以賽亞書

第5章

1 現在[Now]我要[to]我所親愛的唱歌,是我所愛者的歌,論他葡萄園的事。我所親愛的有葡萄園在[very]肥美的山岡上;

2圍了[fenced]園子,撿去石頭,栽種上等的葡萄樹,在園中蓋了一座樓,又[made]出壓酒池;[he]指望結好葡萄,反倒結了野葡萄。

3 耶路撒冷的居民和猶大人哪,請你們現今在我與我的葡萄園中,斷定是非。

4 我為我葡萄園還有甚麼可作[could have been done more to]是我沒有作的呢[that I have not done in it]?我指望結好葡萄,怎麼倒結了野葡萄呢?

5 現在我[go to]告訴你們,我要向我葡萄園怎樣行:我必撤去其中的[thereof]籬笆,使它被吃盡[eaten up][and]拆毀其中的[thereof]牆垣,使它被踐踏。

6 我必使它荒廢。不再[be]修理,不再[be]鋤刨;荊棘蒺藜倒要生長。我也必命雲不降雨在其上。

7 大軍之耶和華的葡萄園就是以色列家,他所喜愛的樹就是猶大人。他指望的是公平,誰知倒有暴虐[oppression];指望的是公義,誰知倒有冤聲。

8 禍哉。那些以房接房,以[field][field],以致不留餘地[be no place]好使自己獨置在地的[that they may be placed alone in the midst of the earth]

9 我耳聞大軍之耶和華說:必有許多又大又美的房屋成為荒涼,無人居住。

10 [ten]畝葡萄園只出一罷特酒,一賀梅珥穀種只結一伊法糧食。

11 禍哉,那些清早起來追求濃酒、直追[continue]到夜深,甚至因酒發燒的人。

12 他們在筵席上彈琴,鼓瑟,擊鼓,吹笛,飲酒;卻不顧念耶和華的作為,也不留心他手所作的。

13 所以,我的百姓因無知就被擄去;他們的尊貴人遭饑荒[famished]他們的[their]群眾受乾渴[dried up with thrist]

14 故此,地獄自己擴張[hell hath enlarged herself],開了無限量的口;他們的榮耀,群眾,繁華,並快樂的人,[shall]落在其中。

15 卑賤人[shall]被壓服,勇士必[mighty men shall]降為卑,眼目高傲的人也[shall]降為卑;

16 唯有大軍之耶和華[shall]因公平而崇高,聖潔的[that is holy][shall]因公義顯為聖。

17 那時,綿羊羔[lambs]照常[after their manner]吃草,豐肥人的荒場必被外邦人[shall strangers]吃盡。

18 禍哉。那些以虛假之細繩牽罪孽、又像以套繩拉罪惡的人[them that]

19 就是那些[That say]說:任他急速行,趕快成就他的作為,使我們看看;任以色列聖者所謀劃的臨近成就,使我們知道[That]

20 禍哉。那些稱惡為善、稱善為惡,以暗為光、以光為暗,以苦為甜、以甜為苦的人。

21 禍哉。那些自[eyes]為有智慧,自看為通達的人。

22 禍哉。那些勇於飲酒,以能力調濃酒的人─

23 他們因受賄賂,就稱惡人為義,將義人的義奪去。

24 所以[Therefore][fire]怎樣吞滅碎稭,火燄[flame]怎樣消滅糠秕[consumeth the chaff],照樣,他們的根必像朽物,他們的花必像灰塵飛騰;因為他們棄掉[cast away]大軍之耶和華的訓誨,藐視以色列聖者的言語。

25 所以,耶和華的怒氣向他的百姓發作,他的手伸出攻擊他們;山嶺就顫動[tremble],他們的屍首在街道[streets]上被撕裂[were torn]。雖然如此,他的怒氣還未轉消,他的手仍伸不縮。

