以賽亞書第10章 |
|
1 立法嚴酷、載之典章、虐遇其民、其有禍乎。 |
|
2 彼屈抑貧乏、不伸其寃、攘奪孤寡、而取其利、 |
|
3 待主降罰、使遠邦之人橫加侵伐、爾將何爲、求救於何人、藏寶於何地。 |
|
4 主旣遐棄爾、不爲人所俘囚、必爲人所殺害、主之忿怒、猶未息也、主之降罰、尚末已也。〇 |
|
5 |
|
6 我民偽善、我必震怒、使亞述人擊之、攘奪其貨、蹂躪其身、若逵衢之糞壤。 |
|
7 亞述人之所爲、非欲成我之志、其意乃爲翦滅列邦。 |
|
8 彼曰我之牧伯、可儗列王。 |
|
9 我滅甲呢若迦基密、滅哈末若亞八、滅撒馬利亞、若大馬色、 |
|
10 列國之偶像、較耶路撒冷、撒馬利亞尤衆、亦爲我所翦滅。 |
|
11 撒馬利亞我已滅其國家、毀其偶像、豈不能以此待耶路撒冷乎。 |
|
12 主曰、我降災於郇山、及耶路撒冷、旣畢其事、我必伐亞述王、汰其驕心、去其抑視。 |
|
13 彼曰、我有智有能、克勝鄰邦、虜其財、得其地、惟自恃其能而爲之。 |
|
14 我擊天下、得人貨財、如覆巢取卵、雌鳥遠飛、無有哀鳴而鼓翼者。 |
|
15 主曰、人以斧鋸、斬伐林木、斧鋸得自以爲功乎、以杖箠扑人、杖箠能自運動、而自視爲非木乎、 |
|
16 故萬有之主將使肥健之人、變爲瘦瘠、尊榮之輩、爇以烈火、 |
|
17 以色列族至聖之主、輝光遠燭、勢若焰火、一日間必毀、亞述人、若焚荊棘、 |
|
18 茂林良田、俱遭焚燬、中有餘木、其數惟寡、小子可稽察之、亞述王身必喪、命必絕、如病者之漸痿、 |
|
19 |
|
20 當是時以色列族雅各家所遺之民、不恃敵人、惟其聖主耶和華是賴、 |
|
21 雅各之遺民、歸乎全能之上帝、 |
|
22 以色列族其數雖多若海沙、而歸服者亦僅無幾、萬有之主耶和華、秉公行義以治民、必在國中、翦滅斯衆、其意已定。 |
|
23 |
|
24 萬有之主耶和華、告郇邑之民曰、亞述之衆、我民勿懼之、彼舉杖箠、加爾以扑責、與昔埃及人無異、 |
|
25 惟我不久必滅亞述民、以洩我忿、 |
|
26 我萬有之主耶和華、將使人擊之、有如疇昔在阿立磐擊米田、在海濱擊埃及人然、 |
|
27 當是時爾可弛其負荷、去其仔肩、若牛甚肥健、而折其軛。 |
|
28 亞述人至亞葉、經密倫、於密抹駐其輜重、 |
|
29 已濟厥河、宿於基巴、拉馬之民無不震慴、掃羅之其庇亞人、靡不遁逃。 |
|
30 伽林之女、揚聲而呼、使拉億人聞之、亞拿突人其有禍乎、 |
|
31 末米拿之民、咸避匿矣、基品之衆、皆奔潰矣、 |
|
32 一日者、敵居於諾、舉手而指、欲攻郇邑之山、耶路撒冷岡巒、 |
|
33 我萬有之主耶和華、赫兮煊兮、伐其巨枝、折其雄幹、使高者降爲卑、 |
|
34 持其斧斤、斬其林木、使豪傑之士盡斫利巴嫩之樹。 |
IсаяРозділ 10 |
|
1 |
|
2 щоб від правосу́ддя усу́нути бідних, і щоб відняти права́ від убогих наро́ду Мого, щоб стали вдови́ці здоби́чею їм, і пограбува́ти сирі́т. |
|
3 А що́ ви чини́тимете в день наві́щення, і на́глої згу́би, що при́йде здале́ка, — до ко́го втече́те за по́міччю, і де́ позоста́вите славу свою? |
|
4 Нічого́ не ли́шиться — тільки зігну́тися між полоне́ними, і попа́дати між позаби́ваними. При цьо́му всьому не відверну́всь Його гнів, і ви́тягнена ще рука Його! |
|
5 |
|
6 На люд нечести́вий пошлю́ Я його́, про наро́д Мого гніву йому накажу́, щоб набрати здоби́чі й вчинити грабу́нок, і щоб потопта́ти його́, як боло́то на ву́лицях. |
|
7 Та не так він собі розуміє, а серце його не так ми́слить, бо в серці його — щоб немало наро́дів пони́щити та погуби́ти! |
|
8 Бо говорить: Хіба мої провідники́ ра́зом усі не царі? |
|
9 Чи ж Кално не такий, як Кархеміш? Чи ж Хама́т не такий, як Арпа́д? Хіба ж не така Самарі́я, як Дамаск? |
|
10 Тому́ що рука моя ца́рства божкі́в досягла́, а в них більші бовва́ни, як в Єрусалимі та в Самарі́ї, |
|
11 то хіба не зроблю́ я так само для Єрусалиму й бовва́нів його, як зробив я був для Самарі́ї й божкі́в її? |
|
12 І станеться, як докона́є ввесь чин Свій Госпо́дь на Сіонській горі та в Єрусалимі, то скаже: Навіщу́ я плоди́ гордови́тости серця царя асирійського та пишно́ту чванли́вих оче́й його! |
