約伯記

第34章

1 以利戶又曰、

2 凡爾賢人哲士、試聽我言、

3 耳察聲音、猶口之知味也。

4 當準之以理、而擇其善者。

5 約百嘗曰、我乃義、上帝不以直道待我、

6 如自謂不義、是欺人也、然我雖無過、厥疾不瘳。

7 約百狂而多言、如渴而縱飲、較諸他人尤甚。

8 是從惡黨、與作惡者如出一轍。

9 彼曰、崇事上帝、亦何所裨。

10 維爾智者、請聽我言、寧有全能上帝、而行非義哉。

11 必視人所行、而加賞罰。

12 全能之上帝、誠無不義、直道以待人、

13 彼立大地、理天下、獨斷獨行。

14 如定其意旨、不使人通呼吸、

15 則億兆死亡、衆生歸墓。

16 爾有智慧、宜聽我言、

17 如上帝不秉大公、何以理衆生、蓋至義者莫若主、豈可以不義之名委之哉。

18 王公諸伯、尚不可加以惡名、

19 況乎上帝、貧富尊卑、視同一體、皆其所造者乎。

20 俄頃之間、民人死亡、中夜震動、逝世者衆、有能之人、亦被斥逐、此非假手於人也。

21 上帝鑒察寰宇、知人所爲。

22 行惡之人、遁於幽暗陰翳、不能自匿。

23 上帝鞫人、毋庸參聽。

24 不察而明、有權能者、降以重譴、使人代其職。

25 上帝悉其所行、加諸患難、糜爛其身、

26 因其行惡、擊之於衆前。

27 昔彼背主、不從厥道、

28 虐遇貧民、使呼龥於上、上帝垂聽之、

29 主所福、誰能禍之、主所禍、誰能福之、其待人或一國、或匹夫、無二理也。

30 不義者黜其位、不使爲民坎阱。

31 爾宜告上帝曰、我旣受爾譴責、必不再蹈前愆、

32 我所不知、請爾指示、不敢復履故轍。

33 上帝賞罰、爾雖不欲、豈可狥爾私意、此實係爾事、於我何與、爾有所見、請爾述之。

34 智者聞斯言、必曰、

35 約百懵然無知、所言不明乎理。

36 我亦曰、約百黨惡同謀、愈增其罪、言忤上帝、欺世人、故我欲人窮诘其辭。

37 併於上節

Йов

Розділ 34

1 І говорив Елі́гу та й сказав:

2 „Слухайте, мудрі, слова́ ці мої, ви ж, розважні, почуйте мене́!

3 Бо ухо слова випробо́вує, а піднебі́ння їжу кушту́є.

4 Виберім право собі, між собою пізнаймо, що́ добре.

5 Бо Йов говорив: „Я був справедливий, та відкинув Бог право моє.

6 Чи буду неправду казати за право своє? Без вини́ небезпечна стріла́ моя“.

7 Чи є такий муж, як цей Йов, що п'є глузува́ння, як воду,

8 і товаришу́є з злочинцями, і ходить з людьми́ беззако́нними?

9 Бо він каже: „Нема люди́ні ко́ристи, коли її Бог уподо́бає“.

10 Тож вислухайте, ви розумні, мене: Бог далекий від несправедливости, і Всемогутній від кривди!

11 Бо за чином люди́ни Він їй надолу́жить, і згідно з своє́ю дорогою зна́йде люди́на запла́ту!

12 Тож поправді, не чинить Бог несправедливого, і Всемогутній не скривлює пра́ва.

13 Хто землю довірив Йому, і хто на Нього вселе́нну поклав?

14 Коли б Він до Себе забрав Своє серце, Свій дух, і Свій по́дих до Себе забра́в, —

15 всяке тіло поги́нуло б вмить, а люди́на поверну́лася б на по́рох!

16 Коли маєш ти розум, послухай же це, почуй голос оцих моїх слів:

17 Хіба стри́мувати може нена́висник право? І хіба́ осудити ти зможеш Всеправедного?