26 他必豎立大旗,招遠方的國民,向他們發嘶聲[hiss unto them]從地極而來。看哪,他們必急速奔來。

27 其中沒有疲倦的,絆跌的;沒有打盹的,睡覺的;他們[their]腰帶並不放鬆,鞋帶也不折斷。

28 他們的箭快利,弓也[all]上了弦,馬蹄[shall be]算如堅石,車輪好像旋風。

29 他們要吼叫,像獅子[lion],咆哮,像少壯獅子;他們要咆哮抓食,又要[and shall]坦然帶走[carry it away],無人救回。

30 那日,他們要向以色列人吼叫,像海浪匉訇;人若望地,只見黑暗愁苦[sorrow],光明在諸天[heavens]變為昏暗。

Iсая

Розділ 5

1 Заспіваю ж я вам про Свойо́го Улю́бленого пісню любо́вну про Його виногра́дника! На плодю́чому ве́рсі гори виноградника мав був Мій При́ятель.

2 І обкопав Він його́, й від камі́ння очистив його, і виноградом добі́рним його засади́в, і ба́шту поставив посеред його́, і ви́тесав у ньому чави́ло, і чекав, що роди́тиме він виноград, — та він уроди́в дикі я́годи!

3 Тепер же ти, єрусалимський мешка́нче та мужу юдейський, розсудіть но між Мною й Моїм виноградником:

4 що́ ще можна вчинити було́ для Мого виноградника, але Я не зробив того в ньому? Чому́ Я чекав, що родитиме він виноград, а він уроди́в дикі я́годи?

5 А тепер завідо́млю Я вас, що́ зроблю́ для Свого виноградника: живоплі́т його ви́кину, і він буде на зни́щення, горо́жу його розвалю́, і він на пото́птання бу́де,

6 зроблю́ Я загу́бу йому, — він не буде обти́наний ані підса́пуваний, — і виросте те́рня й будя́ччя на ньому, а хма́рам звелю́, щоб дощу не давали на нього!

7 Бо виноградник Господа Саваота — то Ізра́їлів дім, а муж Юди — коха́ний Його саджане́ць. Сподівавсь правосу́ддя, та ось кроволи́ття, сподівавсь справедливости Він, та ось зойк.

8 Горе тим, що долу́чують до́ма до до́му, а поле до поля прито́чують, аж місця бракує для інших, так ніби самі сидите́ серед кра́ю!

9 В мої уші сказав був Госпо́дь Савао́т: Направду, — багато домів попусто́шені бу́дуть, великі та добрі, і не буде мешка́нця для них.

10 Бо десять заго́нів землі виноградника ба́та одно́го вро́дять, а насіння одно́го хоме́ра поро́дить ефу.

11 Горе тим, що встають рано вра́нці і женуть за напо́єм п'янки́м, і трива́ють при нім аж до ве́чора, щоб вином розпаля́тись!

12 І ста́лася ци́тра та а́рфа, бу́бон та сопі́лка й вино — за їхню гу́лянку, а на ді́ло Господнє не дивляться, не вбача́ють Його́ чину рук.

13 Тому піде наро́д Мій на вигна́ння непередба́чено, і вельмо́жі його голодува́тимуть, а на́товп його — ви́сохне з пра́гнення.

14 Тому́ то розши́рив шео́л пожадли́вість свою і безмірно розкрив свою пащу, і зі́йде до нього його пишнота́, і його на́товп, і гу́ркіт його, й ті, що тішаться в ньому.

15 І люди́на пони́житься, і упоко́риться муж, а очі високих пони́кнуть,

16 а Господь Саваот возвели́читься в су́ді, і Бог Святий ви́явить святість Свою в справедливості!

17 І па́стися бу́дуть овечки, немов би на лу́ці своїй, а зоста́влене з ситих чужі поїдя́ть.

18 Горе тим, що вину притяга́ють до себе шнура́ми марно́ти, а гріх — як моту́ззям від воза,

19 та кажуть: „Хай ква́питься Він, хай прина́глить Свій чин, щоб ми бачили, а постано́ва Святого Ізраїлевого хай набли́зиться і нехай при́йде — і пізна́ємо ми“!

