму.

20 Переміниться сонце на те́мряву, а місяць на кров, перше ніж день Господній настане, великий та славний!

21 І станеться, що кожен, хто покличе Господнє Ім'я́, той спасеться“.

22 Мужі ізраїльські, послухайте ви оцих слів: Ісуса Назаряни́на, Мужа, що Його Бог прославив вам силою, і чудами, і тими знаме́нами, що Бог через Нього вчинив серед вас, як самі ви те знаєте,

23 Того, що був ви́даний певною волею та передба́ченням Божим, ви руками беззаконників розп'яли́ та забили.

24 Та Бог воскресив Його, пута смерти усунувши, — вона бо тримати Його не могла.

25 Бо каже про Нього Давид: „Мав я Господа за́всіди перед очима своїми, бо Він по правиці моїй, щоб я не захитався.

26 Тому серце моє звеселилось, і зрадів мій язик, і тіло моє відпочи́не в надії.

27 Бо не позоставши Ти в аду́ моєї душі, і не даси Ти Своєму Святому побачити тління!

28 Ти дороги життя об'явив мені, Ти мене перепо́вниш утіхою перед обличчям Своїм“!

29 Мужі-браття! Нехай буде вільно мені сміло сказати вам про патріярха Давида, що помер і похований, і знахо́диться гріб його в нас аж до цього дня.

30 А бувши ж пророком, та відаючи, що „Бог клятвою клявся йому посади́ти на престолі його від плоду його сте́гон“,

31 у передба́ченні він говорив про Христове воскре́сення, що „не буде зоставлений в аду́“, ані тіло Його „не зазнає зотління“.

32 Бог Ісуса Цього воскресив, чого свідки всі ми!

33 А отож, як правицею Божою був Він возне́сений, і обі́тницю Духа Святого прийняв від Отця, то й злив Він оте, що ви бачите й чуєте.

34 Не зійшов бо на небо Давид, але сам він говорить: „Промовив Госпо́дь Господе́ві моєму: Сядь право́руч Мене,

35 доки не покладу́ Я Твоїх ворогів підніжком ногам Твоїм!“

36 Ото ж, нехай ввесь Ізраїлів дім твердо знає, що і Господом, і Христом учинив Бог Його, Того Ісуса, що Його розп'яли́ ви!“

37 Як почули ж оце, вони серцем розжа́лобились, та й сказали Петрові та іншим апо́столам: „Що ж ми маємо робити, мужі-браття?“

38 А Петро до них каже: „Покайтеся, і нехай же охриститься кожен із вас у Ім'я́ Ісуса Христа на відпу́щення ваших гріхів, — і да́ра Духа Святого ви при́ймете!

39 Бо для вас ця обі́тниця, і для ваших дітей, і для всіх, що „дале́ко знаходяться, кого б тільки покликав Госпо́дь, Бог наш“.

40 І іншими багатьома́ словами він засвідчував та вмовляв їх, говорячи: „Рятуйтесь від цього лукавого роду!“

41 Отож ті, хто прийняв його слово, охристилися. І пристало до них того дня душ тисяч зо три!

42 І вони перебува́ли в науці апо́стольській, та в спільно́ті брате́рській, і в лама́нні хліба, та в моли́твах.

43 І був о́страх у кожній душі, бо багато чинили апо́столи чуд та знаме́н.

44 А всі віруючі були вкупі, і мали все спі́льним.

45 І вони продавали маєтки та до́бра, і всім їх ділили, як кому чого треба було́.

46 І кожного дня перебува́ли вони однодушно у храмі, і, ломлячи хліб по домах, поживу приймали із радістю та в сердечній просто́ті,

47 вихваляючи Бога та маючи ласку в усього народу. І щоденно до Церкви Госпо́дь додава́в тих, що спасалися.

Деяния апостолов

Глава 2

1 Наступил день Пятидесятницы, и все они были вместе.

2 Вдруг с небес послышался звук, напоминающий шум ураганного ветра, который заполнил весь дом, где они сидели.

3 Ученики увидели нечто похожее на огненные языки, которые разделились и остановились по одному на каждом из них.

4 Все они исполнились Святым Духом и начали говорить на разных языках: эту способность давал им Дух.

5 В Иерусалиме в это время находились благочестивые иудеи из разных стран под небом.

