Библия - Обещанное Восстановление

申命記

第32章

1 其畧曰、天其俯聞、我將有言、地其傾聽、我以口誦、

2 我道滴瀝若雨、我言廉纖如露、猶霢霂以潤草、似淋漓而灌蔬。

3 我揚耶和華名、爾尊上帝爲大。

4 上帝與、乃造化之主、其工純全、其道正直、誠實無妄、秉義無咎。

5 斯代之人、非上帝子、忤逆乖僻、德有不備、自喪厥心。

6 耶和華非爾父、生成爾、創造爾乎。噫、無智之蚩氓、豈如是以報恩耶。

7 往古之日、當憶勿忘、歷代之年、思念在心、問之於父、父必示爾、詰諸長老、彼將告爾。

8 至高者使四方之民得業、俾亞當後裔散處、則定異邦民之郊址、循以色列族之核數。

9 其人民爲耶和華所得、雅各衆爲耶和華恒業、

10 在虛曠之野、獸號之所、耶和華遇此民、環護之、訓誨之、惜之如眸子、

11 如鷹之引雛而起、翱翔於上、展舒其翮、負之於身、戴之於翼。

12 耶和華自導斯民、別無上帝偕在、

13 置於崇邱、田畝所產使食之、巖穴出蜜使哺之、堅石出膏使沃之、

14 牛酥羊酪、羔羊之膋、牡山羊、牡綿羊、俱由巴山而至、以給其用、至嘉之麥粉使食、葡萄之清汁使飲、

15 耶書崙體胖、桀驁不馴、肥而多脂、上帝造之、彼反違逆、上帝拯之、彼反藐視。

16 彼崇他上帝、干厥震怒。彼事可惡之物、攖其忿懥、

17 彼祭鬼神、不崇上帝、彼崇他上帝素所未識、初從鄰國而來、卽其祖宗亦未嘗敬畏。

18 生成之上帝、彼棄而不從、造化之上帝、彼忘而弗念。

19 耶和華見其子女、作可惡之事、憎之特甚、

20 曰、我不復鑒觀以眷顧之、必俟厥後當復如何、彼乃橫逆之族、無誠信之子、

21 彼以非上帝匹我、干我震怒、彼崇事虛無、使我忿懥、故我將子異民、使彼發奮、子頑民、使彼激勵。

22 我之忿怒如火之燎、燃於幽冥、爇其全地、偕土產以俱焚、並山基而同燬。

23 我降災非一、盡發弧矢、

24 年饑而民餒、體熱而人廢、絕於疫癘、嚙於獸齒、傷於毒蛇、

25 外亡以刃、內害以驚、丁男與處女、赤子與白首、淪胥以亡。

26 我曰、必使之散處四方、而人忘其所自、

27 然我慮敵驕肆、佯不知我所作爲、反自伐其大能、謂非耶和華所行。

28 斯民無謀猷、無聰明、

29 願其有智而知此、思念厥終、

30 如其上帝弗鬻之、如耶和華未棄之、則一可襲千、二可驅萬。

31 敵之上帝不如我之上帝、任敵裁斷、

32 其葡萄樹屬所多馬、由蛾摩拉埔而來、所結之實甚毒、纍然而垂者甚苦。

33 其酒儗於蛇毒、蝮之死毒。

34 其罪藏於我心、如封於府庫。

35 伸寃在我、我必報之、斯時也、其足傾跌、禍及其身、所定速至。

36 蓋耶和華必代其民而伸寃、爲其臣而回志、鑒觀於下、知民力已廢、或主或僕、靡有孑遺。

37 時必曰、爾之上帝安在、爾所恃之上帝安在、

38 彼享所祭之膏、彼飲所奠之酒、曷使起而援手、爲爾作逋逃之藪乎。

39 爾當知我之爲我、外此別無上帝、殺戮者我、生全者我、攻擊者我、施醫者我、無能奪於我手。

40 我指天而誓曰、我永生。

41 我刃閃爍、我磨礪之、我秉公義、凡逆我者罰之、憾我者報之、

42 我矢飲血、我刃食肉、其血卽見虜被殺之血、其肉卽勁敵渠魁之肉。

43 異邦之衆、宜與斯土之民同樂、上帝之僕、其血見流、必洩厥恨、報諸仇敵、爲民贖罪。〇

44 摩西以此歌詞、誦於民聽、嫩之子約書亞在焉。

45 誦畢、摩西告以色列族、

46 曰我今日告爾之言、汝必藏諸衷曲、亦當諭諸子孫、從此律法。

47 此非淺鮮、乃爾生命所關、因是爾可於約但西所據之地、而享遐齡。

48 當日耶和華諭摩西曰、

49 摩押地、耶利哥相向之所、有亞巴林山、尼破岡、汝可陟焉、瞻望迦南、乃我所錫於以色列族爲業之地。

50 旣陟此山、汝必死於彼、而返其本、如爾兄亞倫沒於何耳山、而返其本然。

51 昔在汛野、米利巴迦鐵之處爾曹逆我、不於以色列族前尊我、

52 故爾不得至我所錫以色列族之地、惟觀之而已。

Повторення Закону

Розділ 32

1 „Слухай, небо, а я говори́тиму, і хай почує земля мову уст моїх!

2 Нехай ллється наука моя, мов той дощ, хай тече, як роса́, моя мова, як кра́плі дощу на траву, та як зли́ва на зелень.

3 Як буду я кли́кати Йме́ння Господнє, то славу віддайте ви нашому Богові!

4 Він Скеля, а діло Його доскона́ле, всі бо дороги Його справедливі, — Бог вірний, і кривди немає в Ньому, справедли́вий і праведний Він.

5 Зіпсу́лись вони, — не Його то сини́, покоління невірне й покру́чене.

