約伯記第10章 |
1 我不樂生、怨懟無已時、中心殷憂、必暢所欲言、 |
2 我籲上帝曰、爾毋以我爲惡、卽加譴責、亦必示以何故。 |
3 虐遇斯民、豈爾所悅乎。爾旣造人、豈遽棄之乎。惡者之謀爲、爾反眷佑之乎。 |
4 爾豈同凡眼、鑒觀於下若庸夫哉。 |
5 爾壽爾年、豈若人之短促哉。 |
6 其勘我咎、察我罪、何其亟耶。 |
7 爾明知罪我爲無辜、而人莫敢誰何。 |
8 我之百體、爾所甄陶、奚爲滅我。 |
9 爾其思之、始造我身、猶陶之合土、今使我返本曷故。 |
10 我身初成、若乳之流、若酪之結。 |
11 膚革外充、筋骸內束。 |
12 爾施恩膏、賜我生氣、爾加眷顧、養我精神。 |
13 然爾欲苦我之意、蓄於中已久。 |
14 故有微疵、爾則誌之、不加赦宥、我亦知之稔矣。 |
15 我若作惡、固足以召禍、若我爲善、不得以自詡、我遭患難、不勝媿恥。 |
16 如我自許、爾捕我若獅、顯爾異能。 |
17 爾數責我、爾屢譴我、若軍士之迭出而攻我。 |
18 爾胡爲生我、何不遄死、勿令人見、 |
19 則我雖有若無、出胎入墓。 |
20 我壽幾何、請爾舍余、庶可少息我力、 |
21 然後長往不返、至幽暗陰翳之地。 |
22 其地昏黑幽暗、陰翳混沌、其光不光。 |
ЙовРозділ 10 |
1 |
2 Скажу Богові я: Не осу́джуй мене́! Повідо́м же мене, чого став Ти зо мною на прю? |
3 Чи це добре Тобі, що Ти гно́биш мене́, що пого́рджуєш тво́ривом рук Своїх, а раду безбожних осві́тлюєш? |
4 Хіба маєш Ти очі тілесні? Чи Ти бачиш так само, як бачить люди́на люди́ну? |
5 Хіба Твої дні — як дні лю́дські, чи лі́та Твої — як дні мужа, |
6 що шукаєш провини моєї й виві́дуєш гріх мій, |
7 хоч ві́даєш Ти, що я не беззако́нник, та нема, хто б мене врятува́в від Твоєї руки? |
8 Твої руки створили мене і вчинили мене́, потім Ти обернувся — і гу́биш мене. |
9 Пам'ятай, що мов глину мене оброби́в Ти, — і в порох мене оберта́єш. |
10 Чи не ллєш мене, мов молоко, і не згусти́в Ти мене, мов на сир? |
11 Ти шкірою й тілом мене зодяга́єш, і сплів Ти мене із костей та із жил. |
12 Життя й милість пода́в Ти мені, а опіка Твоя стерегла мого духа. |
13 А оце заховав Ти у серці Своє́му, — я знаю, що є воно в Тебе: |
14 якщо я грішу́, Ти мене стереже́ш, та з провини моєї мене не очи́щуєш. |
15 Якщо я провиню́ся, то горе мені! А якщо я невинний, не смію підня́ти свою голову, си́тий стидо́м та напо́єний горем своїм! |
16 А коли піднесе́ться вона,то Ти ловиш мене, як той лев, і зно́ву предивно зо мною пово́дишся: |
17 поно́влюєш свідків Своїх проти мене, помно́жуєш гнів Свій на мене, ві́йсько за ві́йськом на мене Ти шлеш. |
18 І на́що з утро́би Ти вивів мене? Я був би помер, — і жодні́сіньке око мене не побачило б, |
19 як нібито не існував був би я, перейшов би з утроби до гро́бу. |
20 Отож, дні мої нечисле́нні, — перестань же, й від мене вступи́сь, і нехай не турбу́юся я бодай тро́хи, |
21 поки я не піду́ — й не верну́ся! — до кра́ю темно́ти та смертної тіні, |
22 до те́много кра́ю, як мо́рок, до тьмя́ного краю, в якому поря́дків нема, і де світло, як те́мрява“. |
