| 耶利米哀歌第3章 | 
| 1  | 
| 2 他引導我,使我行在黑暗中,不行在光明裏。 | 
| 3 他真是終日再三反手攻擊我。 | 
| 4  | 
| 5 他築壘攻擊我,用苦膽 | 
| 6 他使我住在幽暗之處,像死了許久的人一樣。 | 
| 7  | 
| 8 我哀號求救;他使我的禱告不得上達。 | 
| 9 他用鑿過的石頭擋住我的道;他使我的路彎曲。 | 
| 10  | 
| 11 他使我轉離正路,將我撕碎,使我淒涼。 | 
| 12 他張弓將我當作箭靶子。 | 
| 13  | 
| 14 我成了眾民的笑話;他們終日以我為歌曲。 | 
| 15 他用苦楚充滿我,使我喝茵蔯而醉 | 
| 16  | 
| 17 你使我遠離平安,我忘記興盛 | 
| 18 我就說:我的力量盼望都從耶和華那裏滅絕了 | 
| 19  | 
| 20 我心想念這些,就在裏面憂悶。 | 
| 21 我想起這事,心裏就有盼望 | 
| 22  | 
| 23 每早晨,這都是新的;你的信實 | 
| 24 我心裏說:耶和華是我的分,因此,我要仰望他。 | 
| 25  | 
| 26 人仰望耶和華,靜默等候他的救恩,這原是好的。 | 
| 27 人在幼年負軛,這原是好的。 | 
| 28 他當獨坐無言,因為這是耶和華加在他身上的。 | 
| 29 他當口貼塵埃;或者有盼望 | 
| 30 他當由人打他的腮頰,要滿受凌辱。 | 
| 31  | 
| 32 主雖使人憂愁,還要照他諸般的慈愛發憐憫。 | 
| 33 因他並不甘心使人受苦,使人憂愁。 | 
| 34  | 
| 35 或在至高者面前屈枉人, | 
| 36 或在人的訟事上顛倒是非,這都是主看不上的。 | 
| 37  | 
| 38 禍福不都出於至高者的口嗎? | 
| 39 活人因自己的罪受罰,為何發怨言呢? | 
| 40  | 
| 41 我們當誠心向在諸天 | 
| 42 我們犯罪背逆;你並不赦免。 | 
| 43  | 
| 44 你以密雲 | 
| 45 你使我們在眾民中成為污穢和渣滓。 | 
| 46  | 
| 47 恐懼和網羅 | 
| 48 因我民女子 | 
| 49  | 
| 50 直等耶和華垂顧,從天觀看。 | 
| 51 因我本城的眾女 | 
| 52  | 
| 53 他們使我的命在深牢 | 
| 54 眾水流過我頭,那時 | 
| 55  | 
| 56 你已經聽見 | 
| 57 我求告你的日子,你臨近我,說:不要懼怕。 | 
| 58  | 
| 59 耶和華啊,你見了我受的委屈;求你為我斷案 | 
| 60 他們仇恨我,謀害我,你都看見了。 | 
| 61  | 
| 62 並那些起來攻擊我的人嘴唇 | 
| 63 求你觀看,他們坐下,起來,都以我為歌曲。 | 
| 64  | 
| 65 你要使他們心裏愁苦 | 
| 66 你要在怒中,從耶和華諸天之下逼迫除滅他們 | 
| Плач ЄремiїРозділ 3 | 
| 1  | 
| 2 Він прова́див мене й допрова́див до те́мряви, а не до світла. | 
| 3 Лиш на мене все зно́ву обе́ртає руку Свою́ цілий день. | 
| 4 Він ви́снажив тіло моє й мою шкіру, мої кості сторо́щив, | 
| 5 обгородив Він мене, і мене оточи́в гіркото́ю та му́кою, | 
| 6 у темно́ті мене посадив, мов померлих давно́. | 
| 7 Обгороди́в Він мене — і не ви́йду, тяжки́ми вчинив Він кайда́ни мої. | 
| 8 І коли я кричу́ й голошу́, затикає Він вуха Свої на молитву мою, | 
| 9 Камінням обте́саним обгородив Він доро́ги мої, повикри́влював стежки́ мої. | 
| 10 Він для мене ведме́дем чату́ючим став, немов лев той у схо́вищі! | 
| 11 Поплутав доро́ги мої та розша́рпав мене́, учинив Він мене опусто́шеним! | 
| 12 Натягнув Свого лука й поставив мене, наче ціль для стріли́, — | 
| 13 пустив стрі́ли до ни́рок моїх з Свого сагайдака́ | 
| 14 Для всього наро́ду свого я став посміхо́виськом, глумли́вою піснею їхньою цілий день. | 
| 15 Наси́тив мене гіркото́ю, мене напоїв полино́м. | 
| 16 І стер мені зу́би жорство́ю, до по́пелу кинув мене, | 
| 17 і душа моя спо́кій згубила, забув я добро́. | 
| 18 І сказав я: Загублена сила моя, та моє сподіва́ння на Господа. | 
| 19 Згадай про біду́ мою й му́ку мою, про поли́н та отру́ту, — | 
| 20 душа моя згадує безпереста́нку про це, і гнеться в мені. | 
| 21 Оце я нага́дую серцеві своєму, тому то я маю надію: | 
| 22 Це милість Господня, що ми не поги́нули, бо не нокінчи́лось Його милосердя, — | 
| 23 нове́ воно кожного ра́нку, велика бо вірність Твоя! | 
