列王紀上

第22章

1 亞蘭與以色列國、歴三年息戰鬬。

2 越至三年、猶大王、約沙法至以色列王所。

3 以色列王謂其臣曰、基列之喇末、豈非屬我、爾志何怠、不圖進取、奪於亞蘭王之手乎。

4 問約沙法曰、爾欲與我偕往、至基列之喇末一戰乎、曰、可、爾我無異視、我民如爾民、我馬如爾馬。

5 又曰、今當諮諏於耶和華。

6 以色列王乃集先知、約四百人、告之曰、我欲往基列之喇末一戰、行止若何。曰、往哉、耶和華將使彼敗於王手。

7 約沙法曰、外此尚有耶和華之先知以備諮諏否。

8 以色列王曰、尚有一人、音拉子米該亞、可以之諮諏耶和華。然我嘗憾其人、因彼所預言、有凶而無吉。約沙法曰、王毋言是。

9 以色列王命臣僕曰、速召音拉子米該亞至此。

10 以色列王、與猶大王、服朝衣、居王位、在撒馬利亞邑門之塲、衆先知預言於前。

11 基拿拿子西底家、作鐵角數枝、曰、耶和華云、爾可以此角、觸亞蘭軍、盡滅而止。

12 衆先知預言曰、可往基列之喇末而獲勝、蓋耶和華將以之敗於王手。

13 奉遣之使告米該亞曰、諸先知衆口一辭、以休徵進告於王、爾亦當言與彼無異。

14 米該亞曰、我指耶和華以誓、必循耶和華命而言。

15 旣至王前、王曰、米該亞歟、我欲攻基列之喇末、行止若何。曰、往可獲勝、蓋耶和華必使彼敗於王手。

16 王曰、我豈不屢使爾、奉耶和華命、當以真實告我乎。

17 曰、我觀以色列族衆、散布山谷、猶羊無牧、耶和華曰此無其主、當各安歸。

18 以色列王語約沙法曰、我豈不云、彼所預言、有凶無吉。

19 米該亞曰、請聽耶和華之命、我觀耶和華坐於其位、萬天使侍左右。

20 耶和華曰、誰能誘亞哈、使往基列之喇末、殞沒其命。衆天使所陳之詞不一。

21 有神越班而出、待耶和華前曰、我將誘之。

22 曰誘之若何。曰、我將感其先知、胥動以浮言。曰、往哉、行此、爾必誘之、以成爾志。

23 今有神感爾之先知、使之浮言、耶和華聽之。(聽之句或曰使之)然耶和華有言、必降災於王。

24 基拿拿子西底家前批其頰曰、耶和華之神離我以指示爾、由於何途。

25 米該亞曰、後日爾入室自匿、則可知也。

26 以色列王曰、解米該亞於邑宰亞門、及王子約轄所、

27 告之曰、王命拘幽此人、供餅給水、使嘗艱苦、迨我安歸。

28 米該亞曰、如爾安歸、則我未奉耶和華之命。又曰、斯民之衆、宜共聽聞。

29 以色列王與猶大王、往基列之喇末。

30 以色列王告約沙法曰、我將微服入陳、惟爾衣王服。以色列王遂改服色、入陳戰鬬。

31 亞蘭王命車騎之長、三十二人、曰、大小軍旅、毋庸與戰、惟攻以色列王而已。

32 車騎之長、見約沙法、則曰、彼以色列王也、遂與之戰。約沙法大聲而呼。

33 車騎之長、知非以色列王、不追襲。

34 有人挽弓以射、偶中以色列王、在甲縫之處、王告御車者曰、我傷矣、自陳旋歸。

35 戰事孔亟、軍士扶王於車中、攻擊亞蘭之衆、創劇血流、溢於車中、迨夕王死。

36 日入之際、軍中傳令曰、各歸故城故土。

37 王薨、人舁其尸至撒馬利亞葬焉。

38 有人在撒馬利亞池濯車滌甲、犬舐其血、應耶和華所言。

39 亞哈事實、及所作象牙之室、所建之城、備載於以色列王紀畧。

40 亞哈薨。其子亞哈謝繼位。

41 以色列王、亞哈四年、亞撒子約沙法猶大族、

42 約沙法乃示利女亞穌巴所出、卽位之時、年三十有五、爲王於耶路撒冷、凡歴二十五年、

43 從父亞撒所爲、不背厥道、行善於耶和華前、惟崇坵猶不廢、民尚在彼獻祭焚香。

44 約沙法與以色列王仍修和好。

45 約沙法事實、及其大能、戰績、備載於猶大王紀畧、

46 父亞撒時、尚有孌童、約沙法驅之於斯土。

47 當時在以東無王、立吏以治。

48 約沙法在大失作舟、使往阿妃得金、因在以旬迦別舟破而止。

49 亞哈子亞哈謝告約沙法曰、容我臣僕、附爾臣之舟、偕往、約沙法不許。

50 約沙法旣薨、與列祖同葬、在祖大闢之城、其子約蘭繼位。

51 猶大王約沙法十七年、亞哈子亞哈謝在撒馬利亞、治以色列在位二年、

52 行惡於耶和華前、父母有惡、尤而效之、尼八子耶羅破暗使以色列族陷罪、彼亦效其所爲、

53 服事崇拜巴力、干以色列族上帝耶和華震怒、凡其所行、皆濟父之惡也。

1-а царiв

Розділ 22

1 І прожили́ вони три роки, і не було війни між Сирією та між Ізраїлем.

2 І сталося третього року, і зійшов Йосафа́т, цар Юдин, до Ізраїлевого царя.

