但以理書

第6章

1 大流士隨心所願,立一百二十個官長[princes],治理通國。

2 又在他們以上立總長三人,但以理居首[was first],使官長[princes]在他們三人面前回覆事務,免得王受虧損。

3 因這但以理有美好的靈性,所以顯然超乎其餘的總長和官長[princes],王又想立他治理通國。

4 那時,總長和官長[princes]尋找但以理誤國的把柄,為要找機會告[find occasion against]他;只是找不著他的錯誤過失,因他忠心辦事,毫無錯誤過失。

5 這些[these]人便說:「我們要找機會告[find any occasion against]這但以理的把柄,除非在他神的律法中就尋不著。」

6 於是,總長和官長[princes]紛紛聚集來見王,說:「願大流士王萬歲。

7 國中的總長、巡撫[governors]官長[princes]、謀士,和軍長[captains][All]彼此商議,要立一條堅定的禁令[a firm decree],三十日內,不拘何人,若在[thee]以外,王啊[O king],或向神或向人求甚麼,就必扔在獅子坑中。

8 王啊,現在求你立這禁令,加蓋玉璽,使禁令決不更改;照瑪代和波斯人的例是不可更改的。」

9 於是大流士王立這禁令,加蓋玉璽。

10 但以理知道這禁令蓋了玉璽,就到自己家裏,他樓上的窗戶開向耶路撒冷,一日三次,雙膝跪在他神面前,禱告感謝,與素常一樣。

11 那些人就紛紛聚集,見但以理在他神面前祈禱懇求。

12 他們便進到王前,提王的禁令,說:「王啊,三十日內不拘何人,若在王以外,或向神或向人求甚麼,必被扔在獅子坑中。王不是在這禁令上蓋了玉璽嗎?」王回答說:「實有這事,照瑪代和波斯人的例是不可更改的。」

13 他們對王說:「王啊,那被擄之猶大人中的但以理不理你,也不遵你蓋了玉璽的禁令,他竟一日三次祈禱。」

14 王聽見這些[these]話,就甚愁煩,一心要救但以理,籌劃解救他,直到日落的時候。

15 那些人就紛紛聚集來見王,說:「王啊,當知道瑪代人和波斯人有例,凡王所立的禁令和律例都不可更改。」

16 王下令,人就把但以理帶來,扔在獅子坑中。王對但以理說:「你所常事奉的神,他必救你。」

17 有人搬石頭放在坑口,王用自己的璽和大臣的印,封閉那坑,使懲辦但以理的事毫無更改。

18 王回宮,終夜禁食,無人拿樂器到他面前,並且睡不著覺。

19 次日清早[very early in the morning],王就起來,急忙往獅子坑那裏去。

20 臨近坑邊,哀聲呼叫但以理,對但以理說:「永生神的僕人但以理啊,你所常事奉的神能救你脫離獅子嗎?」

21 但以理對王說:「願王萬歲[O]

22 我的神差遣他的天使[his angel],封住獅子的口,叫獅子不傷我;因我在神面前無辜,王啊[O king],我在[thee]面前也沒有行過虧損的事。」

23 王就為他[for him]甚喜樂,吩咐人將但以理從坑裏繫上來。於是但以理從坑裏被繫上來,身上毫無傷損,因為信靠他的神。

24 王下令,人就把那些控告但以理的人,連他們的妻子兒女都帶來,扔在獅子坑中。他們還沒有到坑底,獅子就勝了[mastery]他們,咬碎他們的骨頭。

25 那時,大流士王傳旨,曉諭住在全地各方、各國、各方言[languages]的人說:「願你們大享平安。

26 現在我降旨曉諭我所統轄的全國人民,要在但以理的神面前,戰兢恐懼。因為他是永遠長存的活神,他的國永不敗壞;他的權柄永存無極。

27 他護庇人,搭救人,在天上地下施行神蹟奇事,救了但以理脫離獅子的猛勢[power]。」

28 如此,這但以理,當大流士王在位的時候和波斯王塞魯士在位的時候,大享亨通。

Даниїл

Розділ 6

1 А мі́дянин Да́рій оде́ржав царство в віці шостидесяти́ й двох ро́ків.

