以賽亞書第40章 |
1 上帝曰、爾其慰藉我民、慰藉我民、 |
2 必以善言慰耶路撒冷人、告之云、爾居苦境、已終其年、爾罪赦宥、耶和華以恩寵錫爾、較昔降災、其數維倍。 |
3 野有聲呼云、在彼曠野、備我上帝耶和華之道、直其徑。 |
4 諸谷填之、岡陵卑之、屈曲使直、崎嶇使平。 |
5 耶和華將榮顯、凡有血氣者得見之、蓋耶和華已言之矣。 |
6 有聲告我曰、爾當號呼、我曰、呼當若何、曰、庶民惟草、其榮如花、 |
7 庶民惟草、草枯花凋、耶和華以風風之、則然、 |
8 草枯花凋、惟我上帝之言不朽。 |
9 凡欲以嘉音、報於郇山耶路撒冷城者、宜陟高岡、大揚厥聲、毋庸畏葸、告猶大邑民、觀爾上帝。 |
10 主耶和華涖臨斯土、施厥大能、治理斯民、加以賞賚、 |
11 牧民若羊、懷抱羔羊、導方字之牝羊。 |
12 掬掌以承滄海、布指以度穹蒼、斗量坤輿、權衡山嶽、孰能爲之哉。 |
13 孰啟耶和華之心、與彼共議、 |
14 誰爲其師、訓以智慧、使鞫是非。 |
15 其視列國之民、若滴水滲於器外、若微塵留于衡上、其移海島、若徙草芥。 |
16 民欲獻祭、卽以利巴嫩林爲柴、以百獸爲燔、亦不足數。 |
17 萬國在上帝前、曠然無物、悉屬虛浮、 |
18 爾曹以何物比儗上帝、以何像像之、 |
19 工塑偶像、飾以金箔、垂以銀鏈、 |
20 惟彼貧乏、無寶堪獻、遴選堅木、而僱巧工、俾作木偶、歷久不壞。 |
21 創地之先、已有大道、爾豈未之知、未之聞耶、 |
22 主坐地球、視世人若蟿蟲、主布穹蒼、若張帷幕、 |
23 牧伯士師、藐乎其小、 |
24 譬諸草萊、甫種甫植、根柢不深、惟主一吹、必復枯槁、被風飄颺、猶之粃糠。 |
25 爾於聖主、儗以何物、像以何像、 |
26 爾當仰觀、天象羅布、有若軍旅、上帝以巨能大力、創造星辰、呼其名、核其數、無不應命。 |
27 惟爾雅各家以色列族、曷言乎我之上帝耶和華、不鑒察予、不眷顧予。 |
28 夫耶和華永生之上帝、創造地極者也、爾豈之未知、未之聞耶、其力不疲、其智莫測、 |
29 無力者扶之、無能者助之、 |
30 壯者必倦怠、少者必顛躓、 |
31 惟恃耶和華者補其精力、翱翔若鷹、疾趨弗倦、力行弗困。 |
IсаяРозділ 40 |
1 |
2 Промовляйте до серця Єрусалиму, і закли́чте до нього, що ви́повнилась його доля тяжка́, що вина йому ви́бачена, що він за свої всі гріхи вдвоє взяв з руки Господа! |
3 Голос кли́че: На пустині вготу́йте дорогу Господню, в степу ви́рівняйте битий шлях Богу нашому! |
4 Хай піді́йметься всяка доли́на, і хай зни́зиться всяка гора́ та підгі́рок, і хай стане круте́ за рівни́ну, а па́сма гірські́ — за доли́ну! |
5 І з'я́виться слава Господня, і разом побачить її кожне тіло, бо у́ста Господні оце прорекли́! |
6 Голос кли́че: „Звіща́й!“ Я ж спитав: „Про що буду звіща́ти? Всяке тіло — трава, всяка ж слава — як цвіт польови́й: |
7 трава засихає, а квітка зів'я́не, як по́дих Господній пові́є на неї! Справді, наро́д — то трава: |
8 Трава засихає, а квітка зів'я́не, Слово ж нашого Бога пові́ки стоя́тиме! |
9 На го́ру високу зберися собі, благові́снику Сіону, свого голоса сильно підви́щ, благові́снику Єрусалиму! Підви́щ, не лякайся, скажи містам Юди: Ось Бог ваш! |
10 Ось при́йде Господь, Бог, як сильний, і буде раме́но Його панувати для Ньо́го! Ось із Ним нагоро́да Його, а перед обличчям Його — відпла́та Його. |
11 Він ота́ру Свою буде па́сти, як Па́стир, раме́ном Своїм позбирає ягня́та, і на лоні Своє́му носи́тиме їх, дійнякі́в же прова́дити буде! |
12 |
13 Хто Господнього Духа збагну́в, і де́ та люди́на, що ради свої подава́ла Йому́? |
14 З ким ра́дився Він, і той напоу́мив Його, та навчав путі пра́ва, і пізна́ння навчив був Його, і Його напоу́мив дороги розумної? |
15 Таж наро́ди — як кра́пля з відра́, а важать — як порох на ша́льках! Таж Він острови́ підіймає, немов ту пили́нку! |
16 I Ливана не ви́стачить на запалі́ння жерто́вне, не стане й звір'я́ його на цілопа́лення! |
17 Насу́проти Нього всі люди — немов би ніщо́, порахо́вані в Нього марно́тою та порожне́чею. |
18 І до ко́го вподо́бите Бога, і подобу яку ви поста́вите по́руч із Ним? |
19 Ма́йстер божка́ відлива́є, золота́р же його криє золотом, та виливає йому срібляні́ ланцюжки́. |