|
13 Бо він каже: Вчинив я це міццю своєї руки й своїм розумом, я бо розумний, — і відміня́ю границі наро́дів, а їхній маєток грабу́ю, й як сильний, скида́ю пану́ючих! |
|
14 І досягла́, мов кубло́ те, багатства наро́дів рука моя, й як збирають поки́нені я́йця, я всю зе́млю зібрав, — і ніхто не порушив крило́м, і дзюбка́ не відкрив, і не зацвірі́нькав. |
|
15 Чи бу́де сокира пиша́тися понад свого́ рубача́? Чи понад свого́ пилува́льника буде горди́тися пилка? Ніби жезло пови́щує тих, хто його́ підіймає, ніби підно́сить кий того, хто не є дерево! |
|
16 Зате Госпо́дь, Бог Савао́т пошле сухорля́вість на ситих його, і під його славою — по́лум'я буде пала́ти, немов би пожар! |
|
17 І Світло Ізраїля стане огнем, а Святий його — по́лум'ям, і запа́лить воно, й пожере́ його те́рня й будя́ччя його в один день! |
|
18 І славу лісу його й його са́ду ви́губить Він від душі й аж до тіла, і бу́де, що зни́діє він, мов той хворий, — |
|
19 і буде оста́нок дере́в його лісу такий нечисле́нний, що й хло́пець їх спише! |
|
20 |
|
21 Останок наве́рнеться, останок Якова, до Сильного Бога. |
|
22 Бо коли б був наро́д твій, Ізра́їль, як мо́рський пісок, тільки останок із нього наве́рнеться! Заги́бель призна́чена є, щоб ви́повнилась справедливість, |
|
23 бо ви́конає Господь, Бог Савао́т постано́влену згу́бу посеред всієї землі. |
|
24 Тому так промовляє Госпо́дь, Бог Савао́т: Мій наро́де, мешка́нче Сіону, не бійсь асирі́йця! Він па́лицею тебе вдарить, і кия свого піді́йме на те́бе, як колись на дорозі єгипетській. |
|
25 Бо мало ще, трохи побу́де, — та й скі́нчиться лють, і зве́рнеться гнів Мій на зни́щення їх! |
|
26 І збу́дить на нього бича́ Госпо́дь Савао́т, як ура́зив був Він Мадія́ма при скелі Оре́в, і кий Його буде на морі, і його Він простя́гне, як колись на Єгипет! |
|
27 І станеться в день той, з твого рамена тяга́р його зді́йметься, а з-над шиї твоєї ярмо́ його, і через ситість ярмо́ буде зни́щене! |
|
28 Він при́йде навпроти Айя́ту, пере́йде в Мігро́н, свої речі складе до Міхма́шу. |
|
29 Пере́йдуть прова́лля, Гева — ночлі́г нам, затремтіла Рама, утекла Саулова Гів'а. |
|
30 Заголоси́ ти, о до́чко Галліму, послухай, Лаїше, о бідний Анатоте! |
|
31 Мадме́на розбіглась, мешка́нці Гевіму втікають. |
|
32 Ще сьогодні зоста́неться він у Нові; своєю рукою грози́ть горі дочки́ Сіону, па́гірку Єрусалиму. |
|
33 Ось Господь, Бог Саваот відтина́є галу́зки застраша́льною силою, — і найвищі поста́вою будуть пости́нані, а високі бу́дуть пони́жені. |
|
34 І буде обтя́та навко́ло залізом гуща́вина лісу, і Ліва́н упаде́ від Могу́тнього! |
