列王紀下第19章 |
|
1 希西家王聞言、自裂其衣、衣麻進耶和華殿、 |
|
2 遣理家事以利亞金、繕寫設拿、祭司之老者、俱衣麻、見亞麼子先知以賽亞、 |
|
3 曰、希西家云、今日我遘患難、有譴責我欺蔑我者、若婦當產而無力、 |
|
4 亞述王遣臘沙基、侮永生之上帝、爾之上帝耶和華、或聞其言、而加以譴責、故請爾爲遺民禱告於上、 |
|
5 希西家王之臣僕至以賽亞所、 |
|
6 以賽亞曰、當告爾主、耶和華云、爾聞亞述王使臣侮我之言、毋畏、 |
|
7 我將聳動其心、使聞一事、卽歸故土、而殞於刃。 |
|
8 臘沙基聞亞述王已去拉吉、遂反旆、遇王攻立拿。 |
|
9 亞述王聞古實王特哈迦來攻、則遣使至希西家曰、 |
|
10 當告猶大王希西家云、爾所恃之上帝、曾言耶路撒冷必不陷於亞述王、勿爲所誘。 |
|
11 爾亦聞亞述前王至於今、皆以翦滅列國是務、而爾獨獲救乎。 |
|
12 我祖所滅之國坷散、哈蘭、哩泄、與提拉撒所居埃田族、其上帝豈得救之乎。 |
|
13 哈末、亞八、西法瓦音、希拿、以瓦、列王安在。 |
|
14 希西家接使者所致之書、展讀旣竟、則進耶和華殿、陳於其前、 |
|
15 禱曰、居基路咏間、以色列族之上帝耶和華、旣造天地、則在天下列國中、爾獨爲上帝、 |
|
16 西拿基立遣使侮永生上帝、請耶和華鑒之聽之。 |
|
17 亞述列王、滅列國、戮人民、誠有此事、 |
|
18 其上帝非上帝、乃木石偶像、人手所作者、故亞述王擲而燬於火、 |
|
19 今禱我上帝耶和華、救我脫於其手、使天下列國、咸知耶和華獨爲上帝。 |
|
20 亞麼子以賽亞遣人告希西家曰、以色列族之上帝耶和華云、爾祈禱我、攻亞述王西拿基立、我已聞之。 |
|
21 當以我言告之曰、邭邑未字之女、藐視爾、戲笑爾、卽耶路撒冷之女其頷首也、亦適以欺爾。 |
|
22 爾所侮所欺者爲誰、爾白眼而視、疾聲而呼、欲攻誰乎、豈非以色列族之聖者乎。 |
|
23 爾遣人侮耶和華云、我率衆軍、已躋山巔、在利巴嫩旁、斫柏香木之高者、松柏之美者、我必造其極處、奪其良田。 |
|
24 我在異邦鑿井而飲、所經之地、圍其城垣、絶其汲道。 |
|
25 耶和華云、爾豈不聞、自古以來、作之者我、定之者亦我、今爾變城垣而爲瓦礫、乃我使之然。 |
|
26 彼民荏弱、驚懼懷羞、如山野之蔬、屋上之草、未及其長、爲風所暴、 |
|
27 爾之居處、爾之出入、爾之狂妄、欲攻擊我、我知之矣。 |
|
28 因爾狂妄驕奢、升聞於上、故必置圈於爾鼻、置勒於爾口、使爾仍由其途而返。 |
|
29 今歲不耕而稔者、爲斯民所食、明年亦然、至於三年、可稼可穡、栽植葡萄園、而食其果、旣遇斯事、可以爲徵。 |
|
30 猶大之遺民、必下深其根、上結其實。 |
|
31 耶路撒冷所遺之民將出、邭山得救之人將往、因我耶和華熱中必有此爲。 |
|
32 又曰、亞述王必不入此城、不以干戈弓矢陳於前、不築壘以攻擊、 |
|
33 必由所來之途而返、不入此城、 |
|
34 我爲己榮、亦爲我僕大闢故、將扞衛此城、加以援手、我耶和華所言如此。 |
|
35 是夕耶和華之使出、在亞述營擊其士卒、十八萬五千、詰朝惟見尸骸而已。 |
|
36 亞述王西拿基立遂歸尼尼微、 |
|
37 値崇拜於其上帝溺落之殿、其子亞得米勒沙哩斯弒之、遁於亞喇臘國、更有一子、以撒哈頓繼位。 |
2-а царiвРозділ 19 |
|
1 |
|
2 І послав він Еліякима, начальника палати, і писаря Шевну, та старши́х із священиків, покритих вере́тами, до пророка Ісаї, Амосового сина. |
|
3 І сказали вони до нього: „Так сказав Єзекія: Цей день — це день горя й карта́ння та нару́ги! Бо підійшли діти аж до виходу утро́би, та немає сили породити! |
|
4 Може почує Господь, Бог твій, всі слова́ великого чашника, що його послав асирійський цар, пан його, на обра́зу Живого Бога, і Господь, Бог твій, покарає за слова́, які чув, а ти принесе́ш молитву за рештку, що ще знахо́диться“. |
|
5 І прийшли раби царя Єзекії до Ісаї. |
|
6 І сказав їм Іса́я: „Так скажете вашому панові: Так сказав Господь: Не бійся тих слів, що почув ти, якими ображали Мене слуги асирійського царя! |
|
7 Ось Я дам в нього духа, і він почує звістку, — і ве́рнеться до свого краю. І Я вражу́ його мече́м у його кра́ї“. |
|
8 І вернувся великий чашник, і знайшов асирійського царя, що воював проти Лівни, бо почув, що той рушив із Лахішу. |
|
9 А коли він почув про Тіргаку, царя етіопського, таке: „Ось він вийшов воювати з тобою!“ то вернувся, і послав послів до Єзекії, говорячи: |