20 Убогий на да́ра такого бере собі дерево, що не гниє́, розшукує впра́вного ма́йстра, щоб поставив божка́, який не захита́ється. |
21 Хіба ви не знаєте, чи ви не чули, чи вам не спові́щено зда́вна було́, чи ви не зрозуміли підва́лин землі? |
22 Він Той, Хто сидить понад кру́гом землі, а мешка́нці її — немов та сарана́. Він небо простя́г, мов ткани́ну тонку́, і розтягнув Він його, мов наме́та на ме́шкання. |
23 Він Той, Хто князі́в оберта́є в ніщо́, робить су́ддів землі за марно́ту: |
24 вони не були ще поса́джені, і не були ще посі́яні, і пень їхній в землі ще не закоріни́вся, та як тільки на них Він дмухну́в, вони повсиха́ли, і буря поне́сла їх, мов ту солому! |
25 І до кого Мене́ прирівня́єте, і йому́ буду рівний? говорить Святий. |
26 Підійміть у височину́ ваші очі й побачте, хто те все створи́в? Той, Хто зо́рі виво́дить за їхнім числом та кличе ім'я́м їх усіх! І ніхто не загу́биться через всесильність та всемогу́тність Його́. |
27 По́що говориш ти, Якове, і кажеш, Ізраїлю: „Закрита доро́га моя перед Господом, і від Бога мого відійшло́ моє право“. |
28 Хіба ж ти не знаєш, або ти не чув: Бог відві́чний — Господь, що кі́нці землі Він створи́в? Він не зму́чується та не вто́млюється, і не збагне́нний розум Його. |
29 Він зму́ченому дає силу, а безси́лому — міць. |
30 І пому́чаться хлопці й пото́мляться, і юнаки́ спотикну́тись — спіткну́ться, |
31 а ті, хто наді́ю склада́є на Господа, силу відно́влять, кри́ла піді́ймуть, немов ті орли́, будуть бігати — і не пото́мляться, будуть ходити — і не пому́чаться! |
以賽亞書第40章 |
IсаяРозділ 40 |
1 上帝曰、爾其慰藉我民、慰藉我民、 |
1 |
2 必以善言慰耶路撒冷人、告之云、爾居苦境、已終其年、爾罪赦宥、耶和華以恩寵錫爾、較昔降災、其數維倍。 |
2 Промовляйте до серця Єрусалиму, і закли́чте до нього, що ви́повнилась його доля тяжка́, що вина йому ви́бачена, що він за свої всі гріхи вдвоє взяв з руки Господа! |
3 野有聲呼云、在彼曠野、備我上帝耶和華之道、直其徑。 |
3 Голос кли́че: На пустині вготу́йте дорогу Господню, в степу ви́рівняйте битий шлях Богу нашому! |
4 諸谷填之、岡陵卑之、屈曲使直、崎嶇使平。 |
4 Хай піді́йметься всяка доли́на, і хай зни́зиться всяка гора́ та підгі́рок, і хай стане круте́ за рівни́ну, а па́сма гірські́ — за доли́ну! |
5 耶和華將榮顯、凡有血氣者得見之、蓋耶和華已言之矣。 |
5 І з'я́виться слава Господня, і разом побачить її кожне тіло, бо у́ста Господні оце прорекли́! |
6 有聲告我曰、爾當號呼、我曰、呼當若何、曰、庶民惟草、其榮如花、 |
6 Голос кли́че: „Звіща́й!“ Я ж спитав: „Про що буду звіща́ти? Всяке тіло — трава, всяка ж слава — як цвіт польови́й: |
7 庶民惟草、草枯花凋、耶和華以風風之、則然、 |
7 трава засихає, а квітка зів'я́не, як по́дих Господній пові́є на неї! Справді, наро́д — то трава: |
8 草枯花凋、惟我上帝之言不朽。 |
8 Трава засихає, а квітка зів'я́не, Слово ж нашого Бога пові́ки стоя́тиме! |
9 凡欲以嘉音、報於郇山耶路撒冷城者、宜陟高岡、大揚厥聲、毋庸畏葸、告猶大邑民、觀爾上帝。 |
9 На го́ру високу зберися собі, благові́снику Сіону, свого голоса сильно підви́щ, благові́снику Єрусалиму! Підви́щ, не лякайся, скажи містам Юди: Ось Бог ваш! |
10 主耶和華涖臨斯土、施厥大能、治理斯民、加以賞賚、 |
10 Ось при́йде Господь, Бог, як сильний, і буде раме́но Його панувати для Ньо́го! Ось із Ним нагоро́да Його, а перед обличчям Його — відпла́та Його. |
11 牧民若羊、懷抱羔羊、導方字之牝羊。 |
