列王紀下第6章 |
|
1 先知之徒、告以利沙曰、爾我偕居、其室甚隘、 |
|
2 容我往約但、各取材木、創建一所以居、曰、往哉、 |
|
3 曰、請爾與我偕往、曰、可、 |
|
4 遂與偕往、至約但砍木、 |
|
5 有人砍樹、釜斤之鐵已脫、而墜於水、則呼曰、惜哉、我主歟、釜乃貨諸他人者、 |
|
6 上帝之僕曰、墜於何所、人示其處、則削片木投水、鐵浮出、 |
|
7 曰、取之、乃取焉、 |
|
8 亞蘭王與以色列族戰、謀於臣曰、至某地必建營壘、 |
|
9 上帝之僕遣人至以色列王、曰、爾慎旃哉、勿過某地、蓋亞蘭人已至彼矣、 |
|
10 以色列王遣人至上帝僕指示之所、脫於患難、已非一次、 |
|
11 亞蘭王之心、因此深爲懷憂、召其臣僕曰、我中孰助以色列王、盍明告於我、 |
|
12 一臣曰、我主我王、無人助之、乃以色列族之先知、以利沙以王在寢室所言之事、悉告其主、 |
|
13 曰、往哉、觀其所居、我將遣人執之而至、曰、彼在多丹 |
|
14 故遣車騎、實繁有徒、夤夜圍城、 |
|
15 上帝僕之從者、夙興而出、見車騎軍旅、環繞城桓、乃曰、哀哉、我主歟、我儕將若何、 |
|
16 曰、毋畏、助我者、較助彼者衆、 |
|
17 以利沙禱曰、求耶和華明其目、使能得見、耶和華遂明少者之目、俾其得見、以利沙所居之山岡、車騎四集、似火炎炎、 |
|
18 敵旣至、以利沙禱耶和華曰、請使此民、目眯不明、敵遂目眯、應以利沙所求、 |
|
19 以利沙謂之曰、此非其途、此非其城、爾當從我、爾所求之人、我導爾至其地、遂導之至撒馬利亞、 |
|
20 入城、以利沙曰、願耶和華明斯衆之目、俾其得見、耶和華遂明其目、使得見、乃知在撒馬利亞邑中、 |
|
21 以色列王見之、則謂以利沙曰、我父歟、當擊之乎、當擊之乎、 |
|
22 曰、不可、卽使以刃以弓虜之而至、亦不可擊、當供以餅、給以水、使其飲食、而歸其王、 |
|
23 遂備盛饌、飲食旣畢、使歸其王、斯時也、亞蘭人之軍旅不侵以色列地、 |
|
24 越至於後、亞蘭王便哈達集其全軍、圍撒馬利亞邑、 |
|
25 撒馬利亞糧絕、驢之一首、値金四十、鴿糞二升三合、値金二兩有半、 |
|
26 以色列王延城垣而過、聞婦呼曰、我主我王歟、其助我、 |
|
27 曰如耶和華不助爾、我何由助爾、或由穀場、或由酒醡、俱無從得、 |
|
28 又曰、爾何事、曰、昔有一婦、告我曰、今日食爾子、明日食我子、 |
|
29 於是烹我子而食之、次日我告彼曰、今當食爾子、乃彼匿其子、 |
|
30 王聞婦言、則裂其衣、延城垣而過、民見王身衣麻、 |
|
31 王曰、今日必斬沙法子以利沙首、不然願上帝降罰於我、 |
|
32 以利沙坐於室、長老偕在、其時王遣使者未至、以利沙謂長老曰、爾觀此戕民者之子、遣人取我首級、使者旣至、汝當閉門而執之、其主必繼至、 |
|
33 言時、使者至、王亦至、曰、斯災自耶和華而降、何必仰望耶和華哉、 |
2-а царiвРозділ 6 |
|
1 |
|
2 Ходім аж до Йорда́ну, і візьмі́мо звідти кожен по одній дереви́ні, і зробимо собі місце, щоб сидіти там“. А він сказав: „Ідіть“. |
|
3 І сказав один: „Будь же ласка́вий, і ходи зо своїми рабами!“ А він сказав: „Я піду́“. |
|
4 І пішов він із ними, і вони прийшли до Йорда́ну, і руба́ли дерево. |
|
5 І сталося, коли один вали́в дереви́ну, то впала сокира до води. А той скрикнув і сказав: „Ох, пане мій, таж вона пози́чена!“ |
|
6 І сказав Божий чоловік: „Куди вона впала?“ А той показав йому те місце. І він відрубав кусок дерева й кинув туди, — і ви́пливла сокира! |
|
7 І він сказав: „Витягни собі!“ А той простя́г свою руку і взяв. |
|
8 |
|
9 А Божий чоловік послав до Ізраїлевого царя, говорячи: „Стережися перехо́дити оце місце, бо там схо́дяться сирі́яни!“ |
|
10 І послав Ізраїлів цар до того місця, про яке говорив йому Божий чоловік та остеріга́в його; і він стері́гся там не раз і не два. |
|
11 І сильно занепоко́їлося серце сирійського царя про ту річ, і він покликав своїх слуг та й сказав до них: „Чи не розповісте́ мені, хто з наших зраджує перед Ізраїльським царем?“ |
|
12 І сказав один з його слуг: „Ні, пане мій ца́рю, це не наш, а це Єлисей, той пророк, що в Ізраїлі, доно́сить Ізраїлевому цареві ті слова, що ти гово́риш у спальні своїй!“... |
|
13 А він відказав: „Ідіть, і подивіться, де́ він, — і я пошлю́ й візьму́ його!“ І доне́сено йому, кажучи: „Ось він у Дотані!“ |
|
14 І послав він туди коні, і колесни́ці та ві́йсько. І прийшли вони вночі й оточили те місто. |
|