18 Хіба можна сказати царе́ві: „Негідний“, а вельможним: „Безбожний“?

19 Таж Він не звертає уваги на зве́рхників, і не вирі́знює мо́жного перед убогим, бо всі вони — чин Його рук,

20 за хвилину вони помирають, опі́вночі. Доторкне́ться Він мо́жних — і гинуть вони, сильний усу́нений буде рукою не лю́дською.

21 Бо очі Його на дорогах люди́ни, і Він бачить всі кро́ки її, —

22 немає темно́ти, немає і те́мряви, де б злочинці схова́лись.

23 Бо люди́ні Він не призначає озна́чений час, щоб ходила до Бога на суд.

24 Він сильних ламає без до́сліду, і ставить на місце їх інших.

25 Бож знає Він їхні діла́, — обе́рне вночі — і поча́влені будуть!

26 Як несправедливих ура́зить Він їх, на видному місці,

27 за те, що вони відступи́ли від Нього, і не розуміли доріг Його всіх,

28 щоб зойк сірома́хи спрова́дити до Нього, бо Він чує блага́ння пригнічених.

29 Коли Він заспоко́їть, то хто винува́тити буде? Коли Він закриє лице, хто побачить Його? А це робиться і над наро́дом, і над люди́ною ра́зом,

30 щоб не панував чоловік нечести́вий із тих, що правлять за па́стку народові.

31 Бо Богові треба отак говорити: „Несу я заслужене, — злого робити не буду!

32 Чого я не бачу, навчи Ти мене; коли кривду зробив я, то більше не бу́ду чинити!“

33 Чи на думку твою надолу́жить Він це, бо відкинув ти те? Бо вибереш ти, а не я, а що знаєш, кажи!

34 Мені скажуть розумні та муж мудрий, який мене слухає:

35 „Йов говорить немудро, а слова́ його без розуміння.

36 О, коли б Йов дослі́джений був аж навіки за відповіді, як злі люди,

37 бо він додає до свойого гріха́ ще провину, — між нами він пле́ще в долоні та мно́жить на Бога промови свої“.

約伯記

第34章

Йов

Розділ 34

1 以利戶又曰、

1 І говорив Елі́гу та й сказав:

2 凡爾賢人哲士、試聽我言、

2 „Слухайте, мудрі, слова́ ці мої, ви ж, розважні, почуйте мене́!

3 耳察聲音、猶口之知味也。

3 Бо ухо слова випробо́вує, а піднебі́ння їжу кушту́є.

4 當準之以理、而擇其善者。

4 Виберім право собі, між собою пізнаймо, що́ добре.

5 約百嘗曰、我乃義、上帝不以直道待我、

5 Бо Йов говорив: „Я був справедливий, та відкинув Бог право моє.

6 如自謂不義、是欺人也、然我雖無過、厥疾不瘳。

6 Чи буду неправду казати за право своє? Без вини́ небезпечна стріла́ моя“.

7 約百狂而多言、如渴而縱飲、較諸他人尤甚。

7 Чи є такий муж, як цей Йов, що п'є глузува́ння, як воду,

8 是從惡黨、與作惡者如出一轍。

8 і товаришу́є з злочинцями, і ходить з людьми́ беззако́нними?

9 彼曰、崇事上帝、亦何所裨。

9 Бо він каже: „Нема люди́ні ко́ристи, коли її Бог уподо́бає“.

10 維爾智者、請聽我言、寧有全能上帝、而行非義哉。

10 Тож вислухайте, ви розумні, мене: Бог далекий від несправедливости, і Всемогутній від кривди!

11 必視人所行、而加賞罰。

11 Бо за чином люди́ни Він їй надолу́жить, і згідно з своє́ю дорогою зна́йде люди́на запла́ту!

12 全能之上帝、誠無不義、直道以待人、

12 Тож поправді, не чинить Бог несправедливого, і Всемогутній не скривлює пра́ва.

13 彼立大地、理天下、獨斷獨行。

13 Хто землю довірив Йому, і хто на Нього вселе́нну поклав?