2 Сподо́балося Дарієві, і він поставив над царством сто й двадцять сатра́пів, щоб були над усім царством.

3 А вище від них — три найвищі урядники, що одним із них був Даниїл, яким ці сатра́пи здавали звіт, а цар щоб не був пошкодо́ваний.

4 Тоді цей Даниїл блищав над найвищими урядниками та сатра́пами, бо в ньому був високий дух, і цар заду́мував поставити його над усім царством.

5 Тоді найвищі урядники та сатра́пи стали шукати причини оска́ржити Даниїла в справі царства, але жодної причини чи ва́ди знайти не могли́, бо той був вірний, і жодна по́милка чи вада не була зна́йдена на нього.

6 Тоді ці люди сказали: „Ми не зна́йдемо на цього Даниїла жодної причини, якщо не зна́йдемо проти нього в зако́ні його Бога“.

7 Тоді найвищі урядники та ті сатра́пи поспішили до царя, і так йому говорили: „Ца́рю Да́ріє, живи навіки!

8 Нара́дилися всі найвищі урядники царства, заступники та сатра́пи, радники та підсатрапи встановити царську́ постанову та видати заборо́ну, щоб аж до тридцяти день кожен, хто буде просити яке проха́ння від якогобудь бога чи люди́ни, крім від тебе, о ца́рю, був уки́нений до ле́в'ячої ями.

9 Тепер, ца́рю, затверди́ цю заборону, і напиши це писа́ння, яке не могло б бути змінене за зако́ном мі́дян та персів, що не міг би бути відмі́нений“.

10 Тому́ цар Дарій написав це писа́ння та заборо́ну.

11 А Даниїл, коли довідався, що було написане те писа́ння, пішов до свого дому, — а ві́кна його в його го́рниці були відчинені навпроти Єрусалиму, і в три уста́лені порі́ на день він па́дав на свої коліна, і молився та сла́вив свого Бога, бо робив так і перед тим.

12 Тоді ці мужі поспішили до нього, і знайшли Даниїла, що він просив та благав свого Бога.

13 Тоді вони підійшли й розповіли́ перед царем про царську́ заборону: „Чи ж не написав ти заборони, що кожна люди́на, яка буде просити аж до тридцяти день від якогобудь бога чи люди́ни, окрім від тебе, ца́рю, буде вкинена до ле́в'ячої ями?“ Цар відповів та й сказав: „Це слово певне, як право мі́дян та персів, що не може бути відмінене“.

14 Тоді вони відповіли́ та й сказали перед царем: „Даниїл, що з вигна́ння Юдиних синів, не звернув уваги на тебе, о ца́рю, та на заборону, яку написав ти, і в три уста́лені порі́ на день приносить свою молитву“.

15 Тоді цар, як почув це слово, сильно засмути́вся, і звернув свою думку на Даниїла, щоб його врятувати, і аж до за́ходу сонця силувався ви́зволити його.

16 Того ча́су ці мужі поспішили до царя, і говорили цареві: „Знай, ца́рю, що за правом мі́дян та персів усяка заборона та постанова, яку цар устано́вить, не може бути змі́нена“.

17 Тоді цар звелів, і привели́ Даниїла, та й кинули до ле́в'ячої ями. Цар заговорив і сказав Даниїлові: „Твій Бог, що ти Йому служиш, Він за́вжди врятує тебе!“

18 І прине́сений був один камінь, і був покладений на о́твір ями, а цар запеча́тав її своєю печаткою та печаткою своїх вельмо́ж, що не бу́де змінена Даниїлова справа.

