CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка
Параллельный перевод
Йов 29
Стронг
CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка

Йов

Розділ 29

1 І Йов далі вів мову свою та й сказав:

2 „О, коли б я був той, як за місяців давніх, як за днів тих, коли борони́в мене Бог,

3 коли над головою моєю світився світильник Його, і при світлі його я ходив в темноті́,

4 як був я за днів тих своєї погожої о́сени, коли Божа милість була над наме́том моїм,

5 коли Всемогу́тній зо мною ще був, а навко́ло мене — мої діти,

6 коли мої кро́ки купалися в маслі, а скеля оли́вні струмки́ біля мене лила́!

7 Коли я вихо́див до брами при місті, і ставив на площі сиді́ння своє,

8 як тільки вбачали мене юнаки́ — то ховались, а ста́рші встава́ли й стояли,

9 зве́рхники стримували свою мову та клали долоню на уста свої, —

10 ховався тоді голос володарів, а їхній язик приліпа́в їм був до піднебі́ння,

11 Бо яке ухо чуло про мене, то звало блаже́нним мене, і яке око бачило, то свідкувало за мене, —

12 бо я рятував бідаря́, що про поміч кричав, і сироту́ та безпо́мічного.

13 Благослове́ння гинучого на ме́не прихо́дило, а серце вдовиці чинив я співа́ючим!

14 Зодягавсь я у праведність, і вона зодягала мене, немов плащ та заві́й було право моє.

15 Очима я був для сліпого, а кривому — ногами я був.

16 Бідаря́м я був батьком, супере́чку ж, якої не знав, я досліджував.

17 Й я торо́щив злочинцеві ще́лепи, і виривав із зубів його схо́плене.

18 І я говорив: Умру я в своєму гнізді́, і свої дні я помно́жу, немов той пісок:

19 для води був відкритий мій корень, а роса зоставалась на вітці моїй.

20 Моя слава була при мені все нова́, і в руці моїй лук мій відно́влював силу.

21 Мене слу́халися й дожида́ли, і мовчали на раду мою.

22 По слові моїм уже не говорили, і падала мова моя на них кра́плями.

23 І чекали мене, як дощу, і уста свої відкривали, немов на весінній той дощик.

24 Коли я, бувало, сміявся до них, то не вірили, та світла обличчя мого не гаси́ли.

25 Вибирав я дорогу для них і сидів на чолі́, і пробува́в, немов цар той у ві́йську, коли тішить засму́чених він!

Книга Иова

Глава 29

1 И продолжал3254 Иов347 возвышенную5375 речь4912 свою и сказал:559

2 о, если бы я был, как в прежние6924 месяцы,3391 как в те дни,3117 когда Бог433 хранил8104 меня,

3 когда светильник5216 Его светил1984 над головою7218 моею, и я при свете216 Его ходил3212 среди тьмы;2822

4 как был я во дни3117 молодости2779 моей, когда милость5475 Божия433 была над шатром168 моим,

5 когда еще Вседержитель7706 был со мною, и дети5288 мои вокруг5439 меня,

6 когда пути1978 мои обливались7364 молоком,2529 и скала6697 источала6694 для меня ручьи6388 елея!8081

7 когда я выходил3318 к воротам8179 города7176 и на площади7339 ставил3559 седалище4186 свое, —

8 юноши,5288 увидев7200 меня, прятались,2244 а старцы3453 вставали6965 и стояли;5975

9 князья8269 удерживались6113 от речи4405 и персты3709 полагали7760 на уста6310 свои;

10 голос6963 знатных5057 умолкал,2244 и язык3956 их прилипал1692 к гортани2441 их.

11 Ухо,241 слышавшее8085 меня, ублажало833 меня; око5869 видевшее7200 восхваляло5749 меня,

12 потому что я спасал4422 страдальца4422 вопиющего7768 и сироту3490 беспомощного.38085826

13 Благословение1293 погибавшего6 приходило935 на меня, и сердцу3820 вдовы490 доставлял7442 я радость.7442

14 Я облекался3847 в правду,6664 и суд4941 мой одевал3847 меня, как мантия4598 и увясло.6797

15 Я был глазами5869 слепому5787 и ногами7272 хромому;6455

16 отцом1 был я для нищих34 и тяжбу,7379 которой я не знал,3045 разбирал2713 внимательно.2713

17 Сокрушал7665 я беззаконному5767 челюсти4973 и из зубов8127 его исторгал7993 похищенное.2964

18 И говорил559 я: в гнезде7064 моем скончаюсь,1478 и дни3117 мои будут многи,7235 как песок;2344

19 корень8328 мой открыт6605 для воды,4325 и роса2919 ночует3885 на ветвях7105 моих;

20 слава3519 моя не стареет,2319 лук7198 мой крепок2498 в руке3027 моей.

21 Внимали8085 мне и ожидали,3176 и безмолвствовали1826 при совете6098 моем.

22 После310 слов1697 моих уже не рассуждали;8138 речь4405 моя капала5197 на них.

23 Ждали3176 меня, как дождя,4306 и, как дождю4456 позднему,4456 открывали6473 уста6310 свои.

