耶利米書第9章 |
|
1 願我首爲淵、我目爲泉、淚出不止、斯民被戮、我爲哭泣、無間晝夜。〇 |
|
2 |
|
3 耶和華曰、彼民逞舌妄言、若援弓發矢、言雖不誠、偏能得志、作惡無已、不識我道。 |
|
4 當謹防鄰里、勿信兄弟、蓋兄弟相欺、鄰里譭謗、 |
|
5 各相欺誑、不言真實、舌出誑詞、孳孳爲惡。 |
|
6 耶和華告耶利米曰、爾之鄰里詭譎、不識我耶和華之道。 |
|
7 萬有之主耶和華又曰、我將何以處我民、必煆煉之而後可。 |
|
8 鼓舌欺人、勝於毒矢、口言平康、心謀殘害、 |
|
9 有民若此、我豈能不加責罰、以雪我憤。 |
|
10 山岡牧原、俱被焚燬、杳無人跡、不聞牲畜之鳴、飛鳥走獸、皆已奔散、我用是殷憂。 |
|
11 耶路撒冷城變爲瓦礫、野犬藏於其中、猶大諸邑荒蕪、無人居處、我使之然。 |
|
12 遍地蕭條、恍若沙漠、人踪罕至、焉得哲人、蒙予啟示、而言其故。 |
|
13 耶和華又曰、彼棄我法、不遵我命。 |
|
14 乃縱私欲、崇事巴力、效祖之尤。 |
|
15 故我以色列族之上帝、萬有之主耶和華言、必使斯民食苦飲毒。 |
|
16 流離列國、此國乃其祖所未聞、彼所未知者、我仍手刃之、殲滅務盡、 |
|
17 萬有之主耶和華曰、遍訪慧女、能謳哀歌、招之至此、 |
|
18 使其速至、爲我舉哀、使我目擊心傷、淚如泉湧。 |
|
19 在郇邑聞彼哀歌曰、我見虜、離故土、我室已毀、不能容膝、含羞蒙垢。 |
|
20 先知曰、維爾衆女、耶和華之言、宜傾耳以聽焉、當令爾女舉哀、鄰里哭泣。 |
|
21 蓋注死者入我牖、侵我殿、在逵衢中、戮孩提、殲壯士、 |
|
22 故爾當言耶和華有成命、必使人之尸骸、散於田疇、有若糞壤、亦猶刈者遺禾、無人拾之。 |
|
23 耶和華曰、賢者毋自誇其賢、能者毋自矜其能、富者毋自炫其富。 |
|
24 我耶和華施仁義於天下、言出惟行、以此爲悅、如爾識我耶和華、則可自詡。 |
|
25 耶和華曰、時日將至、受割與未受割者、我悉降罰、使之同刑、 |
|
26 埃及、猶大、以東、亞捫、摩押與薙髮之四周、居於曠野者、俱未受割、以色列族心未受割、皆遭重譴。 |
ЄремiяРозділ 9 |
|
1 |
|
2 Вони напина́ють свого язика́, немов лука свого́, для неправди, міцні́ють вони на землі не для правди, бо від злого до злого ідуть і не знають Мене, говорить Господь! |
|
3 Один о́дного остеріга́йтесь, і не поклада́йтесь на жодного брата, — кожен бо брат обмани́ти — обма́нить, і при́ятель кожен — обмо́вник! |
|
4 Один о́дного зво́дить, і правди не кажуть, привчи́ли свого язика́ говорити неправду, пому́чилися, лихо чинячи! |
|
5 Серед ома́ни твоє прожива́ння, через ома́ну не хочуть пізнати Мене, говорить Госпо́дь. |
|
6 Тому так промовляв Господь Савао́т: Ось Я їх перето́плюю та випробо́вую їх, бо що маю вчинити Я ради дочки́ Свого люду? |
|
7 Їхній язик — смертоно́сна стріла́, він ома́ну говорить: уста́ми своїми говорить із ближнім про мир, а в нутрі своє́му кладе свою за́сідку. |
|
8 Чи ж за це Я їх не покараю? говорить Господь. Хіба ж над наро́дом, як цей, непомсти́ться душа Моя? |
|
9 Я плач та рида́ння здійму́ над оцими гора́ми, і спів жало́бний — понад степови́ми лугами, вони бо попа́лені так, що ними не ходить ніхто, і ре́ву худоби не чути: від птаства небесного й аж до худоби розбі́глося все, відійшло́! |
|
10 І Я Єрусалим на руїни відда́м, на мешка́ння шакалів, а юдські міста́ на спусто́шення дам, — і не буде мешка́нця у них! |
|
11 Хто муж мудрий, який зрозумів би оце, і до кого Господні уста́ промовляли, щоб вияснить те, за що згинув цей край, за що спа́лений він, як пустиня, і що не́ю не ходить ніхто? |
|
12 А Господь відказав: За те, що вони поки́нули Зако́на Мого, що Я дав перед ними, і не слухалися Мого голосу, і не ходили за ним, за Зако́ном, |
|
13 а ходили за впе́ртістю серця свого й за Ваа́лами, що навчи́ли про них їхні батьки́. |
|
14 Тому так промовляє Господь Саваот, Бог Ізраїлів: Ось Я їх, цей наро́д, полино́м нагодую й водою отру́йною їх напою́! |
|
15 І розпоро́шу Я їх серед наро́дів, яких ні вони, ні батьки їхні не знали, і пошлю Я за ними меча́, аж поки не ви́гублю їх! |
|