以賽亞書第10章 |
IсаяРозділ 10 |
|
1 立法嚴酷、載之典章、虐遇其民、其有禍乎。 |
1 |
|
2 彼屈抑貧乏、不伸其寃、攘奪孤寡、而取其利、 |
2 щоб від правосу́ддя усу́нути бідних, і щоб відняти права́ від убогих наро́ду Мого, щоб стали вдови́ці здоби́чею їм, і пограбува́ти сирі́т. |
|
3 待主降罰、使遠邦之人橫加侵伐、爾將何爲、求救於何人、藏寶於何地。 |
3 А що́ ви чини́тимете в день наві́щення, і на́глої згу́би, що при́йде здале́ка, — до ко́го втече́те за по́міччю, і де́ позоста́вите славу свою? |
|
4 主旣遐棄爾、不爲人所俘囚、必爲人所殺害、主之忿怒、猶未息也、主之降罰、尚末已也。〇 |
4 Нічого́ не ли́шиться — тільки зігну́тися між полоне́ними, і попа́дати між позаби́ваними. При цьо́му всьому не відверну́всь Його гнів, і ви́тягнена ще рука Його! |
|
5 |
5 |
|
6 我民偽善、我必震怒、使亞述人擊之、攘奪其貨、蹂躪其身、若逵衢之糞壤。 |
6 На люд нечести́вий пошлю́ Я його́, про наро́д Мого гніву йому накажу́, щоб набрати здоби́чі й вчинити грабу́нок, і щоб потопта́ти його́, як боло́то на ву́лицях. |
|
7 亞述人之所爲、非欲成我之志、其意乃爲翦滅列邦。 |
7 Та не так він собі розуміє, а серце його не так ми́слить, бо в серці його — щоб немало наро́дів пони́щити та погуби́ти! |
|
8 彼曰我之牧伯、可儗列王。 |
8 Бо говорить: Хіба мої провідники́ ра́зом усі не царі? |
|
9 我滅甲呢若迦基密、滅哈末若亞八、滅撒馬利亞、若大馬色、 |
9 Чи ж Кално не такий, як Кархеміш? Чи ж Хама́т не такий, як Арпа́д? Хіба ж не така Самарі́я, як Дамаск? |
|
10 列國之偶像、較耶路撒冷、撒馬利亞尤衆、亦爲我所翦滅。 |
10 Тому́ що рука моя ца́рства божкі́в досягла́, а в них більші бовва́ни, як в Єрусалимі та в Самарі́ї, |
|
11 撒馬利亞我已滅其國家、毀其偶像、豈不能以此待耶路撒冷乎。 |
11 то хіба не зроблю́ я так само для Єрусалиму й бовва́нів його, як зробив я був для Самарі́ї й божкі́в її? |
|
12 主曰、我降災於郇山、及耶路撒冷、旣畢其事、我必伐亞述王、汰其驕心、去其抑視。 |
12 І станеться, як докона́є ввесь чин Свій Госпо́дь на Сіонській горі та в Єрусалимі, то скаже: Навіщу́ я плоди́ гордови́тости серця царя асирійського та пишно́ту чванли́вих оче́й його! |
|
13 彼曰、我有智有能、克勝鄰邦、虜其財、得其地、惟自恃其能而爲之。 |
13 Бо він каже: Вчинив я це міццю своєї руки й своїм розумом, я бо розумний, — і відміня́ю границі наро́дів, а їхній маєток грабу́ю, й як сильний, скида́ю пану́ючих! |
|
14 我擊天下、得人貨財、如覆巢取卵、雌鳥遠飛、無有哀鳴而鼓翼者。 |
14 І досягла́, мов кубло́ те, багатства наро́дів рука моя, й як збирають поки́нені я́йця, я всю зе́млю зібрав, — і ніхто не порушив крило́м, і дзюбка́ не відкрив, і не зацвірі́нькав. |
|
15 主曰、人以斧鋸、斬伐林木、斧鋸得自以爲功乎、以杖箠扑人、杖箠能自運動、而自視爲非木乎、 |
15 Чи бу́де сокира пиша́тися понад свого́ рубача́? Чи понад свого́ пилува́льника буде горди́тися пилка? Ніби жезло пови́щує тих, хто його́ підіймає, ніби підно́сить кий того, хто не є дерево! |
|
16 故萬有之主將使肥健之人、變爲瘦瘠、尊榮之輩、爇以烈火、 |
