Дiї

Розділ 28

1 А коли врятувалися ми, то довідалися, що о́стрів той зветься Мелі́та.

2 Тубі́льці ж нам виявили надзвичайну лю́дяність, бо вони запалили огонь, — ішов бо дощ і був холод, — і прийняли́ нас усіх.

3 Як Павло ж назбирав купу хмизу та й покла́в на огонь, змія́ вискочила через жар, — і почепилась на руку йому.

4 Як тубільці ж угледіли, що змія́ почепилась на руку йому, зачали́ говори́ти один о́дному: „Либонь цей чоловік душогуб, що йому, від моря врятованому, По́мста жити не дозволила!“

5 Він струснув ту звірюку в огонь, — і ніякої шко́ди не зазнав!

6 А вони сподівалися, що він спухне або впаде́ мертвий уми́ть. Коли ж довго чекали того та побачили, що нія́кого лиха не сталося з ним, думку змінили й казали, що він бог.

7 Навкруги ж того місця знахо́дились до́бра начальника о́строва, на ім'я́ Пу́блія, — він прийняв нас, і три дні ласка́во гости́в.

8 І сталось, що Пу́бліїв ба́тько лежав, слабий на пропа́сницю та на черві́нку. До нього Павло ввійшов і помолився, і, руки на нього поклавши, уздоро́вив його.

9 Якже трапилось це, то й інші на о́строві, що мали хвороби, прихо́дили та вздоровля́лись.

10 Вони нас вшанували й великими по́честями, а як ми від'їжджали, понаклада́ли, чого було треба.

11 А по трьох місяцях ми відпливли́ на олександрійському кораблі, що мав знака братів Діоску́рів, і що на о́строві він перези́мував.

12 І, як ми допливли́ в Сіраку́зи, пробули там три дні.

13 А звідти, пливучи́ понад берегом, прибули́ ми до Ре́ґії, а що вітер південний повіяв за день, то другого дня прибули в Путео́лі,

14 де знайшли ми братів, вони ж нас ублагали сім день позостатися в них. І ось так прибули́ ми до Риму.

15 А звідти брати, прочувши про нас, назустріч нам вийшли аж до Аппіфо́ру та до Тритаве́рни. Побачивши їх, Павло дякував Богові та посмілі́шав.

16 А коли прибули́ ми до Риму, Павло́ві дозволено жити осібно, ураз із вояко́м, що його сторожи́в.

17 І сталось, по трьох днях Павло скликав знатніших з юдеїв. Як зійшлися ж вони, він промовив до них: „Мужі-браття! Не вчинив я нічого проти люду чи звича́їв отцівських, та проте́ мене ви́дано з Єрусалиму ув'я́зненого в руки римля́н.

18 Вони мене вислухали та й хотіли пустити, бож провини смертельної ні однієї в мені не було́.

19 Та юдеї противилися, тому змушений був я відкли́катися на суд ке́сарів, але не для того, щоб наро́д свій у чо́мусь оска́ржити.

20 Тож із цієї причини покликав я вас, щоб побачити й порозмовляти, — бо то за надію Ізраїлеву я обку́тий цими кайда́нами“.

21 А вони відказали йому: „Не оде́ржали ми ні листів із Юдеї про тебе, ані жоден із братів не прийшов, і не звістив, і не казав чого злого про тебе.

22 Але прагнемо ми, щоб почути від тебе, яку думку ти маєш, бо відо́мо про секту цю нам, що їй скрізь спротивляються“

23 А коли вони визначили йому день, то дуже багато прийшло їх до нього в госпо́ду. А він їм від ра́нку до вечора розповідав, та про Божеє Царство свідо́цтва давав, і переконував їх про Ісуса Зако́ном Мойсея й Пророками.

24 І одні вірили в те, про що він говорив, а інші не вірили.

25 Вони між собою незгідні були́ й повихо́дили, як промовив Павло одне слово, що добре прорік Дух Святий отцям нашим через пророка Ісаю,

26 промовляючи: „Піди до наро́ду цього та й скажи: Ви вухом почуєте, та розуміти не бу́дете, дивитися бу́дете оком, але не побачите!

