以賽亞書

第33章

1 人不虐爾、而爾虐人、人不誣爾、而爾誣人、禍將及矣、爾以誣虐施諸人、則人待爾亦若是、

2 耶和華歟、我惟爾是賴、爾矜憫予、日施其力、以佑民、余遭患難、維爾援手、

3 爾旣勃興、羣醜逃遁、威聲遠振、敵軍四散、

4 民取輜重、若蝗食蒭、民盡疾趨、若蝗迅飛、

5 巍巍乎、耶和華居於穹蒼、在我郇山、秉公行義、

6 我王其明哲哉、展其大力、以拯庶民、以安國祚、寅畏耶和華、爲邦之寶、

7 敵侵我境、遣熊羆之士以修睦、立於邑外、哭泣不已、

8 逵衢寂寞、行旅不至、敵爽盟約、藐視我城垣、不顧我人民、

9 哀號遍於四境、利巴嫩林已被斬伐、無復向榮、沙崙荒蕪、巴山加密、樹木凋殘、

10 耶和華曰、我將勃興、顯我巨力、彰我大能、

11 敵之氣燄、如火之烈、災及其身、譬彼懷妊、所孕者粃糠、所產者草芥、

12 我燬其軍旅、若陶人之煮灰、猶刈荊棘、焚之以火、

13 我著其經綸、遠者宜聽從焉、我彰其全能、近者宜共仰焉、

14 在彼郇城、有罪惡狂妄之徒、見余降災、畏葸戰慄曰、我遇斯火、永遭炮烙、孰能當焉、

15 惟彼善人、言信而行義、不取非義之利、不受賄賂、耳不聞殺伐之聲、目不覩怪僻之事、

16 彼居高巖險隘、以得範衛、餱糧不缺其供、水泉無虞其乏、

17 王衣朝服、得覲君顏、四境綏安、彼得遨遊、

18 頓忘昔日畏敵之心、自謂軍中繕寫、無庸也、筦庫無庸也、戍樓無庸也、

19 昔異邦之人、其容強悍、其言方言、爾不之識、今則不復見聞矣、

20 爾所瞻望、惟郇邑素守節期之地、以及耶路撒冷人民安居之所、譬彼帷幕、永不遷移、其釘不拔、其索不斷、

21 巍巍乎、耶和華在彼郇城、譬諸大河、洋溢無垠、舟楫巨舶、不能侵伐、

22 耶和華爲我聽訟、耶和華爲我立法、耶和華爲我治理、必加拯救、

23 敵人駕舟、索不緊、桅不立、帆不揚、惟我居民、分其所得、跛者獲其貨財、

24 民無疾病、百罪俱赦。

Iсая

Розділ 33

1 Горе тобі, що пусто́шиш, хоч сам не спусто́шений, тобі, що грабу́єш, хоч тебе й не грабо́вано! Коли ти пусто́шити скінчи́ш, — опусто́шений будеш, коли грабува́ти скінчи́ш, тебе пограбу́ють.

2 Господи, змилуйсь над нами, — на Тебе наді́ємось ми! Будь їхнім раме́ном щоранку та в час у́тиску нашим спасі́нням!

3 Від сильного голосу Твого народи втікатимуть, від Твого виви́щення розпоро́шаться люди.

4 І ваша здобич збереться, як збирають тих ко́ників, як літає ота сарана́, — так кидатись будуть на неї.

5 Величний Господь, бо на височині́ пробува́є; Він напо́внив Сіон правосу́ддям та правдою.

6 І буде безпека за ча́су твого, щедро́та спасі́ння, мудрости та пізна́ння. Страх Господній — бу́де він ска́рбом його́.

7 Тож по вулицях їхні хоро́брі кричать, гірко плачуть прові́сники миру.

8 Биті дороги поро́жніми стали, нема мандрівця́ на дорозі! Він зламав заповіта, знева́жив міста́, злегковажив люди́ну.

9 Сумує та слабне земля, засоро́мився й в'яне Лива́н, став Саро́н немов пу́ща, Баша́н та Карме́л своє листя зрони́ли.

10 Нині воскре́сну, говорить Госпо́дь, нині просла́влюсь, нині буду возне́сений!

11 Заваготі́єте сіном, стерню́ ви породите; дух ваш — огонь, який вас пожере́.