|
10 „Так скажете до Єзекії, Юдиного царя, говорячи: „Нехай не зво́дить тебе Бог твій, що ти наді́єшся на Нього, кажучи: Не буде да́ний Єрусалим у руку асирійського царя. |
|
11 Ось ти чув, що́ зроби́ли асирійські царі всім края́м, щоб учинити їх закляттям, а ти будеш урято́ваний? |
|
12 Чи врятували їх боги тих народів, яких понищили батьки мої: Гозана, і Харана, і Рецефа, і синів Едена, що в Телассарі? |
|
13 Де він, цар Гамату, і цар Арпаду, і цар міста Сефарваїму, Гени та Івви?“ |
|
14 І взяв Єзекія ті листи з руки послів, і прочитав їх, і ввійшов у Господній дім. І Єзекія розгорну́в одного листа перед Господнім лицем. |
|
15 І Єзекія молився перед Господнім лицем і сказав: „Господи, Боже Ізраїлів, що сидиш на херуви́мах! Ти Той єдиний Бог для всіх царств землі, Ти створив небеса́ та землю! |
|
16 Нахили́, Господи, ухо Своє та й почуй! Відкрий, Господи, очі Свої та й побач, і почуй слова Санхеріва, що прислав ображати Живого Бога! |
|
17 Справді, Господи, асирійські царі попусто́шили ті народи та їхній край. |
|
18 І кинули вони їхніх богів на огонь, бо не боги вони, а тільки чин лю́дських рук, дерево та камінь, і понищили їх. |
|
19 А тепер, Господи, Боже наш, спаси нас від руки його, і нехай знають усі царства землі, що Ти Господь, Бог єдиний!“ |
|
20 І послав Ісая, Амосів син, до Єзекії, говорячи: „Так сказав Госпо́дь, Бог Ізраїлів: Я почув те, про що ти молився до Мене, про Санхеріва, царя асирійського. |
|
21 Ось те слово, яке Господь говорив про нього: Горду́є тобою, сміється із тебе діви́ця, сіонська дочка́, вслід тобі головою хитає дочка́ Єрусалиму! |
|
22 Кого лаяв ти та ображав, і на ко́го пови́щив ти голос та вго́ру підніс свої очі? — На Святого Ізраїлевого! |
|
23 Через послів своїх Господа ти ображав та казав: Із бе́зліччю своїх колесни́ць я вийшов на го́ри високі, на боки Ливану, і позру́бую ке́дри високі його, добі́рні його кипари́си, і ви́йду аж на вершо́к його на нічліг, — у гущину́ його саду. |
|
24 Я копаю та п'ю чужу воду, і стопо́ю своєї ноги повису́шую я всі єгипетські рі́ки! |
|
25 Хіба ти не чув, що віддавна зробив Я оце, що за днів стародавніх Я це був створи́в? Тепер же спровадив Я це, що ти нищиш міста поукріплювані, на купу румо́вищ обертаєш їх... |
|
26 А ме́шканці їхні безсилі, настрашені та побенте́жені. Вони стали, як зілля оте польове́, мов трава зеленіюча, як трава на даха́х, як попа́лене збіжжя, яке не доспіло... |
|
27 І сидіння твоє, і твій вихід та вхід твій Я знаю, і твоє проти Мене обу́рення. |
|
