Job

Chapter 39

1 DO you know the time when wild goats bring forth in the steep rocks? Or can you watch the calving of hinds?

2 Can you number the months that they fulfill, and know the time when they bring forth?

3 And do you know when they kneel and bring forth their young ones?

4 They bring up their young ones, until they grow up and are weaned.

5 Who has left the wild ass to be free, and made him to escape the yoke?

6 For he has made the plain his house, and the salt land his dwelling place.

7 He scorns the multitude of cities, and is not afraid of the voice of rulers.

8 The tops of mountains are his pasture, and he treads over every green thing.

9 Will the unicorn be willing to serve you, or will he spend the night at your crib?

10 Can you bind the yoke on the neck of the unicorn? Or will he harrow in a rugged place?

11 Will you have confidence in him, because his strength is great? Or will you leave your labor to him?

12 Do you trust him, that he will winnow your threshing and gather your grain into the barn?

13 The ostrich rouses herself up haughtily; then she comes and makes her nest;

14 But she leaves her eggs in the earth to be warmed on the ground.

15 And because she has the feet of a bird, forgets that the wild beast may trample them.

16 She multiplies her young ones, though they do not stay with her; although her labor is in vain, she has no fear:

17 God has increased wisdom, but he has not given her a portion of it.

18 She raises herself high like a palm tree; she laughs at the horse and his rider.

19 Have you given the horse strength? Have you clothed his neck with armour?

20 Can you make him move like the locust? Or can you make him afraid?

21 He paws in the plain, and rejoices in the valley; he goes forth armed to the battle.

22 He laughs at a pit, and is not frightened; neither does he turn back from the sword.

23 The quiver rattles against him, the glittering spear and the lance.

24 He gallops with rage that makes the ground to tremble, nor does he fear the sound of the trumpet.

25 He makes the sound, Aha, aha; and he smells the battle from afar; he terrifies the officers with his neighing.

26 Is it by your wisdom that the hawk was created and wings his way toward the south?

27 Does the eagle soar at your command, and make his nest in steep rocks?

28 He dwells and lodges on the rock, upon the cliff of the precipice.

29 He is sustained by his prey, his eyes behold afar off.

30 His young ones suck up blood; and where the slain are, there is he.

Йов

Розділ 39

1 Хіба́ ти пізнав час наро́дження ске́льних кози́ць? Хіба ти пильнував час мук по́роду ла́ні?

2 Чи на місяці лічиш, що спо́внитись мусять, і ві́даєш час їх наро́дження,

3 коли прикляка́ють вони, випускають дітей своїх, і звільняються від болів по́роду?

4 Набираються сил їхні діти, на полі зростають, відхо́дять і більше до них не вертаються.

5 Хто пусти́в осла дикого вільним, і хто розв'язав ослу дикому пу́та,

6 якому призначив Я степ його домом, а місцем його пробува́ння — соло́ну пустиню?

7 Він сміється із га́ласу міста, не чує він крику пого́нича.

8 Що знахо́дить по го́рах, то паша його, і шукає він усього зеленого.

9 Чи захоче служити тобі однорі́г? Чи при я́слах твоїх ночуватиме він?

10 Чи ти одноро́га прив'я́жеш до його борозни́ поворо́ззям? Чи буде він боронува́ти за тобою долини?

11 Чи повіриш йому через те, що має він силу велику, — і свою працю на нього попу́стиш?

12 Чи повіриш йому, що він ве́рне насіння твоє, і збере тобі тік?

13 Крило стру́севе радісно б'ється, чи ж крило це й пір'ї́на леле́ки?

14 Бо я́йця свої він на землю кладе́ та в поросі їх вигріва́є,

15 і забува́, що нога може їх розчави́ти, а звір польови́й може їх розтопта́ти.

16 Він жорстокий відно́сно дітей своїх, ніби вони не його, а що праця його може бути надаре́мна, того не боїться,

17 бо Бог учинив, щоб забув він про мудрість, і не наділив його розумом.

18 А за ча́су надхо́ду стрільців ударяє він кри́льми повітря, — і сміється з коня та з його верхівця́!

19 Чи ти силу коне́ві даси, чи шию його ти зодя́гнеш у гриву?

20 Чи ти зробиш, що буде скакати він, мов сарана́? Величне іржа́ння його страшеле́зне!

21 Б'є ногою в долині та ті́шиться силою, іде він насупроти зброї,

22 — сміється з страху́ й не жахається, і не верта́ється з-перед меча,

23 хоч дзво́нить над ним сагайда́к, ві́стря списо́ве та ра́тище!

24 Він із шале́ністю та лютістю землю ковтає, і не вірить, що чути гук рогу.

25 При кожному розі кричить він: „І-га!“ і винюхує зда́лека бій, грім гетьма́нів та крик.

26 Чи я́струб літає твоєю премудрістю, на пі́вдень простягує кри́ла свої?

27 Чи з твойо́го нака́зу орел підіймається, і мо́стить кубло́ своє на висоті?

28 На скелі заме́шкує він та ночує, на ске́льнім вершку́ та тверди́ні, —

29 ізвідти визо́рює ї́жу, дале́ко вдивляються очі його,

30 а його пташеня́та п'ють кров. Де ж забиті, там він“.