3 І сказав Ізраїлів цар до своїх слуг: „Чи ви знаєте, що ґілеадський Рамот — наш? А ми мовчимо́, замість того, щоб забрати його з руки сирійського царя“.

4 І сказав він до Йосафа́та: „Чи ти пі́деш зо мною на війну до ґілеадського Рамоту?“ А Йосафа́т відказав: „Я — як ти, народ мій — як народ твій, мої коні — як твої коні!“

5 І сказав Йосафа́т до Ізраїлевого царя: „Вивідай зараз слово Господнє!“

6 І зібрав Ізраїлів цар пророків, близько чотирьох сотень чоловіка, та й сказав до них: „Чи йти мені на війну на ґілеадський Рамот, чи занеха́ти?“ А ті відказали: „Іди, а Господь дасть його в цареву руку“.

7 І сказав Йосафа́т: „Чи нема тут іще Господнього пророка, — і ви́відаємо від нього“.

8 І сказав Ізраїлів цар до Йосафата: „Є ще один муж, щоб від нього вивідати Господа. Та я нена́виджу його, бо він не пророкує на мене добре, а тільки зле. Це Міхей, син Їмлин“. А Йосафа́т відказав: „Нехай цар не говорить так!“

9 І покликав Ізраїлів цар одного є́внуха, і сказав: „Приведи скоріш Міхея, Їмлиного сина!“

10 І цар Ізраїлів та цар Юдин сиділи кожен на троні своїм, повби́рані в ша́ти при вході до брами Самарії, а всі пророки пророкували перед ними.

11 А Седекія, Кенаанин син, зробив собі залізні ро́ги й сказав: „Так сказав Господь: Оцим будеш побивати сиріян аж до ви́гублення їх!“

12 І всі пророки пророкували так, говорячи: Виходь до ґілеадського Рамоту, і пощастить тобі, — і Господь дасть його в цареву руку“.

13 А той послане́ць, що пішов покликати Міхея, говорив до нього, кажучи: „Ось слова тих пророків, — одноусто звіщають цареві добро. Нехай же буде слово твоє, як слово кожного з них, і ти говори́тимеш добре“.

14 І сказав Міхей: „Як живий Господь, — те, що скаже мені Госпо́дь, я те говоритиму!“

15 І прийшов він до царя, а цар сказав до нього: „Міхе́ю, — чи пі́демо на війну́ до ґілеа́дського Рамо́ту, чи занеха́ємо?“ А той відказав йому: „Вийди, і пощастить тобі, — і Господь дасть у цареву руку“.

