約伯記第7章 |
|
1 人生苦境終其年、猶工勞瘁畢其生。 |
|
2 如僕之冀暮、如傭之望値、 |
|
3 乃我旣遭患害於累月、復遇顛連於竟夜。 |
|
4 我寢則曰、興何時、而夜偏長、輾轉反側、迄於昧爽。 |
|
5 我肉生蛆、蒙以塵埃、膚雖痊、膿復出。 |
|
6 日月如梭、終身無希望矣。 |
|
7 命在呼吸、不復獲福、爾其垂念。 |
|
8 今日覿面、明日不能復見、甚恐轉瞬間、卽歸烏有。 |
|
9 如浮雲散盡、入土者無復返之期。 |
|
10 不再歸其室、鄰里不復見其人。 |
|
11 夫如是、我安能默默已哉、焦思苦慮、曷禁對上帝而大放厥詞。 |
|
12 我豈海濤、豈鱷魚、防禦我曷故。 |
|
13 我如曰、登斯榻可得慰、寢於牀可解憂、 |
|
14 則爾又托噩夢以恐我、垂異象以懼我。 |
|
15 願棄此微軀而就死地。 |
|
16 已無樂生之心、不作永存之想、畢生遘難、毋寧舍子爲幸。 |
|
17 且人在世、亦甚渺耳、何爲加意眷顧之、 |
|
18 責之無間日、試之無已時。 |
|
19 爾而舍我、將至何時、曷不假我以嚥津之頃。 |
|
20 爾爲上主、鑒察人心。卽我犯罪、何虧於爾、曷擊我、使我不樂其生。 |
|
21 盍赦我罪、宥我惡、俾我安然入土、迄於明日、欲追予而不相遇。 |
ЙовРозділ 7 |
|
1 |
|
2 Як раб, спра́гнений тіні, і як наймит чекає заплати за працю свою, |
|
3 так місяці ма́рности да́но в спа́док мені, та ночі терпі́ння мені відлічили. |
|
4 Коли я кладусь, то кажу́: „Коли встану?“ І тя́гнеться вечір, і переверта́ння із бо́ку на бік їм до ранку. |
|
5 Зодягло́сь моє тіло черво́ю та стру́пами в по́росі, шкіра моя затверді́ла й бридка́. |
|
6 А дні мої стали швидчі́ші за тка́цького чо́вника, і в марно́тній надії минають вони. |
|
7 Пам'ятай, що життя моє — вітер, моє око вже більш не побачить добра́. |
|
8 Не побачить мене око того, хто бачив мене, Твої очі поглянуть на мене — та немає мене. |
|
9 Як хмара зникає й прохо́дить, так хто схо́дить в шео́л, не вихо́дить, |
|
10 не верта́ється вже той до дому свого́, та й його не пізнає вже місце його. |
|
11 |
|
12 Чи я море чи мо́рська потво́ра, що Ти надо мною сторо́жу поставив? |
|
13 Коли я кажу́: „Нехай по́стіль потішить мене, хай думки́ мої ложе моє забере“, |
|
14 то Ти снами лякаєш мене, і виді́ннями стра́шиш мене |
|
15 І душа моя пра́гне заду́шення, смерти хо́чуть мої кості. |
|
16 Я обри́див життям. Не повіки ж я жи́тиму! Відпусти ж Ти мене, бо марно́та оці мої дні! |
|
17 Що таке чоловік, що його Ти підно́сиш, що серце Своє прикладаєш до ньо́го? |
|
18 Ти щора́нку за ним назираєш, щохвилі його Ти дослі́джуєш. |
|
19 Як довго від мене ще Ти не відве́рнешся, не пу́стиш мене проковтну́ти хоч сли́ну свою? |
|
20 Я згрішив. Що ж я маю робити, о Сто́роже лю́дський? Чому́ Ти поклав мене ціллю для Себе, — і я стався собі тягаре́м? |
|
21 І чому́ Ти не про́стиш мойого гріха́, і не відкинеш провини моєї? А тепер я до по́роху ляжу, і Ти бу́деш шукати мене, — та немає мене“. |