Job

Chapter 39

Йов

Розділ 39

1 DO you know the time when wild goats bring forth in the steep rocks? Or can you watch the calving of hinds?

1 Хіба́ ти пізнав час наро́дження ске́льних кози́ць? Хіба ти пильнував час мук по́роду ла́ні?

2 Can you number the months that they fulfill, and know the time when they bring forth?

2 Чи на місяці лічиш, що спо́внитись мусять, і ві́даєш час їх наро́дження,

3 And do you know when they kneel and bring forth their young ones?

3 коли прикляка́ють вони, випускають дітей своїх, і звільняються від болів по́роду?

4 They bring up their young ones, until they grow up and are weaned.

4 Набираються сил їхні діти, на полі зростають, відхо́дять і більше до них не вертаються.

5 Who has left the wild ass to be free, and made him to escape the yoke?

5 Хто пусти́в осла дикого вільним, і хто розв'язав ослу дикому пу́та,

6 For he has made the plain his house, and the salt land his dwelling place.

6 якому призначив Я степ його домом, а місцем його пробува́ння — соло́ну пустиню?

7 He scorns the multitude of cities, and is not afraid of the voice of rulers.

7 Він сміється із га́ласу міста, не чує він крику пого́нича.

8 The tops of mountains are his pasture, and he treads over every green thing.

8 Що знахо́дить по го́рах, то паша його, і шукає він усього зеленого.

9 Will the unicorn be willing to serve you, or will he spend the night at your crib?

9 Чи захоче служити тобі однорі́г? Чи при я́слах твоїх ночуватиме він?

10 Can you bind the yoke on the neck of the unicorn? Or will he harrow in a rugged place?

10 Чи ти одноро́га прив'я́жеш до його борозни́ поворо́ззям? Чи буде він боронува́ти за тобою долини?

11 Will you have confidence in him, because his strength is great? Or will you leave your labor to him?

11 Чи повіриш йому через те, що має він силу велику, — і свою працю на нього попу́стиш?

12 Do you trust him, that he will winnow your threshing and gather your grain into the barn?

12 Чи повіриш йому, що він ве́рне насіння твоє, і збере тобі тік?

13 The ostrich rouses herself up haughtily; then she comes and makes her nest;

13 Крило стру́севе радісно б'ється, чи ж крило це й пір'ї́на леле́ки?

14 But she leaves her eggs in the earth to be warmed on the ground.

14 Бо я́йця свої він на землю кладе́ та в поросі їх вигріва́є,

15 And because she has the feet of a bird, forgets that the wild beast may trample them.

15 і забува́, що нога може їх розчави́ти, а звір польови́й може їх розтопта́ти.

16 She multiplies her young ones, though they do not stay with her; although her labor is in vain, she has no fear:

16 Він жорстокий відно́сно дітей своїх, ніби вони не його, а що праця його може бути надаре́мна, того не боїться,

17 God has increased wisdom, but he has not given her a portion of it.

17 бо Бог учинив, щоб забув він про мудрість, і не наділив його розумом.

18 She raises herself high like a palm tree; she laughs at the horse and his rider.

18 А за ча́су надхо́ду стрільців ударяє він кри́льми повітря, — і сміється з коня та з його верхівця́!

19 Have you given the horse strength? Have you clothed his neck with armour?

19 Чи ти силу коне́ві даси, чи шию його ти зодя́гнеш у гриву?

20 Can you make him move like the locust? Or can you make him afraid?

20 Чи ти зробиш, що буде скакати він, мов сарана́? Величне іржа́ння його страшеле́зне!

21 He paws in the plain, and rejoices in the valley; he goes forth armed to the battle.

21 Б'є ногою в долині та ті́шиться силою, іде він насупроти зброї,

22 He laughs at a pit, and is not frightened; neither does he turn back from the sword.

22 — сміється з страху́ й не жахається, і не верта́ється з-перед меча,

23 The quiver rattles against him, the glittering spear and the lance.

23 хоч дзво́нить над ним сагайда́к, ві́стря списо́ве та ра́тище!

24 He gallops with rage that makes the ground to tremble, nor does he fear the sound of the trumpet.

24 Він із шале́ністю та лютістю землю ковтає, і не вірить, що чути гук рогу.

25 He makes the sound, Aha, aha; and he smells the battle from afar; he terrifies the officers with his neighing.

25 При кожному розі кричить він: „І-га!“ і винюхує зда́лека бій, грім гетьма́нів та крик.

26 Is it by your wisdom that the hawk was created and wings his way toward the south?

26 Чи я́струб літає твоєю премудрістю, на пі́вдень простягує кри́ла свої?

27 Does the eagle soar at your command, and make his nest in steep rocks?

27 Чи з твойо́го нака́зу орел підіймається, і мо́стить кубло́ своє на висоті?

28 He dwells and lodges on the rock, upon the cliff of the precipice.

28 На скелі заме́шкує він та ночує, на ске́льнім вершку́ та тверди́ні, —

29 He is sustained by his prey, his eyes behold afar off.

29 ізвідти визо́рює ї́жу, дале́ко вдивляються очі його,

30 His young ones suck up blood; and where the slain are, there is he.

30 а його пташеня́та п'ють кров. Де ж забиті, там він“.