27 Затовсті́ло бо серце людей цих, тяжко чують на ву́ха вони, і зажмурили очі свої, щоб якось не побачити очима, і не почути ву́хами, і не зрозуміти їм серцем, і не навернутись, щоб Я їх уздоро́вив!“

28 Тож нехай для вас буде відо́ме, що послано Боже спасіння оце до поган, — і почують вони!“

29 Як промовив він це, розійшлися юдеї, велику суперечку провадивши поміж собою.

30 І ці́лих два роки Павло пробув у найнятім домі своїм, і приймав усіх, хто прихо́див до нього,

31 і проповідував він Боже Царство, та з відвагою повною беззаборо́нно навчав про Господа Ісуса Христа!

Acts

Chapter 28

1 And2532 when they were escaped,1295 then5119 they knew1921 that3754 the3588 island3520 was called2564 Melita.3194

2 And1161 the3588 barbarous people915 showed3930 us2254 no3756 little5177 kindness:5363 for1063 they kindled381 a fire,4443 and received4355 us2248 every one,3956 because1223 of the3588 present2186 rain,5205 and2532 because1223 of the3588 cold.5592

3 And1161 when Paul3972 had gathered4962 a bundle4128 of sticks,5434 and2532 laid2007 them on1909 the3588 fire,4443 there came1831 a viper2191 out of1537 the3588 heat,2329 and fastened2510 on his848 hand.5495

4 And1161 when5613 the3588 barbarians915 saw1492 the3588 venomous beast2342 hang2910 on1537 his848 hand,5495 they said3004 among4314 themselves,240 No doubt3843 this3778 man444 is2076 a murderer,5406 whom,3739 though he hath escaped1295 the3588 sea,2281 yet vengeance1349 suffereth1439 not3756 to live.2198

5 And3767 he3588 3303 shook off660 the3588 beast2342 into1519 the3588 fire,4442 and felt3958 no3762 harm.2556

6 Howbeit1161 they3588 looked4328 when he846 should3195 have swollen,4092 or2228 fallen down2667 dead3498 suddenly:869 but1161 after they846 had looked4328 a great while,1909 4183 and2532 saw2334 no harm3367 824 come1096 to1519 him,846 they changed their minds,3328 and said3004 that he846 was1511 a god.2316

7 1161 In1722 the3588 same quarters4012 1565 5117 were5225 possessions5564 of the3588 chief man4413 of the3588 island,3520 whose name3686 was Publius;4196 who3739 received324 us,2248 and lodged3579 us three5140 days2250 courteously.5390

8 And1161 it came to pass,1096 that the3588 father3962 of Publius4196 lay2621 sick4912 of a fever4446 and2532 of a bloody flux:1420 to4314 whom3739 Paul3972 entered in,1525 and2532 prayed,4336 and laid2007 his hands5495 on him,846 and healed2390 him.846

9 So3767 when this5127 was done,1096 others3062 also,2532 which had2192 diseases769 in1722 the3588 island,3520 came,4334 and2532 were healed: 2323

10 Who3739 also2532 honored5092 us2248 with many4183 honors;5091 and2532 when we departed,321 they laded2007 us with such things as were necessary.4314 5532

11 And1161 after3326 three5140 months3376 we departed321 in1722 a ship4143 of Alexandria,222 which had wintered3914 in1722 the3588 isle,3520 whose sign3902 was Castor and Pollux.1359

12 And2532 landing2609 at1519 Syracuse,4946 we tarried1961 there three5140 days.2250

13 And from thence3606 we fetched a compass,4022 and came2658 to1519 Rhegium:4484 and2532 after3326 one3391 day2250 the south wind3558 blew,1920 and we came2064 the next day1206 to1519 Puteoli: 4223

14 Where3757 we found2147 brethren,80 and were desired3870 to tarry1961 with1909 them846 seven2033 days:2250 and2532 so3779 we went2064 toward1519 Rome.4516

15 And from thence,2547 when the3588 brethren80 heard191 of4012 us,2257 they came1831 to1519 meet529 us2254 as far as891 Appii675 Forum,5410 and2532 The Three5140 Taverns:4999 whom3739 when Paul3972 saw,1492 he thanked2168 God,2316 and took2983 courage.2294

