以賽亞書第49章 |
|
1 受膏者曰、洲島之民、遠方之人、宜聽我言。惟我初生、耶和華命我以名、召我爲僕、 |
|
2 使我口若利劍、庇我以手、俾我若利鏃、藏我於弢。 |
|
3 告我曰、爾爲我僕、無愧爲以色列、吾以爾榮。 |
|
4 受膏者曰、我竭力徒勞、我之上帝耶和華、必伸我寃、必賞我勞。 |
|
5 我生於世、耶和華上帝、以我爲僕、必輔翼予、使我尊崇、俾雅各家歸誠、以色列族復集。 |
|
6 耶和華曰、爾爲我僕、使雅各支派、得再振興、使以色列遺民、歸誠於我、此猶細故。我立爾爲異邦人之光、俾爾爲救主、至於地極。 |
|
7 爾雖爲牧伯所制、億兆所藐、此邦之人所棄、然我耶和華爲以色列族之聖主、救主、言出惟行、旣遴選爾、必使列王來覲、俯伏於爾前。 |
|
8 耶和華又曰、納爾之時、我聽爾、救爾之日我祐爾、倍加保護、俾與我民立約、復興斯邦、使荒蕪之區、爲民樂土、 |
|
9 俘囚者出囹圄、幽暗者爲衆所見、道旁山岡、可以自足、 |
|
10 不復饑渴、日不得而暴、暑不得而侵、矜憫之者牧之導之、至於水源。 |
|
11 平岡陵、填坎阱、悉爲坦途。 |
|
12 有人自遠方、有人自北自西、有人自秦國而至。 |
|
13 天地當歡呼、山岡當謳歌、蓋我耶和華、慰藉我民罹於患難者、必加矜恤。 |
|
14 郇邑之民、當言我主耶和華棄予忘予。 |
|
15 夫婦豈忘哺乳之子、不慈甫產之嬰、彼或忘子、我不忘爾。 |
|
16 爾之城垣、我畫諸掌上、常在目前、 |
|
17 爾之赤子、必速歸爾、爾之外侮、必遠離爾、 |
|
18 爾可四望莫不來歸、我耶和華指己而誓、俾爾撫斯有衆、猶新婦衣麗服、束寶帶。 |
|
19 向也土曠人稀、旣而人稠地狹、寇爾者遠遁。 |
|
20 昔爾赤子、流離遠徙、一旦旋歸、皆告爾曰、壤地褊小、其恢廓之、則我得所棲止。 |
|
21 爾將謂焉得有是子耶、我子流離、自爲鰥獨、見擄驅逐、伶仃無依、今此子果誰育之哉。 |
|
22 主耶和華又曰、我舉手張旆、以召異邦人、彼必提抱爾子、肩負爾女。 |
|
23 王爲父、后爲母、撫育爾子、俯伏拜跪爾前、舐爾足塵、使爾知我乃耶和華、凡恃我者、永不媿怍。 |
|
24 郇民有言曰、猛士虜人、豈能脫乎、強者獲俘、豈能救乎。 |
|
25 耶和華曰、猛士虜人可以脫、強者獲俘可以救、敵爾者我必敵之、拯爾赤子、 |
|
26 使兇暴者自食其肉、自飲其血、若醉以醇酒、我耶和華爲雅各家全能之救主、天下無不知焉。 |
IсаяРозділ 49 |
|
1 |
|
2 І Мої у́ста вчинив Він, як той гострий меч, заховав Мене в ті́ні Своєї руки, і Мене вчинив за добі́рну стрілу́, в Своїм сагайдаці́ заховав Він Мене. |
|
3 І до Мене прорік: Ти раб Мій, Ізраїлю, Яким Я просла́влюсь! |
|
4 І Я відповів: Надаре́мно трудивсь Я, на порожне́чу й марно́ту зужив Свою силу: Справді ж з Господом право Моє, і нагоро́да Моя з Моїм Богом. |
|
5 Тепер же промовив Господь, що Мене вформува́в Собі від живота́ за раба́, щоб наверну́ти Собі Якова, і щоб Ізраїль для Нього був зі́браний. І був Я шано́ваний в о́чах Господніх, а Мій Бог стався міццю Моєю. |
|
6 І Він сказав: Того мало, щоб був Ти Мені за раба́, щоб віднови́ти племе́на Якова, щоб вернути врято́ваних Ізраїля, але́ Я вчиню́ Тебе світлом наро́дів, щоб був Ти спасі́нням Моїм аж до кра́ю землі! |
|
7 Так говорить Господь, Відкупи́тель Ізраїлів, Святий його, до пого́рдженого на душі, до обри́дженого від людей, до раба тих воло́дарів: Побачать царі, і князі́ повстають, — і покло́няться ради Господа, що вірний, ради Святого Ізраїлевого, що ви́брав Тебе. |
|
8 Так говорить Господь: За ча́су вподо́бання Я відповів Тобі, в день спасі́ння Тобі допоміг, і стерегти́му Тебе, і дам Я Тебе заповітом наро́дові, щоб край обнови́ти, щоб поділити спа́дки спусто́шені, |
|
9 щоб в'я́зням сказати: „Вихо́дьте“, а тим, хто в темно́ті: „З'яві́ться!“ При дорогах вони будуть па́стися, і по всіх ли́сих горбо́винах їхні пасови́ська. |