6 Чи тим віддасте́ Господе́ві, наро́де нікче́мний й немудрий? Чи ж не Він — Ба́тько твій, твій Творе́ць? Він тебе вчинив, і Він міцно поставив тебе.

7 Пам'ятай про дні давні, розважайте про ро́ки усіх поколі́нь, — запитай свого ба́тька, і покаже тобі твоїх тих старши́х, а вони тобі скажуть.

8 Як Всевишній наро́дам спа́док давав, коли Він розділяв синів лю́дських, Він поставив границі наро́дам за числом Ізраїлевих синів.

9 Бо частка Господня — наро́д Його, Яків — відмі́ряний у́діл спа́дщини Його.

10 Знайшов Він його на пустинній землі та в степу́ завива́ння пусте́льних гієн, та й його оточи́в, уважав Він за ним, зберіга́в Він його, як зіни́цю оту́ свого ока.

11 Як гніздо́ своє будить орел, як ширя́є він понад своїми маля́тами, крила свої простягає, бере їх, та носить їх він на раме́ні крилатім своїм, —

12 так Господь Сам прова́див його, а бога чужого при нім не було́.

13 Він його садови́в на висо́тах землі, і він їв польові́ врожа́ї, Він медом із скелі його годува́в, і оливою з ске́льного кре́меня,

14 маслом з худоби великої та молоком від худоби дрібно́ї, ра́зом із лоєм ягнят та бара́нів з Баша́ну й козлів, ра́зом з такою пшеницею, як лій на нирка́х, і кров виноградної я́годи пив ти вином.

15 I потовстів Єшуру́н та й брика́тися став. І ти потовсті́в, погрубів, став гладки́й. І покинув він Бога, що його створи́в, і Ске́лю спасі́ння свого злегкова́жив.

16 Чужими богами Його роздражни́ли, Його розгніви́ли своїми гидо́тами.

17 Вони де́монам жертви складали, не Богу, складали бога́м, що не відали їх, нови́м, що недавно прийшли, — не лякалися їх батьки ваші!

18 Забуваєш ти Ске́лю, Яка породила тебе, і забуваєш ти Бога, що тебе народив.

19 I побачив Госпо́дь, та й знена́видів їх, через гнів на синів Своїх і на дочо́к Своїх,

20 та й сказав: „Лице Я Своє заховаю від них, побачу, який їх кіне́ць, бо вони покоління розбе́щене, діти, що в них нема віри.

21 Роздражни́ли Мене вони тим, хто не Бог, Мене розгніви́ли своїми марно́тами, тому роздражню́ Я їх тим, хто не наро́д, — нерозумним наро́дом розгніваю їх.

22 Бо був загорівся огонь Мого гні́ву, і пали́вся він аж до шео́лу найглибшого, і він землю поїв та її врожай, і спалив був підва́лини гір.

23 Я на них нагрома́джу нещастя, зуживу́ Свої стріли на них.