16 І сказав йому цар: „Аж скільки разі́в я заприсягав тебе, що ти не говоритимеш мені нічо́го, тільки правду в Ім'я́ Господа?“

17 А той відказав: „Я бачив усього Ізраїля, розпоро́шеного по гора́х, немов ове́ць, що не мають пастуха́. І сказав Господь: Немає в них пана, — нехай ве́рнуться з миром кожен до дому свого“.

18 І сказав Ізраїлів цар до Йосафа́та: „Чи ж не казав я тобі, — він не буде пророкувати мені доброго, а тільки лихе́?“

19 А Міхей відказав: „Тому́ послухай Господнього слова: Бачив я Господа, що сидів на престолі Своїм, а все небесне ві́йсько стояло при Ньому з прави́ці Його та з ліви́ці Його.

20 І сказав Господь: Хто́ намовить Ахава, і він вийде й упаде в ґілеадському Рамоті? І говорив той так, а той говорив так.

21 І вийшов дух, і став перед Господнім лицем та й сказав: Я намо́влю його! І сказав йому Господь: Чим?

22 А той відказав: Я вийду й стану духом неправди в устах усіх його пророків. А Господь сказав: Ти намовиш, а також переможеш; вийди та й зроби так!

23 А тепер оце Господь дав духа неправди в уста всіх оцих пророків, а Господь говорив на тебе лихе́“...

24 І підійшов Седекія, Кенаанин син, і вдарив Міхея по щоці та й сказав: „Кудою це перейшов Дух Господній від мене, щоб говорити з тобою?“

25 А Міхей сказав: „Ось ти побачиш це, коли вбіжиш до найдальшої кімна́ти, щоб схова́тися“.

26 І сказав Ізраїлів цар: „Візьми Міхея, і відведи до Амона, начальника міста, та до Йоаша, царевого сина,

27 та й скажеш: Отак сказав цар: Посадіть оцього до в'язни́чного дому, і давайте йому їсти скупо хліба й скупо води, аж поки я не верну́ся з миром“.

28 А Міхей відказав: „Якщо справді ве́рнешся ти з миром, то не говорив Господь через мене!“ І до того сказав: „Слухайте це, всі наро́ди!“

29 І вийшов Ізраїлів цар та Йосафа́т, цар Юдин, до ґілеадського Рамо́ту.

30 І сказав Ізраїлів цар до Йосафата: „Я переберу́ся, і піду́ на бій, а ти вбери свої царські шати!“ І перебрався Ізраїлів цар, і пішов на бій.

31 А сирійський цар наказав керівника́м своїх колесни́ць, тридцятьом і двом, говорячи: „Не бу́дете воювати з мали́м та з великим, а тільки з самим Ізраїлевим царем“.

32 І сталося, як керівники́ колесни́ць побачили Йосафа́та, то вони сказали: „Це дійсно Ізраїлів цар!“ І зайшли на нього, щоб воювати, а Йосафа́т закричав.

33 І сталося, як керівники́ колесни́ць побачили, що це не Ізраїлів цар, то поверну́ли від нього.

34 А один чоловік зне́хотя натягнув лука, та й ударив Ізраїлевого царя між підв'яза́нням пояса та між па́нцерем. А той сказав своєму візникові: „Поверни назад, і виведи мене з табо́ру, бо я ране́ний“...

35 І знявся бій того дня, а цар був поста́влений на колесни́ці проти Сирії, і помер уве́чорі. І кров із рани текла в колесни́цю.

36 А як сонце захо́дило, нісся крик у табо́рі такий: „Кожен — до міста свого́, і кожен — до кра́ю свого́!“

37 І помер цар, і був приве́зений до Самарії. І поховали царя в Самарії.

38 І полоска́ли колесни́цю над ставом у Самарії, і пси лиза́ли його кров, а блудни́ці мили своє тіло, за словом Господнім, що Він говорив.

39 А решта Ахавових діл, і все, що́ він зробив був, і дім зо слоно́вої кости, що він збудував, і всі міста́, які він побудува́в, — отож вони написані в Книзі Хроніки Ізраїлевих царів.