16 And1161 when3753 we came2064 to1519 Rome,4516 the3588 centurion1543 delivered3860 the3588 prisoners1198 to the3588 captain of the guard:4759 but1161 Paul3972 was suffered2010 to dwell3306 by2596 himself1438 with4862 a soldier4757 that kept5442 him.846

17 And1161 it came to pass,1096 that after3326 three5140 days2250 Paul3972 called the chief of the Jews together:4779 3588 5607 4413 3588 2453 and1161 when they848 were come together,4905 he said3004 unto4314 them,846 Men435 and brethren,80 though I1473 have committed4160 nothing3762 against1727 the3588 people,2992 or2228 customs1485 of our fathers,3971 yet was I delivered3860 prisoner1198 from1537 Jerusalem2414 into1519 the3588 hands5495 of the3588 Romans.4514

18 Who,3748 when they had examined350 me,3165 would1014 have let me go,630 because there was5225 no3367 cause156 of death2288 in1722 me.1698

19 But1161 when the3588 Jews2453 spake against483 it, I was constrained315 to appeal unto1941 Caesar;2541 not3756 that5613 I had2192 aught5100 to accuse2723 my3450 nation1484 of.

20 For1223 this5026 cause156 therefore3767 have I called3870 for you,5209 to see1492 you, and2532 to speak with4354 you: because1752 that for1063 the3588 hope1680 of Israel2474 I am bound4029 with this5026 chain.254

21 And1161 they3588 said2036 unto4314 him,846 We2249 neither3777 received1209 letters1121 out of575 Judea2449 concerning4012 thee,4675 neither3777 any5100 of the3588 brethren80 that came3854 showed518 or2228 spake2980 any5100 harm4190 of4012 thee.4675

22 But1161 we desire515 to hear191 of3844 thee4675 what3739 thou thinkest:5426 for1063 as3303 concerning4012 this5026 sect,139 we2254 know2076 1110 that3754 every where3837 it is spoken against.483

23 And1161 when they had appointed5021 him846 a day,2250 there came2240 many4119 to4314 him846 into1519 his lodging;3578 to whom3739 he expounded1620 and testified1263 the3588 kingdom932 of God,2316 5037 persuading3982 them846 concerning4012 Jesus,2424 both5037 out of575 the3588 law3551 of Moses,3475 and2532 out of the3588 prophets,4396 from575 morning4404 till2193 evening.2073

24 And2532 some3588 3303 believed3982 the things which were spoken,3004 and1161 some3588 believed not.569

25 And1161 when they agreed not5607 800 among4314 themselves,240 they departed,630 after that Paul3972 had spoken2036 one1520 word,4487 Well2573 spake2980 the3588 Holy40 Ghost4151 by1223 Isaiah2268 the3588 prophet4396 unto4314 our2257 fathers,3962

26 saying,3004 Go4198 unto4314 this5126 people,2992 and2532 say,2036 Hearing189 ye shall hear,191 and2532 shall not3364 understand;4920 and2532 seeing991 ye shall see,991 and2532 not3364 perceive: 1492

27 For1063 the3588 heart2588 of this5127 people2992 is waxed gross,3975 and2532 their ears3775 are dull of hearing,191 917 and2532 their848 eyes3788 have they closed;2576 lest3379 they should see1492 with their eyes,3788 and2532 hear191 with their ears,3775 and2532 understand4920 with their heart,2588 and2532 should be converted,1994 and2532 I should heal2390 them.846

28 Be2077 it known1110 therefore3767 unto you,5213 that3754 the3588 salvation4992 of God2316 is sent649 unto the3588 Gentiles,1484 and2532 that they846 will hear191 it.

29 And2532 when he846 had said2036 these words,5023 the3588 Jews2453 departed,565 and had2192 great4183 reasoning4803 among1722 themselves.1438

30 And1161 Paul3972 dwelt3306 two whole years1333 3650 in1722 his own2398 hired house,3410 and2532 received588 all3956 that came in1531 unto4314 him,846

31 Preaching2784 the3588 kingdom932 of God,2316 and2532 teaching1321 those things3588 which concern4012 the3588 Lord2962 Jesus2424 Christ,5547 with3326 all3956 confidence,3954 no man forbidding him.209

Дiї

Розділ 28

Acts

Chapter 28

1 А коли врятувалися ми, то довідалися, що о́стрів той зветься Мелі́та.