約伯記第10章 |
ЙовРозділ 10 |
1 我不樂生、怨懟無已時、中心殷憂、必暢所欲言、 |
1 |
2 我籲上帝曰、爾毋以我爲惡、卽加譴責、亦必示以何故。 |
2 Скажу Богові я: Не осу́джуй мене́! Повідо́м же мене, чого став Ти зо мною на прю? |
3 虐遇斯民、豈爾所悅乎。爾旣造人、豈遽棄之乎。惡者之謀爲、爾反眷佑之乎。 |
3 Чи це добре Тобі, що Ти гно́биш мене́, що пого́рджуєш тво́ривом рук Своїх, а раду безбожних осві́тлюєш? |
4 爾豈同凡眼、鑒觀於下若庸夫哉。 |
4 Хіба маєш Ти очі тілесні? Чи Ти бачиш так само, як бачить люди́на люди́ну? |
5 爾壽爾年、豈若人之短促哉。 |
5 Хіба Твої дні — як дні лю́дські, чи лі́та Твої — як дні мужа, |
6 其勘我咎、察我罪、何其亟耶。 |
6 що шукаєш провини моєї й виві́дуєш гріх мій, |
7 爾明知罪我爲無辜、而人莫敢誰何。 |
7 хоч ві́даєш Ти, що я не беззако́нник, та нема, хто б мене врятува́в від Твоєї руки? |
8 我之百體、爾所甄陶、奚爲滅我。 |
8 Твої руки створили мене і вчинили мене́, потім Ти обернувся — і гу́биш мене. |
9 爾其思之、始造我身、猶陶之合土、今使我返本曷故。 |
9 Пам'ятай, що мов глину мене оброби́в Ти, — і в порох мене оберта́єш. |
10 我身初成、若乳之流、若酪之結。 |
10 Чи не ллєш мене, мов молоко, і не згусти́в Ти мене, мов на сир? |
11 膚革外充、筋骸內束。 |
11 Ти шкірою й тілом мене зодяга́єш, і сплів Ти мене із костей та із жил. |
12 爾施恩膏、賜我生氣、爾加眷顧、養我精神。 |
12 Життя й милість пода́в Ти мені, а опіка Твоя стерегла мого духа. |
13 然爾欲苦我之意、蓄於中已久。 |
13 А оце заховав Ти у серці Своє́му, — я знаю, що є воно в Тебе: |
14 故有微疵、爾則誌之、不加赦宥、我亦知之稔矣。 |
14 якщо я грішу́, Ти мене стереже́ш, та з провини моєї мене не очи́щуєш. |
15 我若作惡、固足以召禍、若我爲善、不得以自詡、我遭患難、不勝媿恥。 |
15 Якщо я провиню́ся, то горе мені! А якщо я невинний, не смію підня́ти свою голову, си́тий стидо́м та напо́єний горем своїм! |
16 如我自許、爾捕我若獅、顯爾異能。 |
16 А коли піднесе́ться вона,то Ти ловиш мене, як той лев, і зно́ву предивно зо мною пово́дишся: |
17 爾數責我、爾屢譴我、若軍士之迭出而攻我。 |
17 поно́влюєш свідків Своїх проти мене, помно́жуєш гнів Свій на мене, ві́йсько за ві́йськом на мене Ти шлеш. |
18 爾胡爲生我、何不遄死、勿令人見、 |
18 І на́що з утро́би Ти вивів мене? Я був би помер, — і жодні́сіньке око мене не побачило б, |
19 則我雖有若無、出胎入墓。 |
19 як нібито не існував був би я, перейшов би з утроби до гро́бу. |
20 我壽幾何、請爾舍余、庶可少息我力、 |
20 Отож, дні мої нечисле́нні, — перестань же, й від мене вступи́сь, і нехай не турбу́юся я бодай тро́хи, |
21 然後長往不返、至幽暗陰翳之地。 |
21 поки я не піду́ — й не верну́ся! — до кра́ю темно́ти та смертної тіні, |
22 其地昏黑幽暗、陰翳混沌、其光不光。 |
22 до те́много кра́ю, як мо́рок, до тьмя́ного краю, в якому поря́дків нема, і де світло, як те́мрява“. |