約伯記

第37章

1 殷殷其雷、我聞其聲、

2 中心戰慄、不勝震動、

3 電光閃爍、自天隅至地極、

4 電光旣閃、雷聲震轟、雷聲旣發、電火照彰。

5 上帝行雷、其聲甚奇、神妙莫測、

6 上帝降雪霏微、下雨滂沱、

7 人不得操作、欽崇其主、

8 百獸入穴、羣居其藪、

9 飄風自南而來、寒氣自北而集、

10 大風起而堅冰至、巨川凝結。

11 天朗氣爽、靉靆俱散、

12 氣候推遷、俱遵主命、行乎天下、皆成其意、

13 或降以災、或施以恩、潤澤土壤。

14 約百乎、請聽我言、試思上帝神妙、

15 無所不知、治理萬事、

16 靉靆懸空、電閃其間、奇幻莫測、爾知之乎。

17 薰風和暢、兆民溫煦、

18 上帝開闢穹蒼、奠定無爲、如鑑之空、爾能佐理之乎。

19 我儕愚昧、不能置辯、爾能教我乎。

20 人議上帝、必見殘滅、吾人不敢以所言升聞於上、

21 靉靆蔽空、日光忽匿、狂飆倏至、天雲捲盡、

22 金光現於北方、上帝有威可畏、

23 全能之主、妙不可測、巨能至義、一秉大公、待人無偏、

24 雖智者亦有所不知、故人當寅畏焉。

Йов

Розділ 37

1 Отож, і від цього тремтить моє серце і зру́шилось з місця свого́.

2 Ува́жливо слухайте гук Його голосу, і грім, що несеться із уст Його, —

3 його Він пускає попід усім небом, а світло Своє — аж на кі́нці землі.

4 За Ним грім ричить левом, гримить гу́ком своєї вели́чности, і його Він не стримує, почується голос Його.

5 Бог предивно гримить Своїм голосом, вчиняє великі діла́, яких не розуміємо ми.

6 До снігу говорить Він: „Падай на землю!“ а доще́ві та зливі: „Будьте сильні́!“

7 Він руку печа́тає ко́жній люди́ні, щоб пізнали всі люди про ді́ло Його.

8 І звір входить у схо́вище, і живе в своїх лі́гвищах.

9 Із кімна́ти південної буря прихо́дить, а з вітру півні́чного — хо́лод.

10 Від Божого по́диху лід повстає, і во́дна широкість тужа́віє.

11 Тако́ж Він обтя́жує ві́льгістю ту́чу, і світло своє розпоро́шує хмара,

12 і вона по околицях ходить та блукає за Його про́водом, щоб чинити все те, що накаже Він їй на поверхні вселе́нної, —

13 він наво́дить її чи на кару для кра́ю Свого, чи на милість.

14 Бери, Йове, оце до ушей, уставай і розваж Божі чу́да!

15 Чи ти знаєш, що́ Бог накладає на них, і зая́снює світло із хмари Своєї?

16 Чи ти знаєш, як но́ситься хмара в повітрі, про чу́да Того, Який має безва́дне знання́,

17 ти, що ша́ти твої стають теплі, як сти́шується земля з по́лудня?

18 Чи ти розтягав із Ним хмару, міцну́, немов дзе́ркало лите?

19 Навчи нас, що скажем Йому́? Через темність ми не впорядку́ємо слова́.

20 Чи Йому оповісться, що́ буду казати? Чи зміг хто сказа́ти, що Він знищений буде?

21 І тепер ми не бачимо світла, щоб світило у хмарах, та вітер пере́йде — і ви́чистить їх.

22 Із півно́чі прихо́дить воно, немов золото те, та над Богом вели́чність страшна́.

23 Всемогутній, — Його не знайшли ми, Він могутній у силі, але Він не мучить ніко́го судом та великою правдою.

24 Тому нехай люди бояться Його, бо на всіх мудросе́рдих не дивиться Він“.

