使徒行傳第26章 |
|
1 亞基帕謂保羅曰、許爾自陳、保羅舉手訴曰、 |
|
2 亞基帕王乎、今日我爲猶太人所訟者、得訴於王前、幸甚、 |
|
3 更可喜者、爾知猶太人例與教法、故求寬聽我言、 |
|
4 我自幼於耶路撒冷與吾民居、所爲之事、猶太人皆知之、 |
|
5 倘肯爲我證、則知我初崇拜、奉極嚴之教、所爲效法利賽人、 |
|
6 今爲望上帝所許列祖言、我立而被審、 |
|
7 且我十二支派、日夜慇懃從事、亦望獲所許耳、亞基帕王歟、我望此、乃爲猶太人所訟、 |
|
8 得毋上帝使死者復生、爾曹以爲不可信乎、 |
|
9 昔我於拿撒勒耶穌名、以爲當多方攻之、 |
|
10 在耶路撒冷、我果行是、旣藉祭司諸長權、囚諸聖徒、觀其見殺、我謂應爾、 |
|
11 屢刑諸會堂、强使毀耶穌、攻之益狂、窘逐至外邑、 |
|
12 後藉祭司諸長權、奉命往大馬色、 |
|
13 王乎、時當正午、道中忽見自天有光、燦耀於日、環照我與同行者、 |
|
14 衆皆仆地、我聞聲、以希伯來方言、謂我曰、掃羅、掃羅、何窘逐我、爾以足觸莿難矣、 |
|
15 我曰、子爲誰、曰、我乃爾所窘逐之耶穌也、 |
|
16 爾起、立、我顯與爾、選爾爲執事、可以爾所見、及將示爾之事爲證、 |
|
17 今我遣爾至以色列民、及異邦有害汝者、吾拯爾、 |
|
18 俾明厥目、轉暗爲光、離撒但勢、歸於上帝、使衆信我、可得罪赦、同獲聖徒之業、 |
|
19 亞基帕王乎、是以我不違天之顯現、 |
|
20 乃先於大馬色、次於耶路撒冷、舉猶太地、爰及異邦、我告人悔改、歸上帝、而行事以彰悔改、 |
|
21 猶太人執我于殿、欲殺我、 |
|
22 然上帝祐我、故今日猶存、當尊卑前所證、無非先知及摩西預言之事、 |
|
23 卽基督當受害、而爲死者復生之始、光施以色列民、及異邦人也、 |
|
24 保羅訴時、非士都大聲曰、保羅、爾狂乎、爾多文、而狂矣、 |
|
25 曰、非士都閣下、我非狂、我所言者、眞實無妄、 |
|
26 王知此、我侃侃言於王前、蓋此非行於屋漏、無隱乎王也、 |
|
27 亞基帕王歟、爾信先知乎、我知爾信也、 |
|
28 亞基帕謂保羅曰、爾幾使我爲基督徒矣、 |
|
29 保羅曰、豈幾之云乎、豈獨爾一人乎、我求上帝、凡今日聽我者、一切與我無異、惟毋若我械繫耳、 |
|
30 保羅言竟、王與方伯、及伯尼基、幷同坐者皆起、 |
|
31 退而相語曰、此人所爲、無當死當繫之事、 |
|
32 亞基帕謂非士都曰、此人若不叩該撒、則可釋之矣、 |
ДiїРозділ 26 |
|
1 |
|
2 „О ца́рю Агріппо! Уважаю себе за щасливого, що сьогодні я перед тобою боронитися маю з усьо́го, у чім мене винуватять юдеї, |
|
3 особливо ж тому́, що ти знаєш усі юдейські звича́ї та супере́чки. Тому я прошу́ мене вислухати терпля́че. |
|
4 А життя моє зма́лку, що споча́тку точилося в Єрусалимі серед наро́ду мого, знають усі юдеї, |
|
5 які відають зда́вна мене, аби тільки схотіли засві́дчити, — що я жив фарисеєм за найдокладнішою сектою нашої віри. |
|
6 І тепер я стою отут су́джений за надію обі́тниці, що Бог дав ії нашим отцям, |
|
7 а її викона́ння чекають побачити наші дванадцять племен, слу́жачи Богові безперестанно вдень та вночі. За цю надію, о ца́рю, мене винуватять юдеї! |
|
8 Чому ви вважаєте за неймовірне, що Бог воскрешає померлих? |
|
9 Правда, ду́мав був я, що мені нале́жить чинити багато ворожого проти Ймення Ісуса Назаряни́на, |
|
10 що я в Єрусалимі й робив, і багато кого зо святих до в'язниць я замкнув, як отримав був вла́ду від первосвящеників; а як їх убивали, я голос давав проти них. |
|
11 І часто по всіх синагогах караючи їх, до богозневаги примушував я, а лютуючи ве́льми на них, переслідував їх навіть по закордонних містах. |
|
