| 帖撒羅尼迦前書第2章 | 
| 1  | 
| 2 我們從前在腓立比被害受辱,這是你們知道的;然而還是靠我們的神放開膽量,在大爭戰中把神的福音傳給你們。 | 
| 3 我們的勸勉不是出於迷惑 | 
| 4 但我們既蒙了神所准 | 
| 5 因為我們從來沒有用過奉承的 | 
| 6 我們作基督的使徒,雖然可以叫人尊重,卻沒有向你們或向別人求榮耀; | 
| 7 只在你們中間存心溫柔,如同乳母 | 
| 8 我們既是這樣愛你們,不但願意將神的福音給你們,連自己的性命也願意給你們,因你們是我們所疼愛的。 | 
| 9  | 
| 10 我們在你們信主的人中間 | 
| 11 你們也曉得我們怎樣勸勉你們,安慰你們,囑咐你們各人,好像父親待自己的兒女一樣, | 
| 12 要叫你們行事對得起那召你們進他國、得他榮耀的神。 | 
| 13  | 
| 14 弟兄們,你們曾效法猶太中在基督耶穌裏神的各教會;因為你們也受了本地人的苦害,像他們受了猶太人的苦害一樣。 | 
| 15 這猶太人殺了主耶穌和他們自己的 | 
| 16 不許我們傳道給外邦人使外邦人得救,常常充滿自己的罪惡。神的忿怒臨在他們身上已經到了極處。 | 
| 17  | 
| 18 所以我們有意到你們那裏;我保羅有一兩次要去,只是撒但阻擋了我們。 | 
| 19 我們的盼望和喜樂,並所歡喜 | 
| 20 因為你們就是我們的榮耀,我們的喜樂。 | 
| 1-е до солунянРозділ 2 | 
| 1  | 
| 2 Та хоч ми нате́рпілися перед тим, і дізнали зневаги в Фили́пах, як знаєте, проте ми відва́жилися в нашім Бозі звіщати вам Божу Єва́нгелію з великою боротьбою. | 
| 3 Бо покли́кання наше було не з обмани, ані з нечи́стости, ані від лука́вства, | 
| 4 але, як Бог визнав нас гідними, щоб нам доручити Єва́нгелію, ми говоримо так, не лю́дям дого́джуючи, але Богові, що випробо́вує наші серця. | 
| 5 Ми сло́ва підле́сливого не вживали ніко́ли, як знаєте, і не винні в заже́рливості. Бог свідок тому́! | 
| 6 Не шукаємо ми слави в людей, ані в вас, ані в інших. | 
| 7 Хоч могли ми поту́жними бути, як Христові апо́столи, але ми серед вас були тихі, немов годува́льниця та, яка доглядає дітей своїх. | 
| 8 Так бувши ласка́ві до вас, хотіли ми вам передати не тільки Божу Єва́нгелію, але й ду́ші свої, бо були́ ви улю́блені нам. | 
| 9 Бо ви пам'ятаєте, браття, наше стру́днення й уто́му: день і ніч ми робили, щоб жодного з вас не обтя́жити, і проповідували вам Божу Єва́нгелію. | 
| 10 Ви свідки та Бог, як свято, і праведно, і бездога́нно пово́дилися ми між вами, віруючими! | 
| 11 Бож знаєте ви, як кожного з вас, немов ба́тько дітей своїх власних, | 
| 12 просили ми вас, і намо́влювали та показували, щоб ви гідно пово́дилися перед Богом, що покликав вас у Своє Царство та в славу. | 
| 13  | 
| 14 Бо стали ви, бра́ття, наслідувачами Церквам Божим, що в Юдеї в Христі Ісусі, бо те саме і ви були ви́терпіли від своїх землякі́в, як і ті від юдеїв, | 
| 15 що вбили вони й Господа Ісуса, і пророків Його, і вигнали нас, і Богові не догоджа́ють, і супротивні всім лю́дям. | 
| 16 Вони забороняють нам говорити поганам, щоб спаслися, щоб тим доповня́ти їм за́вжди провини свої. Але Божий гнів їх спіткає вкінці! | 
| 17  | 
| 18 Тим то до вас ми хотіли прийти, я, Павло, раз і двічі, але сатана́ перешкодив був нам. | 
| 19 Бо хто нам надія, чи радість, чи вінок похвали́? Хіба ж то й не ви перед Господом нашим Ісусом в Його прихо́ді? | 