12 І стануть наро́ди за місце палі́ння вапна́, за терни́ну потя́ту, і будуть огнем вони спа́лені.

13 Почуйте, далекі, що Я був зробив, і пізнайте, близькі́, Мою силу!

14 Затривожились грішні в Сіоні, і тре́пет безбожних обняв. „Хто з нас ме́шкатиме при жеру́щім огні? Хто з нас ме́шкати буде при вічному огнищі?“

15 Хто хо́дить у правді й говорить правдиве, хто бри́диться зи́ском насилля, хто долоні свої випоро́жнює, щоб хабара́ не тримати, хто ухо своє затикає, щоб не чути про кровопроли́ття, і зажмурює очі свої, щоб не бачити зла, —

16 той перебуватиме на високо́стях, ске́льні твердині — його недоступна оселя, його хліб буде да́ний йому, вода йому за́вжди запе́внена!

17 Твої очі побачать Царя в Його пишній красі́, будуть бачити землю далеку.

18 Твоє серце розду́мувати буде про страх: Де Той, Хто рахує? Де Той, Хто все важить? Де Той, Хто обчи́слює ба́шти?

19 Уже не побачиш наро́ду зухвалого, народу глибокомо́вного, якого не можна було б розібрати, незрозумілоязи́кого, якого не можна було б зрозуміти.

20 Подивись на Сіон, на місто наших святкових зібра́нь, — очі твої вгледять Єрусалим, мешка́ння спокійне, скинію ту незруши́му, — кі́лля її не порушаться ввік, а всі шнури її не порвуться.

21 Бо вели́чний Господь для нас тільки ота́м, — місце потоків й просто́рих річо́к, — не ходить по ньому весло́вий байда́к, і міцни́й корабе́ль не пере́йде його.

22 Бо Господь — наш суддя, Господь законода́вець для нас, Господь то наш цар, і Він нас спасе́!

23 Опустилися шну́ри твої, не зміцня́ють підва́лини що́гли своєї, вітри́л не натягують. Тоді будуть ділити награбо́вану здо́бич, і навіть криві грабува́тимуть.

24 І не скаже мешка́нець „Я хворий!“ І про́щені будуть провини наро́ду, що в ньому живе.

以賽亞書

第33章

Iсая

Розділ 33

1 人不虐爾、而爾虐人、人不誣爾、而爾誣人、禍將及矣、爾以誣虐施諸人、則人待爾亦若是、

1 Горе тобі, що пусто́шиш, хоч сам не спусто́шений, тобі, що грабу́єш, хоч тебе й не грабо́вано! Коли ти пусто́шити скінчи́ш, — опусто́шений будеш, коли грабува́ти скінчи́ш, тебе пограбу́ють.

2 耶和華歟、我惟爾是賴、爾矜憫予、日施其力、以佑民、余遭患難、維爾援手、

2 Господи, змилуйсь над нами, — на Тебе наді́ємось ми! Будь їхнім раме́ном щоранку та в час у́тиску нашим спасі́нням!

3 爾旣勃興、羣醜逃遁、威聲遠振、敵軍四散、

3 Від сильного голосу Твого народи втікатимуть, від Твого виви́щення розпоро́шаться люди.

4 民取輜重、若蝗食蒭、民盡疾趨、若蝗迅飛、

4 І ваша здобич збереться, як збирають тих ко́ників, як літає ота сарана́, — так кидатись будуть на неї.

5 巍巍乎、耶和華居於穹蒼、在我郇山、秉公行義、

5 Величний Господь, бо на височині́ пробува́є; Він напо́внив Сіон правосу́ддям та правдою.

6 我王其明哲哉、展其大力、以拯庶民、以安國祚、寅畏耶和華、爲邦之寶、

6 І буде безпека за ча́су твого, щедро́та спасі́ння, мудрости та пізна́ння. Страх Господній — бу́де він ска́рбом його́.

7 敵侵我境、遣熊羆之士以修睦、立於邑外、哭泣不已、

7 Тож по вулицях їхні хоро́брі кричать, гірко плачуть прові́сники миру.

8 逵衢寂寞、行旅不至、敵爽盟約、藐視我城垣、不顧我人民、

8 Биті дороги поро́жніми стали, нема мандрівця́ на дорозі! Він зламав заповіта, знева́жив міста́, злегковажив люди́ну.