12 Коли в цих справах я йшов до Дамаску зо вла́дою та припору́ченням первосвящеників, |
|
13 то опі́вдні, о ца́рю, на дорозі побачив я світло із неба, ясніше від світлости сонця, що ося́яло мене та тих, хто разом зо мною йшов! |
|
14 І як ми всі повалились на землю, я голос почув, що мені говорив єврейською мовою: „Савле, Савле, — чому ти Мене переслідуєш? Трудно тобі бити ногою колю́чку!“ |
|
15 А я запитав: „Хто Ти, Господи?“ А Він відказав: „Я Ісус, що Його переслідуєш ти. |
|
16 Але підведи́ся, і стань на ноги свої. Бо на те Я з'явився тобі, щоб тебе вчинити слугою та свідком того, що ти бачив та що Я відкрию тобі. |
|
17 Визволяю тебе від твого наро́ду та від поган, до яких Я тебе посилаю, — |
|
18 відкрити їм очі, щоб вони наверну́лись від те́мряви в світло та від сатани́ної вла́ди до Бога, щоб вірою в Мене отримати їм дарува́ння гріхів і насліддя з освяченими“. |
|
19 Через це я, о ца́рю Агріппо, не був супротивний видінню небесному, |
|
20 але ме́шканцям перше Дамаску, потім Єрусалиму й усякого кра́ю юдейського та поганам я проповідував, щоб пока́ялися й наверну́лись до Бога, і чинили діла, гі́дні покая́ння. |
|
21 Через це юдеї в святині схопи́ли мене та й хотіли роздерти. |
|
22 Але, поміч від Бога одержавши, я стою́ аж до дня сьогоднішнього та свідкую мало́му й великому, нічого не розповідаючи, окрім того, що сказали Пророки й Мойсей, що статися має, — |
|
23 що має Христос постраждати, що Він, як перший воскреснувши з мертвих, проповідувати буде світло народові й поганам!“ |
|
24 |
|
25 А Павло: „Не дурію — сказав, — о Фесте достойний, але провіщаю слова правди та щирого розуму. |
|
26 Цар бо знає про це, — до нього з відвагою я й промовляю. Бо не гада́ю я, щоб із цього щобудь схова́лось від нього, — бо не в за́кутку ді́ялось це. |
|
27 Чи віруєш, ца́рю Агріппо, Пророкам? Я знаю, що віруєш“. |
|
28 Агріппа ж Павлові: „Ти малощо не намовляєш мене, щоб я став християни́ном“. |
|
29 А Павло: „Благав би я Бога, щоб чи мало, чи багато, — не тільки но ти, але й усі, хто чує сьогодні мене, зробились такими, як і я, крім оцих ланцюгів“. |
|
30 І встав цар та намісник, і Верні́ка та ті, хто з ними сидів. |
|
31 І на́бік вони відійшли, і розмовляли один до одно́го й казали: „Нічого, ва́ртого смерти або ланцюгів, чоловік цей не робить!“ |
|
32 Агріппа ж до Феста сказав: „Міг би бути відпу́щений цей чоловік, якби не відкликавсь був до ке́саря“ |