6 На шум собралось много народа; люди недоумевали, потому что каждый из них слышал, как те говорили на его родном языке.

7 Изумляясь и дивясь, они спрашивали: — Разве все эти люди не галилеяне?

8 Как же это каждый из нас слышит их говорящими на нашем родном языке?

9 Среди нас есть парфяне, мидяне, еламиты, жители Месопотамии, Иудеи и Каппадокии, Понта и провинции Азия,

10 Фригии и Памфилии, Египта, окрестностей Ливии, прилегающих к Кирене, жители Рима,

11 иудеи и обращенные в иудаизм, критяне и арабы, и все мы слышим, как они говорят о великих делах Божьих на наших языках!

12 Удивленные и растерянные, они спрашивали друг друга: — Что бы это могло значить?

13 Некоторые же посмеивались: — Они напились молодого вина!

14 Петр, поднявшись вместе с другими одиннадцатью и обращаясь к народу, громко сказал: — Иудеи и все жители Иерусалима! Чтобы вам стало понятно, выслушайте внимательно, что я скажу.

15 Люди эти не пьяны, как вы думаете: сейчас ведь всего третий час дня.

16 Но это исполняются слова пророка Иоиля:

17 «В последние дни, — говорит Бог, — Я изолью Духа Моего на всех людей. Ваши сыновья и дочери будут пророчествовать, ваши юноши будут видеть видения, и вашим старцам будут сниться сны.

18 Даже на слуг и на служанок Моих Я изолью в те дни Моего Духа, и они будут пророчествовать.

19 Я покажу чудеса в вышине небес и знамения внизу на земле: кровь, огонь и клубы дыма.

20 Солнце превратится во тьму а луна — в кровь, перед тем, как наступит великий и славный день Господа.

21 И каждый, кто призовет имя Господа, будет спасен».

22 Израильтяне, выслушайте, что я вам скажу об Иисусе из Назарета: Бог удостоверил вас в том, что послал Иисуса, могущественными делами, чудесами и знамениями, которые, как вы сами знаете, Бог совершал через Него у вас на глазах.

23 Его, преданного по замыслу и предведению Бога, вы, пригвоздив руками беззаконников, убили.

24 Но Бог воскресил Его, освободив из плена смерти, и смерть была не в силах Его удержать.

25 Давид говорит о Нем: «Всегда Я видел Господа перед Собой: Он по правую руку от Меня — Я не поколеблюсь.

26 Поэтому веселится сердце Мое, и радуется язык, и тело Мое будет жить надеждой.

27 Ведь Ты не оставишь Мою душу в мире мертвых и не дашь Твоему Святому увидеть тление.

28 Ты показал Мне пути жизни, Ты исполнишь меня радостью пред лицом Твоим».

29 Братья, разрешите мне сказать вам прямо, что праотец Давид умер и был похоронен. Его могила сохранилась у нас до сегодняшнего дня.

30 Он был пророком, и, зная, что Бог обещал ему с клятвой возвести на его престол одного из его потомков,

31 он, видя будущее, говорил о воскресении Христа, что Он не был оставлен в мире мертвых и Его тело не увидело тления.

32 И вот, Бог воскресил Иисуса, и мы все этому свидетели!

33 Он был вознесен и посажен по правую руку от Бога и, получив от Отца обещанного Святого Духа, совершил то, что вы сейчас видите и слышите.

34 Ведь Давид не поднимался на небеса, но он сказал: «Сказал Господь Господу моему: Сядь по правую руку от Меня,

35 пока Я не повергну врагов Твоих к ногам Твоим».

36 Поэтому пусть весь дом Израиля будет уверен в том, что Этого Иисуса, Которого вы распяли, Бог сделал и Господом, и Христом!

37 Когда люди услышали это, их сердца стали терзаться муками совести. Они спрашивали Петра и других апостолов: — Братья, что нам делать?

38 Петр отвечал: — Покайтесь, и пусть каждый из вас будет крещен во имя Иисуса Христа для прощения ваших грехов, и вы получите в дар Святого Духа.

39 Ведь это обещание относится к вам, вашим детям и к тем, кто вдали: ко всем, кто будет призван Господом, нашим Богом.

40 И многими другими словами Петр увещевал их, говоря: — Спасайтесь от этого развращенного поколения.

