雅各書第3章 |
|
1 兄弟勿好爲人師、知爲師者、被鞫尤嚴、 |
|
2 吾衆數蹈於愆、言語無愆者、是爲德備之人、能自範其身、 |
|
3 我置勒馬口、使馬馴服、駕馭無不如志、 |
|
4 雖有巨舟、爲狂風動盪、而小舵得以運轉、隨舟子指揮、 |
|
5 舌雖小而能誇大、薪甚多、微火可燃、 |
|
6 舌如火、在百體中、能玷一身、不義孰甚、賦畀之性、亦爲所爇、是其焰由地獄起、 |
|
7 禽獸昆蟲鱗介、皆受制於人、 |
|
8 惟舌無可制、誠爲兇悍、舌猶酖毒、足必殺人、 |
|
9 父上帝、我以舌祝之、世人被造、與上帝彷彿、我以舌詛之、 |
|
10 祝與詛、均由口出、兄弟乎、勿如是、 |
|
11 譬彼源泉、其甘苦能共一穴乎、 |
|
12 兄弟試思無花巢樹、能生橄欖乎、葡萄樹、能生無花果乎、水之鹹淡、不並出一源亦若是、 |
|
13 爾中若有睿智特識、則必以温柔智慧、彰其善行、 |
|
14 如心懷嫉狠忿戾、則勿自矜、冒稱眞理、 |
|
15 此智非由上來、乃屬斯世血氣所激、魔鬼所迷、 |
|
16 有媢嫉、爭鬬、則必作亂、行惡貫盈、 |
|
17 由上之智、卽廉潔、和平、温良、寬恕、恆存矜恤善行、絕諸偏視僞爲、 |
|
18 行和平者、種和平也、必結善果、 |
ЯковаРозділ 3 |
|
1 |
|
2 Бо багато ми всі помиляємось. Коли хто не помиляється в слові, то це муж досконалий, спроможний прибо́ркувати й усе тіло. |
|
3 От і ко́ням вкладаєм узде́чки до ро́та, щоб корилися нам, і ми всім їхнім тілом керуємо. |
|
4 От і кораблі, хоч які величезні та гнані вітра́ми жорсто́кими, проте найменшим сте́рном скеро́вуються, куди хоче стерни́чий. |
|
5 Так само й язик, — малий член, але хва́литься ве́льми! Ось маленький огонь, а запалює величезного ліса! |
|
6 І язик — то огонь. Як світ неправости, поста́влений так поміж нашими членами, язик скверни́ть усе тіло, запалює круг життя, і сам запалюється від геєнни. |
|
7 Бо всяка природа звірі́в і пташо́к, гадів і мо́рських потвор прибо́ркується, і прибо́ркана буде природою лю́дською, |
|
8 та не може ніхто із людей язика вгамува́ти, — він зло безупи́нне, він повний отрути смерте́льної! |
|
9 Ним ми благословляємо Бога й Отця, і ним проклинаєм людей, що створені на Божу подобу. |
|
10 Із тих самих уст виходить благослове́ння й прокля́ття. Не повинно, брати́ мої, щоб так це було́! |
|
11 Хіба з одно́го отвору виходить вода солодка й гірка́? |
|
12 Хіба може, бра́ти мої, фіґове дерево родити оливки, або виноград — фіґи? Солодка вода не тече з солонця́. |
|
13 |
|
14 Коли ж гірку́ заздрість та сварку ви маєте в серці своєму, то не величайтесь та не говоріть неправди на правду, — |
|
15 це не мудрість, що ніби зве́рху походить вона, але земна, тілесна та де́монська. |
|
16 Бо де за́здрість та сварка, там бе́злад та всяка зла річ! |
|
17 А мудрість, що зверху вона, насамперед чиста, а потім спокійна, ла́гідна, покірлива, повна милосердя та добрих пло́дів, безстороння та нелукава. |
|
18 А плід праведности сіється творцями миру. |