|
10 Не будуть голодні вони, ані спра́гнені, і не вдарить їх спе́ка, ні сонце, — бо Той, Хто їх милує, їх попрова́дить і до во́дних джере́л поведе́ їх. |
|
11 І вчиню Я всі го́ри Свої за доро́гу, і піді́ймуться биті шляхи́ Мої. |
|
12 Ось ці зда́лека при́йдуть, а ці ось із пі́вночі й з за́ходу, а ці з кра́ю Сіні́м. |
|
13 Раді́йте, небеса́, звесели́ся ти, земле, ви ж, го́ри, втіша́йтеся співом, бо Госпо́дь звесели́в Свій наро́д, і змилувався над Своїми убогими! |
|
14 І сказав був Сіон: Господь кинув мене́, і Господь мій про ме́не забув. |
|
15 Чи ж жінка забу́де своє немовля́, щоб не пожаліти їй сина утроби своєї? Та коли б вони позабува́ли, то Я не забу́ду про тебе! |
|
16 Отож на долонях Свої́х тебе ви́різьбив Я, твої мури поза́всіди передо Мною. |
|
17 Сино́ве твої поспіша́ться до тебе, а ті, хто руйнує тебе й ті, хто нищить тебе, повідхо́дять від тебе. |
|
18 Здійми свої очі навко́ло й побач: всі вони позбиралися й йдуть ось до те́бе! Як живий Я, говорить Господь: усіх їх, як оздо́бу, зодя́гнеш, та підв'я́жешся ними, немов нарече́на. |
|
19 Бо руїни твої та пустині твої, і зруйно́ваний край твій тепер справді стануть тісни́ми для ме́шканців, і будуть відда́лені ті, хто тебе руйнував. |
|
20 Іще до вух твоїх скажуть сино́ве сирі́тства твого: Тісне́ мені місце оце, посунься для мене, й я сяду! |
|
21 І ти скажеш у серці своїм: Хто мені їх зродив, як була осиро́чена я та самі́тна, була ви́гнана та заблуди́ла? І хто ви́ховав їх? Я зоста́лась сама, а ці, — зві́дки вони? |
|
22 Так сказав Господь Бог: Ось Я підійму́ Свою руку до лю́дів, і піднесу́ до наро́дів прапора Свого́, — і позно́сять синів твоїх в па́зусі, а до́чок твоїх поприно́сять на пле́чах. |
|
23 І будуть царі за твоїх вихова́телів, а їхні цариці — за ня́ньок твоїх. Лицем до землі вони будуть вклоня́тись тобі та лиза́тимуть пил твоїх ніг, і ти пізна́єш, що Я — то Господь, що не посоро́мляться ті, хто на Мене наді́ється! |
|
24 Чи ж від сильного буде відня́та здобич, і чи награ́боване ґвалтівнико́м урято́ване буде? |
|
25 Бо Господь каже так: Полонені віді́брані будуть від сильного, і врято́вана буде здобич наси́льника, і Я стану на прю із твоїми супере́чниками, синів же твоїх Я спасу́. |
|
26 І Я зму́шу твоїх гноби́телів їсти тіло своє, і вони повпива́ються власною кров'ю, немов би вином молоди́м. І пізнає тоді кожне тіло, що Я — то Госпо́дь, твій Спаситель та твій Відкупи́тель, Поту́жний Яковів! |