14 如定其意旨、不使人通呼吸、

14 Коли б Він до Себе забрав Своє серце, Свій дух, і Свій по́дих до Себе забра́в, —

15 則億兆死亡、衆生歸墓。

15 всяке тіло поги́нуло б вмить, а люди́на поверну́лася б на по́рох!

16 爾有智慧、宜聽我言、

16 Коли маєш ти розум, послухай же це, почуй голос оцих моїх слів:

17 如上帝不秉大公、何以理衆生、蓋至義者莫若主、豈可以不義之名委之哉。

17 Хіба стри́мувати може нена́висник право? І хіба́ осудити ти зможеш Всеправедного?

18 王公諸伯、尚不可加以惡名、

18 Хіба можна сказати царе́ві: „Негідний“, а вельможним: „Безбожний“?

19 況乎上帝、貧富尊卑、視同一體、皆其所造者乎。

19 Таж Він не звертає уваги на зве́рхників, і не вирі́знює мо́жного перед убогим, бо всі вони — чин Його рук,

20 俄頃之間、民人死亡、中夜震動、逝世者衆、有能之人、亦被斥逐、此非假手於人也。

20 за хвилину вони помирають, опі́вночі. Доторкне́ться Він мо́жних — і гинуть вони, сильний усу́нений буде рукою не лю́дською.

21 上帝鑒察寰宇、知人所爲。

21 Бо очі Його на дорогах люди́ни, і Він бачить всі кро́ки її, —

22 行惡之人、遁於幽暗陰翳、不能自匿。

22 немає темно́ти, немає і те́мряви, де б злочинці схова́лись.

23 上帝鞫人、毋庸參聽。

23 Бо люди́ні Він не призначає озна́чений час, щоб ходила до Бога на суд.

24 不察而明、有權能者、降以重譴、使人代其職。

24 Він сильних ламає без до́сліду, і ставить на місце їх інших.

25 上帝悉其所行、加諸患難、糜爛其身、

25 Бож знає Він їхні діла́, — обе́рне вночі — і поча́влені будуть!

26 因其行惡、擊之於衆前。

26 Як несправедливих ура́зить Він їх, на видному місці,

27 昔彼背主、不從厥道、

27 за те, що вони відступи́ли від Нього, і не розуміли доріг Його всіх,

28 虐遇貧民、使呼龥於上、上帝垂聽之、

28 щоб зойк сірома́хи спрова́дити до Нього, бо Він чує блага́ння пригнічених.

29 主所福、誰能禍之、主所禍、誰能福之、其待人或一國、或匹夫、無二理也。

29 Коли Він заспоко́їть, то хто винува́тити буде? Коли Він закриє лице, хто побачить Його? А це робиться і над наро́дом, і над люди́ною ра́зом,

30 不義者黜其位、不使爲民坎阱。

30 щоб не панував чоловік нечести́вий із тих, що правлять за па́стку народові.

31 爾宜告上帝曰、我旣受爾譴責、必不再蹈前愆、

31 Бо Богові треба отак говорити: „Несу я заслужене, — злого робити не буду!

32 我所不知、請爾指示、不敢復履故轍。

32 Чого я не бачу, навчи Ти мене; коли кривду зробив я, то більше не бу́ду чинити!“

33 上帝賞罰、爾雖不欲、豈可狥爾私意、此實係爾事、於我何與、爾有所見、請爾述之。

33 Чи на думку твою надолу́жить Він це, бо відкинув ти те? Бо вибереш ти, а не я, а що знаєш, кажи!

34 智者聞斯言、必曰、

34 Мені скажуть розумні та муж мудрий, який мене слухає:

35 約百懵然無知、所言不明乎理。

35 „Йов говорить немудро, а слова́ його без розуміння.

36 我亦曰、約百黨惡同謀、愈增其罪、言忤上帝、欺世人、故我欲人窮诘其辭。

36 О, коли б Йов дослі́джений був аж навіки за відповіді, як злі люди,

37 併於上節

37 бо він додає до свойого гріха́ ще провину, — між нами він пле́ще в долоні та мно́жить на Бога промови свої“.