| 24 Господь — це мій у́діл, — говорить душа моя, — тому́ я надію на Нього склада́ю! | 
| 25 Господь добрий для тих, хто наді́ю на Нього кладе́, для душі, що шукає Його́! | 
| 26 Добре, коли люди́на в мовча́нні надію кладе́ на спасі́ння Господнє. | 
| 27 Добре для мужа, як носить ярмо́ в своїй мо́лодості, — | 
| 28 нехай він самі́тно сидить і мовчить, як поклав Він на нього його́; | 
| 29 хай закриє він по́рохом у́ста свої, може є ще надія; | 
| 30 хай що́ку тому підставля́є, хто його б'є, своєю ганьбою наси́чується. | 
| 31 Бо Господь не наві́ки ж покине! | 
| 32 Бо хоч Він і засму́тить кого, проте зми́лується за Своєю великою ми́лістю,— | 
| 33 бо не мучить Він з серця Свого́, і не засмучує лю́дських синів. | 
| 34 Щоб топта́ти під своїми ногами всіх в'я́знів землі, | 
| 35 щоб перед обличчям Всевишнього право люди́ни зігнути, | 
| 36 щоб гноби́ти люди́ну у справі судо́вій його́, — оцьо́го не має на оці Госпо́дь! | 
| 37 Хто то скаже — і станеться це, як Господь того не наказав? | 
| 38 Хіба не виходить усе з уст Всевишнього, — зле та добре? | 
| 39 Чого ж нарікає люди́на жива? Нехай ска́ржиться кожен на гріх свій. | 
| 40 Пошукаймо доріг своїх та досліді́мо, і верні́мось до Господа! | 
| 41 підіймі́мо своє серце та руки до Бога на небі! | 
| 42 Спроневі́рились ми й неслухня́ними стали, тому́ не пробачив Ти нам, | 
| 43 закрився Ти гнівом і гнав нас, убивав, не помилував, | 
| 44 закрив Себе хмарою, щоб до Тебе молитва моя не дійшла. | 
| 45 Сміття́м та оги́дою нас Ти вчинив між наро́дами, | 
| 46 наші всі вороги́ пороззявля́ли на нас свого рота, | 
| 47 страх та яма на нас поприхо́дили, руїна й погибіль. | 
| 48 Моє око сплива́є пото́ками во́дними через нещастя дочки́ мого люду. | 
| 49 Виливається око моє безупи́нно, нема бо пере́рви, | 
| 50 аж поки не згля́неться та не побачить Госпо́дь із небе́с, — | 
| 51 моє око вчиняє журбу́ для моєї душі через до́чок усіх мого міста. | 
| 52 Ло́влячи, ло́влять мене, немов птаха, мої вороги безпричи́нно, | 
| 53 життя моє в яму замкну́ли вони, і камі́ннями кинули в мене. | 
| 54 Пливуть мені во́ди на го́лову, я говорю́: „Вже погу́блений я!“ | 
| 55 Кликав я, Господи, Йме́ння Твоє́ із найглибшої ями, | 
| 56 Ти чуєш мій голос, — не захо́вуй же ву́ха Свого від зо́йку мого́, від блага́ння мого! | 
| 57 Ти близьки́й того дня, коли кличу Тебе, Ти говориш: „Не бійся!“ | 
| 58 За душу мою Ти змагався, о Господи, життя моє викупив Ти. | 
| 59 Ти бачиш, о Господи, кривду мою, — розсуди ж Ти мій суд! | 
| 60 Усю їхню по́мсту ти бачиш, всі за́думи їхні на мене, | 
| 61 Ти чуєш, о Господи, їхні нару́ги, всі за́думи їхні на ме́не, | 
| 62 мову повста́нців на мене та їхнє буркоті́ння на мене ввесь день. | 
| 63 Побач їхнє сиді́ння та їхнє встава́ння, — як за́вжди глумли́ва їхня пісня! | 
| 64 Заплати їм, о Господи, згідно з чином їхніх рук! | 
| 65 Подай їм темно́ту на серце, прокля́ття Твоє нехай буде на них! | 