11 Він ота́ру Свою буде па́сти, як Па́стир, раме́ном Своїм позбирає ягня́та, і на лоні Своє́му носи́тиме їх, дійнякі́в же прова́дити буде! |
12 掬掌以承滄海、布指以度穹蒼、斗量坤輿、權衡山嶽、孰能爲之哉。 |
12 |
13 孰啟耶和華之心、與彼共議、 |
13 Хто Господнього Духа збагну́в, і де́ та люди́на, що ради свої подава́ла Йому́? |
14 誰爲其師、訓以智慧、使鞫是非。 |
14 З ким ра́дився Він, і той напоу́мив Його, та навчав путі пра́ва, і пізна́ння навчив був Його, і Його напоу́мив дороги розумної? |
15 其視列國之民、若滴水滲於器外、若微塵留于衡上、其移海島、若徙草芥。 |
15 Таж наро́ди — як кра́пля з відра́, а важать — як порох на ша́льках! Таж Він острови́ підіймає, немов ту пили́нку! |
16 民欲獻祭、卽以利巴嫩林爲柴、以百獸爲燔、亦不足數。 |
16 I Ливана не ви́стачить на запалі́ння жерто́вне, не стане й звір'я́ його на цілопа́лення! |
17 萬國在上帝前、曠然無物、悉屬虛浮、 |
17 Насу́проти Нього всі люди — немов би ніщо́, порахо́вані в Нього марно́тою та порожне́чею. |
18 爾曹以何物比儗上帝、以何像像之、 |
18 І до ко́го вподо́бите Бога, і подобу яку ви поста́вите по́руч із Ним? |
19 工塑偶像、飾以金箔、垂以銀鏈、 |
19 Ма́йстер божка́ відлива́є, золота́р же його криє золотом, та виливає йому срібляні́ ланцюжки́. |
20 惟彼貧乏、無寶堪獻、遴選堅木、而僱巧工、俾作木偶、歷久不壞。 |
20 Убогий на да́ра такого бере собі дерево, що не гниє́, розшукує впра́вного ма́йстра, щоб поставив божка́, який не захита́ється. |
21 創地之先、已有大道、爾豈未之知、未之聞耶、 |
21 Хіба ви не знаєте, чи ви не чули, чи вам не спові́щено зда́вна було́, чи ви не зрозуміли підва́лин землі? |
22 主坐地球、視世人若蟿蟲、主布穹蒼、若張帷幕、 |
22 Він Той, Хто сидить понад кру́гом землі, а мешка́нці її — немов та сарана́. Він небо простя́г, мов ткани́ну тонку́, і розтягнув Він його, мов наме́та на ме́шкання. |
23 牧伯士師、藐乎其小、 |
23 Він Той, Хто князі́в оберта́є в ніщо́, робить су́ддів землі за марно́ту: |
24 譬諸草萊、甫種甫植、根柢不深、惟主一吹、必復枯槁、被風飄颺、猶之粃糠。 |
24 вони не були ще поса́джені, і не були ще посі́яні, і пень їхній в землі ще не закоріни́вся, та як тільки на них Він дмухну́в, вони повсиха́ли, і буря поне́сла їх, мов ту солому! |
25 爾於聖主、儗以何物、像以何像、 |
25 І до кого Мене́ прирівня́єте, і йому́ буду рівний? говорить Святий. |
26 爾當仰觀、天象羅布、有若軍旅、上帝以巨能大力、創造星辰、呼其名、核其數、無不應命。 |
26 Підійміть у височину́ ваші очі й побачте, хто те все створи́в? Той, Хто зо́рі виво́дить за їхнім числом та кличе ім'я́м їх усіх! І ніхто не загу́биться через всесильність та всемогу́тність Його́. |
27 惟爾雅各家以色列族、曷言乎我之上帝耶和華、不鑒察予、不眷顧予。 |
27 По́що говориш ти, Якове, і кажеш, Ізраїлю: „Закрита доро́га моя перед Господом, і від Бога мого відійшло́ моє право“. |
28 夫耶和華永生之上帝、創造地極者也、爾豈之未知、未之聞耶、其力不疲、其智莫測、 |
28 Хіба ж ти не знаєш, або ти не чув: Бог відві́чний — Господь, що кі́нці землі Він створи́в? Він не зму́чується та не вто́млюється, і не збагне́нний розум Його. |
29 無力者扶之、無能者助之、 |
29 Він зму́ченому дає силу, а безси́лому — міць. |
30 壯者必倦怠、少者必顛躓、 |
30 І пому́чаться хлопці й пото́мляться, і юнаки́ спотикну́тись — спіткну́ться, |
31 惟恃耶和華者補其精力、翱翔若鷹、疾趨弗倦、力行弗困。 |
31 а ті, хто наді́ю склада́є на Господа, силу відно́влять, кри́ла піді́ймуть, немов ті орли́, будуть бігати — і не пото́мляться, будуть ходити — і не пому́чаться! |