雅各書第3章 |
ЯковаРозділ 3 |
|
1 兄弟勿好爲人師、知爲師者、被鞫尤嚴、 |
1 |
|
2 吾衆數蹈於愆、言語無愆者、是爲德備之人、能自範其身、 |
2 Бо багато ми всі помиляємось. Коли хто не помиляється в слові, то це муж досконалий, спроможний прибо́ркувати й усе тіло. |
|
3 我置勒馬口、使馬馴服、駕馭無不如志、 |
3 От і ко́ням вкладаєм узде́чки до ро́та, щоб корилися нам, і ми всім їхнім тілом керуємо. |
|
4 雖有巨舟、爲狂風動盪、而小舵得以運轉、隨舟子指揮、 |
4 От і кораблі, хоч які величезні та гнані вітра́ми жорсто́кими, проте найменшим сте́рном скеро́вуються, куди хоче стерни́чий. |
|
5 舌雖小而能誇大、薪甚多、微火可燃、 |
5 Так само й язик, — малий член, але хва́литься ве́льми! Ось маленький огонь, а запалює величезного ліса! |
|
6 舌如火、在百體中、能玷一身、不義孰甚、賦畀之性、亦爲所爇、是其焰由地獄起、 |
6 І язик — то огонь. Як світ неправости, поста́влений так поміж нашими членами, язик скверни́ть усе тіло, запалює круг життя, і сам запалюється від геєнни. |
|
7 禽獸昆蟲鱗介、皆受制於人、 |
7 Бо всяка природа звірі́в і пташо́к, гадів і мо́рських потвор прибо́ркується, і прибо́ркана буде природою лю́дською, |
|
8 惟舌無可制、誠爲兇悍、舌猶酖毒、足必殺人、 |
8 та не може ніхто із людей язика вгамува́ти, — він зло безупи́нне, він повний отрути смерте́льної! |
|
9 父上帝、我以舌祝之、世人被造、與上帝彷彿、我以舌詛之、 |
9 Ним ми благословляємо Бога й Отця, і ним проклинаєм людей, що створені на Божу подобу. |
|
10 祝與詛、均由口出、兄弟乎、勿如是、 |
10 Із тих самих уст виходить благослове́ння й прокля́ття. Не повинно, брати́ мої, щоб так це було́! |
|
11 譬彼源泉、其甘苦能共一穴乎、 |
11 Хіба з одно́го отвору виходить вода солодка й гірка́? |
|
12 兄弟試思無花巢樹、能生橄欖乎、葡萄樹、能生無花果乎、水之鹹淡、不並出一源亦若是、 |
12 Хіба може, бра́ти мої, фіґове дерево родити оливки, або виноград — фіґи? Солодка вода не тече з солонця́. |
|
13 爾中若有睿智特識、則必以温柔智慧、彰其善行、 |
13 |
|
14 如心懷嫉狠忿戾、則勿自矜、冒稱眞理、 |
14 Коли ж гірку́ заздрість та сварку ви маєте в серці своєму, то не величайтесь та не говоріть неправди на правду, — |
|
15 此智非由上來、乃屬斯世血氣所激、魔鬼所迷、 |
15 це не мудрість, що ніби зве́рху походить вона, але земна, тілесна та де́монська. |
|
16 有媢嫉、爭鬬、則必作亂、行惡貫盈、 |
16 Бо де за́здрість та сварка, там бе́злад та всяка зла річ! |
|
17 由上之智、卽廉潔、和平、温良、寬恕、恆存矜恤善行、絕諸偏視僞爲、 |
17 А мудрість, що зверху вона, насамперед чиста, а потім спокійна, ла́гідна, покірлива, повна милосердя та добрих пло́дів, безстороння та нелукава. |
|
18 行和平者、種和平也、必結善果、 |
18 А плід праведности сіється творцями миру. |