Библия - Обещанное Восстановление

馬太福音

第14章

1 當時、分封之君希律聞耶穌聲名、

2 語其臣曰、此乃施洗約翰死而復生、故建異能也、〇

3 初、希律以其兄弟腓力之妻希羅底事、執約翰繫獄、

4 約翰曾謂之曰、納此婦非義也、

5 希律欲殺之、惟懼衆、蓋衆以約翰爲先知也、

6 適希律誕、希羅底女舞於前、希律喜、

7 遂誓許所求、

8 女爲母所唆、曰、請以施洗約翰之首、盤上賜我、

9 王憂、然旣誓、又以同席者在、乃命賜之、

10 遣人斬約翰於獄、

11 盛首於盤以賜女、女卽奉母、

12 其徒至、取屍葬之、往告耶穌、

13 耶穌聞之、去彼登舟、潛往於野、衆知之、由諸邑步從、〇

14 耶穌出、見衆、憫之、醫有病者、

15 薄暮、門徒就之曰、此乃曠野、時已逝、請散衆、往鄉市食、

16 耶穌曰、毋庸衆往、爾與之食可也、

17 曰、我儕於此無所有、惟五餅二魚而已、

18 曰、取以與我、

19 遂命衆席草而坐、取五餅二魚、仰天祝而擘之、以餅予徒、徒予衆、

20 皆食而飽、拾其餘層、盈十二筐、

21 食者、婦幼外、約五千人、〇

22 耶穌欲散衆、令門徒登舟、先濟彼岸、

23 衆散、登山祈禱、旣暮、惟己獨在、

24 舟在海中、被浪搖撼、風逆故也、

25 四更時、耶穌履海就之、

26 門徒見其履海則懼、意爲怪物、驚而呼、

27 耶穌曰、安爾心、我也、勿懼、

28 彼得曰、果主也、則命我履水以就爾、

29 曰、來、彼得離舟、履水就耶穌、

30 覺風烈、則懼、將溺、呼曰、主、救我、

31 耶穌手援之曰、小信者、何疑乎、

32 甫登舟而風息、

33 舟中人拜曰、誠上帝子也、〇

34 旣濟、至革尼撒勒地、

35 其人識之、遣報四方、攜諸負病者至、

36 第求耶穌衣裾捫之、捫者得愈、

Вiд Матвiя

Розділ 14

1 Того ча́су прочув Ірод чотиривла́сник чутки́ про Ісуса,

2 і сказав своїм слу́гам: „Це Іван Христитель, — він із мертвих воскрес, і тому́ чуда тво́ряться ним“.

3 Бо Ірод схопи́в був Івана, і зв'язав його, і посадив у в'язни́цю через Іродія́ду, дружи́ну брата свого Пилипа.

4 Бо до нього Іван говорив: „Не годи́ться тобі її мати!“

5 І хотів Ірод смерть заподі́яти йому, та боявся наро́ду, бо того за пророка вважали.

6 А як був день наро́дження Ірода, танцювала посеред гостей дочка Іродія́дина, та й Іродові догоди́ла.

7 Тому́ під прися́гою він обіцявся їй дати, чого тільки попросить вона.

8 А вона, за намовою матері своєї: „Дай мені — проказала — отут на полу́миску голову Івана Христителя!“

9 І цар засмутився, але́ через клятву та тих, хто сидів при столі з ним, звелів дати.

10 І послав стяти Івана в в'язни́ці.

11 І прине́сли на полу́мискові його голову, та й дали́ дівчині, а та відне́сла її своїй матері.

12 А учні його прибули́, взяли тіло, і поховали його, та прийшли й сповістили Ісуса.

13 Як Ісус те почув, Він відплив звідти чо́вном у місце пустинне й самотнє. І, прочувши, наро́д із міст пішов пі́шки за Ним.

14 І, як вийшов Ісус, Він побачив багато наро́ду, — і змилосе́рдивсь над ними, і їхніх слаби́х уздоро́вив.

15 А коли настав вечір, підійшли Його учні до Нього й сказали: „Тут місце пустинне, і година вже пі́зня; відпусти наро́д, — хай по селах розі́йдуться, і куплять пожи́ви собі“.

16 А Ісус їм сказав: „Непотрібно відхо́дити їм, — нагодуйте їх ви!“

17 Вони ж кажуть Йому: „Не маємо чим тут, — тільки п'я́теро хліба й дві рибі“.

18 А Він відказав: „Принесіть Мені їх сюди“.