24 Будуть ви́снажені вони голодом, і поїджені будуть огнем та зара́зою лютою, і зу́ба звіри́ни нашлю́ Я на них, з отрутою плазуні́в по землі.

25 Надворі́ забива́тиме меч, а в кімна́тах — страхі́ття, як юнака́, так і ді́вчину, грудне́ немовля́ з чоловіком поси́вілим.

26 Я сказав: Повигу́блюю їх, відірву́ від людей їхню пам'ять,

27 та це Я відклав з-за ворожого гніву, щоб проти́вники їх не згорди́лися, щоб вони не сказали: Підне́слася наша рука, і не Господь учинив усе це.

28 Бо вони — люд безрадний, і нема в них розумува́ння.

29 Коли б були мудрі вони, зрозуміли б оце, розсудили б були́ про кінець свій.

30 Як може один гнати тисячу, а два — проганять десять тисяч, коли то не те, що їх продала́ їхня Скеля, і Господь видав їх?

31 Не така бо їх скеля, як наша та Ске́ля, хай су́дять самі вороги.

32 Бо їх виноград — з винограду содо́мського та з піль тих гомо́рських, винні ягоди їхні — отру́йні то я́годи, вони гро́на гірко́ти для них.

33 вино їхнє — зміїна отру́та і гадю́ча поги́бельна їдь!

34 Чи за́мкнене в Мене не це, у скарбни́цях Моїх запеча́тане?

35 Моя пі́мста й відпла́та на час, коли їхня нога́ посковзне́ться, бо близьки́й день поги́белі їх, поспішає майбутнє для них.

36 Бо розсудить Господь Свій наро́д, і змилосе́рдиться Він над Своїми рабами, як побачить, що їхня рука ослабі́ла, і нема ні невільного, ані вільного.

37 І Він скаже тоді: Де їх бо́ги, де скеля, що в ній поховались вони,

38 що їли вони лій кривавих їх же́ртов, пили вино же́ртов їх литих? Нехай встануть і вам допоможуть, і хай будуть покровом для вас.

39 Побачте тепер, що Я — Я є Той, і Бога немає крім Мене. Побиваю й ожи́влюю Я, і не врятує ніхто від Моєї руки.

40 Бо до неба підно́шу Я руку Свою та й кажу́: Я навіки Живий!

41 Поправді кажу вам: Я ві́стря Свого меча нагострю́, і рука Моя схо́питься суду, тоді відімщу́ Я Своїм ворогам, і Своїм ненави́сникам Я відплачу́.

42 Я стріли Свої понапо́юю кров'ю, — а Мій меч поїда́тиме м'ясо, кров'ю забитого й бра́нця, головами кучма́тими ворога.

43 Радійте, погани, з наро́дом Його, бо Він відімсти́ться за кров Своїх всіх рабів, і пі́мсту поверне Своїм ворогам, і ви́купить землю Свою, Свій наро́д“.

44 І прийшов Мойсей, і промовляв всі слова́ цієї пісні до ушей наро́ду, він та Ісус, син Нави́нів.

45 А коли Мойсей скінчи́в промовляти всі ці слова до всього Ізраїля,

46 то сказав він до них: „Приложіть свої серця́ до всіх тих слів, які я сьогодні чинив свідками проти вас, що ви накажете їх своїм синам, щоб додержували виконувати всі слова́ цього Зако́ну.

47 Бо це для вас не слово порожнє, — воно життя ваше, і цим словом ви продо́вжите дні на цій землі, куди ви перехо́дите Йордан, щоб посісти її“.

48 І Господь промовляв до Мойсея того самого дня, говорячи:

49 „Вийди на ту го́ру Аварім, на гору Нево́, що в моавському кра́ї, що навпроти Єрихону, і побач ханаанський край, що Я даю Ізраїлевим синам на володіння.

50 І вмри на горі, куди ти вийдеш, і долучися до своєї рідні, як помер був твій брат Ааро́н на Гор-горі, і долучився до своєї рідні,

51 за те, що ви спроневі́рилися були Мені серед Ізраїлевих синів при воді Меріви в Кадешу на пустині Цін, за те, що ви не освятили Мене серед Ізра́їлевих синів.

52 Бо знавпроти побачиш ти той край, та не вві́йдеш туди, до того кра́ю, що Я даю Ізраїлевим синам“.