1 And2532 when they were escaped,1295 then5119 they knew1921 that3754 the3588 island3520 was called2564 Melita.3194

2 Тубі́льці ж нам виявили надзвичайну лю́дяність, бо вони запалили огонь, — ішов бо дощ і був холод, — і прийняли́ нас усіх.

2 And1161 the3588 barbarous people915 showed3930 us2254 no3756 little5177 kindness:5363 for1063 they kindled381 a fire,4443 and received4355 us2248 every one,3956 because1223 of the3588 present2186 rain,5205 and2532 because1223 of the3588 cold.5592

3 Як Павло ж назбирав купу хмизу та й покла́в на огонь, змія́ вискочила через жар, — і почепилась на руку йому.

3 And1161 when Paul3972 had gathered4962 a bundle4128 of sticks,5434 and2532 laid2007 them on1909 the3588 fire,4443 there came1831 a viper2191 out of1537 the3588 heat,2329 and fastened2510 on his848 hand.5495

4 Як тубільці ж угледіли, що змія́ почепилась на руку йому, зачали́ говори́ти один о́дному: „Либонь цей чоловік душогуб, що йому, від моря врятованому, По́мста жити не дозволила!“

4 And1161 when5613 the3588 barbarians915 saw1492 the3588 venomous beast2342 hang2910 on1537 his848 hand,5495 they said3004 among4314 themselves,240 No doubt3843 this3778 man444 is2076 a murderer,5406 whom,3739 though he hath escaped1295 the3588 sea,2281 yet vengeance1349 suffereth1439 not3756 to live.2198

5 Він струснув ту звірюку в огонь, — і ніякої шко́ди не зазнав!

5 And3767 he3588 3303 shook off660 the3588 beast2342 into1519 the3588 fire,4442 and felt3958 no3762 harm.2556

6 А вони сподівалися, що він спухне або впаде́ мертвий уми́ть. Коли ж довго чекали того та побачили, що нія́кого лиха не сталося з ним, думку змінили й казали, що він бог.

6 Howbeit1161 they3588 looked4328 when he846 should3195 have swollen,4092 or2228 fallen down2667 dead3498 suddenly:869 but1161 after they846 had looked4328 a great while,1909 4183 and2532 saw2334 no harm3367 824 come1096 to1519 him,846 they changed their minds,3328 and said3004 that he846 was1511 a god.2316

7 Навкруги ж того місця знахо́дились до́бра начальника о́строва, на ім'я́ Пу́блія, — він прийняв нас, і три дні ласка́во гости́в.

7 1161 In1722 the3588 same quarters4012 1565 5117 were5225 possessions5564 of the3588 chief man4413 of the3588 island,3520 whose name3686 was Publius;4196 who3739 received324 us,2248 and lodged3579 us three5140 days2250 courteously.5390

8 І сталось, що Пу́бліїв ба́тько лежав, слабий на пропа́сницю та на черві́нку. До нього Павло ввійшов і помолився, і, руки на нього поклавши, уздоро́вив його.

8 And1161 it came to pass,1096 that the3588 father3962 of Publius4196 lay2621 sick4912 of a fever4446 and2532 of a bloody flux:1420 to4314 whom3739 Paul3972 entered in,1525 and2532 prayed,4336 and laid2007 his hands5495 on him,846 and healed2390 him.846

9 Якже трапилось це, то й інші на о́строві, що мали хвороби, прихо́дили та вздоровля́лись.

9 So3767 when this5127 was done,1096 others3062 also,2532 which had2192 diseases769 in1722 the3588 island,3520 came,4334 and2532 were healed: 2323

10 Вони нас вшанували й великими по́честями, а як ми від'їжджали, понаклада́ли, чого було треба.

10 Who3739 also2532 honored5092 us2248 with many4183 honors;5091 and2532 when we departed,321 they laded2007 us with such things as were necessary.4314 5532

11 А по трьох місяцях ми відпливли́ на олександрійському кораблі, що мав знака братів Діоску́рів, і що на о́строві він перези́мував.

