| 但以理書第12章 | 
| 1 斯時必有大難,自生民以來,越至於今,未之有也,大君米加勒必將崛興,扞衛爾民,凡名錄於冊者,必蒙拯救。 | 
| 2 長眠於地下者,其數甚衆,必甦而起,得永生者有之,受永辱者有之, | 
| 3 有智慧具備,訓衆歸善者,必輝光若天,朗耀若星,永世弗替。 | 
| 4 爾但以理謹祕斯書,鈐之以印,末期旣屆,衆將察之,益其識見, | 
| 5 我但以理見旁立者,又有二人,河之左右各一, | 
| 6 有間河濵枲衣者曰,此數奇事何時得騐, | 
| 7 河濵枲衣者,舉左右手,向天指永生之主,誓曰,必歷一載,又逾二載,又半載,旣散聖民,諸事咸應, | 
| 8 我聞言,不明其旨,曰,我主歟,究其委當若何, | 
| 9 曰,但以理往哉,斯言祕密,俱鈐以印,以俟末期之至, | 
| 10 衆經諳鍊,以致潔白,智慧旣得,自必昭然,惡者所行乖戾,終必不明。 | 
| 11 自去日所獻之祭品,置殘賊可惡之物於彼,必閱一千二百九十日, | 
| 12 凡待一千三百三十五日者,可蒙福祉, | 
| 13 爾往哉,末期旣屆,爾可安其故業焉。 | 
| ДаниїлРозділ 12 | 
| 1  | 
| 2 І багато-хто з тих, що сплять у зе́мному по́росі, збудяться, одні на вічне життя, а одні на наруги, на вічну гидоту. | 
| 3 А розумні будуть ся́яти, як світила небозво́ду, а ті, хто привів багатьох до праведности, немов зорі, навіки віків. | 
| 4 А ти, Даниїле, заховай ці слова́, і запечатай цю книгу аж до ча́су кінця. Багато-хто дослідять її, і так розмно́житься знання́“. | 
| 5 І побачив я, Даниїл, аж ось стоять два інші анголи́, — один тут при цьо́му березі річки, а один там при то́му березі річки. | 
| 6 І сказав він до мужа, одя́гненого в льняну́ одіж, що був над водою річки: „Коли буде кінець цим дивним реча́м?“ | 
| 7 І почув я того мужа, одя́гненого в льняну́ одіж, що був над водою річки. І звів він до неба свою прави́цю та свою ліви́цю, і присягнув вічно Живим: це буде за час, за часи́ і за пів ча́су, і коли скінчи́ться розбива́ння сили святого наро́ду, все це спо́вниться. | 
| 8 А я це слухав і не розумів. І сказав я: „Мій пане, який цьому кінець?“ | 
| 9 І він сказав: „Іди, Даниїле, бо заховані й запечатані ці слова́ аж до ча́су кінця. | 
| 10 Багато-хто будуть очищені, і ви́біляться, і будуть перето́плені; і будуть несправедливі несправедливими, і цього́ не зрозуміють усі несправедливі, а розумні — зрозуміють. | 
| 11 А від ча́су, коли буде припинена стала жертва, щоб була́ поставлена гидо́та спусто́шення, мине тисяча двісті й дев'ятдеся́т день. | 
| 12 Благослове́нний той, хто чекає, і дося́гне до тисячі трьох сотень тридцяти й п'яти день! | 
| 13 А ти йди до кінця, і відпочи́неш, і встанеш на свою долю під кінець тих днів!“ | 
| 但以理書第12章 | ДаниїлРозділ 12 | 
| 1 斯時必有大難,自生民以來,越至於今,未之有也,大君米加勒必將崛興,扞衛爾民,凡名錄於冊者,必蒙拯救。 | 1  | 
| 2 長眠於地下者,其數甚衆,必甦而起,得永生者有之,受永辱者有之, | 2 І багато-хто з тих, що сплять у зе́мному по́росі, збудяться, одні на вічне життя, а одні на наруги, на вічну гидоту. | 
| 3 有智慧具備,訓衆歸善者,必輝光若天,朗耀若星,永世弗替。 | 3 А розумні будуть ся́яти, як світила небозво́ду, а ті, хто привів багатьох до праведности, немов зорі, навіки віків. | 
| 4 爾但以理謹祕斯書,鈐之以印,末期旣屆,衆將察之,益其識見, | 4 А ти, Даниїле, заховай ці слова́, і запечатай цю книгу аж до ча́су кінця. Багато-хто дослідять її, і так розмно́житься знання́“. | 
| 5 我但以理見旁立者,又有二人,河之左右各一, | 5 І побачив я, Даниїл, аж ось стоять два інші анголи́, — один тут при цьо́му березі річки, а один там при то́му березі річки. | 
| 6 有間河濵枲衣者曰,此數奇事何時得騐, | 6 І сказав він до мужа, одя́гненого в льняну́ одіж, що був над водою річки: „Коли буде кінець цим дивним реча́м?“ | 
| 7 河濵枲衣者,舉左右手,向天指永生之主,誓曰,必歷一載,又逾二載,又半載,旣散聖民,諸事咸應, | 7 І почув я того мужа, одя́гненого в льняну́ одіж, що був над водою річки. І звів він до неба свою прави́цю та свою ліви́цю, і присягнув вічно Живим: це буде за час, за часи́ і за пів ча́су, і коли скінчи́ться розбива́ння сили святого наро́ду, все це спо́вниться. | 
| 8 我聞言,不明其旨,曰,我主歟,究其委當若何, | 8 А я це слухав і не розумів. І сказав я: „Мій пане, який цьому кінець?“ | 
| 9 曰,但以理往哉,斯言祕密,俱鈐以印,以俟末期之至, | 9 І він сказав: „Іди, Даниїле, бо заховані й запечатані ці слова́ аж до ча́су кінця. | 
| 10 衆經諳鍊,以致潔白,智慧旣得,自必昭然,惡者所行乖戾,終必不明。 | 10 Багато-хто будуть очищені, і ви́біляться, і будуть перето́плені; і будуть несправедливі несправедливими, і цього́ не зрозуміють усі несправедливі, а розумні — зрозуміють. | 
| 11 自去日所獻之祭品,置殘賊可惡之物於彼,必閱一千二百九十日, | 11 А від ча́су, коли буде припинена стала жертва, щоб була́ поставлена гидо́та спусто́шення, мине тисяча двісті й дев'ятдеся́т день. | 
| 12 凡待一千三百三十五日者,可蒙福祉, | 12 Благослове́нний той, хто чекає, і дося́гне до тисячі трьох сотень тридцяти й п'яти день! | 
| 13 爾往哉,末期旣屆,爾可安其故業焉。 | 13 А ти йди до кінця, і відпочи́неш, і встанеш на свою долю під кінець тих днів!“ |