9 哀號遍於四境、利巴嫩林已被斬伐、無復向榮、沙崙荒蕪、巴山加密、樹木凋殘、

9 Сумує та слабне земля, засоро́мився й в'яне Лива́н, став Саро́н немов пу́ща, Баша́н та Карме́л своє листя зрони́ли.

10 耶和華曰、我將勃興、顯我巨力、彰我大能、

10 Нині воскре́сну, говорить Госпо́дь, нині просла́влюсь, нині буду возне́сений!

11 敵之氣燄、如火之烈、災及其身、譬彼懷妊、所孕者粃糠、所產者草芥、

11 Заваготі́єте сіном, стерню́ ви породите; дух ваш — огонь, який вас пожере́.

12 我燬其軍旅、若陶人之煮灰、猶刈荊棘、焚之以火、

12 І стануть наро́ди за місце палі́ння вапна́, за терни́ну потя́ту, і будуть огнем вони спа́лені.

13 我著其經綸、遠者宜聽從焉、我彰其全能、近者宜共仰焉、

13 Почуйте, далекі, що Я був зробив, і пізнайте, близькі́, Мою силу!

14 在彼郇城、有罪惡狂妄之徒、見余降災、畏葸戰慄曰、我遇斯火、永遭炮烙、孰能當焉、

14 Затривожились грішні в Сіоні, і тре́пет безбожних обняв. „Хто з нас ме́шкатиме при жеру́щім огні? Хто з нас ме́шкати буде при вічному огнищі?“

15 惟彼善人、言信而行義、不取非義之利、不受賄賂、耳不聞殺伐之聲、目不覩怪僻之事、

15 Хто хо́дить у правді й говорить правдиве, хто бри́диться зи́ском насилля, хто долоні свої випоро́жнює, щоб хабара́ не тримати, хто ухо своє затикає, щоб не чути про кровопроли́ття, і зажмурює очі свої, щоб не бачити зла, —

16 彼居高巖險隘、以得範衛、餱糧不缺其供、水泉無虞其乏、

16 той перебуватиме на високо́стях, ске́льні твердині — його недоступна оселя, його хліб буде да́ний йому, вода йому за́вжди запе́внена!

17 王衣朝服、得覲君顏、四境綏安、彼得遨遊、

17 Твої очі побачать Царя в Його пишній красі́, будуть бачити землю далеку.

18 頓忘昔日畏敵之心、自謂軍中繕寫、無庸也、筦庫無庸也、戍樓無庸也、

18 Твоє серце розду́мувати буде про страх: Де Той, Хто рахує? Де Той, Хто все важить? Де Той, Хто обчи́слює ба́шти?

19 昔異邦之人、其容強悍、其言方言、爾不之識、今則不復見聞矣、

19 Уже не побачиш наро́ду зухвалого, народу глибокомо́вного, якого не можна було б розібрати, незрозумілоязи́кого, якого не можна було б зрозуміти.

20 爾所瞻望、惟郇邑素守節期之地、以及耶路撒冷人民安居之所、譬彼帷幕、永不遷移、其釘不拔、其索不斷、

20 Подивись на Сіон, на місто наших святкових зібра́нь, — очі твої вгледять Єрусалим, мешка́ння спокійне, скинію ту незруши́му, — кі́лля її не порушаться ввік, а всі шнури її не порвуться.

21 巍巍乎、耶和華在彼郇城、譬諸大河、洋溢無垠、舟楫巨舶、不能侵伐、

21 Бо вели́чний Господь для нас тільки ота́м, — місце потоків й просто́рих річо́к, — не ходить по ньому весло́вий байда́к, і міцни́й корабе́ль не пере́йде його.

22 耶和華爲我聽訟、耶和華爲我立法、耶和華爲我治理、必加拯救、

22 Бо Господь — наш суддя, Господь законода́вець для нас, Господь то наш цар, і Він нас спасе́!

23 敵人駕舟、索不緊、桅不立、帆不揚、惟我居民、分其所得、跛者獲其貨財、

23 Опустилися шну́ри твої, не зміцня́ють підва́лини що́гли своєї, вітри́л не натягують. Тоді будуть ділити награбо́вану здо́бич, і навіть криві грабува́тимуть.

24 民無疾病、百罪俱赦。

24 І не скаже мешка́нець „Я хворий!“ І про́щені будуть провини наро́ду, що в ньому живе.