40 І спочив Ахав із батька́ми своїми, а замість нього зацарюва́в син його Ахазія.

41 А Йосафа́т, Асин син, зацарював над Юдою в четвертому році Ахава, царя Ізраїлевого.

42 Йосафат був віку тридцяти й п'яти літ, коли він зацарював, і двадцять і п'ять літ царював в Єрусалимі. А ім'я́ його матері — Азува, дочка́ Шілхи.

43 І ходив він усією дорогою батька свого Аси, і не збо́чував із неї, щоб чинити добре в Господніх оча́х.

44 Тільки па́гірки не були пони́щені, — народ іще прино́сив жертви й кадив на па́гірках.

45 І Йосафат замирив з Ізраїлевим царем.

46 А решта Йосафатових діл та лица́рськість його, що́ він чинив був та як воював, — отож вони написані в Книзі Хроніки Юдиних царів.

47 А решту блудоді́їв, що позостава́лися за днів його батька Аси, він вигубив із Кра́ю.

48 А царя не було в Едомі, — був намісник царів.

49 А Йосафат наробив був таршіських кораблі́в, щоб піти до Офіру по золото, та не пішов, бо порозбива́лися кораблі при Ецйон-Ґевері.

50 Тоді сказав Ахазія, син Ахавів, до Йосафата: „Нехай пі́дуть на корабля́х мої раби з рабами твоїми“. Та Йосафат не захотів.

51 І спочив Йосафат із своїми батьками. І був він похо́ваний в Місті Давида, свого батька, а замість нього зацарював син його Єгорам.

52 Ахазія, Ахавів син, зацарював над Ізраїлем у Самарії, в сімнадцятому році Йосафата, Юдиного царя, і царював над Ізраїлем два роки.

53 І робив він лихе́ в Господніх оча́х, і ходив дорогою ба́тька свого́ й дорогою своєї матері, та дорогою Єровоама, Неватового сина, що вводив у гріх Ізраїля.

列王紀上

第22章

1-а царiв

Розділ 22

1 亞蘭與以色列國、歴三年息戰鬬。

1 І прожили́ вони три роки, і не було війни між Сирією та між Ізраїлем.

2 越至三年、猶大王、約沙法至以色列王所。

2 І сталося третього року, і зійшов Йосафа́т, цар Юдин, до Ізраїлевого царя.

3 以色列王謂其臣曰、基列之喇末、豈非屬我、爾志何怠、不圖進取、奪於亞蘭王之手乎。

3 І сказав Ізраїлів цар до своїх слуг: „Чи ви знаєте, що ґілеадський Рамот — наш? А ми мовчимо́, замість того, щоб забрати його з руки сирійського царя“.

4 問約沙法曰、爾欲與我偕往、至基列之喇末一戰乎、曰、可、爾我無異視、我民如爾民、我馬如爾馬。

4 І сказав він до Йосафа́та: „Чи ти пі́деш зо мною на війну до ґілеадського Рамоту?“ А Йосафа́т відказав: „Я — як ти, народ мій — як народ твій, мої коні — як твої коні!“

5 又曰、今當諮諏於耶和華。

5 І сказав Йосафа́т до Ізраїлевого царя: „Вивідай зараз слово Господнє!“

6 以色列王乃集先知、約四百人、告之曰、我欲往基列之喇末一戰、行止若何。曰、往哉、耶和華將使彼敗於王手。

6 І зібрав Ізраїлів цар пророків, близько чотирьох сотень чоловіка, та й сказав до них: „Чи йти мені на війну на ґілеадський Рамот, чи занеха́ти?“ А ті відказали: „Іди, а Господь дасть його в цареву руку“.

7 約沙法曰、外此尚有耶和華之先知以備諮諏否。

7 І сказав Йосафа́т: „Чи нема тут іще Господнього пророка, — і ви́відаємо від нього“.

