CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка
Параллельный перевод
Йов 29
Стронг
CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка

Йов

Розділ 29

1 І Йов далі вів мову свою та й сказав:

2 „О, коли б я був той, як за місяців давніх, як за днів тих, коли борони́в мене Бог,

3 коли над головою моєю світився світильник Його, і при світлі його я ходив в темноті́,

4 як був я за днів тих своєї погожої о́сени, коли Божа милість була над наме́том моїм,

5 коли Всемогу́тній зо мною ще був, а навко́ло мене — мої діти,

6 коли мої кро́ки купалися в маслі, а скеля оли́вні струмки́ біля мене лила́!

7 Коли я вихо́див до брами при місті, і ставив на площі сиді́ння своє,

8 як тільки вбачали мене юнаки́ — то ховались, а ста́рші встава́ли й стояли,

9 зве́рхники стримували свою мову та клали долоню на уста свої, —

10 ховався тоді голос володарів, а їхній язик приліпа́в їм був до піднебі́ння,

11 Бо яке ухо чуло про мене, то звало блаже́нним мене, і яке око бачило, то свідкувало за мене, —

12 бо я рятував бідаря́, що про поміч кричав, і сироту́ та безпо́мічного.

13 Благослове́ння гинучого на ме́не прихо́дило, а серце вдовиці чинив я співа́ючим!

14 Зодягавсь я у праведність, і вона зодягала мене, немов плащ та заві́й було право моє.

15 Очима я був для сліпого, а кривому — ногами я був.

16 Бідаря́м я був батьком, супере́чку ж, якої не знав, я досліджував.

17 Й я торо́щив злочинцеві ще́лепи, і виривав із зубів його схо́плене.

18 І я говорив: Умру я в своєму гнізді́, і свої дні я помно́жу, немов той пісок:

19 для води був відкритий мій корень, а роса зоставалась на вітці моїй.

20 Моя слава була при мені все нова́, і в руці моїй лук мій відно́влював силу.

21 Мене слу́халися й дожида́ли, і мовчали на раду мою.

22 По слові моїм уже не говорили, і падала мова моя на них кра́плями.

23 І чекали мене, як дощу, і уста свої відкривали, немов на весінній той дощик.

24 Коли я, бувало, сміявся до них, то не вірили, та світла обличчя мого не гаси́ли.

25 Вибирав я дорогу для них і сидів на чолі́, і пробува́в, немов цар той у ві́йську, коли тішить засму́чених він!

Das Buch Hiob (Ijob)

Kapitel 29

1 Und Hiob347 hub abermal an5375 seine Sprüche4912 und sprach559:

2 O daß ich wäre wie in den vorigen6924 Monden3391, in den Tagen3117, da mich8104 GOtt433 behütete,

3 da seine Leuchte5216 über meinem Haupte7218 schien1984, und ich bei seinem Licht216 in der Finsternis2822 ging3212;

4 wie ich war zur Zeit3117 meiner Jugend, da Gottes433 Geheimnis5475 über meiner Hütte168 war;

5 da der Allmächtige7706 noch mit mir war und meine Kinder5288 um mich her5439;

6 da ich meine Tritte1978 wusch7364 in Butter2529, und die Felsen6697 mir Ölbäche6388 gossen6694;

7 da ich ausging3318 zum Tor8179 in der Stadt7176 und ließ meinen Stuhl4186 auf der Gasse7339 bereiten3559;

8 da mich die Jungen5288 sahen7200 und5975 sich2244 versteckten, und die Alten3453 vor mir aufstunden;

9 da die Obersten8269 aufhöreten zu reden4405, und legten7760 ihre Hand3709 auf6113 ihren Mund6310;

10 da die Stimme6963 der Fürsten5057 sich2244 verkroch, und ihre Zunge3956 an ihrem Gaumen2441 klebte1692.