28 За твоє проти Мене обу́рення, що горди́ня твоя надійшла до ушей Моїх, то на ні́здрі твої Я сережку привішу, а вуди́ло Моє — в твої у́ста, і тебе поверну́ Я тією дорогою, якою прийшов ти! |
|
29 А оце тобі знак: їжте цього року збіжжя самосі́йне, а другого року — саморо́сле, а третього року — сійте та жніть, і садіть виноградники, та й їжте їх плід. |
|
30 А врятоване Юдиного дому, що лишилося, пустить корі́ння додолу, і свого плода́ дасть уго́ру. |
|
31 Бо з Єрусалиму вийде позоста́ле, а рештки — від гори Сіону. Ревність Господа Саваота зробить це! |
|
32 Тому́ так сказав Господь про асирійського царя: Він не вві́йде до міста оцього, і туди він не кине стріли́, і щито́м її не попере́дить, і ва́ла на нього не ви́сипле! |
|
33 Якою дорогою при́йде, то нею пове́рнеться, у місто ж оце він не вві́йде, говорить Господь! |
|
34 І це місто Я обороню́ на спасі́ння його ради Себе та ради Давида, Мойого раба“! |
|
35 І сталося тієї ночі, і вийшов Ангол Господній, і забив в асирійському табо́рі сто й вісімдеся́т і п'ять тисяч. І повставали вони рано вранці, аж ось — усі мертві тру́пи! |
|
36 А Санхерів, асирійський цар, рушив та й пішов, і вернувся й осівся в Ніневі́ї. |
|
37 І сталося, коли він молився в домі Нісроха, свого бога, то Адраммелех та Шар'ецер убили його мече́м, а самі втекли́ до кра́ю Арара́т. А замість нього зацарював син його Есар-Хаддон. |
列王紀下第19章 |
2-а царiвРозділ 19 |
|
1 希西家王聞言、自裂其衣、衣麻進耶和華殿、 |
1 |
|
2 遣理家事以利亞金、繕寫設拿、祭司之老者、俱衣麻、見亞麼子先知以賽亞、 |
2 І послав він Еліякима, начальника палати, і писаря Шевну, та старши́х із священиків, покритих вере́тами, до пророка Ісаї, Амосового сина. |
|
3 曰、希西家云、今日我遘患難、有譴責我欺蔑我者、若婦當產而無力、 |
3 І сказали вони до нього: „Так сказав Єзекія: Цей день — це день горя й карта́ння та нару́ги! Бо підійшли діти аж до виходу утро́би, та немає сили породити! |
|
4 亞述王遣臘沙基、侮永生之上帝、爾之上帝耶和華、或聞其言、而加以譴責、故請爾爲遺民禱告於上、 |
4 Може почує Господь, Бог твій, всі слова́ великого чашника, що його послав асирійський цар, пан його, на обра́зу Живого Бога, і Господь, Бог твій, покарає за слова́, які чув, а ти принесе́ш молитву за рештку, що ще знахо́диться“. |
|
5 希西家王之臣僕至以賽亞所、 |
5 І прийшли раби царя Єзекії до Ісаї. |
|
6 以賽亞曰、當告爾主、耶和華云、爾聞亞述王使臣侮我之言、毋畏、 |
6 І сказав їм Іса́я: „Так скажете вашому панові: Так сказав Господь: Не бійся тих слів, що почув ти, якими ображали Мене слуги асирійського царя! |
|
7 我將聳動其心、使聞一事、卽歸故土、而殞於刃。 |
7 Ось Я дам в нього духа, і він почує звістку, — і ве́рнеться до свого краю. І Я вражу́ його мече́м у його кра́ї“. |
|
8 臘沙基聞亞述王已去拉吉、遂反旆、遇王攻立拿。 |
8 І вернувся великий чашник, і знайшов асирійського царя, що воював проти Лівни, бо почув, що той рушив із Лахішу. |