8 以色列王曰、尚有一人、音拉子米該亞、可以之諮諏耶和華。然我嘗憾其人、因彼所預言、有凶而無吉。約沙法曰、王毋言是。

8 І сказав Ізраїлів цар до Йосафата: „Є ще один муж, щоб від нього вивідати Господа. Та я нена́виджу його, бо він не пророкує на мене добре, а тільки зле. Це Міхей, син Їмлин“. А Йосафа́т відказав: „Нехай цар не говорить так!“

9 以色列王命臣僕曰、速召音拉子米該亞至此。

9 І покликав Ізраїлів цар одного є́внуха, і сказав: „Приведи скоріш Міхея, Їмлиного сина!“

10 以色列王、與猶大王、服朝衣、居王位、在撒馬利亞邑門之塲、衆先知預言於前。

10 І цар Ізраїлів та цар Юдин сиділи кожен на троні своїм, повби́рані в ша́ти при вході до брами Самарії, а всі пророки пророкували перед ними.

11 基拿拿子西底家、作鐵角數枝、曰、耶和華云、爾可以此角、觸亞蘭軍、盡滅而止。

11 А Седекія, Кенаанин син, зробив собі залізні ро́ги й сказав: „Так сказав Господь: Оцим будеш побивати сиріян аж до ви́гублення їх!“

12 衆先知預言曰、可往基列之喇末而獲勝、蓋耶和華將以之敗於王手。

12 І всі пророки пророкували так, говорячи: Виходь до ґілеадського Рамоту, і пощастить тобі, — і Господь дасть його в цареву руку“.

13 奉遣之使告米該亞曰、諸先知衆口一辭、以休徵進告於王、爾亦當言與彼無異。

13 А той послане́ць, що пішов покликати Міхея, говорив до нього, кажучи: „Ось слова тих пророків, — одноусто звіщають цареві добро. Нехай же буде слово твоє, як слово кожного з них, і ти говори́тимеш добре“.

14 米該亞曰、我指耶和華以誓、必循耶和華命而言。

14 І сказав Міхей: „Як живий Господь, — те, що скаже мені Госпо́дь, я те говоритиму!“

15 旣至王前、王曰、米該亞歟、我欲攻基列之喇末、行止若何。曰、往可獲勝、蓋耶和華必使彼敗於王手。

15 І прийшов він до царя, а цар сказав до нього: „Міхе́ю, — чи пі́демо на війну́ до ґілеа́дського Рамо́ту, чи занеха́ємо?“ А той відказав йому: „Вийди, і пощастить тобі, — і Господь дасть у цареву руку“.

16 王曰、我豈不屢使爾、奉耶和華命、當以真實告我乎。

16 І сказав йому цар: „Аж скільки разі́в я заприсягав тебе, що ти не говоритимеш мені нічо́го, тільки правду в Ім'я́ Господа?“

17 曰、我觀以色列族衆、散布山谷、猶羊無牧、耶和華曰此無其主、當各安歸。

17 А той відказав: „Я бачив усього Ізраїля, розпоро́шеного по гора́х, немов ове́ць, що не мають пастуха́. І сказав Господь: Немає в них пана, — нехай ве́рнуться з миром кожен до дому свого“.

18 以色列王語約沙法曰、我豈不云、彼所預言、有凶無吉。

18 І сказав Ізраїлів цар до Йосафа́та: „Чи ж не казав я тобі, — він не буде пророкувати мені доброго, а тільки лихе́?“

19 米該亞曰、請聽耶和華之命、我觀耶和華坐於其位、萬天使侍左右。

19 А Міхей відказав: „Тому́ послухай Господнього слова: Бачив я Господа, що сидів на престолі Своїм, а все небесне ві́йсько стояло при Ньому з прави́ці Його та з ліви́ці Його.

20 耶和華曰、誰能誘亞哈、使往基列之喇末、殞沒其命。衆天使所陳之詞不一。

20 І сказав Господь: Хто́ намовить Ахава, і він вийде й упаде в ґілеадському Рамоті? І говорив той так, а той говорив так.

21 有神越班而出、待耶和華前曰、我將誘之。

21 І вийшов дух, і став перед Господнім лицем та й сказав: Я намо́влю його! І сказав йому Господь: Чим?