11 Denn welches Ohr241 mich hörete, der preisete mich selig833, und welches Auge mich sah5869, der rühmte5749 mich.

12 Denn ich errettete4422 den Armen6041, der da schrie7768, und den Waisen3490, der keinen Helfer5826 hatte.

13 Der Segen1293 des, der verderben sollte6, kam935 über mich; und ich7442 erfreuete das Herz3820 der Witwe490.

14 Gerechtigkeit6664 war mein Kleid3847, das ich anzog wie einen Rock4598; und mein Recht4941 war mein fürstlicher Hut6797.

15 Ich war des Blinden5787 Auge5869 und des Lahmen6455 Füße7272.

16 Ich2713 war ein Vater1 der Armen34; und welche Sache7379 ich nicht wußte3045, die erforschete ich.

17 Ich zerbrach7665 die Backenzähne4973 des Ungerechten5767 und riß7993 den Raub2964 aus seinen Zähnen8127.

18 Ich gedachte559: Ich will in meinem Nest7064 ersterben1478 und meiner Tage3117 viel7235 machen wie Sand2344.

19 Meine Saat8328 ging auf6605 am Wasser4325; und der Tau2919 blieb über3885 meiner Ernte7105.

20 Meine Herrlichkeit3519 erneuerte sich2319 immer an mir5978; und mein Bogen7198 besserte sich in meiner Hand3027.

21 Man hörete mir zu8085, und schwiegen1826 und warteten3176 auf3926 meinen Rat6098.

22 Nach310 meinen Worten4405 redete8138 niemand mehr; und meine Rede1697 troff5197 auf sie.

23 Sie warteten3176 auf mich wie auf den Regen4306 und sperreten ihren Mund6310 auf als nach dem Abendregen.

24 Wenn ich sie anlachte, wurden539 sie nicht zu kühn darauf, und das Licht216 meines Angesichts machte5307 mich6440 nicht geringer.

25 Wenn ich zu ihrem Geschäfte wollte kommen977, so mußte ich obenan7218 sitzen3427 und wohnete wie1870 ein König4428 unter Kriegsknechten1416, da ich tröstete5162, die Leid trugen57.

Йов

Розділ 29

Das Buch Hiob (Ijob)

Kapitel 29

1 І Йов далі вів мову свою та й сказав:

1 Und Hiob347 hub abermal an5375 seine Sprüche4912 und sprach559:

2 „О, коли б я був той, як за місяців давніх, як за днів тих, коли борони́в мене Бог,

2 O daß ich wäre wie in den vorigen6924 Monden3391, in den Tagen3117, da mich8104 GOtt433 behütete,

3 коли над головою моєю світився світильник Його, і при світлі його я ходив в темноті́,

3 da seine Leuchte5216 über meinem Haupte7218 schien1984, und ich bei seinem Licht216 in der Finsternis2822 ging3212;

4 як був я за днів тих своєї погожої о́сени, коли Божа милість була над наме́том моїм,

4 wie ich war zur Zeit3117 meiner Jugend, da Gottes433 Geheimnis5475 über meiner Hütte168 war;

5 коли Всемогу́тній зо мною ще був, а навко́ло мене — мої діти,

5 da der Allmächtige7706 noch mit mir war und meine Kinder5288 um mich her5439;

6 коли мої кро́ки купалися в маслі, а скеля оли́вні струмки́ біля мене лила́!

6 da ich meine Tritte1978 wusch7364 in Butter2529, und die Felsen6697 mir Ölbäche6388 gossen6694;

7 Коли я вихо́див до брами при місті, і ставив на площі сиді́ння своє,

7 da ich ausging3318 zum Tor8179 in der Stadt7176 und ließ meinen Stuhl4186 auf der Gasse7339 bereiten3559;

8 як тільки вбачали мене юнаки́ — то ховались, а ста́рші встава́ли й стояли,

8 da mich die Jungen5288 sahen7200 und5975 sich2244 versteckten, und die Alten3453 vor mir aufstunden;

9 зве́рхники стримували свою мову та клали долоню на уста свої, —

9 da die Obersten8269 aufhöreten zu reden4405, und legten7760 ihre Hand3709 auf6113 ihren Mund6310;

10 ховався тоді голос володарів, а їхній язик приліпа́в їм був до піднебі́ння,

10 da die Stimme6963 der Fürsten5057 sich2244 verkroch, und ihre Zunge3956 an ihrem Gaumen2441 klebte1692.