|
9 亞述王聞古實王特哈迦來攻、則遣使至希西家曰、 |
9 А коли він почув про Тіргаку, царя етіопського, таке: „Ось він вийшов воювати з тобою!“ то вернувся, і послав послів до Єзекії, говорячи: |
|
10 當告猶大王希西家云、爾所恃之上帝、曾言耶路撒冷必不陷於亞述王、勿爲所誘。 |
10 „Так скажете до Єзекії, Юдиного царя, говорячи: „Нехай не зво́дить тебе Бог твій, що ти наді́єшся на Нього, кажучи: Не буде да́ний Єрусалим у руку асирійського царя. |
|
11 爾亦聞亞述前王至於今、皆以翦滅列國是務、而爾獨獲救乎。 |
11 Ось ти чув, що́ зроби́ли асирійські царі всім края́м, щоб учинити їх закляттям, а ти будеш урято́ваний? |
|
12 我祖所滅之國坷散、哈蘭、哩泄、與提拉撒所居埃田族、其上帝豈得救之乎。 |
12 Чи врятували їх боги тих народів, яких понищили батьки мої: Гозана, і Харана, і Рецефа, і синів Едена, що в Телассарі? |
|
13 哈末、亞八、西法瓦音、希拿、以瓦、列王安在。 |
13 Де він, цар Гамату, і цар Арпаду, і цар міста Сефарваїму, Гени та Івви?“ |
|
14 希西家接使者所致之書、展讀旣竟、則進耶和華殿、陳於其前、 |
14 І взяв Єзекія ті листи з руки послів, і прочитав їх, і ввійшов у Господній дім. І Єзекія розгорну́в одного листа перед Господнім лицем. |
|
15 禱曰、居基路咏間、以色列族之上帝耶和華、旣造天地、則在天下列國中、爾獨爲上帝、 |
15 І Єзекія молився перед Господнім лицем і сказав: „Господи, Боже Ізраїлів, що сидиш на херуви́мах! Ти Той єдиний Бог для всіх царств землі, Ти створив небеса́ та землю! |
|
16 西拿基立遣使侮永生上帝、請耶和華鑒之聽之。 |
16 Нахили́, Господи, ухо Своє та й почуй! Відкрий, Господи, очі Свої та й побач, і почуй слова Санхеріва, що прислав ображати Живого Бога! |
|
17 亞述列王、滅列國、戮人民、誠有此事、 |
17 Справді, Господи, асирійські царі попусто́шили ті народи та їхній край. |
|
18 其上帝非上帝、乃木石偶像、人手所作者、故亞述王擲而燬於火、 |
18 І кинули вони їхніх богів на огонь, бо не боги вони, а тільки чин лю́дських рук, дерево та камінь, і понищили їх. |
|
19 今禱我上帝耶和華、救我脫於其手、使天下列國、咸知耶和華獨爲上帝。 |
19 А тепер, Господи, Боже наш, спаси нас від руки його, і нехай знають усі царства землі, що Ти Господь, Бог єдиний!“ |
|
20 亞麼子以賽亞遣人告希西家曰、以色列族之上帝耶和華云、爾祈禱我、攻亞述王西拿基立、我已聞之。 |
20 І послав Ісая, Амосів син, до Єзекії, говорячи: „Так сказав Госпо́дь, Бог Ізраїлів: Я почув те, про що ти молився до Мене, про Санхеріва, царя асирійського. |
|
21 當以我言告之曰、邭邑未字之女、藐視爾、戲笑爾、卽耶路撒冷之女其頷首也、亦適以欺爾。 |
21 Ось те слово, яке Господь говорив про нього: Горду́є тобою, сміється із тебе діви́ця, сіонська дочка́, вслід тобі головою хитає дочка́ Єрусалиму! |
|
22 爾所侮所欺者爲誰、爾白眼而視、疾聲而呼、欲攻誰乎、豈非以色列族之聖者乎。 |
22 Кого лаяв ти та ображав, і на ко́го пови́щив ти голос та вго́ру підніс свої очі? — На Святого Ізраїлевого! |
|
23 爾遣人侮耶和華云、我率衆軍、已躋山巔、在利巴嫩旁、斫柏香木之高者、松柏之美者、我必造其極處、奪其良田。 |
