傳道書

第10章

1 惟人調劑香膏、一入毒蟲、則臭立變惡、人有尊榮、具智慧、名譽遠播、一行不善亦若是、

2 智之心捷若右手、愚之心拙若左手。

3 愚者行於途、貢其不智之形、衆人目擊。

4 長者怒爾、勿不辭而退位、必務柔順、可免大過。

5 天下事可長太息者、我嘗見之矣、長者所行不善、使愚者坐高位、智者居末座、

6 併於上節

7 僕乘馬、主徒行。

8 掘坎穽、適陷其身、毀藩籬、必嚙於蛇。

9 移石必受其傷、伐木必遇其害。

10 斧斤已鈍、不加磨礪、則斬伐必費其力、智者知所當爲。

11 施術制蛇之人未至、而人爲蛇所嚙、則彼之技無所施。

12 智者之言益人、愚者之言害己。

13 其言也始則拙、終則狂。

14 未來之事、人難逆料、愚者嘵嘵、何裨於世。

15 愚者徒勞無益、不知當行之道。

16 器小者爲王、則羣臣以飲食爲先、而邦必危矣。

17 器大者爲王、則羣臣飲食以時、惟補其力、不敢沉湎、而邦必安矣。

18 人惰而不修其室、則棟撓屋漏。

19 人設宴以爲樂。置酒以爲悅、非金不足以致此。

20 毋私詛王公、毋在室咒大人、飛鳥必揚其聲、羽族必報其事。

Екклезiяст

Розділ 10

1 Мертві мухи псують та зашумовують оливу мирова́рника, — так трохи глупо́ти псує мудрість та славу.

2 Серце мудрого тягне право́руч, а серце безумного — ліво́руч.

3 Коли нерозумний і прямою дорогою йде, йому серця бракує, і всім він говорить, що він нерозумний.

4 Коли гнів володаря стане на тебе, не лишай свого місця, — бо лагі́дність доводить до про́щення навіть великих провин.

5 Є зло, що я бачив під сонцем, мов по́милка, що повстає від володаря:

6 на великих висо́тах глупо́та буває поста́влена, а багаті сидять у низині́!

7 Я бачив на ко́нях рабів, князі́ ж пішки ходили, немов ті раби.

8 Хто яму копає, той в неї впаде́, а хто валить мура, того га́дина вкусить.

9 Хто зно́сить камі́ння, пора́ниться ним; хто дро́ва рубає, загро́жений ними.

10 Як залізо ступіє, й хтось ле́за не ви́гострить, той мусить напру́жити свою силу, — та мудрість зара́дить йому!

11 Коли вкусить гадюка перед закля́ттям, тоді ворожби́т не потрібний.

12 Слова́ з уст премудрого — милість, а губи безумного нищать його:

13 поча́ток слів його уст — глупо́та, а кінець його уст — зле шале́нство.

14 Нерозумний говорить багато, та не знає люди́на, що́ буде; а що буде по ньому, хто скаже йому?

15 Втомляє безумного праця його, бо не знає й дороги до міста.

16 Горе, кра́ю, тобі, коли цар твій — хлопчи́на, а влади́ки твої спозара́нку їдять!

17 Щасливий ти, кра́ю, коли син шляхе́тних у тебе царем, а влади́ки твої своєча́сно їдять, як ті му́жі, а не як п'яни́ці!

18 Від лі́нощів ва́литься стеля, а з опу́щення рук тече дах.

19 Гости́ну справляють для радощів, і вином весели́ться життя, а за срі́бло все це можна мати.

20 Навіть у ду́мці своїй не злосло́в на царя, і в спа́льні своїй не кляни багача́, — небесний бо птах віднесе́ твою мову, а крила́тий розкаже про слово твоє.

傳道書

第10章

Екклезiяст

Розділ 10

1 惟人調劑香膏、一入毒蟲、則臭立變惡、人有尊榮、具智慧、名譽遠播、一行不善亦若是、

1 Мертві мухи псують та зашумовують оливу мирова́рника, — так трохи глупо́ти псує мудрість та славу.

2 智之心捷若右手、愚之心拙若左手。

2 Серце мудрого тягне право́руч, а серце безумного — ліво́руч.

3 愚者行於途、貢其不智之形、衆人目擊。

3 Коли нерозумний і прямою дорогою йде, йому серця бракує, і всім він говорить, що він нерозумний.

4 長者怒爾、勿不辭而退位、必務柔順、可免大過。

4 Коли гнів володаря стане на тебе, не лишай свого місця, — бо лагі́дність доводить до про́щення навіть великих провин.

5 天下事可長太息者、我嘗見之矣、長者所行不善、使愚者坐高位、智者居末座、

5 Є зло, що я бачив під сонцем, мов по́милка, що повстає від володаря:

6 併於上節

6 на великих висо́тах глупо́та буває поста́влена, а багаті сидять у низині́!

7 僕乘馬、主徒行。

7 Я бачив на ко́нях рабів, князі́ ж пішки ходили, немов ті раби.

8 掘坎穽、適陷其身、毀藩籬、必嚙於蛇。

8 Хто яму копає, той в неї впаде́, а хто валить мура, того га́дина вкусить.

9 移石必受其傷、伐木必遇其害。

9 Хто зно́сить камі́ння, пора́ниться ним; хто дро́ва рубає, загро́жений ними.

10 斧斤已鈍、不加磨礪、則斬伐必費其力、智者知所當爲。

10 Як залізо ступіє, й хтось ле́за не ви́гострить, той мусить напру́жити свою силу, — та мудрість зара́дить йому!

11 施術制蛇之人未至、而人爲蛇所嚙、則彼之技無所施。

11 Коли вкусить гадюка перед закля́ттям, тоді ворожби́т не потрібний.

12 智者之言益人、愚者之言害己。

12 Слова́ з уст премудрого — милість, а губи безумного нищать його:

13 其言也始則拙、終則狂。

13 поча́ток слів його уст — глупо́та, а кінець його уст — зле шале́нство.

14 未來之事、人難逆料、愚者嘵嘵、何裨於世。

14 Нерозумний говорить багато, та не знає люди́на, що́ буде; а що буде по ньому, хто скаже йому?

15 愚者徒勞無益、不知當行之道。

15 Втомляє безумного праця його, бо не знає й дороги до міста.

16 器小者爲王、則羣臣以飲食爲先、而邦必危矣。

16 Горе, кра́ю, тобі, коли цар твій — хлопчи́на, а влади́ки твої спозара́нку їдять!

17 器大者爲王、則羣臣飲食以時、惟補其力、不敢沉湎、而邦必安矣。

17 Щасливий ти, кра́ю, коли син шляхе́тних у тебе царем, а влади́ки твої своєча́сно їдять, як ті му́жі, а не як п'яни́ці!

18 人惰而不修其室、則棟撓屋漏。

18 Від лі́нощів ва́литься стеля, а з опу́щення рук тече дах.

19 人設宴以爲樂。置酒以爲悅、非金不足以致此。

19 Гости́ну справляють для радощів, і вином весели́ться життя, а за срі́бло все це можна мати.

20 毋私詛王公、毋在室咒大人、飛鳥必揚其聲、羽族必報其事。

20 Навіть у ду́мці своїй не злосло́в на царя, і в спа́льні своїй не кляни багача́, — небесний бо птах віднесе́ твою мову, а крила́тий розкаже про слово твоє.