申命記第32章	Повторення Закону Розділ 32
1 其畧曰、天其俯聞、我將有言、地其傾聽、我以口誦、	1 „Слухай, небо, а я говори́тиму, і хай почує земля мову уст моїх!
2 我道滴瀝若雨、我言廉纖如露、猶霢霂以潤草、似淋漓而灌蔬。	2 Нехай ллється наука моя, мов той дощ, хай тече, як роса́, моя мова, як кра́плі дощу на траву, та як зли́ва на зелень.
3 我揚耶和華名、爾尊上帝爲大。	3 Як буду я кли́кати Йме́ння Господнє, то славу віддайте ви нашому Богові!
4 上帝與、乃造化之主、其工純全、其道正直、誠實無妄、秉義無咎。	4 Він Скеля, а діло Його доскона́ле, всі бо дороги Його справедливі, — Бог вірний, і кривди немає в Ньому, справедли́вий і праведний Він.
5 斯代之人、非上帝子、忤逆乖僻、德有不備、自喪厥心。	5 Зіпсу́лись вони, — не Його то сини́, покоління невірне й покру́чене.
6 耶和華非爾父、生成爾、創造爾乎。噫、無智之蚩氓、豈如是以報恩耶。	6 Чи тим віддасте́ Господе́ві, наро́де нікче́мний й немудрий? Чи ж не Він — Ба́тько твій, твій Творе́ць? Він тебе вчинив, і Він міцно поставив тебе.
7 往古之日、當憶勿忘、歷代之年、思念在心、問之於父、父必示爾、詰諸長老、彼將告爾。	7 Пам'ятай про дні давні, розважайте про ро́ки усіх поколі́нь, — запитай свого ба́тька, і покаже тобі твоїх тих старши́х, а вони тобі скажуть.
8 至高者使四方之民得業、俾亞當後裔散處、則定異邦民之郊址、循以色列族之核數。	8 Як Всевишній наро́дам спа́док давав, коли Він розділяв синів лю́дських, Він поставив границі наро́дам за числом Ізраїлевих синів.
9 其人民爲耶和華所得、雅各衆爲耶和華恒業、	9 Бо частка Господня — наро́д Його, Яків — відмі́ряний у́діл спа́дщини Його.
10 在虛曠之野、獸號之所、耶和華遇此民、環護之、訓誨之、惜之如眸子、	10 Знайшов Він його на пустинній землі та в степу́ завива́ння пусте́льних гієн, та й його оточи́в, уважав Він за ним, зберіга́в Він його, як зіни́цю оту́ свого ока.
11 如鷹之引雛而起、翱翔於上、展舒其翮、負之於身、戴之於翼。	11 Як гніздо́ своє будить орел, як ширя́є він понад своїми маля́тами, крила свої простягає, бере їх, та носить їх він на раме́ні крилатім своїм, —
12 耶和華自導斯民、別無上帝偕在、	12 так Господь Сам прова́див його, а бога чужого при нім не було́.
13 置於崇邱、田畝所產使食之、巖穴出蜜使哺之、堅石出膏使沃之、	13 Він його садови́в на висо́тах землі, і він їв польові́ врожа́ї, Він медом із скелі його годува́в, і оливою з ске́льного кре́меня,
14 牛酥羊酪、羔羊之膋、牡山羊、牡綿羊、俱由巴山而至、以給其用、至嘉之麥粉使食、葡萄之清汁使飲、	14 маслом з худоби великої та молоком від худоби дрібно́ї, ра́зом із лоєм ягнят та бара́нів з Баша́ну й козлів, ра́зом з такою пшеницею, як лій на нирка́х, і кров виноградної я́годи пив ти вином.
15 耶書崙體胖、桀驁不馴、肥而多脂、上帝造之、彼反違逆、上帝拯之、彼反藐視。	15 I потовстів Єшуру́н та й брика́тися став. І ти потовсті́в, погрубів, став гладки́й. І покинув він Бога, що його створи́в, і Ске́лю спасі́ння свого злегкова́жив.
16 彼崇他上帝、干厥震怒。彼事可惡之物、攖其忿懥、	16 Чужими богами Його роздражни́ли, Його розгніви́ли своїми гидо́тами.
17 彼祭鬼神、不崇上帝、彼崇他上帝素所未識、初從鄰國而來、卽其祖宗亦未嘗敬畏。	17 Вони де́монам жертви складали, не Богу, складали бога́м, що не відали їх, нови́м, що недавно прийшли, — не лякалися їх батьки ваші!