20 Горе тим, що зло називають добро́м, а добро — злом, що ставлять темно́ту за світло, а світло — за те́мряву, що ставлять гірке́ за солодке, а солодке — за гірке́!

21 Горе мудрим у власних оча́х та розумним перед собою сами́м!

22 Горе тим, що хоро́брі винце́ попива́ти, і силачі на міша́ння п'янко́го напо́ю,

23 що несправедливого чи́нять в суді за хаба́р справедливим, а праведність праведного усува́ють від нього.

24 Тому́, як огне́нний язик пожира́є стерню́, а від по́лум'я ни́кне трава, — отак спорохня́віє корінь у них, і рознесе́ться їхній цвіт, немов ку́рява, бо від себе відкинули Зако́н Господа Савао́та, і зне́хтували вони слово Святого Ізраїлевого!

25 Тому́ запали́вся гнів Господа на наро́д Його, і на нього Він ви́тягнув ру́ку Свою, — та й ура́зив його: і захиталися го́ри, і сталось їхнього тру́пу, як сміття́ серед вулиць! При цьому всьому́ не відверну́всь Його гнів, і ви́тягнена ще рука Його!

26 І піді́йме прапо́ра наро́ду здале́ка, і засви́ще йому з кінця кра́ю, і при́йде він хутко та легко, —

27 немає між ними уто́мленого та такого, який би спіткну́вся! Не дріма́є ніхто і не спить, а пояс із сте́гон його не здійма́ється та не зрива́ється шнур при взутті́ його.

28 Його стріли пого́стрені, і всі лу́ки його понатя́гувані. Копи́та у ко́ней його немов кре́мінь вважа́ються, а коле́са його — немов ви́хор.

29 Його рик — як леви́ці, і він заричи́ть, немов ті левчуки́, і він загарчи́ть, і здо́бич ухо́пить, й її понесе́, — і ніхто не врятує!

30 І на нього реві́тиме він того дня, як те море реве́. І погляне на землю, а там густа те́мрява, і світло померкло у хмарах її.

以賽亞書

第5章

Iсая

Розділ 5

1 現在[Now]我要[to]我所親愛的唱歌,是我所愛者的歌,論他葡萄園的事。我所親愛的有葡萄園在[very]肥美的山岡上;

1 Заспіваю ж я вам про Свойо́го Улю́бленого пісню любо́вну про Його виногра́дника! На плодю́чому ве́рсі гори виноградника мав був Мій При́ятель.

2圍了[fenced]園子,撿去石頭,栽種上等的葡萄樹,在園中蓋了一座樓,又[made]出壓酒池;[he]指望結好葡萄,反倒結了野葡萄。

2 І обкопав Він його́, й від камі́ння очистив його, і виноградом добі́рним його засади́в, і ба́шту поставив посеред його́, і ви́тесав у ньому чави́ло, і чекав, що роди́тиме він виноград, — та він уроди́в дикі я́годи!

3 耶路撒冷的居民和猶大人哪,請你們現今在我與我的葡萄園中,斷定是非。

3 Тепер же ти, єрусалимський мешка́нче та мужу юдейський, розсудіть но між Мною й Моїм виноградником:

4 我為我葡萄園還有甚麼可作[could have been done more to]是我沒有作的呢[that I have not done in it]?我指望結好葡萄,怎麼倒結了野葡萄呢?

4 що́ ще можна вчинити було́ для Мого виноградника, але Я не зробив того в ньому? Чому́ Я чекав, що родитиме він виноград, а він уроди́в дикі я́годи?

5 現在我[go to]告訴你們,我要向我葡萄園怎樣行:我必撤去其中的[thereof]籬笆,使它被吃盡[eaten up][and]拆毀其中的[thereof]牆垣,使它被踐踏。

5 А тепер завідо́млю Я вас, що́ зроблю́ для Свого виноградника: живоплі́т його ви́кину, і він буде на зни́щення, горо́жу його розвалю́, і він на пото́птання бу́де,

6 我必使它荒廢。不再[be]修理,不再[be]鋤刨;荊棘蒺藜倒要生長。我也必命雲不降雨在其上。

6 зроблю́ Я загу́бу йому, — він не буде обти́наний ані підса́пуваний, — і виросте те́рня й будя́ччя на ньому, а хма́рам звелю́, щоб дощу не давали на нього!