16 Зате Госпо́дь, Бог Савао́т пошле сухорля́вість на ситих його, і під його славою — по́лум'я буде пала́ти, немов би пожар! |
|
17 以色列族至聖之主、輝光遠燭、勢若焰火、一日間必毀、亞述人、若焚荊棘、 |
17 І Світло Ізраїля стане огнем, а Святий його — по́лум'ям, і запа́лить воно, й пожере́ його те́рня й будя́ччя його в один день! |
|
18 茂林良田、俱遭焚燬、中有餘木、其數惟寡、小子可稽察之、亞述王身必喪、命必絕、如病者之漸痿、 |
18 І славу лісу його й його са́ду ви́губить Він від душі й аж до тіла, і бу́де, що зни́діє він, мов той хворий, — |
|
19 |
19 і буде оста́нок дере́в його лісу такий нечисле́нний, що й хло́пець їх спише! |
|
20 當是時以色列族雅各家所遺之民、不恃敵人、惟其聖主耶和華是賴、 |
20 |
|
21 雅各之遺民、歸乎全能之上帝、 |
21 Останок наве́рнеться, останок Якова, до Сильного Бога. |
|
22 以色列族其數雖多若海沙、而歸服者亦僅無幾、萬有之主耶和華、秉公行義以治民、必在國中、翦滅斯衆、其意已定。 |
22 Бо коли б був наро́д твій, Ізра́їль, як мо́рський пісок, тільки останок із нього наве́рнеться! Заги́бель призна́чена є, щоб ви́повнилась справедливість, |
|
23 |
23 бо ви́конає Господь, Бог Савао́т постано́влену згу́бу посеред всієї землі. |
|
24 萬有之主耶和華、告郇邑之民曰、亞述之衆、我民勿懼之、彼舉杖箠、加爾以扑責、與昔埃及人無異、 |
24 Тому так промовляє Госпо́дь, Бог Савао́т: Мій наро́де, мешка́нче Сіону, не бійсь асирі́йця! Він па́лицею тебе вдарить, і кия свого піді́йме на те́бе, як колись на дорозі єгипетській. |
|
25 惟我不久必滅亞述民、以洩我忿、 |
25 Бо мало ще, трохи побу́де, — та й скі́нчиться лють, і зве́рнеться гнів Мій на зни́щення їх! |
|
26 我萬有之主耶和華、將使人擊之、有如疇昔在阿立磐擊米田、在海濱擊埃及人然、 |
26 І збу́дить на нього бича́ Госпо́дь Савао́т, як ура́зив був Він Мадія́ма при скелі Оре́в, і кий Його буде на морі, і його Він простя́гне, як колись на Єгипет! |
|
27 當是時爾可弛其負荷、去其仔肩、若牛甚肥健、而折其軛。 |
27 І станеться в день той, з твого рамена тяга́р його зді́йметься, а з-над шиї твоєї ярмо́ його, і через ситість ярмо́ буде зни́щене! |
|
28 亞述人至亞葉、經密倫、於密抹駐其輜重、 |
28 Він при́йде навпроти Айя́ту, пере́йде в Мігро́н, свої речі складе до Міхма́шу. |
|
29 已濟厥河、宿於基巴、拉馬之民無不震慴、掃羅之其庇亞人、靡不遁逃。 |
29 Пере́йдуть прова́лля, Гева — ночлі́г нам, затремтіла Рама, утекла Саулова Гів'а. |
|
30 伽林之女、揚聲而呼、使拉億人聞之、亞拿突人其有禍乎、 |
30 Заголоси́ ти, о до́чко Галліму, послухай, Лаїше, о бідний Анатоте! |
|
31 末米拿之民、咸避匿矣、基品之衆、皆奔潰矣、 |
31 Мадме́на розбіглась, мешка́нці Гевіму втікають. |
|
32 一日者、敵居於諾、舉手而指、欲攻郇邑之山、耶路撒冷岡巒、 |
32 Ще сьогодні зоста́неться він у Нові; своєю рукою грози́ть горі дочки́ Сіону, па́гірку Єрусалиму. |
|
33 我萬有之主耶和華、赫兮煊兮、伐其巨枝、折其雄幹、使高者降爲卑、 |
33 Ось Господь, Бог Саваот відтина́є галу́зки застраша́льною силою, — і найвищі поста́вою будуть пости́нані, а високі бу́дуть пони́жені. |
|
34 持其斧斤、斬其林木、使豪傑之士盡斫利巴嫩之樹。 |
34 І буде обтя́та навко́ло залізом гуща́вина лісу, і Ліва́н упаде́ від Могу́тнього! |