11 And1161 after3326 three5140 months3376 we departed321 in1722 a ship4143 of Alexandria,222 which had wintered3914 in1722 the3588 isle,3520 whose sign3902 was Castor and Pollux.1359

12 І, як ми допливли́ в Сіраку́зи, пробули там три дні.

12 And2532 landing2609 at1519 Syracuse,4946 we tarried1961 there three5140 days.2250

13 А звідти, пливучи́ понад берегом, прибули́ ми до Ре́ґії, а що вітер південний повіяв за день, то другого дня прибули в Путео́лі,

13 And from thence3606 we fetched a compass,4022 and came2658 to1519 Rhegium:4484 and2532 after3326 one3391 day2250 the south wind3558 blew,1920 and we came2064 the next day1206 to1519 Puteoli: 4223

14 де знайшли ми братів, вони ж нас ублагали сім день позостатися в них. І ось так прибули́ ми до Риму.

14 Where3757 we found2147 brethren,80 and were desired3870 to tarry1961 with1909 them846 seven2033 days:2250 and2532 so3779 we went2064 toward1519 Rome.4516

15 А звідти брати, прочувши про нас, назустріч нам вийшли аж до Аппіфо́ру та до Тритаве́рни. Побачивши їх, Павло дякував Богові та посмілі́шав.

15 And from thence,2547 when the3588 brethren80 heard191 of4012 us,2257 they came1831 to1519 meet529 us2254 as far as891 Appii675 Forum,5410 and2532 The Three5140 Taverns:4999 whom3739 when Paul3972 saw,1492 he thanked2168 God,2316 and took2983 courage.2294

16 А коли прибули́ ми до Риму, Павло́ві дозволено жити осібно, ураз із вояко́м, що його сторожи́в.

16 And1161 when3753 we came2064 to1519 Rome,4516 the3588 centurion1543 delivered3860 the3588 prisoners1198 to the3588 captain of the guard:4759 but1161 Paul3972 was suffered2010 to dwell3306 by2596 himself1438 with4862 a soldier4757 that kept5442 him.846

17 І сталось, по трьох днях Павло скликав знатніших з юдеїв. Як зійшлися ж вони, він промовив до них: „Мужі-браття! Не вчинив я нічого проти люду чи звича́їв отцівських, та проте́ мене ви́дано з Єрусалиму ув'я́зненого в руки римля́н.

17 And1161 it came to pass,1096 that after3326 three5140 days2250 Paul3972 called the chief of the Jews together:4779 3588 5607 4413 3588 2453 and1161 when they848 were come together,4905 he said3004 unto4314 them,846 Men435 and brethren,80 though I1473 have committed4160 nothing3762 against1727 the3588 people,2992 or2228 customs1485 of our fathers,3971 yet was I delivered3860 prisoner1198 from1537 Jerusalem2414 into1519 the3588 hands5495 of the3588 Romans.4514

18 Вони мене вислухали та й хотіли пустити, бож провини смертельної ні однієї в мені не було́.

18 Who,3748 when they had examined350 me,3165 would1014 have let me go,630 because there was5225 no3367 cause156 of death2288 in1722 me.1698

19 Та юдеї противилися, тому змушений був я відкли́катися на суд ке́сарів, але не для того, щоб наро́д свій у чо́мусь оска́ржити.

19 But1161 when the3588 Jews2453 spake against483 it, I was constrained315 to appeal unto1941 Caesar;2541 not3756 that5613 I had2192 aught5100 to accuse2723 my3450 nation1484 of.

20 Тож із цієї причини покликав я вас, щоб побачити й порозмовляти, — бо то за надію Ізраїлеву я обку́тий цими кайда́нами“.

20 For1223 this5026 cause156 therefore3767 have I called3870 for you,5209 to see1492 you, and2532 to speak with4354 you: because1752 that for1063 the3588 hope1680 of Israel2474 I am bound4029 with this5026 chain.254

21 А вони відказали йому: „Не оде́ржали ми ні листів із Юдеї про тебе, ані жоден із братів не прийшов, і не звістив, і не казав чого злого про тебе.