約伯記第7章 |
ЙовРозділ 7 |
|
1 人生苦境終其年、猶工勞瘁畢其生。 |
1 |
|
2 如僕之冀暮、如傭之望値、 |
2 Як раб, спра́гнений тіні, і як наймит чекає заплати за працю свою, |
|
3 乃我旣遭患害於累月、復遇顛連於竟夜。 |
3 так місяці ма́рности да́но в спа́док мені, та ночі терпі́ння мені відлічили. |
|
4 我寢則曰、興何時、而夜偏長、輾轉反側、迄於昧爽。 |
4 Коли я кладусь, то кажу́: „Коли встану?“ І тя́гнеться вечір, і переверта́ння із бо́ку на бік їм до ранку. |
|
5 我肉生蛆、蒙以塵埃、膚雖痊、膿復出。 |
5 Зодягло́сь моє тіло черво́ю та стру́пами в по́росі, шкіра моя затверді́ла й бридка́. |
|
6 日月如梭、終身無希望矣。 |
6 А дні мої стали швидчі́ші за тка́цького чо́вника, і в марно́тній надії минають вони. |
|
7 命在呼吸、不復獲福、爾其垂念。 |
7 Пам'ятай, що життя моє — вітер, моє око вже більш не побачить добра́. |
|
8 今日覿面、明日不能復見、甚恐轉瞬間、卽歸烏有。 |
8 Не побачить мене око того, хто бачив мене, Твої очі поглянуть на мене — та немає мене. |
|
9 如浮雲散盡、入土者無復返之期。 |
9 Як хмара зникає й прохо́дить, так хто схо́дить в шео́л, не вихо́дить, |
|
10 不再歸其室、鄰里不復見其人。 |
10 не верта́ється вже той до дому свого́, та й його не пізнає вже місце його. |
|
11 夫如是、我安能默默已哉、焦思苦慮、曷禁對上帝而大放厥詞。 |
11 |
|
12 我豈海濤、豈鱷魚、防禦我曷故。 |
12 Чи я море чи мо́рська потво́ра, що Ти надо мною сторо́жу поставив? |
|
13 我如曰、登斯榻可得慰、寢於牀可解憂、 |
13 Коли я кажу́: „Нехай по́стіль потішить мене, хай думки́ мої ложе моє забере“, |
|
14 則爾又托噩夢以恐我、垂異象以懼我。 |
14 то Ти снами лякаєш мене, і виді́ннями стра́шиш мене |
|
15 願棄此微軀而就死地。 |
15 І душа моя пра́гне заду́шення, смерти хо́чуть мої кості. |
|
16 已無樂生之心、不作永存之想、畢生遘難、毋寧舍子爲幸。 |
16 Я обри́див життям. Не повіки ж я жи́тиму! Відпусти ж Ти мене, бо марно́та оці мої дні! |
|
17 且人在世、亦甚渺耳、何爲加意眷顧之、 |
17 Що таке чоловік, що його Ти підно́сиш, що серце Своє прикладаєш до ньо́го? |
|
18 責之無間日、試之無已時。 |
18 Ти щора́нку за ним назираєш, щохвилі його Ти дослі́джуєш. |
|
19 爾而舍我、將至何時、曷不假我以嚥津之頃。 |
19 Як довго від мене ще Ти не відве́рнешся, не пу́стиш мене проковтну́ти хоч сли́ну свою? |
|
20 爾爲上主、鑒察人心。卽我犯罪、何虧於爾、曷擊我、使我不樂其生。 |
20 Я згрішив. Що ж я маю робити, о Сто́роже лю́дський? Чому́ Ти поклав мене ціллю для Себе, — і я стався собі тягаре́м? |
|
21 盍赦我罪、宥我惡、俾我安然入土、迄於明日、欲追予而不相遇。 |
21 І чому́ Ти не про́стиш мойого гріха́, і не відкинеш провини моєї? А тепер я до по́роху ляжу, і Ти бу́деш шукати мене, — та немає мене“. |