19 Тоді цар пішов до свого пала́цу, і провів ніч у по́сті, і до нього не впроваджено нало́жниці, а сон його помандрува́в від нього.

20 Того ча́су цар устав за зірни́ці на світа́нку, і в по́спіху пішов до ле́в'ячої ями.

21 А як цар наближа́вся до ями, до Даниїла, то кликнув сумним голосом. Цар заговорив та й сказав до Даниїла: „Даниїле, ра́бе Бога Живого, чи твій Бог, Якому ти за́вжди служиш, міг урятувати тебе від ле́вів?“

22 Тоді Даниїл заговорив із царем: „Ца́рю, навіки живи!

23 Мій Бог послав Свого Ангола, і позамикав па́щі ле́вів, і вони не пошко́дили мені, бо перед Ним зна́йдено було мене невинним, а також перед тобою, ца́рю, я не зробив шкоди“.

24 Тоді цар сильно зрадів, і сказав вивести Даниїла з ями. І Даниїл був ви́ведений з ями, і жодної шкоди не зна́йдено на ньому, бо він вірував у Бога свого́.

25 І сказав цар, і привели́ тих мужів, що доне́сли на Даниїла, і повкида́ли до ле́в'ячої ями їх, їхніх дітей та їхніх жіно́к. І вони не сягнули ще до дна ями, як леви вже похапа́ли їх, і поторо́щили всі їхні кості.

26 Того ча́су цар Дарій написав до всіх наро́дів, племе́н та язи́ків, що ме́шкали по всій землі: „Нехай мир вам примно́житься!

27 Від мене виданий нака́з, щоб у всьому панува́нні мого царства тремтіли та боялися перед Даниїловим Богом, бо Він Бог Живий і існує повіки, і царство Його не буде зруйно́ване, а панува́ння Його — аж до кінця.

28 Він рятує та визволя́є, і чинить зна́ки та чу́да на небі та на землі, Він урятував Даниїла від ле́в'ячої сили“.

但以理書

第6章

Даниїл

Розділ 6

1 大流士隨心所願,立一百二十個官長[princes],治理通國。

1 А мі́дянин Да́рій оде́ржав царство в віці шостидесяти́ й двох ро́ків.

2 又在他們以上立總長三人,但以理居首[was first],使官長[princes]在他們三人面前回覆事務,免得王受虧損。

2 Сподо́балося Дарієві, і він поставив над царством сто й двадцять сатра́пів, щоб були над усім царством.

3 因這但以理有美好的靈性,所以顯然超乎其餘的總長和官長[princes],王又想立他治理通國。

3 А вище від них — три найвищі урядники, що одним із них був Даниїл, яким ці сатра́пи здавали звіт, а цар щоб не був пошкодо́ваний.

4 那時,總長和官長[princes]尋找但以理誤國的把柄,為要找機會告[find occasion against]他;只是找不著他的錯誤過失,因他忠心辦事,毫無錯誤過失。

4 Тоді цей Даниїл блищав над найвищими урядниками та сатра́пами, бо в ньому був високий дух, і цар заду́мував поставити його над усім царством.

5 這些[these]人便說:「我們要找機會告[find any occasion against]這但以理的把柄,除非在他神的律法中就尋不著。」

5 Тоді найвищі урядники та сатра́пи стали шукати причини оска́ржити Даниїла в справі царства, але жодної причини чи ва́ди знайти не могли́, бо той був вірний, і жодна по́милка чи вада не була зна́йдена на нього.

6 於是,總長和官長[princes]紛紛聚集來見王,說:「願大流士王萬歲。

6 Тоді ці люди сказали: „Ми не зна́йдемо на цього Даниїла жодної причини, якщо не зна́йдемо проти нього в зако́ні його Бога“.