以賽亞書第49章 |
IсаяРозділ 49 |
|
1 受膏者曰、洲島之民、遠方之人、宜聽我言。惟我初生、耶和華命我以名、召我爲僕、 |
1 |
|
2 使我口若利劍、庇我以手、俾我若利鏃、藏我於弢。 |
2 І Мої у́ста вчинив Він, як той гострий меч, заховав Мене в ті́ні Своєї руки, і Мене вчинив за добі́рну стрілу́, в Своїм сагайдаці́ заховав Він Мене. |
|
3 告我曰、爾爲我僕、無愧爲以色列、吾以爾榮。 |
3 І до Мене прорік: Ти раб Мій, Ізраїлю, Яким Я просла́влюсь! |
|
4 受膏者曰、我竭力徒勞、我之上帝耶和華、必伸我寃、必賞我勞。 |
4 І Я відповів: Надаре́мно трудивсь Я, на порожне́чу й марно́ту зужив Свою силу: Справді ж з Господом право Моє, і нагоро́да Моя з Моїм Богом. |
|
5 我生於世、耶和華上帝、以我爲僕、必輔翼予、使我尊崇、俾雅各家歸誠、以色列族復集。 |
5 Тепер же промовив Господь, що Мене вформува́в Собі від живота́ за раба́, щоб наверну́ти Собі Якова, і щоб Ізраїль для Нього був зі́браний. І був Я шано́ваний в о́чах Господніх, а Мій Бог стався міццю Моєю. |
|
6 耶和華曰、爾爲我僕、使雅各支派、得再振興、使以色列遺民、歸誠於我、此猶細故。我立爾爲異邦人之光、俾爾爲救主、至於地極。 |
6 І Він сказав: Того мало, щоб був Ти Мені за раба́, щоб віднови́ти племе́на Якова, щоб вернути врято́ваних Ізраїля, але́ Я вчиню́ Тебе світлом наро́дів, щоб був Ти спасі́нням Моїм аж до кра́ю землі! |
|
7 爾雖爲牧伯所制、億兆所藐、此邦之人所棄、然我耶和華爲以色列族之聖主、救主、言出惟行、旣遴選爾、必使列王來覲、俯伏於爾前。 |
7 Так говорить Господь, Відкупи́тель Ізраїлів, Святий його, до пого́рдженого на душі, до обри́дженого від людей, до раба тих воло́дарів: Побачать царі, і князі́ повстають, — і покло́няться ради Господа, що вірний, ради Святого Ізраїлевого, що ви́брав Тебе. |
|
8 耶和華又曰、納爾之時、我聽爾、救爾之日我祐爾、倍加保護、俾與我民立約、復興斯邦、使荒蕪之區、爲民樂土、 |
8 Так говорить Господь: За ча́су вподо́бання Я відповів Тобі, в день спасі́ння Тобі допоміг, і стерегти́му Тебе, і дам Я Тебе заповітом наро́дові, щоб край обнови́ти, щоб поділити спа́дки спусто́шені, |
|
9 俘囚者出囹圄、幽暗者爲衆所見、道旁山岡、可以自足、 |
9 щоб в'я́зням сказати: „Вихо́дьте“, а тим, хто в темно́ті: „З'яві́ться!“ При дорогах вони будуть па́стися, і по всіх ли́сих горбо́винах їхні пасови́ська. |
|
10 不復饑渴、日不得而暴、暑不得而侵、矜憫之者牧之導之、至於水源。 |
10 Не будуть голодні вони, ані спра́гнені, і не вдарить їх спе́ка, ні сонце, — бо Той, Хто їх милує, їх попрова́дить і до во́дних джере́л поведе́ їх. |
|
11 平岡陵、填坎阱、悉爲坦途。 |
11 І вчиню Я всі го́ри Свої за доро́гу, і піді́ймуться биті шляхи́ Мої. |
|
12 有人自遠方、有人自北自西、有人自秦國而至。 |
12 Ось ці зда́лека при́йдуть, а ці ось із пі́вночі й з за́ходу, а ці з кра́ю Сіні́м. |
|
13 天地當歡呼、山岡當謳歌、蓋我耶和華、慰藉我民罹於患難者、必加矜恤。 |
13 Раді́йте, небеса́, звесели́ся ти, земле, ви ж, го́ри, втіша́йтеся співом, бо Госпо́дь звесели́в Свій наро́д, і змилувався над Своїми убогими! |