15 А слуга Божого чоловіка встав рано і вийшов, аж ось ві́йсько ото́чує місто, і коні, і колесни́ці! І сказав його слуга до нього: „Ох, пане мій, що́ бу́демо робити?“ |
|
16 А той відказав: „Не бійся, бо ті, що з нами, численні́ші від тих, що з ними“. |
|
17 І молився Єлисе́й і говорив: „Господи, розкрий йому очі, і нехай він побачить!“ І відкрив Господь очі того слуги́, і він побачив, аж ось гора́ повна ко́ней та огняни́х колесни́ць навко́ло Єлисе́я!... |
|
18 І зійшли сирійці до ньо́го, а Єлисей помолився до Господа й сказав: „Удар цей люд сліпото́ю!“ І Він ударив їх сліпото́ю за Єлисеєвим словом... |
|
19 І сказав до них Єлисей: „Це не та доро́га й не те місто. Ідіть за мною, й я проведу́ вас до того чоловіка, якого ви шукаєте“. І він завів їх у Самарі́ю. |
|
20 І сталося, як прийшли вони до Самарії, то Єлисей сказав: „Го́споди, відкрий оці очі, і нехай вони побачать!“ І Господь відкрив їхні очі, і вони побачили, — аж ось вони в сере́дині Самарії!... |
|
21 І сказав Ізраїлів цар до Єлисея, коли побачив їх: „Чи побити їх, чи побити, мій ба́тьку?“ |
|
22 А той відказав: „Не вбивай! Чи ти повбиваєш тих, кого ти взяв до неволі своїм мече́м та своїм списо́м? Поклади хліб та воду перед ними, і нехай вони їдять та п'ють, і нехай ідуть до свого пана“. |
|
23 І справив цар для них велику гости́ну, і вони їли й пили; і він відпустив їх, і вони пішли до свого пана. І сирійські о́рди вже більш не вхо́дили до Ізраїлевого Кра́ю. |
|
24 |
|
25 І був великий голод у Самарії. І ось ті обляга́ли їх, а осляча голова коштувала вісімдеся́т шеклів срібла, а чвертка каву голуби́ного поме́ту п'ять шеклів срібла. |
|
26 І сталося, прохо́див Ізраїлів цар по мурі, а одна жінка крикнула до нього, говорячи: „Поможи, пане ца́рю!“ |
|
27 А він відказав: „Як тобі не поможе Господь, звідки я поможу́ тобі? Чи з то́ку, або з чави́ла?“ |
|
28 І сказав до неї цар: „Що тобі?“ А та відказала: „Оця жінка сказала мені: Дай свого сина, і ми з'їмо́ його сьогодні, а мого сина з'їмо́ взавтра. |
|
29 І зварили ми мого́ сина та й з'їли його... І сказала я до неї дру́гого дня: Дай сина свого, і ми з'їмо́ його, та вона сховала свого сина“. |
|
30 І сталося, як цар почув слова цієї жінки, то роздер шати свої, і він ходив по мурі. І наро́д побачив, — аж ось вере́тище на тілі його зо спо́ду! |
|
31 І він сказав: „Отак нехай зробить мені Бог, і так нехай додасть, якщо позоста́неться голова Єлисея, Шафатового сина, на ньому сьогодні!“ |
|
32 А Єлисей сидів у своєму домі, а з ним сиділи старші́. І послав цар чоловіка від себе. Поки прийшов посол до нього, то він сказав до старши́х: „Чи ви бачите, що цей син уби́вника послав зняти мою го́лову? Глядіть, як при́йде цей посол, то замкніть двері, — і прити́снете його в две́рях. Ось і шаруді́ння ніг пана його за ним“. |
|
33 Ще він говорив із ними, аж ось прихо́дить до нього послане́ць. І він сказав: „Отаке зло від Господа! Чого ще чекати від Господа?“ |