| 66 Своїм гнівом жени їх, і ви́губи їх з-під Господніх небе́с! | 
| 耶利米哀歌第3章 | Плач ЄремiїРозділ 3 | 
| 1  | 1  | 
| 2 他引導我,使我行在黑暗中,不行在光明裏。 | 2 Він прова́див мене й допрова́див до те́мряви, а не до світла. | 
| 3 他真是終日再三反手攻擊我。 | 3 Лиш на мене все зно́ву обе́ртає руку Свою́ цілий день. | 
| 4  | 4 Він ви́снажив тіло моє й мою шкіру, мої кості сторо́щив, | 
| 5 他築壘攻擊我,用苦膽 | 5 обгородив Він мене, і мене оточи́в гіркото́ю та му́кою, | 
| 6 他使我住在幽暗之處,像死了許久的人一樣。 | 6 у темно́ті мене посадив, мов померлих давно́. | 
| 7  | 7 Обгороди́в Він мене — і не ви́йду, тяжки́ми вчинив Він кайда́ни мої. | 
| 8 我哀號求救;他使我的禱告不得上達。 | 8 І коли я кричу́ й голошу́, затикає Він вуха Свої на молитву мою, | 
| 9 他用鑿過的石頭擋住我的道;他使我的路彎曲。 | 9 Камінням обте́саним обгородив Він доро́ги мої, повикри́влював стежки́ мої. | 
| 10  | 10 Він для мене ведме́дем чату́ючим став, немов лев той у схо́вищі! | 
| 11 他使我轉離正路,將我撕碎,使我淒涼。 | 11 Поплутав доро́ги мої та розша́рпав мене́, учинив Він мене опусто́шеним! | 
| 12 他張弓將我當作箭靶子。 | 12 Натягнув Свого лука й поставив мене, наче ціль для стріли́, — | 
| 13  | 13 пустив стрі́ли до ни́рок моїх з Свого сагайдака́ | 
| 14 我成了眾民的笑話;他們終日以我為歌曲。 | 14 Для всього наро́ду свого я став посміхо́виськом, глумли́вою піснею їхньою цілий день. | 
| 15 他用苦楚充滿我,使我喝茵蔯而醉 | 15 Наси́тив мене гіркото́ю, мене напоїв полино́м. | 
| 16  | 16 І стер мені зу́би жорство́ю, до по́пелу кинув мене, | 
| 17 你使我遠離平安,我忘記興盛 | 17 і душа моя спо́кій згубила, забув я добро́. | 
| 18 我就說:我的力量盼望都從耶和華那裏滅絕了 | 18 І сказав я: Загублена сила моя, та моє сподіва́ння на Господа. | 
| 19  | 19 Згадай про біду́ мою й му́ку мою, про поли́н та отру́ту, — | 
| 20 我心想念這些,就在裏面憂悶。 | 20 душа моя згадує безпереста́нку про це, і гнеться в мені. | 
| 21 我想起這事,心裏就有盼望 | 21 Оце я нага́дую серцеві своєму, тому то я маю надію: | 
| 22  | 22 Це милість Господня, що ми не поги́нули, бо не нокінчи́лось Його милосердя, — | 
| 23 每早晨,這都是新的;你的信實 | 23 нове́ воно кожного ра́нку, велика бо вірність Твоя! | 
| 24 我心裏說:耶和華是我的分,因此,我要仰望他。 | 24 Господь — це мій у́діл, — говорить душа моя, — тому́ я надію на Нього склада́ю! | 
| 25  | 25 Господь добрий для тих, хто наді́ю на Нього кладе́, для душі, що шукає Його́! | 
| 26 人仰望耶和華,靜默等候他的救恩,這原是好的。 | 26 Добре, коли люди́на в мовча́нні надію кладе́ на спасі́ння Господнє. | 
| 27 人在幼年負軛,這原是好的。 | 27 Добре для мужа, як носить ярмо́ в своїй мо́лодості, — | 
| 28 他當獨坐無言,因為這是耶和華加在他身上的。 | 28 нехай він самі́тно сидить і мовчить, як поклав Він на нього його́; | 
| 29 他當口貼塵埃;或者有盼望 | 29 хай закриє він по́рохом у́ста свої, може є ще надія; | 
| 30 他當由人打他的腮頰,要滿受凌辱。 | 30 хай що́ку тому підставля́є, хто його б'є, своєю ганьбою наси́чується. | 
| 31  | 31 Бо Господь не наві́ки ж покине! | 
| 32 主雖使人憂愁,還要照他諸般的慈愛發憐憫。 | 32 Бо хоч Він і засму́тить кого, проте зми́лується за Своєю великою ми́лістю,— | 