19 І, звелівши на́товпові посідати на траві, Він узяв п'ятеро хліба й дві рибі, спогля́нув на небо, поблагословив й поламав ті хліби́, і дав учням, а учні наро́дові.

20 І всі їли й наси́тились, а з кусків позосталих назбирали двана́дцятеро повних кошів.

21 Їдців же було мужа тисяч із п'ять, крім жіно́к і дітей.

22 І зараз звелів Ісус учням до чо́вна сідати, і перепли́сти на той бік раніше Його, аж поки наро́д Він відпу́стить.

23 Відпусти́вши ж народ, Він на го́ру пішов помолитися насамоті́; і як вечір настав, був там Сам.

24 А чо́вен вже був на сере́дині моря, і кидали хвилі його, бо вітер зірвавсь супроти́вний.

25 А о четвертій сторо́жі нічній Ісус підійшов до них, іду́чи по морю.

26 Як побачили ж учні, що йде Він по морю, то настра́шилися та й казали: „Мара́!“ І від стра́ху вони закричали...

27 А Ісус до них зараз озвався й сказав: „Заспокійтесь, — це Я, не лякайтесь!“

28 Петро ж відповів і сказав: „Коли, Господи, Ти́ це, то звели, щоб прийшов я до Тебе по воді“.

29 А Він відказав йому: „Іди“. І, вилізши з чо́вна, Петро став іти по воді, і пішов до Ісуса.

30 Але, бачачи велику бурю, злякався, і зачав потопа́ти, і скричав: „Рятуй мене, Господи!“

31 І зараз Ісус простяг руку й схопи́в його, і каже до нього: „Маловірний, чого́ усумни́вся?“

32 Як до чо́вна ж вони ввійшли, буря вщу́хнула.

33 А приявні в чо́вні вклонились Йому та сказали: „Ти справді Син Божий!“

34 Перепливши ж вони, прибули́ в землю Генісаре́тську.

35 А люди тієї місцевости, пізнавши Його, сповістили по всій тій око́лиці, і до Нього прине́сли всіх хворих.

36 І благали Його, щоб бодай доторкнутися кра́ю одежі Його. А хто доторкавсь, — уздоро́влений був.