| 20 Бо ви наша слава та радість! | 
| 帖撒羅尼迦前書第2章 | 1-е до солунянРозділ 2 | 
| 1  | 1  | 
| 2 我們從前在腓立比被害受辱,這是你們知道的;然而還是靠我們的神放開膽量,在大爭戰中把神的福音傳給你們。 | 2 Та хоч ми нате́рпілися перед тим, і дізнали зневаги в Фили́пах, як знаєте, проте ми відва́жилися в нашім Бозі звіщати вам Божу Єва́нгелію з великою боротьбою. | 
| 3 我們的勸勉不是出於迷惑 | 3 Бо покли́кання наше було не з обмани, ані з нечи́стости, ані від лука́вства, | 
| 4 但我們既蒙了神所准 | 4 але, як Бог визнав нас гідними, щоб нам доручити Єва́нгелію, ми говоримо так, не лю́дям дого́джуючи, але Богові, що випробо́вує наші серця. | 
| 5 因為我們從來沒有用過奉承的 | 5 Ми сло́ва підле́сливого не вживали ніко́ли, як знаєте, і не винні в заже́рливості. Бог свідок тому́! | 
| 6 我們作基督的使徒,雖然可以叫人尊重,卻沒有向你們或向別人求榮耀; | 6 Не шукаємо ми слави в людей, ані в вас, ані в інших. | 
| 7 只在你們中間存心溫柔,如同乳母 | 7 Хоч могли ми поту́жними бути, як Христові апо́столи, але ми серед вас були тихі, немов годува́льниця та, яка доглядає дітей своїх. | 
| 8 我們既是這樣愛你們,不但願意將神的福音給你們,連自己的性命也願意給你們,因你們是我們所疼愛的。 | 8 Так бувши ласка́ві до вас, хотіли ми вам передати не тільки Божу Єва́нгелію, але й ду́ші свої, бо були́ ви улю́блені нам. | 
| 9  | 9 Бо ви пам'ятаєте, браття, наше стру́днення й уто́му: день і ніч ми робили, щоб жодного з вас не обтя́жити, і проповідували вам Божу Єва́нгелію. | 
| 10 我們在你們信主的人中間 | 10 Ви свідки та Бог, як свято, і праведно, і бездога́нно пово́дилися ми між вами, віруючими! | 
| 11 你們也曉得我們怎樣勸勉你們,安慰你們,囑咐你們各人,好像父親待自己的兒女一樣, | 11 Бож знаєте ви, як кожного з вас, немов ба́тько дітей своїх власних, | 
| 12 要叫你們行事對得起那召你們進他國、得他榮耀的神。 | 12 просили ми вас, і намо́влювали та показували, щоб ви гідно пово́дилися перед Богом, що покликав вас у Своє Царство та в славу. | 
| 13  | 13  | 
| 14 弟兄們,你們曾效法猶太中在基督耶穌裏神的各教會;因為你們也受了本地人的苦害,像他們受了猶太人的苦害一樣。 | 14 Бо стали ви, бра́ття, наслідувачами Церквам Божим, що в Юдеї в Христі Ісусі, бо те саме і ви були ви́терпіли від своїх землякі́в, як і ті від юдеїв, | 
| 15 這猶太人殺了主耶穌和他們自己的 | 15 що вбили вони й Господа Ісуса, і пророків Його, і вигнали нас, і Богові не догоджа́ють, і супротивні всім лю́дям. | 
| 16 不許我們傳道給外邦人使外邦人得救,常常充滿自己的罪惡。神的忿怒臨在他們身上已經到了極處。 | 16 Вони забороняють нам говорити поганам, щоб спаслися, щоб тим доповня́ти їм за́вжди провини свої. Але Божий гнів їх спіткає вкінці! | 
| 17  | 17  | 
| 18 所以我們有意到你們那裏;我保羅有一兩次要去,只是撒但阻擋了我們。 | 18 Тим то до вас ми хотіли прийти, я, Павло, раз і двічі, але сатана́ перешкодив був нам. | 
| 19 我們的盼望和喜樂,並所歡喜 | 19 Бо хто нам надія, чи радість, чи вінок похвали́? Хіба ж то й не ви перед Господом нашим Ісусом в Його прихо́ді? | 
| 20 因為你們就是我們的榮耀,我們的喜樂。 | 20 Бо ви наша слава та радість! |