7 大軍之耶和華的葡萄園就是以色列家,他所喜愛的樹就是猶大人。他指望的是公平,誰知倒有暴虐[oppression];指望的是公義,誰知倒有冤聲。

7 Бо виноградник Господа Саваота — то Ізра́їлів дім, а муж Юди — коха́ний Його саджане́ць. Сподівавсь правосу́ддя, та ось кроволи́ття, сподівавсь справедливости Він, та ось зойк.

8 禍哉。那些以房接房,以[field][field],以致不留餘地[be no place]好使自己獨置在地的[that they may be placed alone in the midst of the earth]

8 Горе тим, що долу́чують до́ма до до́му, а поле до поля прито́чують, аж місця бракує для інших, так ніби самі сидите́ серед кра́ю!

9 我耳聞大軍之耶和華說:必有許多又大又美的房屋成為荒涼,無人居住。

9 В мої уші сказав був Госпо́дь Савао́т: Направду, — багато домів попусто́шені бу́дуть, великі та добрі, і не буде мешка́нця для них.

10 [ten]畝葡萄園只出一罷特酒,一賀梅珥穀種只結一伊法糧食。

10 Бо десять заго́нів землі виноградника ба́та одно́го вро́дять, а насіння одно́го хоме́ра поро́дить ефу.

11 禍哉,那些清早起來追求濃酒、直追[continue]到夜深,甚至因酒發燒的人。

11 Горе тим, що встають рано вра́нці і женуть за напо́єм п'янки́м, і трива́ють при нім аж до ве́чора, щоб вином розпаля́тись!

12 他們在筵席上彈琴,鼓瑟,擊鼓,吹笛,飲酒;卻不顧念耶和華的作為,也不留心他手所作的。

12 І ста́лася ци́тра та а́рфа, бу́бон та сопі́лка й вино — за їхню гу́лянку, а на ді́ло Господнє не дивляться, не вбача́ють Його́ чину рук.

13 所以,我的百姓因無知就被擄去;他們的尊貴人遭饑荒[famished]他們的[their]群眾受乾渴[dried up with thrist]

13 Тому піде наро́д Мій на вигна́ння непередба́чено, і вельмо́жі його голодува́тимуть, а на́товп його — ви́сохне з пра́гнення.

14 故此,地獄自己擴張[hell hath enlarged herself],開了無限量的口;他們的榮耀,群眾,繁華,並快樂的人,[shall]落在其中。

14 Тому́ то розши́рив шео́л пожадли́вість свою і безмірно розкрив свою пащу, і зі́йде до нього його пишнота́, і його на́товп, і гу́ркіт його, й ті, що тішаться в ньому.

15 卑賤人[shall]被壓服,勇士必[mighty men shall]降為卑,眼目高傲的人也[shall]降為卑;

15 І люди́на пони́житься, і упоко́риться муж, а очі високих пони́кнуть,

16 唯有大軍之耶和華[shall]因公平而崇高,聖潔的[that is holy][shall]因公義顯為聖。

16 а Господь Саваот возвели́читься в су́ді, і Бог Святий ви́явить святість Свою в справедливості!

17 那時,綿羊羔[lambs]照常[after their manner]吃草,豐肥人的荒場必被外邦人[shall strangers]吃盡。

17 І па́стися бу́дуть овечки, немов би на лу́ці своїй, а зоста́влене з ситих чужі поїдя́ть.

18 禍哉。那些以虛假之細繩牽罪孽、又像以套繩拉罪惡的人[them that]

18 Горе тим, що вину притяга́ють до себе шнура́ми марно́ти, а гріх — як моту́ззям від воза,

19 就是那些[That say]說:任他急速行,趕快成就他的作為,使我們看看;任以色列聖者所謀劃的臨近成就,使我們知道[That]

19 та кажуть: „Хай ква́питься Він, хай прина́глить Свій чин, щоб ми бачили, а постано́ва Святого Ізраїлевого хай набли́зиться і нехай при́йде — і пізна́ємо ми“!