41 Те, кто принял его проповедь, крестились. В тот день присоединилось около трех тысяч человек.

42 Они твердо держались учения апостолов, всегда пребывая в общении, в преломлении хлеба и в молитвах.

43 Все были полны трепета перед Богом, и через апостолов совершалось много чудес и знамений.

44 Все верующие были вместе, и все у них было общее.

45 Они продавали свои владения и имущество и раздавали всем, в зависимости от нужды каждого.

46 Каждый день они собирались в храме, а по домам преломляли хлеб и ели с радостью и искренностью в сердце,

47 прославляя Бога и пользуясь добрым расположением всего народа. Господь ежедневно прибавлял к ним спасаемых.

Дiї Розділ 2	Деяния апостолов Глава 2
1 Коли ж поча́вся день П'ятдесятниці, всі вони однодушно знахо́дилися вкупі.	1 Наступил день Пятидесятницы, и все они были вместе.
2 І на́гло зчинився шум із не́ба, ніби буря рапто́ва зірва́лася, і перепо́внила ввесь той дім, де сиділи вони.	2 Вдруг с небес послышался звук, напоминающий шум ураганного ветра, который заполнил весь дом, где они сидели.
3 І з'явилися їм язи́ки поді́лені, немов би огне́нні, та й на кожному з них по одно́му осів.	3 Ученики увидели нечто похожее на огненные языки, которые разделились и остановились по одному на каждом из них.
4 Усі ж вони спо́внились Духом Святим, і почали́ говорити іншими мо́вами, як їм Дух промовляти давав.	4 Все они исполнились Святым Духом и начали говорить на разных языках: эту способность давал им Дух.
5 Перебува́ли ж в Єрусалимі юдеї, люди побожні, від усякого наро́ду під небом.	5 В Иерусалиме в это время находились благочестивые иудеи из разных стран под небом.
6 А коли оцей го́мін зчинився, зібралася бе́зліч наро́ду, — та й диву далися, бо кожен із них тут почув, що вони розмовляли їхньою власною мовою!	6 На шум собралось много народа; люди недоумевали, потому что каждый из них слышал, как те говорили на его родном языке.
7 Усі ж побенте́жилися та дивувалися, та й казали один до одно́го: „Хіба ж не галіле́яни всі ці, що гово́рять?	7 Изумляясь и дивясь, они спрашивали: — Разве все эти люди не галилеяне?
8 Як же кожен із нас чує свою́ власну мову, що ми в ній народи́лись?	8 Как же это каждый из нас слышит их говорящими на нашем родном языке?
9 Парфя́ни та мі́дяни та еламі́ти, також ме́шканці Месопота́мії, Юдеї та Каппадокі́ї, Понту та Азії,	9 Среди нас есть парфяне, мидяне, еламиты, жители Месопотамии, Иудеи и Каппадокии, Понта и провинции Азия,
10 і Фрі́ґії та Памфі́лії, Єгипту й лівійських земель край Кіре́ни, і захожі римля́ни,	10 Фригии и Памфилии, Египта, окрестностей Ливии, прилегающих к Кирене, жители Рима,
11 юдеї й нововірці, крі́тяни й араби, — усі чуємо ми, що говорять вони про великі діла Божі мовами нашими!“	11 иудеи и обращенные в иудаизм, критяне и арабы, и все мы слышим, как они говорят о великих делах Божьих на наших языках!
12 І всі не вихо́дили з дива, і безрадні були, і говорили один до одно́го: „Що ж то статися має?“	12 Удивленные и растерянные, они спрашивали друг друга: — Что бы это могло значить?
13 А інші казали глузу́ючи: „Вони повпива́лись вином молодим!“	13 Некоторые же посмеивались: — Они напились молодого вина!
14 Ставши ж Петро із Одинадцятьма́, свій голос підніс та й промовив до них: „Мужі юдейські та ме́шканці Єрусалиму! Нехай вам оце стане відо́ме, і послухайте слів моїх!	14 Петр, поднявшись вместе с другими одиннадцатью и обращаясь к народу, громко сказал: — Иудеи и все жители Иерусалима! Чтобы вам стало понятно, выслушайте внимательно, что я скажу.