列王紀下第6章 |
2-а царiвРозділ 6 |
|
1 先知之徒、告以利沙曰、爾我偕居、其室甚隘、 |
1 |
|
2 容我往約但、各取材木、創建一所以居、曰、往哉、 |
2 Ходім аж до Йорда́ну, і візьмі́мо звідти кожен по одній дереви́ні, і зробимо собі місце, щоб сидіти там“. А він сказав: „Ідіть“. |
|
3 曰、請爾與我偕往、曰、可、 |
3 І сказав один: „Будь же ласка́вий, і ходи зо своїми рабами!“ А він сказав: „Я піду́“. |
|
4 遂與偕往、至約但砍木、 |
4 І пішов він із ними, і вони прийшли до Йорда́ну, і руба́ли дерево. |
|
5 有人砍樹、釜斤之鐵已脫、而墜於水、則呼曰、惜哉、我主歟、釜乃貨諸他人者、 |
5 І сталося, коли один вали́в дереви́ну, то впала сокира до води. А той скрикнув і сказав: „Ох, пане мій, таж вона пози́чена!“ |
|
6 上帝之僕曰、墜於何所、人示其處、則削片木投水、鐵浮出、 |
6 І сказав Божий чоловік: „Куди вона впала?“ А той показав йому те місце. І він відрубав кусок дерева й кинув туди, — і ви́пливла сокира! |
|
7 曰、取之、乃取焉、 |
7 І він сказав: „Витягни собі!“ А той простя́г свою руку і взяв. |
|
8 亞蘭王與以色列族戰、謀於臣曰、至某地必建營壘、 |
8 |
|
9 上帝之僕遣人至以色列王、曰、爾慎旃哉、勿過某地、蓋亞蘭人已至彼矣、 |
9 А Божий чоловік послав до Ізраїлевого царя, говорячи: „Стережися перехо́дити оце місце, бо там схо́дяться сирі́яни!“ |
|
10 以色列王遣人至上帝僕指示之所、脫於患難、已非一次、 |
10 І послав Ізраїлів цар до того місця, про яке говорив йому Божий чоловік та остеріга́в його; і він стері́гся там не раз і не два. |
|
11 亞蘭王之心、因此深爲懷憂、召其臣僕曰、我中孰助以色列王、盍明告於我、 |
11 І сильно занепоко́їлося серце сирійського царя про ту річ, і він покликав своїх слуг та й сказав до них: „Чи не розповісте́ мені, хто з наших зраджує перед Ізраїльським царем?“ |
|
12 一臣曰、我主我王、無人助之、乃以色列族之先知、以利沙以王在寢室所言之事、悉告其主、 |
12 І сказав один з його слуг: „Ні, пане мій ца́рю, це не наш, а це Єлисей, той пророк, що в Ізраїлі, доно́сить Ізраїлевому цареві ті слова, що ти гово́риш у спальні своїй!“... |
|
13 曰、往哉、觀其所居、我將遣人執之而至、曰、彼在多丹 |
13 А він відказав: „Ідіть, і подивіться, де́ він, — і я пошлю́ й візьму́ його!“ І доне́сено йому, кажучи: „Ось він у Дотані!“ |
|
14 故遣車騎、實繁有徒、夤夜圍城、 |
14 І послав він туди коні, і колесни́ці та ві́йсько. І прийшли вони вночі й оточили те місто. |
|
15 上帝僕之從者、夙興而出、見車騎軍旅、環繞城桓、乃曰、哀哉、我主歟、我儕將若何、 |
15 А слуга Божого чоловіка встав рано і вийшов, аж ось ві́йсько ото́чує місто, і коні, і колесни́ці! І сказав його слуга до нього: „Ох, пане мій, що́ бу́демо робити?“ |
|
16 曰、毋畏、助我者、較助彼者衆、 |
16 А той відказав: „Не бійся, бо ті, що з нами, численні́ші від тих, що з ними“. |
|
17 以利沙禱曰、求耶和華明其目、使能得見、耶和華遂明少者之目、俾其得見、以利沙所居之山岡、車騎四集、似火炎炎、 |
17 І молився Єлисе́й і говорив: „Господи, розкрий йому очі, і нехай він побачить!“ І відкрив Господь очі того слуги́, і він побачив, аж ось гора́ повна ко́ней та огняни́х колесни́ць навко́ло Єлисе́я!... |
|
18 敵旣至、以利沙禱耶和華曰、請使此民、目眯不明、敵遂目眯、應以利沙所求、 |
18 І зійшли сирійці до ньо́го, а Єлисей помолився до Господа й сказав: „Удар цей люд сліпото́ю!“ І Він ударив їх сліпото́ю за Єлисеєвим словом... |
|
19 以利沙謂之曰、此非其途、此非其城、爾當從我、爾所求之人、我導爾至其地、遂導之至撒馬利亞、 |