7 國中的總長、巡撫[governors]官長[princes]、謀士,和軍長[captains][All]彼此商議,要立一條堅定的禁令[a firm decree],三十日內,不拘何人,若在[thee]以外,王啊[O king],或向神或向人求甚麼,就必扔在獅子坑中。

7 Тоді найвищі урядники та ті сатра́пи поспішили до царя, і так йому говорили: „Ца́рю Да́ріє, живи навіки!

8 王啊,現在求你立這禁令,加蓋玉璽,使禁令決不更改;照瑪代和波斯人的例是不可更改的。」

8 Нара́дилися всі найвищі урядники царства, заступники та сатра́пи, радники та підсатрапи встановити царську́ постанову та видати заборо́ну, щоб аж до тридцяти день кожен, хто буде просити яке проха́ння від якогобудь бога чи люди́ни, крім від тебе, о ца́рю, був уки́нений до ле́в'ячої ями.

9 於是大流士王立這禁令,加蓋玉璽。

9 Тепер, ца́рю, затверди́ цю заборону, і напиши це писа́ння, яке не могло б бути змінене за зако́ном мі́дян та персів, що не міг би бути відмі́нений“.

10 但以理知道這禁令蓋了玉璽,就到自己家裏,他樓上的窗戶開向耶路撒冷,一日三次,雙膝跪在他神面前,禱告感謝,與素常一樣。

10 Тому́ цар Дарій написав це писа́ння та заборо́ну.

11 那些人就紛紛聚集,見但以理在他神面前祈禱懇求。

11 А Даниїл, коли довідався, що було написане те писа́ння, пішов до свого дому, — а ві́кна його в його го́рниці були відчинені навпроти Єрусалиму, і в три уста́лені порі́ на день він па́дав на свої коліна, і молився та сла́вив свого Бога, бо робив так і перед тим.

12 他們便進到王前,提王的禁令,說:「王啊,三十日內不拘何人,若在王以外,或向神或向人求甚麼,必被扔在獅子坑中。王不是在這禁令上蓋了玉璽嗎?」王回答說:「實有這事,照瑪代和波斯人的例是不可更改的。」

12 Тоді ці мужі поспішили до нього, і знайшли Даниїла, що він просив та благав свого Бога.

13 他們對王說:「王啊,那被擄之猶大人中的但以理不理你,也不遵你蓋了玉璽的禁令,他竟一日三次祈禱。」

13 Тоді вони підійшли й розповіли́ перед царем про царську́ заборону: „Чи ж не написав ти заборони, що кожна люди́на, яка буде просити аж до тридцяти день від якогобудь бога чи люди́ни, окрім від тебе, ца́рю, буде вкинена до ле́в'ячої ями?“ Цар відповів та й сказав: „Це слово певне, як право мі́дян та персів, що не може бути відмінене“.

14 王聽見這些[these]話,就甚愁煩,一心要救但以理,籌劃解救他,直到日落的時候。

14 Тоді вони відповіли́ та й сказали перед царем: „Даниїл, що з вигна́ння Юдиних синів, не звернув уваги на тебе, о ца́рю, та на заборону, яку написав ти, і в три уста́лені порі́ на день приносить свою молитву“.

15 那些人就紛紛聚集來見王,說:「王啊,當知道瑪代人和波斯人有例,凡王所立的禁令和律例都不可更改。」

15 Тоді цар, як почув це слово, сильно засмути́вся, і звернув свою думку на Даниїла, щоб його врятувати, і аж до за́ходу сонця силувався ви́зволити його.

16 王下令,人就把但以理帶來,扔在獅子坑中。王對但以理說:「你所常事奉的神,他必救你。」

16 Того ча́су ці мужі поспішили до царя, і говорили цареві: „Знай, ца́рю, що за правом мі́дян та персів усяка заборона та постанова, яку цар устано́вить, не може бути змі́нена“.