使徒行傳第26章 |
ДiїРозділ 26 |
|
1 亞基帕謂保羅曰、許爾自陳、保羅舉手訴曰、 |
1 |
|
2 亞基帕王乎、今日我爲猶太人所訟者、得訴於王前、幸甚、 |
2 „О ца́рю Агріппо! Уважаю себе за щасливого, що сьогодні я перед тобою боронитися маю з усьо́го, у чім мене винуватять юдеї, |
|
3 更可喜者、爾知猶太人例與教法、故求寬聽我言、 |
3 особливо ж тому́, що ти знаєш усі юдейські звича́ї та супере́чки. Тому я прошу́ мене вислухати терпля́че. |
|
4 我自幼於耶路撒冷與吾民居、所爲之事、猶太人皆知之、 |
4 А життя моє зма́лку, що споча́тку точилося в Єрусалимі серед наро́ду мого, знають усі юдеї, |
|
5 倘肯爲我證、則知我初崇拜、奉極嚴之教、所爲效法利賽人、 |
5 які відають зда́вна мене, аби тільки схотіли засві́дчити, — що я жив фарисеєм за найдокладнішою сектою нашої віри. |
|
6 今爲望上帝所許列祖言、我立而被審、 |
6 І тепер я стою отут су́джений за надію обі́тниці, що Бог дав ії нашим отцям, |
|
7 且我十二支派、日夜慇懃從事、亦望獲所許耳、亞基帕王歟、我望此、乃爲猶太人所訟、 |
7 а її викона́ння чекають побачити наші дванадцять племен, слу́жачи Богові безперестанно вдень та вночі. За цю надію, о ца́рю, мене винуватять юдеї! |
|
8 得毋上帝使死者復生、爾曹以爲不可信乎、 |
8 Чому ви вважаєте за неймовірне, що Бог воскрешає померлих? |
|
9 昔我於拿撒勒耶穌名、以爲當多方攻之、 |
9 Правда, ду́мав був я, що мені нале́жить чинити багато ворожого проти Ймення Ісуса Назаряни́на, |
|
10 在耶路撒冷、我果行是、旣藉祭司諸長權、囚諸聖徒、觀其見殺、我謂應爾、 |
10 що я в Єрусалимі й робив, і багато кого зо святих до в'язниць я замкнув, як отримав був вла́ду від первосвящеників; а як їх убивали, я голос давав проти них. |
|
11 屢刑諸會堂、强使毀耶穌、攻之益狂、窘逐至外邑、 |
11 І часто по всіх синагогах караючи їх, до богозневаги примушував я, а лютуючи ве́льми на них, переслідував їх навіть по закордонних містах. |
|
12 後藉祭司諸長權、奉命往大馬色、 |
12 Коли в цих справах я йшов до Дамаску зо вла́дою та припору́ченням первосвящеників, |
|
13 王乎、時當正午、道中忽見自天有光、燦耀於日、環照我與同行者、 |
13 то опі́вдні, о ца́рю, на дорозі побачив я світло із неба, ясніше від світлости сонця, що ося́яло мене та тих, хто разом зо мною йшов! |
|
14 衆皆仆地、我聞聲、以希伯來方言、謂我曰、掃羅、掃羅、何窘逐我、爾以足觸莿難矣、 |
14 І як ми всі повалились на землю, я голос почув, що мені говорив єврейською мовою: „Савле, Савле, — чому ти Мене переслідуєш? Трудно тобі бити ногою колю́чку!“ |
|
15 我曰、子爲誰、曰、我乃爾所窘逐之耶穌也、 |
15 А я запитав: „Хто Ти, Господи?“ А Він відказав: „Я Ісус, що Його переслідуєш ти. |
|
16 爾起、立、我顯與爾、選爾爲執事、可以爾所見、及將示爾之事爲證、 |
16 Але підведи́ся, і стань на ноги свої. Бо на те Я з'явився тобі, щоб тебе вчинити слугою та свідком того, що ти бачив та що Я відкрию тобі. |