15 Бо не п'я́ні вони, як ви ду́маєте, — бо третя година дня,	15 Люди эти не пьяны, как вы думаете: сейчас ведь всего третий час дня.
16 а це те, що пророк Йоі́л передрік:	16 Но это исполняются слова пророка Иоиля:
17 „І буде останніми днями, говорить Госпо́дь: Я виллю від Духа Свого на всяке тіло, — і будуть пророкува́ти сини ваші та ваші до́ньки, юнаки́ ж ваші бачити будуть виді́ння, а старим вашим сни будуть сни́тися.	17 «В последние дни, — говорит Бог, — Я изолью Духа Моего на всех людей. Ваши сыновья и дочери будут пророчествовать, ваши юноши будут видеть видения, и вашим старцам будут сниться сны.
18 І на рабів Моїх і на рабинь Моїх за тих днів Я також виллю від Духа Свого, — і пророкувати вони бу́дуть!	18 Даже на слуг и на служанок Моих Я изолью в те дни Моего Духа, и они будут пророчествовать.
19 І дам чуда на небі вгорі, а внизу на землі ці знаме́на: кров, і огонь, і ку́ряву диму.	19 Я покажу чудеса в вышине небес и знамения внизу на земле: кровь, огонь и клубы дыма.
20 Переміниться сонце на те́мряву, а місяць на кров, перше ніж день Господній настане, великий та славний!	20 Солнце превратится во тьму а луна — в кровь, перед тем, как наступит великий и славный день Господа.
21 І станеться, що кожен, хто покличе Господнє Ім'я́, той спасеться“.	21 И каждый, кто призовет имя Господа, будет спасен».
22 Мужі ізраїльські, послухайте ви оцих слів: Ісуса Назаряни́на, Мужа, що Його Бог прославив вам силою, і чудами, і тими знаме́нами, що Бог через Нього вчинив серед вас, як самі ви те знаєте,	22 Израильтяне, выслушайте, что я вам скажу об Иисусе из Назарета: Бог удостоверил вас в том, что послал Иисуса, могущественными делами, чудесами и знамениями, которые, как вы сами знаете, Бог совершал через Него у вас на глазах.
23 Того, що був ви́даний певною волею та передба́ченням Божим, ви руками беззаконників розп'яли́ та забили.	23 Его, преданного по замыслу и предведению Бога, вы, пригвоздив руками беззаконников, убили.
24 Та Бог воскресив Його, пута смерти усунувши, — вона бо тримати Його не могла.	24 Но Бог воскресил Его, освободив из плена смерти, и смерть была не в силах Его удержать.
25 Бо каже про Нього Давид: „Мав я Господа за́всіди перед очима своїми, бо Він по правиці моїй, щоб я не захитався.	25 Давид говорит о Нем: «Всегда Я видел Господа перед Собой: Он по правую руку от Меня — Я не поколеблюсь.
26 Тому серце моє звеселилось, і зрадів мій язик, і тіло моє відпочи́не в надії.	26 Поэтому веселится сердце Мое, и радуется язык, и тело Мое будет жить надеждой.
27 Бо не позоставши Ти в аду́ моєї душі, і не даси Ти Своєму Святому побачити тління!	27 Ведь Ты не оставишь Мою душу в мире мертвых и не дашь Твоему Святому увидеть тление.
28 Ти дороги життя об'явив мені, Ти мене перепо́вниш утіхою перед обличчям Своїм“!	28 Ты показал Мне пути жизни, Ты исполнишь меня радостью пред лицом Твоим».
29 Мужі-браття! Нехай буде вільно мені сміло сказати вам про патріярха Давида, що помер і похований, і знахо́диться гріб його в нас аж до цього дня.	29 Братья, разрешите мне сказать вам прямо, что праотец Давид умер и был похоронен. Его могила сохранилась у нас до сегодняшнего дня.
30 А бувши ж пророком, та відаючи, що „Бог клятвою клявся йому посади́ти на престолі його від плоду його сте́гон“,	30 Он был пророком, и, зная, что Бог обещал ему с клятвой возвести на его престол одного из его потомков,
31 у передба́ченні він говорив про Христове воскре́сення, що „не буде зоставлений в аду́“, ані тіло Його „не зазнає зотління“.	31 он, видя будущее, говорил о воскресении Христа, что Он не был оставлен в мире мертвых и Его тело не увидело тления.