21 And1161 they3588 said2036 unto4314 him,846 We2249 neither3777 received1209 letters1121 out of575 Judea2449 concerning4012 thee,4675 neither3777 any5100 of the3588 brethren80 that came3854 showed518 or2228 spake2980 any5100 harm4190 of4012 thee.4675

22 Але прагнемо ми, щоб почути від тебе, яку думку ти маєш, бо відо́мо про секту цю нам, що їй скрізь спротивляються“

22 But1161 we desire515 to hear191 of3844 thee4675 what3739 thou thinkest:5426 for1063 as3303 concerning4012 this5026 sect,139 we2254 know2076 1110 that3754 every where3837 it is spoken against.483

23 А коли вони визначили йому день, то дуже багато прийшло їх до нього в госпо́ду. А він їм від ра́нку до вечора розповідав, та про Божеє Царство свідо́цтва давав, і переконував їх про Ісуса Зако́ном Мойсея й Пророками.

23 And1161 when they had appointed5021 him846 a day,2250 there came2240 many4119 to4314 him846 into1519 his lodging;3578 to whom3739 he expounded1620 and testified1263 the3588 kingdom932 of God,2316 5037 persuading3982 them846 concerning4012 Jesus,2424 both5037 out of575 the3588 law3551 of Moses,3475 and2532 out of the3588 prophets,4396 from575 morning4404 till2193 evening.2073

24 І одні вірили в те, про що він говорив, а інші не вірили.

24 And2532 some3588 3303 believed3982 the things which were spoken,3004 and1161 some3588 believed not.569

25 Вони між собою незгідні були́ й повихо́дили, як промовив Павло одне слово, що добре прорік Дух Святий отцям нашим через пророка Ісаю,

25 And1161 when they agreed not5607 800 among4314 themselves,240 they departed,630 after that Paul3972 had spoken2036 one1520 word,4487 Well2573 spake2980 the3588 Holy40 Ghost4151 by1223 Isaiah2268 the3588 prophet4396 unto4314 our2257 fathers,3962

26 промовляючи: „Піди до наро́ду цього та й скажи: Ви вухом почуєте, та розуміти не бу́дете, дивитися бу́дете оком, але не побачите!

26 saying,3004 Go4198 unto4314 this5126 people,2992 and2532 say,2036 Hearing189 ye shall hear,191 and2532 shall not3364 understand;4920 and2532 seeing991 ye shall see,991 and2532 not3364 perceive: 1492

27 Затовсті́ло бо серце людей цих, тяжко чують на ву́ха вони, і зажмурили очі свої, щоб якось не побачити очима, і не почути ву́хами, і не зрозуміти їм серцем, і не навернутись, щоб Я їх уздоро́вив!“

27 For1063 the3588 heart2588 of this5127 people2992 is waxed gross,3975 and2532 their ears3775 are dull of hearing,191 917 and2532 their848 eyes3788 have they closed;2576 lest3379 they should see1492 with their eyes,3788 and2532 hear191 with their ears,3775 and2532 understand4920 with their heart,2588 and2532 should be converted,1994 and2532 I should heal2390 them.846

28 Тож нехай для вас буде відо́ме, що послано Боже спасіння оце до поган, — і почують вони!“

28 Be2077 it known1110 therefore3767 unto you,5213 that3754 the3588 salvation4992 of God2316 is sent649 unto the3588 Gentiles,1484 and2532 that they846 will hear191 it.

29 Як промовив він це, розійшлися юдеї, велику суперечку провадивши поміж собою.

29 And2532 when he846 had said2036 these words,5023 the3588 Jews2453 departed,565 and had2192 great4183 reasoning4803 among1722 themselves.1438

30 І ці́лих два роки Павло пробув у найнятім домі своїм, і приймав усіх, хто прихо́див до нього,

30 And1161 Paul3972 dwelt3306 two whole years1333 3650 in1722 his own2398 hired house,3410 and2532 received588 all3956 that came in1531 unto4314 him,846

31 і проповідував він Боже Царство, та з відвагою повною беззаборо́нно навчав про Господа Ісуса Христа!

31 Preaching2784 the3588 kingdom932 of God,2316 and2532 teaching1321 those things3588 which concern4012 the3588 Lord2962 Jesus2424 Christ,5547 with3326 all3956 confidence,3954 no man forbidding him.209