|
17 今我遣爾至以色列民、及異邦有害汝者、吾拯爾、 |
17 Визволяю тебе від твого наро́ду та від поган, до яких Я тебе посилаю, — |
|
18 俾明厥目、轉暗爲光、離撒但勢、歸於上帝、使衆信我、可得罪赦、同獲聖徒之業、 |
18 відкрити їм очі, щоб вони наверну́лись від те́мряви в світло та від сатани́ної вла́ди до Бога, щоб вірою в Мене отримати їм дарува́ння гріхів і насліддя з освяченими“. |
|
19 亞基帕王乎、是以我不違天之顯現、 |
19 Через це я, о ца́рю Агріппо, не був супротивний видінню небесному, |
|
20 乃先於大馬色、次於耶路撒冷、舉猶太地、爰及異邦、我告人悔改、歸上帝、而行事以彰悔改、 |
20 але ме́шканцям перше Дамаску, потім Єрусалиму й усякого кра́ю юдейського та поганам я проповідував, щоб пока́ялися й наверну́лись до Бога, і чинили діла, гі́дні покая́ння. |
|
21 猶太人執我于殿、欲殺我、 |
21 Через це юдеї в святині схопи́ли мене та й хотіли роздерти. |
|
22 然上帝祐我、故今日猶存、當尊卑前所證、無非先知及摩西預言之事、 |
22 Але, поміч від Бога одержавши, я стою́ аж до дня сьогоднішнього та свідкую мало́му й великому, нічого не розповідаючи, окрім того, що сказали Пророки й Мойсей, що статися має, — |
|
23 卽基督當受害、而爲死者復生之始、光施以色列民、及異邦人也、 |
23 що має Христос постраждати, що Він, як перший воскреснувши з мертвих, проповідувати буде світло народові й поганам!“ |
|
24 保羅訴時、非士都大聲曰、保羅、爾狂乎、爾多文、而狂矣、 |
24 |
|
25 曰、非士都閣下、我非狂、我所言者、眞實無妄、 |
25 А Павло: „Не дурію — сказав, — о Фесте достойний, але провіщаю слова правди та щирого розуму. |
|
26 王知此、我侃侃言於王前、蓋此非行於屋漏、無隱乎王也、 |
26 Цар бо знає про це, — до нього з відвагою я й промовляю. Бо не гада́ю я, щоб із цього щобудь схова́лось від нього, — бо не в за́кутку ді́ялось це. |
|
27 亞基帕王歟、爾信先知乎、我知爾信也、 |
27 Чи віруєш, ца́рю Агріппо, Пророкам? Я знаю, що віруєш“. |
|
28 亞基帕謂保羅曰、爾幾使我爲基督徒矣、 |
28 Агріппа ж Павлові: „Ти малощо не намовляєш мене, щоб я став християни́ном“. |
|
29 保羅曰、豈幾之云乎、豈獨爾一人乎、我求上帝、凡今日聽我者、一切與我無異、惟毋若我械繫耳、 |
29 А Павло: „Благав би я Бога, щоб чи мало, чи багато, — не тільки но ти, але й усі, хто чує сьогодні мене, зробились такими, як і я, крім оцих ланцюгів“. |
|
30 保羅言竟、王與方伯、及伯尼基、幷同坐者皆起、 |
30 І встав цар та намісник, і Верні́ка та ті, хто з ними сидів. |
|
31 退而相語曰、此人所爲、無當死當繫之事、 |
31 І на́бік вони відійшли, і розмовляли один до одно́го й казали: „Нічого, ва́ртого смерти або ланцюгів, чоловік цей не робить!“ |
|
32 亞基帕謂非士都曰、此人若不叩該撒、則可釋之矣、 |
32 Агріппа ж до Феста сказав: „Міг би бути відпу́щений цей чоловік, якби не відкликавсь був до ке́саря“ |