18 生成之上帝、彼棄而不從、造化之上帝、彼忘而弗念。	18 Забуваєш ти Ске́лю, Яка породила тебе, і забуваєш ти Бога, що тебе народив.
19 耶和華見其子女、作可惡之事、憎之特甚、	19 I побачив Госпо́дь, та й знена́видів їх, через гнів на синів Своїх і на дочо́к Своїх,
20 曰、我不復鑒觀以眷顧之、必俟厥後當復如何、彼乃橫逆之族、無誠信之子、	20 та й сказав: „Лице Я Своє заховаю від них, побачу, який їх кіне́ць, бо вони покоління розбе́щене, діти, що в них нема віри.
21 彼以非上帝匹我、干我震怒、彼崇事虛無、使我忿懥、故我將子異民、使彼發奮、子頑民、使彼激勵。	21 Роздражни́ли Мене вони тим, хто не Бог, Мене розгніви́ли своїми марно́тами, тому роздражню́ Я їх тим, хто не наро́д, — нерозумним наро́дом розгніваю їх.
22 我之忿怒如火之燎、燃於幽冥、爇其全地、偕土產以俱焚、並山基而同燬。	22 Бо був загорівся огонь Мого гні́ву, і пали́вся він аж до шео́лу найглибшого, і він землю поїв та її врожай, і спалив був підва́лини гір.
23 我降災非一、盡發弧矢、	23 Я на них нагрома́джу нещастя, зуживу́ Свої стріли на них.
24 年饑而民餒、體熱而人廢、絕於疫癘、嚙於獸齒、傷於毒蛇、	24 Будуть ви́снажені вони голодом, і поїджені будуть огнем та зара́зою лютою, і зу́ба звіри́ни нашлю́ Я на них, з отрутою плазуні́в по землі.
25 外亡以刃、內害以驚、丁男與處女、赤子與白首、淪胥以亡。	25 Надворі́ забива́тиме меч, а в кімна́тах — страхі́ття, як юнака́, так і ді́вчину, грудне́ немовля́ з чоловіком поси́вілим.
26 我曰、必使之散處四方、而人忘其所自、	26 Я сказав: Повигу́блюю їх, відірву́ від людей їхню пам'ять,
27 然我慮敵驕肆、佯不知我所作爲、反自伐其大能、謂非耶和華所行。	27 та це Я відклав з-за ворожого гніву, щоб проти́вники їх не згорди́лися, щоб вони не сказали: Підне́слася наша рука, і не Господь учинив усе це.
28 斯民無謀猷、無聰明、	28 Бо вони — люд безрадний, і нема в них розумува́ння.
29 願其有智而知此、思念厥終、	29 Коли б були мудрі вони, зрозуміли б оце, розсудили б були́ про кінець свій.
30 如其上帝弗鬻之、如耶和華未棄之、則一可襲千、二可驅萬。	30 Як може один гнати тисячу, а два — проганять десять тисяч, коли то не те, що їх продала́ їхня Скеля, і Господь видав їх?
31 敵之上帝不如我之上帝、任敵裁斷、	31 Не така бо їх скеля, як наша та Ске́ля, хай су́дять самі вороги.
32 其葡萄樹屬所多馬、由蛾摩拉埔而來、所結之實甚毒、纍然而垂者甚苦。	32 Бо їх виноград — з винограду содо́мського та з піль тих гомо́рських, винні ягоди їхні — отру́йні то я́годи, вони гро́на гірко́ти для них.
33 其酒儗於蛇毒、蝮之死毒。	33 вино їхнє — зміїна отру́та і гадю́ча поги́бельна їдь!
34 其罪藏於我心、如封於府庫。	34 Чи за́мкнене в Мене не це, у скарбни́цях Моїх запеча́тане?
35 伸寃在我、我必報之、斯時也、其足傾跌、禍及其身、所定速至。	35 Моя пі́мста й відпла́та на час, коли їхня нога́ посковзне́ться, бо близьки́й день поги́белі їх, поспішає майбутнє для них.
36 蓋耶和華必代其民而伸寃、爲其臣而回志、鑒觀於下、知民力已廢、或主或僕、靡有孑遺。	36 Бо розсудить Господь Свій наро́д, і змилосе́рдиться Він над Своїми рабами, як побачить, що їхня рука ослабі́ла, і нема ні невільного, ані вільного.