16 Так говорить Господь Савао́т: Розгля́ньтеся та голосі́льниць покличте, і нехай вони при́йдуть, і пошліте до мудрих жіно́к, — і вони поприхо́дять! |
|
17 І хай поспішають, і хай спів жало́би над ними піді́ймуть, — і хай наші очі зайду́ться сльозо́ю, а з наших пові́ків вода хай тече́! |
|
18 Бо почується голос жало́бного співу з Сіону: „Як ми попусто́шені, як посоро́млені дуже! Бо ми поки́нули свій край, бо покинули місце свого пробува́ння“. |
|
19 Тож почуйте, жінки́, слово Господа, і хай ваше ухо візьме́ слово уст Його, і навчі́ть дочок ваших жало́бного співу, й одна о́дну — жало́бної пісні! |
|
20 Бо смерть увійшла в наші ві́кна, до наших пала́т увійшла́, щоб ви́різати дітей з вулиці, із площ — юнакі́в. |
|
21 Кажи так: Говорить Господь: І напа́дає лю́дського трупа, мов гно́ю на полі, і мов тих снопів за женце́м, і не буде кому позбира́ти! |
|
22 Так говорить Господь: Хай не хва́литься мудрий своєю премудрістю, і хай не хвалиться ли́цар своєю хоро́брістю, багатий багатством своїм хай не хвалиться! |
|
23 Бо хто буде хвали́тись, хай хва́литься тільки оцим: що він розуміє та знає Мене, що Я — то Господь, Який на землі чинить ми́лість, правосу́ддя та правду, бо в цьо́му Моє уподо́бання, каже Господь! |
|
24 Ось дні наступають, — говорить Господь, — і Я навіщу́ всіх обрі́заних та необрі́заних, |
|
25 Єгипет та Юду, й Едома та Аммонових синів, і Моава та всіх, хто воло́сся довко́ла стриже́, хто сидить на пустині, бо всі оці люди — пообрі́зані, а ввесь дім Ізраїлів — необрізаносе́рдий! |
|
26 |
耶利米書第9章 |
ЄремiяРозділ 9 |
|
1 願我首爲淵、我目爲泉、淚出不止、斯民被戮、我爲哭泣、無間晝夜。〇 |
1 |
|
2 |
2 Вони напина́ють свого язика́, немов лука свого́, для неправди, міцні́ють вони на землі не для правди, бо від злого до злого ідуть і не знають Мене, говорить Господь! |
|
3 耶和華曰、彼民逞舌妄言、若援弓發矢、言雖不誠、偏能得志、作惡無已、不識我道。 |
3 Один о́дного остеріга́йтесь, і не поклада́йтесь на жодного брата, — кожен бо брат обмани́ти — обма́нить, і при́ятель кожен — обмо́вник! |
|
4 當謹防鄰里、勿信兄弟、蓋兄弟相欺、鄰里譭謗、 |
4 Один о́дного зво́дить, і правди не кажуть, привчи́ли свого язика́ говорити неправду, пому́чилися, лихо чинячи! |
|
5 各相欺誑、不言真實、舌出誑詞、孳孳爲惡。 |
5 Серед ома́ни твоє прожива́ння, через ома́ну не хочуть пізнати Мене, говорить Госпо́дь. |
|
6 耶和華告耶利米曰、爾之鄰里詭譎、不識我耶和華之道。 |
6 Тому так промовляв Господь Савао́т: Ось Я їх перето́плюю та випробо́вую їх, бо що маю вчинити Я ради дочки́ Свого люду? |
|
7 萬有之主耶和華又曰、我將何以處我民、必煆煉之而後可。 |
7 Їхній язик — смертоно́сна стріла́, він ома́ну говорить: уста́ми своїми говорить із ближнім про мир, а в нутрі своє́му кладе свою за́сідку. |
|
8 鼓舌欺人、勝於毒矢、口言平康、心謀殘害、 |
8 Чи ж за це Я їх не покараю? говорить Господь. Хіба ж над наро́дом, як цей, непомсти́ться душа Моя? |
|
9 有民若此、我豈能不加責罰、以雪我憤。 |
9 Я плач та рида́ння здійму́ над оцими гора́ми, і спів жало́бний — понад степови́ми лугами, вони бо попа́лені так, що ними не ходить ніхто, і ре́ву худоби не чути: від птаства небесного й аж до худоби розбі́глося все, відійшло́! |
|