約伯記

第37章

Йов

Розділ 37

1 殷殷其雷、我聞其聲、

1 Отож, і від цього тремтить моє серце і зру́шилось з місця свого́.

2 中心戰慄、不勝震動、

2 Ува́жливо слухайте гук Його голосу, і грім, що несеться із уст Його, —

3 電光閃爍、自天隅至地極、

3 його Він пускає попід усім небом, а світло Своє — аж на кі́нці землі.

4 電光旣閃、雷聲震轟、雷聲旣發、電火照彰。

4 За Ним грім ричить левом, гримить гу́ком своєї вели́чности, і його Він не стримує, почується голос Його.

5 上帝行雷、其聲甚奇、神妙莫測、

5 Бог предивно гримить Своїм голосом, вчиняє великі діла́, яких не розуміємо ми.

6 上帝降雪霏微、下雨滂沱、

6 До снігу говорить Він: „Падай на землю!“ а доще́ві та зливі: „Будьте сильні́!“

7 人不得操作、欽崇其主、

7 Він руку печа́тає ко́жній люди́ні, щоб пізнали всі люди про ді́ло Його.

8 百獸入穴、羣居其藪、

8 І звір входить у схо́вище, і живе в своїх лі́гвищах.

9 飄風自南而來、寒氣自北而集、

9 Із кімна́ти південної буря прихо́дить, а з вітру півні́чного — хо́лод.

10 大風起而堅冰至、巨川凝結。

10 Від Божого по́диху лід повстає, і во́дна широкість тужа́віє.

11 天朗氣爽、靉靆俱散、

11 Тако́ж Він обтя́жує ві́льгістю ту́чу, і світло своє розпоро́шує хмара,

12 氣候推遷、俱遵主命、行乎天下、皆成其意、

12 і вона по околицях ходить та блукає за Його про́водом, щоб чинити все те, що накаже Він їй на поверхні вселе́нної, —

13 或降以災、或施以恩、潤澤土壤。

13 він наво́дить її чи на кару для кра́ю Свого, чи на милість.

14 約百乎、請聽我言、試思上帝神妙、

14 Бери, Йове, оце до ушей, уставай і розваж Божі чу́да!

15 無所不知、治理萬事、

15 Чи ти знаєш, що́ Бог накладає на них, і зая́снює світло із хмари Своєї?

16 靉靆懸空、電閃其間、奇幻莫測、爾知之乎。

16 Чи ти знаєш, як но́ситься хмара в повітрі, про чу́да Того, Який має безва́дне знання́,

17 薰風和暢、兆民溫煦、

17 ти, що ша́ти твої стають теплі, як сти́шується земля з по́лудня?

18 上帝開闢穹蒼、奠定無爲、如鑑之空、爾能佐理之乎。

18 Чи ти розтягав із Ним хмару, міцну́, немов дзе́ркало лите?

19 我儕愚昧、不能置辯、爾能教我乎。

19 Навчи нас, що скажем Йому́? Через темність ми не впорядку́ємо слова́.

20 人議上帝、必見殘滅、吾人不敢以所言升聞於上、

20 Чи Йому оповісться, що́ буду казати? Чи зміг хто сказа́ти, що Він знищений буде?

21 靉靆蔽空、日光忽匿、狂飆倏至、天雲捲盡、

21 І тепер ми не бачимо світла, щоб світило у хмарах, та вітер пере́йде — і ви́чистить їх.

22 金光現於北方、上帝有威可畏、

22 Із півно́чі прихо́дить воно, немов золото те, та над Богом вели́чність страшна́.

23 全能之主、妙不可測、巨能至義、一秉大公、待人無偏、

23 Всемогутній, — Його не знайшли ми, Він могутній у силі, але Він не мучить ніко́го судом та великою правдою.

24 雖智者亦有所不知、故人當寅畏焉。

24 Тому нехай люди бояться Його, бо на всіх мудросе́рдих не дивиться Він“.