37 時必曰、爾之上帝安在、爾所恃之上帝安在、	37 І Він скаже тоді: Де їх бо́ги, де скеля, що в ній поховались вони,
38 彼享所祭之膏、彼飲所奠之酒、曷使起而援手、爲爾作逋逃之藪乎。	38 що їли вони лій кривавих їх же́ртов, пили вино же́ртов їх литих? Нехай встануть і вам допоможуть, і хай будуть покровом для вас.
39 爾當知我之爲我、外此別無上帝、殺戮者我、生全者我、攻擊者我、施醫者我、無能奪於我手。	39 Побачте тепер, що Я — Я є Той, і Бога немає крім Мене. Побиваю й ожи́влюю Я, і не врятує ніхто від Моєї руки.
40 我指天而誓曰、我永生。	40 Бо до неба підно́шу Я руку Свою та й кажу́: Я навіки Живий!
41 我刃閃爍、我磨礪之、我秉公義、凡逆我者罰之、憾我者報之、	41 Поправді кажу вам: Я ві́стря Свого меча нагострю́, і рука Моя схо́питься суду, тоді відімщу́ Я Своїм ворогам, і Своїм ненави́сникам Я відплачу́.
42 我矢飲血、我刃食肉、其血卽見虜被殺之血、其肉卽勁敵渠魁之肉。	42 Я стріли Свої понапо́юю кров'ю, — а Мій меч поїда́тиме м'ясо, кров'ю забитого й бра́нця, головами кучма́тими ворога.
43 異邦之衆、宜與斯土之民同樂、上帝之僕、其血見流、必洩厥恨、報諸仇敵、爲民贖罪。〇	43 Радійте, погани, з наро́дом Його, бо Він відімсти́ться за кров Своїх всіх рабів, і пі́мсту поверне Своїм ворогам, і ви́купить землю Свою, Свій наро́д“.
44 摩西以此歌詞、誦於民聽、嫩之子約書亞在焉。	44 І прийшов Мойсей, і промовляв всі слова́ цієї пісні до ушей наро́ду, він та Ісус, син Нави́нів.
45 誦畢、摩西告以色列族、	45 А коли Мойсей скінчи́в промовляти всі ці слова до всього Ізраїля,
46 曰我今日告爾之言、汝必藏諸衷曲、亦當諭諸子孫、從此律法。	46 то сказав він до них: „Приложіть свої серця́ до всіх тих слів, які я сьогодні чинив свідками проти вас, що ви накажете їх своїм синам, щоб додержували виконувати всі слова́ цього Зако́ну.
47 此非淺鮮、乃爾生命所關、因是爾可於約但西所據之地、而享遐齡。	47 Бо це для вас не слово порожнє, — воно життя ваше, і цим словом ви продо́вжите дні на цій землі, куди ви перехо́дите Йордан, щоб посісти її“.
48 當日耶和華諭摩西曰、	48 І Господь промовляв до Мойсея того самого дня, говорячи:
49 摩押地、耶利哥相向之所、有亞巴林山、尼破岡、汝可陟焉、瞻望迦南、乃我所錫於以色列族爲業之地。	49 „Вийди на ту го́ру Аварім, на гору Нево́, що в моавському кра́ї, що навпроти Єрихону, і побач ханаанський край, що Я даю Ізраїлевим синам на володіння.
50 旣陟此山、汝必死於彼、而返其本、如爾兄亞倫沒於何耳山、而返其本然。	50 І вмри на горі, куди ти вийдеш, і долучися до своєї рідні, як помер був твій брат Ааро́н на Гор-горі, і долучився до своєї рідні,
51 昔在汛野、米利巴迦鐵之處爾曹逆我、不於以色列族前尊我、	51 за те, що ви спроневі́рилися були Мені серед Ізраїлевих синів при воді Меріви в Кадешу на пустині Цін, за те, що ви не освятили Мене серед Ізра́їлевих синів.
52 故爾不得至我所錫以色列族之地、惟觀之而已。	52 Бо знавпроти побачиш ти той край, та не вві́йдеш туди, до того кра́ю, що Я даю Ізраїлевим синам“.

舊約

新約

申命記

第32章

Повторення Закону

Розділ 32

申命記

第32章

Повторення Закону

Розділ 32