11 Бо яке ухо чуло про мене, то звало блаже́нним мене, і яке око бачило, то свідкувало за мене, —

11 Denn welches Ohr241 mich hörete, der preisete mich selig833, und welches Auge mich sah5869, der rühmte5749 mich.

12 бо я рятував бідаря́, що про поміч кричав, і сироту́ та безпо́мічного.

12 Denn ich errettete4422 den Armen6041, der da schrie7768, und den Waisen3490, der keinen Helfer5826 hatte.

13 Благослове́ння гинучого на ме́не прихо́дило, а серце вдовиці чинив я співа́ючим!

13 Der Segen1293 des, der verderben sollte6, kam935 über mich; und ich7442 erfreuete das Herz3820 der Witwe490.

14 Зодягавсь я у праведність, і вона зодягала мене, немов плащ та заві́й було право моє.

14 Gerechtigkeit6664 war mein Kleid3847, das ich anzog wie einen Rock4598; und mein Recht4941 war mein fürstlicher Hut6797.

15 Очима я був для сліпого, а кривому — ногами я був.

15 Ich war des Blinden5787 Auge5869 und des Lahmen6455 Füße7272.

16 Бідаря́м я був батьком, супере́чку ж, якої не знав, я досліджував.

16 Ich2713 war ein Vater1 der Armen34; und welche Sache7379 ich nicht wußte3045, die erforschete ich.

17 Й я торо́щив злочинцеві ще́лепи, і виривав із зубів його схо́плене.

17 Ich zerbrach7665 die Backenzähne4973 des Ungerechten5767 und riß7993 den Raub2964 aus seinen Zähnen8127.

18 І я говорив: Умру я в своєму гнізді́, і свої дні я помно́жу, немов той пісок:

18 Ich gedachte559: Ich will in meinem Nest7064 ersterben1478 und meiner Tage3117 viel7235 machen wie Sand2344.

19 для води був відкритий мій корень, а роса зоставалась на вітці моїй.

19 Meine Saat8328 ging auf6605 am Wasser4325; und der Tau2919 blieb über3885 meiner Ernte7105.

20 Моя слава була при мені все нова́, і в руці моїй лук мій відно́влював силу.

20 Meine Herrlichkeit3519 erneuerte sich2319 immer an mir5978; und mein Bogen7198 besserte sich in meiner Hand3027.

21 Мене слу́халися й дожида́ли, і мовчали на раду мою.

21 Man hörete mir zu8085, und schwiegen1826 und warteten3176 auf3926 meinen Rat6098.

22 По слові моїм уже не говорили, і падала мова моя на них кра́плями.

22 Nach310 meinen Worten4405 redete8138 niemand mehr; und meine Rede1697 troff5197 auf sie.

23 І чекали мене, як дощу, і уста свої відкривали, немов на весінній той дощик.

23 Sie warteten3176 auf mich wie auf den Regen4306 und sperreten ihren Mund6310 auf als nach dem Abendregen.

24 Коли я, бувало, сміявся до них, то не вірили, та світла обличчя мого не гаси́ли.

24 Wenn ich sie anlachte, wurden539 sie nicht zu kühn darauf, und das Licht216 meines Angesichts machte5307 mich6440 nicht geringer.

25 Вибирав я дорогу для них і сидів на чолі́, і пробува́в, немов цар той у ві́йську, коли тішить засму́чених він!

25 Wenn ich zu ihrem Geschäfte wollte kommen977, so mußte ich obenan7218 sitzen3427 und wohnete wie1870 ein König4428 unter Kriegsknechten1416, da ich tröstete5162, die Leid trugen57.