馬太福音第14章	Вiд Матвiя Розділ 14
1 當時、分封之君希律聞耶穌聲名、	1 Того ча́су прочув Ірод чотиривла́сник чутки́ про Ісуса,
2 語其臣曰、此乃施洗約翰死而復生、故建異能也、〇	2 і сказав своїм слу́гам: „Це Іван Христитель, — він із мертвих воскрес, і тому́ чуда тво́ряться ним“.
3 初、希律以其兄弟腓力之妻希羅底事、執約翰繫獄、	3 Бо Ірод схопи́в був Івана, і зв'язав його, і посадив у в'язни́цю через Іродія́ду, дружи́ну брата свого Пилипа.
4 約翰曾謂之曰、納此婦非義也、	4 Бо до нього Іван говорив: „Не годи́ться тобі її мати!“
5 希律欲殺之、惟懼衆、蓋衆以約翰爲先知也、	5 І хотів Ірод смерть заподі́яти йому, та боявся наро́ду, бо того за пророка вважали.
6 適希律誕、希羅底女舞於前、希律喜、	6 А як був день наро́дження Ірода, танцювала посеред гостей дочка Іродія́дина, та й Іродові догоди́ла.
7 遂誓許所求、	7 Тому́ під прися́гою він обіцявся їй дати, чого тільки попросить вона.
8 女爲母所唆、曰、請以施洗約翰之首、盤上賜我、	8 А вона, за намовою матері своєї: „Дай мені — проказала — отут на полу́миску голову Івана Христителя!“
9 王憂、然旣誓、又以同席者在、乃命賜之、	9 І цар засмутився, але́ через клятву та тих, хто сидів при столі з ним, звелів дати.
10 遣人斬約翰於獄、	10 І послав стяти Івана в в'язни́ці.
11 盛首於盤以賜女、女卽奉母、	11 І прине́сли на полу́мискові його голову, та й дали́ дівчині, а та відне́сла її своїй матері.
12 其徒至、取屍葬之、往告耶穌、	12 А учні його прибули́, взяли тіло, і поховали його, та прийшли й сповістили Ісуса.
13 耶穌聞之、去彼登舟、潛往於野、衆知之、由諸邑步從、〇	13 Як Ісус те почув, Він відплив звідти чо́вном у місце пустинне й самотнє. І, прочувши, наро́д із міст пішов пі́шки за Ним.
14 耶穌出、見衆、憫之、醫有病者、	14 І, як вийшов Ісус, Він побачив багато наро́ду, — і змилосе́рдивсь над ними, і їхніх слаби́х уздоро́вив.
15 薄暮、門徒就之曰、此乃曠野、時已逝、請散衆、往鄉市食、	15 А коли настав вечір, підійшли Його учні до Нього й сказали: „Тут місце пустинне, і година вже пі́зня; відпусти наро́д, — хай по селах розі́йдуться, і куплять пожи́ви собі“.
16 耶穌曰、毋庸衆往、爾與之食可也、	16 А Ісус їм сказав: „Непотрібно відхо́дити їм, — нагодуйте їх ви!“
17 曰、我儕於此無所有、惟五餅二魚而已、	17 Вони ж кажуть Йому: „Не маємо чим тут, — тільки п'я́теро хліба й дві рибі“.
18 曰、取以與我、	18 А Він відказав: „Принесіть Мені їх сюди“.
19 遂命衆席草而坐、取五餅二魚、仰天祝而擘之、以餅予徒、徒予衆、	19 І, звелівши на́товпові посідати на траві, Він узяв п'ятеро хліба й дві рибі, спогля́нув на небо, поблагословив й поламав ті хліби́, і дав учням, а учні наро́дові.
20 皆食而飽、拾其餘層、盈十二筐、	20 І всі їли й наси́тились, а з кусків позосталих назбирали двана́дцятеро повних кошів.
21 食者、婦幼外、約五千人、〇	21 Їдців же було мужа тисяч із п'ять, крім жіно́к і дітей.
22 耶穌欲散衆、令門徒登舟、先濟彼岸、	22 І зараз звелів Ісус учням до чо́вна сідати, і перепли́сти на той бік раніше Його, аж поки наро́д Він відпу́стить.
23 衆散、登山祈禱、旣暮、惟己獨在、	23 Відпусти́вши ж народ, Він на го́ру пішов помолитися насамоті́; і як вечір настав, був там Сам.
24 舟在海中、被浪搖撼、風逆故也、	24 А чо́вен вже був на сере́дині моря, і кидали хвилі його, бо вітер зірвавсь супроти́вний.
25 四更時、耶穌履海就之、	25 А о четвертій сторо́жі нічній Ісус підійшов до них, іду́чи по морю.
26 門徒見其履海則懼、意爲怪物、驚而呼、	26 Як побачили ж учні, що йде Він по морю, то настра́шилися та й казали: „Мара́!“ І від стра́ху вони закричали...
27 耶穌曰、安爾心、我也、勿懼、	27 А Ісус до них зараз озвався й сказав: „Заспокійтесь, — це Я, не лякайтесь!“
28 彼得曰、果主也、則命我履水以就爾、	28 Петро ж відповів і сказав: „Коли, Господи, Ти́ це, то звели, щоб прийшов я до Тебе по воді“.
29 曰、來、彼得離舟、履水就耶穌、	29 А Він відказав йому: „Іди“. І, вилізши з чо́вна, Петро став іти по воді, і пішов до Ісуса.
30 覺風烈、則懼、將溺、呼曰、主、救我、	30 Але, бачачи велику бурю, злякався, і зачав потопа́ти, і скричав: „Рятуй мене, Господи!“
31 耶穌手援之曰、小信者、何疑乎、	31 І зараз Ісус простяг руку й схопи́в його, і каже до нього: „Маловірний, чого́ усумни́вся?“
32 甫登舟而風息、	32 Як до чо́вна ж вони ввійшли, буря вщу́хнула.
33 舟中人拜曰、誠上帝子也、〇	33 А приявні в чо́вні вклонились Йому та сказали: „Ти справді Син Божий!“
34 旣濟、至革尼撒勒地、	34 Перепливши ж вони, прибули́ в землю Генісаре́тську.
35 其人識之、遣報四方、攜諸負病者至、	35 А люди тієї місцевости, пізнавши Його, сповістили по всій тій око́лиці, і до Нього прине́сли всіх хворих.
36 第求耶穌衣裾捫之、捫者得愈、	36 І благали Його, щоб бодай доторкнутися кра́ю одежі Його. А хто доторкавсь, — уздоро́влений був.

舊約

新約

馬太福音

第14章

Вiд Матвiя

Розділ 14

馬太福音

第14章

Вiд Матвiя

Розділ 14