|
14 郇邑之民、當言我主耶和華棄予忘予。 |
14 І сказав був Сіон: Господь кинув мене́, і Господь мій про ме́не забув. |
|
15 夫婦豈忘哺乳之子、不慈甫產之嬰、彼或忘子、我不忘爾。 |
15 Чи ж жінка забу́де своє немовля́, щоб не пожаліти їй сина утроби своєї? Та коли б вони позабува́ли, то Я не забу́ду про тебе! |
|
16 爾之城垣、我畫諸掌上、常在目前、 |
16 Отож на долонях Свої́х тебе ви́різьбив Я, твої мури поза́всіди передо Мною. |
|
17 爾之赤子、必速歸爾、爾之外侮、必遠離爾、 |
17 Сино́ве твої поспіша́ться до тебе, а ті, хто руйнує тебе й ті, хто нищить тебе, повідхо́дять від тебе. |
|
18 爾可四望莫不來歸、我耶和華指己而誓、俾爾撫斯有衆、猶新婦衣麗服、束寶帶。 |
18 Здійми свої очі навко́ло й побач: всі вони позбиралися й йдуть ось до те́бе! Як живий Я, говорить Господь: усіх їх, як оздо́бу, зодя́гнеш, та підв'я́жешся ними, немов нарече́на. |
|
19 向也土曠人稀、旣而人稠地狹、寇爾者遠遁。 |
19 Бо руїни твої та пустині твої, і зруйно́ваний край твій тепер справді стануть тісни́ми для ме́шканців, і будуть відда́лені ті, хто тебе руйнував. |
|
20 昔爾赤子、流離遠徙、一旦旋歸、皆告爾曰、壤地褊小、其恢廓之、則我得所棲止。 |
20 Іще до вух твоїх скажуть сино́ве сирі́тства твого: Тісне́ мені місце оце, посунься для мене, й я сяду! |
|
21 爾將謂焉得有是子耶、我子流離、自爲鰥獨、見擄驅逐、伶仃無依、今此子果誰育之哉。 |
21 І ти скажеш у серці своїм: Хто мені їх зродив, як була осиро́чена я та самі́тна, була ви́гнана та заблуди́ла? І хто ви́ховав їх? Я зоста́лась сама, а ці, — зві́дки вони? |
|
22 主耶和華又曰、我舉手張旆、以召異邦人、彼必提抱爾子、肩負爾女。 |
22 Так сказав Господь Бог: Ось Я підійму́ Свою руку до лю́дів, і піднесу́ до наро́дів прапора Свого́, — і позно́сять синів твоїх в па́зусі, а до́чок твоїх поприно́сять на пле́чах. |
|
23 王爲父、后爲母、撫育爾子、俯伏拜跪爾前、舐爾足塵、使爾知我乃耶和華、凡恃我者、永不媿怍。 |
23 І будуть царі за твоїх вихова́телів, а їхні цариці — за ня́ньок твоїх. Лицем до землі вони будуть вклоня́тись тобі та лиза́тимуть пил твоїх ніг, і ти пізна́єш, що Я — то Господь, що не посоро́мляться ті, хто на Мене наді́ється! |
|
24 郇民有言曰、猛士虜人、豈能脫乎、強者獲俘、豈能救乎。 |
24 Чи ж від сильного буде відня́та здобич, і чи награ́боване ґвалтівнико́м урято́ване буде? |
|
25 耶和華曰、猛士虜人可以脫、強者獲俘可以救、敵爾者我必敵之、拯爾赤子、 |
25 Бо Господь каже так: Полонені віді́брані будуть від сильного, і врято́вана буде здобич наси́льника, і Я стану на прю із твоїми супере́чниками, синів же твоїх Я спасу́. |
|
26 使兇暴者自食其肉、自飲其血、若醉以醇酒、我耶和華爲雅各家全能之救主、天下無不知焉。 |
26 І Я зму́шу твоїх гноби́телів їсти тіло своє, і вони повпива́ються власною кров'ю, немов би вином молоди́м. І пізнає тоді кожне тіло, що Я — то Госпо́дь, твій Спаситель та твій Відкупи́тель, Поту́жний Яковів! |