20 禍哉。那些稱惡為善、稱善為惡,以暗為光、以光為暗,以苦為甜、以甜為苦的人。

20 Горе тим, що зло називають добро́м, а добро — злом, що ставлять темно́ту за світло, а світло — за те́мряву, що ставлять гірке́ за солодке, а солодке — за гірке́!

21 禍哉。那些自[eyes]為有智慧,自看為通達的人。

21 Горе мудрим у власних оча́х та розумним перед собою сами́м!

22 禍哉。那些勇於飲酒,以能力調濃酒的人─

22 Горе тим, що хоро́брі винце́ попива́ти, і силачі на міша́ння п'янко́го напо́ю,

23 他們因受賄賂,就稱惡人為義,將義人的義奪去。

23 що несправедливого чи́нять в суді за хаба́р справедливим, а праведність праведного усува́ють від нього.

24 所以[Therefore][fire]怎樣吞滅碎稭,火燄[flame]怎樣消滅糠秕[consumeth the chaff],照樣,他們的根必像朽物,他們的花必像灰塵飛騰;因為他們棄掉[cast away]大軍之耶和華的訓誨,藐視以色列聖者的言語。

24 Тому́, як огне́нний язик пожира́є стерню́, а від по́лум'я ни́кне трава, — отак спорохня́віє корінь у них, і рознесе́ться їхній цвіт, немов ку́рява, бо від себе відкинули Зако́н Господа Савао́та, і зне́хтували вони слово Святого Ізраїлевого!

25 所以,耶和華的怒氣向他的百姓發作,他的手伸出攻擊他們;山嶺就顫動[tremble],他們的屍首在街道[streets]上被撕裂[were torn]。雖然如此,他的怒氣還未轉消,他的手仍伸不縮。

25 Тому́ запали́вся гнів Господа на наро́д Його, і на нього Він ви́тягнув ру́ку Свою, — та й ура́зив його: і захиталися го́ри, і сталось їхнього тру́пу, як сміття́ серед вулиць! При цьому всьому́ не відверну́всь Його гнів, і ви́тягнена ще рука Його!

26 他必豎立大旗,招遠方的國民,向他們發嘶聲[hiss unto them]從地極而來。看哪,他們必急速奔來。

26 І піді́йме прапо́ра наро́ду здале́ка, і засви́ще йому з кінця кра́ю, і при́йде він хутко та легко, —

27 其中沒有疲倦的,絆跌的;沒有打盹的,睡覺的;他們[their]腰帶並不放鬆,鞋帶也不折斷。

27 немає між ними уто́мленого та такого, який би спіткну́вся! Не дріма́є ніхто і не спить, а пояс із сте́гон його не здійма́ється та не зрива́ється шнур при взутті́ його.

28 他們的箭快利,弓也[all]上了弦,馬蹄[shall be]算如堅石,車輪好像旋風。

28 Його стріли пого́стрені, і всі лу́ки його понатя́гувані. Копи́та у ко́ней його немов кре́мінь вважа́ються, а коле́са його — немов ви́хор.

29 他們要吼叫,像獅子[lion],咆哮,像少壯獅子;他們要咆哮抓食,又要[and shall]坦然帶走[carry it away],無人救回。

29 Його рик — як леви́ці, і він заричи́ть, немов ті левчуки́, і він загарчи́ть, і здо́бич ухо́пить, й її понесе́, — і ніхто не врятує!

30 那日,他們要向以色列人吼叫,像海浪匉訇;人若望地,只見黑暗愁苦[sorrow],光明在諸天[heavens]變為昏暗。

30 І на нього реві́тиме він того дня, як те море реве́. І погляне на землю, а там густа те́мрява, і світло померкло у хмарах її.