10 山岡牧原、俱被焚燬、杳無人跡、不聞牲畜之鳴、飛鳥走獸、皆已奔散、我用是殷憂。 |
10 І Я Єрусалим на руїни відда́м, на мешка́ння шакалів, а юдські міста́ на спусто́шення дам, — і не буде мешка́нця у них! |
|
11 耶路撒冷城變爲瓦礫、野犬藏於其中、猶大諸邑荒蕪、無人居處、我使之然。 |
11 Хто муж мудрий, який зрозумів би оце, і до кого Господні уста́ промовляли, щоб вияснить те, за що згинув цей край, за що спа́лений він, як пустиня, і що не́ю не ходить ніхто? |
|
12 遍地蕭條、恍若沙漠、人踪罕至、焉得哲人、蒙予啟示、而言其故。 |
12 А Господь відказав: За те, що вони поки́нули Зако́на Мого, що Я дав перед ними, і не слухалися Мого голосу, і не ходили за ним, за Зако́ном, |
|
13 耶和華又曰、彼棄我法、不遵我命。 |
13 а ходили за впе́ртістю серця свого й за Ваа́лами, що навчи́ли про них їхні батьки́. |
|
14 乃縱私欲、崇事巴力、效祖之尤。 |
14 Тому так промовляє Господь Саваот, Бог Ізраїлів: Ось Я їх, цей наро́д, полино́м нагодую й водою отру́йною їх напою́! |
|
15 故我以色列族之上帝、萬有之主耶和華言、必使斯民食苦飲毒。 |
15 І розпоро́шу Я їх серед наро́дів, яких ні вони, ні батьки їхні не знали, і пошлю Я за ними меча́, аж поки не ви́гублю їх! |
|
16 流離列國、此國乃其祖所未聞、彼所未知者、我仍手刃之、殲滅務盡、 |
16 Так говорить Господь Савао́т: Розгля́ньтеся та голосі́льниць покличте, і нехай вони при́йдуть, і пошліте до мудрих жіно́к, — і вони поприхо́дять! |
|
17 萬有之主耶和華曰、遍訪慧女、能謳哀歌、招之至此、 |
17 І хай поспішають, і хай спів жало́би над ними піді́ймуть, — і хай наші очі зайду́ться сльозо́ю, а з наших пові́ків вода хай тече́! |
|
18 使其速至、爲我舉哀、使我目擊心傷、淚如泉湧。 |
18 Бо почується голос жало́бного співу з Сіону: „Як ми попусто́шені, як посоро́млені дуже! Бо ми поки́нули свій край, бо покинули місце свого пробува́ння“. |
|
19 在郇邑聞彼哀歌曰、我見虜、離故土、我室已毀、不能容膝、含羞蒙垢。 |
19 Тож почуйте, жінки́, слово Господа, і хай ваше ухо візьме́ слово уст Його, і навчі́ть дочок ваших жало́бного співу, й одна о́дну — жало́бної пісні! |
|
20 先知曰、維爾衆女、耶和華之言、宜傾耳以聽焉、當令爾女舉哀、鄰里哭泣。 |
20 Бо смерть увійшла в наші ві́кна, до наших пала́т увійшла́, щоб ви́різати дітей з вулиці, із площ — юнакі́в. |
|
21 蓋注死者入我牖、侵我殿、在逵衢中、戮孩提、殲壯士、 |
21 Кажи так: Говорить Господь: І напа́дає лю́дського трупа, мов гно́ю на полі, і мов тих снопів за женце́м, і не буде кому позбира́ти! |
|
22 故爾當言耶和華有成命、必使人之尸骸、散於田疇、有若糞壤、亦猶刈者遺禾、無人拾之。 |
22 Так говорить Господь: Хай не хва́литься мудрий своєю премудрістю, і хай не хвалиться ли́цар своєю хоро́брістю, багатий багатством своїм хай не хвалиться! |
|
23 耶和華曰、賢者毋自誇其賢、能者毋自矜其能、富者毋自炫其富。 |
23 Бо хто буде хвали́тись, хай хва́литься тільки оцим: що він розуміє та знає Мене, що Я — то Господь, Який на землі чинить ми́лість, правосу́ддя та правду, бо в цьо́му Моє уподо́бання, каже Господь! |
|
24 我耶和華施仁義於天下、言出惟行、以此爲悅、如爾識我耶和華、則可自詡。 |
24 Ось дні наступають, — говорить Господь, — і Я навіщу́ всіх обрі́заних та необрі́заних, |
|
25 耶和華曰、時日將至、受割與未受割者、我悉降罰、使之同刑、 |
25 Єгипет та Юду, й Едома та Аммонових синів, і Моава та всіх, хто воло́сся довко́ла стриже́, хто сидить на пустині, бо всі оці люди — пообрі́зані, а ввесь дім Ізраїлів — необрізаносе́рдий! |
|
26 埃及、猶大、以東、亞捫、摩押與薙髮之四周、居於曠野者、俱未受割、以色列族心未受割、皆遭重譴。 |
26 |