19 І сказав до них Єлисей: „Це не та доро́га й не те місто. Ідіть за мною, й я проведу́ вас до того чоловіка, якого ви шукаєте“. І він завів їх у Самарі́ю. |
|
20 入城、以利沙曰、願耶和華明斯衆之目、俾其得見、耶和華遂明其目、使得見、乃知在撒馬利亞邑中、 |
20 І сталося, як прийшли вони до Самарії, то Єлисей сказав: „Го́споди, відкрий оці очі, і нехай вони побачать!“ І Господь відкрив їхні очі, і вони побачили, — аж ось вони в сере́дині Самарії!... |
|
21 以色列王見之、則謂以利沙曰、我父歟、當擊之乎、當擊之乎、 |
21 І сказав Ізраїлів цар до Єлисея, коли побачив їх: „Чи побити їх, чи побити, мій ба́тьку?“ |
|
22 曰、不可、卽使以刃以弓虜之而至、亦不可擊、當供以餅、給以水、使其飲食、而歸其王、 |
22 А той відказав: „Не вбивай! Чи ти повбиваєш тих, кого ти взяв до неволі своїм мече́м та своїм списо́м? Поклади хліб та воду перед ними, і нехай вони їдять та п'ють, і нехай ідуть до свого пана“. |
|
23 遂備盛饌、飲食旣畢、使歸其王、斯時也、亞蘭人之軍旅不侵以色列地、 |
23 І справив цар для них велику гости́ну, і вони їли й пили; і він відпустив їх, і вони пішли до свого пана. І сирійські о́рди вже більш не вхо́дили до Ізраїлевого Кра́ю. |
|
24 越至於後、亞蘭王便哈達集其全軍、圍撒馬利亞邑、 |
24 |
|
25 撒馬利亞糧絕、驢之一首、値金四十、鴿糞二升三合、値金二兩有半、 |
25 І був великий голод у Самарії. І ось ті обляга́ли їх, а осляча голова коштувала вісімдеся́т шеклів срібла, а чвертка каву голуби́ного поме́ту п'ять шеклів срібла. |
|
26 以色列王延城垣而過、聞婦呼曰、我主我王歟、其助我、 |
26 І сталося, прохо́див Ізраїлів цар по мурі, а одна жінка крикнула до нього, говорячи: „Поможи, пане ца́рю!“ |
|
27 曰如耶和華不助爾、我何由助爾、或由穀場、或由酒醡、俱無從得、 |
27 А він відказав: „Як тобі не поможе Господь, звідки я поможу́ тобі? Чи з то́ку, або з чави́ла?“ |
|
28 又曰、爾何事、曰、昔有一婦、告我曰、今日食爾子、明日食我子、 |
28 І сказав до неї цар: „Що тобі?“ А та відказала: „Оця жінка сказала мені: Дай свого сина, і ми з'їмо́ його сьогодні, а мого сина з'їмо́ взавтра. |
|
29 於是烹我子而食之、次日我告彼曰、今當食爾子、乃彼匿其子、 |
29 І зварили ми мого́ сина та й з'їли його... І сказала я до неї дру́гого дня: Дай сина свого, і ми з'їмо́ його, та вона сховала свого сина“. |
|
30 王聞婦言、則裂其衣、延城垣而過、民見王身衣麻、 |
30 І сталося, як цар почув слова цієї жінки, то роздер шати свої, і він ходив по мурі. І наро́д побачив, — аж ось вере́тище на тілі його зо спо́ду! |
|
31 王曰、今日必斬沙法子以利沙首、不然願上帝降罰於我、 |
31 І він сказав: „Отак нехай зробить мені Бог, і так нехай додасть, якщо позоста́неться голова Єлисея, Шафатового сина, на ньому сьогодні!“ |
|
32 以利沙坐於室、長老偕在、其時王遣使者未至、以利沙謂長老曰、爾觀此戕民者之子、遣人取我首級、使者旣至、汝當閉門而執之、其主必繼至、 |
32 А Єлисей сидів у своєму домі, а з ним сиділи старші́. І послав цар чоловіка від себе. Поки прийшов посол до нього, то він сказав до старши́х: „Чи ви бачите, що цей син уби́вника послав зняти мою го́лову? Глядіть, як при́йде цей посол, то замкніть двері, — і прити́снете його в две́рях. Ось і шаруді́ння ніг пана його за ним“. |
|
33 言時、使者至、王亦至、曰、斯災自耶和華而降、何必仰望耶和華哉、 |
33 Ще він говорив із ними, аж ось прихо́дить до нього послане́ць. І він сказав: „Отаке зло від Господа! Чого ще чекати від Господа?“ |