24 Бывало, улыбнусь7832 им — они не верят;539 и света216 лица6440 моего они не помрачали.5307

25 Я назначал977 пути1870 им и сидел3427 во главе7218 и жил7931 как царь4428 в кругу1416 воинов,1416 как утешитель5162 плачущих.57

Йов

Розділ 29

Книга Иова

Глава 29

1 І Йов далі вів мову свою та й сказав:

1 И продолжал3254 Иов347 возвышенную5375 речь4912 свою и сказал:559

2 „О, коли б я був той, як за місяців давніх, як за днів тих, коли борони́в мене Бог,

2 о, если бы я был, как в прежние6924 месяцы,3391 как в те дни,3117 когда Бог433 хранил8104 меня,

3 коли над головою моєю світився світильник Його, і при світлі його я ходив в темноті́,

3 когда светильник5216 Его светил1984 над головою7218 моею, и я при свете216 Его ходил3212 среди тьмы;2822

4 як був я за днів тих своєї погожої о́сени, коли Божа милість була над наме́том моїм,

4 как был я во дни3117 молодости2779 моей, когда милость5475 Божия433 была над шатром168 моим,

5 коли Всемогу́тній зо мною ще був, а навко́ло мене — мої діти,

5 когда еще Вседержитель7706 был со мною, и дети5288 мои вокруг5439 меня,

6 коли мої кро́ки купалися в маслі, а скеля оли́вні струмки́ біля мене лила́!

6 когда пути1978 мои обливались7364 молоком,2529 и скала6697 источала6694 для меня ручьи6388 елея!8081

7 Коли я вихо́див до брами при місті, і ставив на площі сиді́ння своє,

7 когда я выходил3318 к воротам8179 города7176 и на площади7339 ставил3559 седалище4186 свое, —

8 як тільки вбачали мене юнаки́ — то ховались, а ста́рші встава́ли й стояли,

8 юноши,5288 увидев7200 меня, прятались,2244 а старцы3453 вставали6965 и стояли;5975

9 зве́рхники стримували свою мову та клали долоню на уста свої, —

9 князья8269 удерживались6113 от речи4405 и персты3709 полагали7760 на уста6310 свои;

10 ховався тоді голос володарів, а їхній язик приліпа́в їм був до піднебі́ння,

10 голос6963 знатных5057 умолкал,2244 и язык3956 их прилипал1692 к гортани2441 их.

11 Бо яке ухо чуло про мене, то звало блаже́нним мене, і яке око бачило, то свідкувало за мене, —

11 Ухо,241 слышавшее8085 меня, ублажало833 меня; око5869 видевшее7200 восхваляло5749 меня,

12 бо я рятував бідаря́, що про поміч кричав, і сироту́ та безпо́мічного.

12 потому что я спасал4422 страдальца4422 вопиющего7768 и сироту3490 беспомощного.38085826

13 Благослове́ння гинучого на ме́не прихо́дило, а серце вдовиці чинив я співа́ючим!

13 Благословение1293 погибавшего6 приходило935 на меня, и сердцу3820 вдовы490 доставлял7442 я радость.7442

14 Зодягавсь я у праведність, і вона зодягала мене, немов плащ та заві́й було право моє.

14 Я облекался3847 в правду,6664 и суд4941 мой одевал3847 меня, как мантия4598 и увясло.6797

15 Очима я був для сліпого, а кривому — ногами я був.

15 Я был глазами5869 слепому5787 и ногами7272 хромому;6455

16 Бідаря́м я був батьком, супере́чку ж, якої не знав, я досліджував.

16 отцом1 был я для нищих34 и тяжбу,7379 которой я не знал,3045 разбирал2713 внимательно.2713

17 Й я торо́щив злочинцеві ще́лепи, і виривав із зубів його схо́плене.

17 Сокрушал7665 я беззаконному5767 челюсти4973 и из зубов8127 его исторгал7993 похищенное.2964

18 І я говорив: Умру я в своєму гнізді́, і свої дні я помно́жу, немов той пісок:

18 И говорил559 я: в гнезде7064 моем скончаюсь,1478 и дни3117 мои будут многи,7235 как песок;2344

19 для води був відкритий мій корень, а роса зоставалась на вітці моїй.

19 корень8328 мой открыт6605 для воды,4325 и роса2919 ночует3885 на ветвях7105 моих;

20 Моя слава була при мені все нова́, і в руці моїй лук мій відно́влював силу.

20 слава3519 моя не стареет,2319 лук7198 мой крепок2498 в руке3027 моей.

21 Мене слу́халися й дожида́ли, і мовчали на раду мою.

21 Внимали8085 мне и ожидали,3176 и безмолвствовали1826 при совете6098 моем.

22 По слові моїм уже не говорили, і падала мова моя на них кра́плями.

22 После310 слов1697 моих уже не рассуждали;8138 речь4405 моя капала5197 на них.

23 І чекали мене, як дощу, і уста свої відкривали, немов на весінній той дощик.

23 Ждали3176 меня, как дождя,4306 и, как дождю4456 позднему,4456 открывали6473 уста6310 свои.

24 Коли я, бувало, сміявся до них, то не вірили, та світла обличчя мого не гаси́ли.

24 Бывало, улыбнусь7832 им — они не верят;539 и света216 лица6440 моего они не помрачали.5307

25 Вибирав я дорогу для них і сидів на чолі́, і пробува́в, немов цар той у ві́йську, коли тішить засму́чених він!

25 Я назначал977 пути1870 им и сидел3427 во главе7218 и жил7931 как царь4428 в кругу1416 воинов,1416 как утешитель5162 плачущих.57