17 有人搬石頭放在坑口,王用自己的璽和大臣的印,封閉那坑,使懲辦但以理的事毫無更改。

17 Тоді цар звелів, і привели́ Даниїла, та й кинули до ле́в'ячої ями. Цар заговорив і сказав Даниїлові: „Твій Бог, що ти Йому служиш, Він за́вжди врятує тебе!“

18 王回宮,終夜禁食,無人拿樂器到他面前,並且睡不著覺。

18 І прине́сений був один камінь, і був покладений на о́твір ями, а цар запеча́тав її своєю печаткою та печаткою своїх вельмо́ж, що не бу́де змінена Даниїлова справа.

19 次日清早[very early in the morning],王就起來,急忙往獅子坑那裏去。

19 Тоді цар пішов до свого пала́цу, і провів ніч у по́сті, і до нього не впроваджено нало́жниці, а сон його помандрува́в від нього.

20 臨近坑邊,哀聲呼叫但以理,對但以理說:「永生神的僕人但以理啊,你所常事奉的神能救你脫離獅子嗎?」

20 Того ча́су цар устав за зірни́ці на світа́нку, і в по́спіху пішов до ле́в'ячої ями.

21 但以理對王說:「願王萬歲[O]

21 А як цар наближа́вся до ями, до Даниїла, то кликнув сумним голосом. Цар заговорив та й сказав до Даниїла: „Даниїле, ра́бе Бога Живого, чи твій Бог, Якому ти за́вжди служиш, міг урятувати тебе від ле́вів?“

22 我的神差遣他的天使[his angel],封住獅子的口,叫獅子不傷我;因我在神面前無辜,王啊[O king],我在[thee]面前也沒有行過虧損的事。」

22 Тоді Даниїл заговорив із царем: „Ца́рю, навіки живи!

23 王就為他[for him]甚喜樂,吩咐人將但以理從坑裏繫上來。於是但以理從坑裏被繫上來,身上毫無傷損,因為信靠他的神。

23 Мій Бог послав Свого Ангола, і позамикав па́щі ле́вів, і вони не пошко́дили мені, бо перед Ним зна́йдено було мене невинним, а також перед тобою, ца́рю, я не зробив шкоди“.

24 王下令,人就把那些控告但以理的人,連他們的妻子兒女都帶來,扔在獅子坑中。他們還沒有到坑底,獅子就勝了[mastery]他們,咬碎他們的骨頭。

24 Тоді цар сильно зрадів, і сказав вивести Даниїла з ями. І Даниїл був ви́ведений з ями, і жодної шкоди не зна́йдено на ньому, бо він вірував у Бога свого́.

25 那時,大流士王傳旨,曉諭住在全地各方、各國、各方言[languages]的人說:「願你們大享平安。

25 І сказав цар, і привели́ тих мужів, що доне́сли на Даниїла, і повкида́ли до ле́в'ячої ями їх, їхніх дітей та їхніх жіно́к. І вони не сягнули ще до дна ями, як леви вже похапа́ли їх, і поторо́щили всі їхні кості.

26 現在我降旨曉諭我所統轄的全國人民,要在但以理的神面前,戰兢恐懼。因為他是永遠長存的活神,他的國永不敗壞;他的權柄永存無極。

26 Того ча́су цар Дарій написав до всіх наро́дів, племе́н та язи́ків, що ме́шкали по всій землі: „Нехай мир вам примно́житься!

27 他護庇人,搭救人,在天上地下施行神蹟奇事,救了但以理脫離獅子的猛勢[power]。」

27 Від мене виданий нака́з, щоб у всьому панува́нні мого царства тремтіли та боялися перед Даниїловим Богом, бо Він Бог Живий і існує повіки, і царство Його не буде зруйно́ване, а панува́ння Його — аж до кінця.

28 如此,這但以理,當大流士王在位的時候和波斯王塞魯士在位的時候,大享亨通。

28 Він рятує та визволя́є, і чинить зна́ки та чу́да на небі та на землі, Він урятував Даниїла від ле́в'ячої сили“.