| 33 因他並不甘心使人受苦,使人憂愁。 | 33 бо не мучить Він з серця Свого́, і не засмучує лю́дських синів. | 
| 34  | 34 Щоб топта́ти під своїми ногами всіх в'я́знів землі, | 
| 35 或在至高者面前屈枉人, | 35 щоб перед обличчям Всевишнього право люди́ни зігнути, | 
| 36 或在人的訟事上顛倒是非,這都是主看不上的。 | 36 щоб гноби́ти люди́ну у справі судо́вій його́, — оцьо́го не має на оці Госпо́дь! | 
| 37  | 37 Хто то скаже — і станеться це, як Господь того не наказав? | 
| 38 禍福不都出於至高者的口嗎? | 38 Хіба не виходить усе з уст Всевишнього, — зле та добре? | 
| 39 活人因自己的罪受罰,為何發怨言呢? | 39 Чого ж нарікає люди́на жива? Нехай ска́ржиться кожен на гріх свій. | 
| 40  | 40 Пошукаймо доріг своїх та досліді́мо, і верні́мось до Господа! | 
| 41 我們當誠心向在諸天 | 41 підіймі́мо своє серце та руки до Бога на небі! | 
| 42 我們犯罪背逆;你並不赦免。 | 42 Спроневі́рились ми й неслухня́ними стали, тому́ не пробачив Ти нам, | 
| 43  | 43 закрився Ти гнівом і гнав нас, убивав, не помилував, | 
| 44 你以密雲 | 44 закрив Себе хмарою, щоб до Тебе молитва моя не дійшла. | 
| 45 你使我們在眾民中成為污穢和渣滓。 | 45 Сміття́м та оги́дою нас Ти вчинив між наро́дами, | 
| 46  | 46 наші всі вороги́ пороззявля́ли на нас свого рота, | 
| 47 恐懼和網羅 | 47 страх та яма на нас поприхо́дили, руїна й погибіль. | 
| 48 因我民女子 | 48 Моє око сплива́є пото́ками во́дними через нещастя дочки́ мого люду. | 
| 49  | 49 Виливається око моє безупи́нно, нема бо пере́рви, | 
| 50 直等耶和華垂顧,從天觀看。 | 50 аж поки не згля́неться та не побачить Госпо́дь із небе́с, — | 
| 51 因我本城的眾女 | 51 моє око вчиняє журбу́ для моєї душі через до́чок усіх мого міста. | 
| 52  | 52 Ло́влячи, ло́влять мене, немов птаха, мої вороги безпричи́нно, | 
| 53 他們使我的命在深牢 | 53 життя моє в яму замкну́ли вони, і камі́ннями кинули в мене. | 
| 54 眾水流過我頭,那時 | 54 Пливуть мені во́ди на го́лову, я говорю́: „Вже погу́блений я!“ | 
| 55  | 55 Кликав я, Господи, Йме́ння Твоє́ із найглибшої ями, | 
| 56 你已經聽見 | 56 Ти чуєш мій голос, — не захо́вуй же ву́ха Свого від зо́йку мого́, від блага́ння мого! | 
| 57 我求告你的日子,你臨近我,說:不要懼怕。 | 57 Ти близьки́й того дня, коли кличу Тебе, Ти говориш: „Не бійся!“ | 
| 58  | 58 За душу мою Ти змагався, о Господи, життя моє викупив Ти. | 
| 59 耶和華啊,你見了我受的委屈;求你為我斷案 | 59 Ти бачиш, о Господи, кривду мою, — розсуди ж Ти мій суд! | 
| 60 他們仇恨我,謀害我,你都看見了。 | 60 Усю їхню по́мсту ти бачиш, всі за́думи їхні на мене, | 
| 61  | 61 Ти чуєш, о Господи, їхні нару́ги, всі за́думи їхні на ме́не, | 
| 62 並那些起來攻擊我的人嘴唇 | 62 мову повста́нців на мене та їхнє буркоті́ння на мене ввесь день. | 
| 63 求你觀看,他們坐下,起來,都以我為歌曲。 | 63 Побач їхнє сиді́ння та їхнє встава́ння, — як за́вжди глумли́ва їхня пісня! | 
| 64  | 64 Заплати їм, о Господи, згідно з чином їхніх рук! | 
| 65 你要使他們心裏愁苦 | 65 Подай їм темно́ту на серце, прокля́ття Твоє нехай буде на них! | 
| 66 你要在怒中,從耶和華諸天之下逼迫除滅他們 | 66 Своїм гнівом жени їх, і ви́губи їх з-під Господніх небе́с! |