22 曰誘之若何。曰、我將感其先知、胥動以浮言。曰、往哉、行此、爾必誘之、以成爾志。

22 А той відказав: Я вийду й стану духом неправди в устах усіх його пророків. А Господь сказав: Ти намовиш, а також переможеш; вийди та й зроби так!

23 今有神感爾之先知、使之浮言、耶和華聽之。(聽之句或曰使之)然耶和華有言、必降災於王。

23 А тепер оце Господь дав духа неправди в уста всіх оцих пророків, а Господь говорив на тебе лихе́“...

24 基拿拿子西底家前批其頰曰、耶和華之神離我以指示爾、由於何途。

24 І підійшов Седекія, Кенаанин син, і вдарив Міхея по щоці та й сказав: „Кудою це перейшов Дух Господній від мене, щоб говорити з тобою?“

25 米該亞曰、後日爾入室自匿、則可知也。

25 А Міхей сказав: „Ось ти побачиш це, коли вбіжиш до найдальшої кімна́ти, щоб схова́тися“.

26 以色列王曰、解米該亞於邑宰亞門、及王子約轄所、

26 І сказав Ізраїлів цар: „Візьми Міхея, і відведи до Амона, начальника міста, та до Йоаша, царевого сина,

27 告之曰、王命拘幽此人、供餅給水、使嘗艱苦、迨我安歸。

27 та й скажеш: Отак сказав цар: Посадіть оцього до в'язни́чного дому, і давайте йому їсти скупо хліба й скупо води, аж поки я не верну́ся з миром“.

28 米該亞曰、如爾安歸、則我未奉耶和華之命。又曰、斯民之衆、宜共聽聞。

28 А Міхей відказав: „Якщо справді ве́рнешся ти з миром, то не говорив Господь через мене!“ І до того сказав: „Слухайте це, всі наро́ди!“

29 以色列王與猶大王、往基列之喇末。

29 І вийшов Ізраїлів цар та Йосафа́т, цар Юдин, до ґілеадського Рамо́ту.

30 以色列王告約沙法曰、我將微服入陳、惟爾衣王服。以色列王遂改服色、入陳戰鬬。

30 І сказав Ізраїлів цар до Йосафата: „Я переберу́ся, і піду́ на бій, а ти вбери свої царські шати!“ І перебрався Ізраїлів цар, і пішов на бій.

31 亞蘭王命車騎之長、三十二人、曰、大小軍旅、毋庸與戰、惟攻以色列王而已。

31 А сирійський цар наказав керівника́м своїх колесни́ць, тридцятьом і двом, говорячи: „Не бу́дете воювати з мали́м та з великим, а тільки з самим Ізраїлевим царем“.

32 車騎之長、見約沙法、則曰、彼以色列王也、遂與之戰。約沙法大聲而呼。

32 І сталося, як керівники́ колесни́ць побачили Йосафа́та, то вони сказали: „Це дійсно Ізраїлів цар!“ І зайшли на нього, щоб воювати, а Йосафа́т закричав.

33 車騎之長、知非以色列王、不追襲。

33 І сталося, як керівники́ колесни́ць побачили, що це не Ізраїлів цар, то поверну́ли від нього.

34 有人挽弓以射、偶中以色列王、在甲縫之處、王告御車者曰、我傷矣、自陳旋歸。

34 А один чоловік зне́хотя натягнув лука, та й ударив Ізраїлевого царя між підв'яза́нням пояса та між па́нцерем. А той сказав своєму візникові: „Поверни назад, і виведи мене з табо́ру, бо я ране́ний“...

35 戰事孔亟、軍士扶王於車中、攻擊亞蘭之衆、創劇血流、溢於車中、迨夕王死。

35 І знявся бій того дня, а цар був поста́влений на колесни́ці проти Сирії, і помер уве́чорі. І кров із рани текла в колесни́цю.