32 Бог Ісуса Цього воскресив, чого свідки всі ми!	32 И вот, Бог воскресил Иисуса, и мы все этому свидетели!
33 А отож, як правицею Божою був Він возне́сений, і обі́тницю Духа Святого прийняв від Отця, то й злив Він оте, що ви бачите й чуєте.	33 Он был вознесен и посажен по правую руку от Бога и, получив от Отца обещанного Святого Духа, совершил то, что вы сейчас видите и слышите.
34 Не зійшов бо на небо Давид, але сам він говорить: „Промовив Госпо́дь Господе́ві моєму: Сядь право́руч Мене,	34 Ведь Давид не поднимался на небеса, но он сказал: «Сказал Господь Господу моему: Сядь по правую руку от Меня,
35 доки не покладу́ Я Твоїх ворогів підніжком ногам Твоїм!“	35 пока Я не повергну врагов Твоих к ногам Твоим».
36 Ото ж, нехай ввесь Ізраїлів дім твердо знає, що і Господом, і Христом учинив Бог Його, Того Ісуса, що Його розп'яли́ ви!“	36 Поэтому пусть весь дом Израиля будет уверен в том, что Этого Иисуса, Которого вы распяли, Бог сделал и Господом, и Христом!
37 Як почули ж оце, вони серцем розжа́лобились, та й сказали Петрові та іншим апо́столам: „Що ж ми маємо робити, мужі-браття?“	37 Когда люди услышали это, их сердца стали терзаться муками совести. Они спрашивали Петра и других апостолов: — Братья, что нам делать?
38 А Петро до них каже: „Покайтеся, і нехай же охриститься кожен із вас у Ім'я́ Ісуса Христа на відпу́щення ваших гріхів, — і да́ра Духа Святого ви при́ймете!	38 Петр отвечал: — Покайтесь, и пусть каждый из вас будет крещен во имя Иисуса Христа для прощения ваших грехов, и вы получите в дар Святого Духа.
39 Бо для вас ця обі́тниця, і для ваших дітей, і для всіх, що „дале́ко знаходяться, кого б тільки покликав Госпо́дь, Бог наш“.	39 Ведь это обещание относится к вам, вашим детям и к тем, кто вдали: ко всем, кто будет призван Господом, нашим Богом.
40 І іншими багатьома́ словами він засвідчував та вмовляв їх, говорячи: „Рятуйтесь від цього лукавого роду!“	40 И многими другими словами Петр увещевал их, говоря: — Спасайтесь от этого развращенного поколения.
41 Отож ті, хто прийняв його слово, охристилися. І пристало до них того дня душ тисяч зо три!	41 Те, кто принял его проповедь, крестились. В тот день присоединилось около трех тысяч человек.
42 І вони перебува́ли в науці апо́стольській, та в спільно́ті брате́рській, і в лама́нні хліба, та в моли́твах.	42 Они твердо держались учения апостолов, всегда пребывая в общении, в преломлении хлеба и в молитвах.
43 І був о́страх у кожній душі, бо багато чинили апо́столи чуд та знаме́н.	43 Все были полны трепета перед Богом, и через апостолов совершалось много чудес и знамений.
44 А всі віруючі були вкупі, і мали все спі́льним.	44 Все верующие были вместе, и все у них было общее.
45 І вони продавали маєтки та до́бра, і всім їх ділили, як кому чого треба було́.	45 Они продавали свои владения и имущество и раздавали всем, в зависимости от нужды каждого.
46 І кожного дня перебува́ли вони однодушно у храмі, і, ломлячи хліб по домах, поживу приймали із радістю та в сердечній просто́ті,	46 Каждый день они собирались в храме, а по домам преломляли хлеб и ели с радостью и искренностью в сердце,
47 вихваляючи Бога та маючи ласку в усього народу. І щоденно до Церкви Госпо́дь додава́в тих, що спасалися.	47 прославляя Бога и пользуясь добрым расположением всего народа. Господь ежедневно прибавлял к ним спасаемых.

Старий
завіт

Новий
завіт

Дiї

Розділ 2

Деяния апостолов

Глава 2

Дiї

Розділ 2

Деяния апостолов

Глава 2

Старий завіт

Новий завіт

Дiї

Розділ 2

Деяния апостолов

Глава 2

Дiї

Розділ 2

Деяния апостолов

Глава 2

Старий
завіт

Новий
завіт