23 Через послів своїх Господа ти ображав та казав: Із бе́зліччю своїх колесни́ць я вийшов на го́ри високі, на боки Ливану, і позру́бую ке́дри високі його, добі́рні його кипари́си, і ви́йду аж на вершо́к його на нічліг, — у гущину́ його саду. |
|
24 我在異邦鑿井而飲、所經之地、圍其城垣、絶其汲道。 |
24 Я копаю та п'ю чужу воду, і стопо́ю своєї ноги повису́шую я всі єгипетські рі́ки! |
|
25 耶和華云、爾豈不聞、自古以來、作之者我、定之者亦我、今爾變城垣而爲瓦礫、乃我使之然。 |
25 Хіба ти не чув, що віддавна зробив Я оце, що за днів стародавніх Я це був створи́в? Тепер же спровадив Я це, що ти нищиш міста поукріплювані, на купу румо́вищ обертаєш їх... |
|
26 彼民荏弱、驚懼懷羞、如山野之蔬、屋上之草、未及其長、爲風所暴、 |
26 А ме́шканці їхні безсилі, настрашені та побенте́жені. Вони стали, як зілля оте польове́, мов трава зеленіюча, як трава на даха́х, як попа́лене збіжжя, яке не доспіло... |
|
27 爾之居處、爾之出入、爾之狂妄、欲攻擊我、我知之矣。 |
27 І сидіння твоє, і твій вихід та вхід твій Я знаю, і твоє проти Мене обу́рення. |
|
28 因爾狂妄驕奢、升聞於上、故必置圈於爾鼻、置勒於爾口、使爾仍由其途而返。 |
28 За твоє проти Мене обу́рення, що горди́ня твоя надійшла до ушей Моїх, то на ні́здрі твої Я сережку привішу, а вуди́ло Моє — в твої у́ста, і тебе поверну́ Я тією дорогою, якою прийшов ти! |
|
29 今歲不耕而稔者、爲斯民所食、明年亦然、至於三年、可稼可穡、栽植葡萄園、而食其果、旣遇斯事、可以爲徵。 |
29 А оце тобі знак: їжте цього року збіжжя самосі́йне, а другого року — саморо́сле, а третього року — сійте та жніть, і садіть виноградники, та й їжте їх плід. |
|
30 猶大之遺民、必下深其根、上結其實。 |
30 А врятоване Юдиного дому, що лишилося, пустить корі́ння додолу, і свого плода́ дасть уго́ру. |
|
31 耶路撒冷所遺之民將出、邭山得救之人將往、因我耶和華熱中必有此爲。 |
31 Бо з Єрусалиму вийде позоста́ле, а рештки — від гори Сіону. Ревність Господа Саваота зробить це! |
|
32 又曰、亞述王必不入此城、不以干戈弓矢陳於前、不築壘以攻擊、 |
32 Тому́ так сказав Господь про асирійського царя: Він не вві́йде до міста оцього, і туди він не кине стріли́, і щито́м її не попере́дить, і ва́ла на нього не ви́сипле! |
|
33 必由所來之途而返、不入此城、 |
33 Якою дорогою при́йде, то нею пове́рнеться, у місто ж оце він не вві́йде, говорить Господь! |
|
34 我爲己榮、亦爲我僕大闢故、將扞衛此城、加以援手、我耶和華所言如此。 |
34 І це місто Я обороню́ на спасі́ння його ради Себе та ради Давида, Мойого раба“! |
|
35 是夕耶和華之使出、在亞述營擊其士卒、十八萬五千、詰朝惟見尸骸而已。 |
35 І сталося тієї ночі, і вийшов Ангол Господній, і забив в асирійському табо́рі сто й вісімдеся́т і п'ять тисяч. І повставали вони рано вранці, аж ось — усі мертві тру́пи! |
|
36 亞述王西拿基立遂歸尼尼微、 |
36 А Санхерів, асирійський цар, рушив та й пішов, і вернувся й осівся в Ніневі́ї. |
|
37 値崇拜於其上帝溺落之殿、其子亞得米勒沙哩斯弒之、遁於亞喇臘國、更有一子、以撒哈頓繼位。 |
37 І сталося, коли він молився в домі Нісроха, свого бога, то Адраммелех та Шар'ецер убили його мече́м, а самі втекли́ до кра́ю Арара́т. А замість нього зацарював син його Есар-Хаддон. |