36 日入之際、軍中傳令曰、各歸故城故土。

36 А як сонце захо́дило, нісся крик у табо́рі такий: „Кожен — до міста свого́, і кожен — до кра́ю свого́!“

37 王薨、人舁其尸至撒馬利亞葬焉。

37 І помер цар, і був приве́зений до Самарії. І поховали царя в Самарії.

38 有人在撒馬利亞池濯車滌甲、犬舐其血、應耶和華所言。

38 І полоска́ли колесни́цю над ставом у Самарії, і пси лиза́ли його кров, а блудни́ці мили своє тіло, за словом Господнім, що Він говорив.

39 亞哈事實、及所作象牙之室、所建之城、備載於以色列王紀畧。

39 А решта Ахавових діл, і все, що́ він зробив був, і дім зо слоно́вої кости, що він збудував, і всі міста́, які він побудува́в, — отож вони написані в Книзі Хроніки Ізраїлевих царів.

40 亞哈薨。其子亞哈謝繼位。

40 І спочив Ахав із батька́ми своїми, а замість нього зацарюва́в син його Ахазія.

41 以色列王、亞哈四年、亞撒子約沙法猶大族、

41 А Йосафа́т, Асин син, зацарював над Юдою в четвертому році Ахава, царя Ізраїлевого.

42 約沙法乃示利女亞穌巴所出、卽位之時、年三十有五、爲王於耶路撒冷、凡歴二十五年、

42 Йосафат був віку тридцяти й п'яти літ, коли він зацарював, і двадцять і п'ять літ царював в Єрусалимі. А ім'я́ його матері — Азува, дочка́ Шілхи.

43 從父亞撒所爲、不背厥道、行善於耶和華前、惟崇坵猶不廢、民尚在彼獻祭焚香。

43 І ходив він усією дорогою батька свого Аси, і не збо́чував із неї, щоб чинити добре в Господніх оча́х.

44 約沙法與以色列王仍修和好。

44 Тільки па́гірки не були пони́щені, — народ іще прино́сив жертви й кадив на па́гірках.

45 約沙法事實、及其大能、戰績、備載於猶大王紀畧、

45 І Йосафат замирив з Ізраїлевим царем.

46 父亞撒時、尚有孌童、約沙法驅之於斯土。

46 А решта Йосафатових діл та лица́рськість його, що́ він чинив був та як воював, — отож вони написані в Книзі Хроніки Юдиних царів.

47 當時在以東無王、立吏以治。

47 А решту блудоді́їв, що позостава́лися за днів його батька Аси, він вигубив із Кра́ю.

48 約沙法在大失作舟、使往阿妃得金、因在以旬迦別舟破而止。

48 А царя не було в Едомі, — був намісник царів.

49 亞哈子亞哈謝告約沙法曰、容我臣僕、附爾臣之舟、偕往、約沙法不許。

49 А Йосафат наробив був таршіських кораблі́в, щоб піти до Офіру по золото, та не пішов, бо порозбива́лися кораблі при Ецйон-Ґевері.

50 約沙法旣薨、與列祖同葬、在祖大闢之城、其子約蘭繼位。

50 Тоді сказав Ахазія, син Ахавів, до Йосафата: „Нехай пі́дуть на корабля́х мої раби з рабами твоїми“. Та Йосафат не захотів.

51 猶大王約沙法十七年、亞哈子亞哈謝在撒馬利亞、治以色列在位二年、

51 І спочив Йосафат із своїми батьками. І був він похо́ваний в Місті Давида, свого батька, а замість нього зацарював син його Єгорам.

52 行惡於耶和華前、父母有惡、尤而效之、尼八子耶羅破暗使以色列族陷罪、彼亦效其所爲、

52 Ахазія, Ахавів син, зацарював над Ізраїлем у Самарії, в сімнадцятому році Йосафата, Юдиного царя, і царював над Ізраїлем два роки.

53 服事崇拜巴力、干以色列族上帝耶和華震怒、凡其所行、皆濟父之惡也。

53 І робив він лихе́ в Господніх оча́х, і ходив дорогою ба́тька свого́ й дорогою своєї матері, та дорогою Єровоама, Неватового сина, що вводив у гріх Ізраїля.