1 Єфре́м оточи́в Мене лжею, лука́вством — Ізраїлів дім, а Юда держа́вся ще з Богом і з святими був вірний.

2 Єфрем пасе вітра й женеться за вітром із схо́ду. Неправду й руїну розмно́жує він кожного дня, умову складають з Ашшу́ром,[15] олива ж несе́ться в Єгипет.

3 Та в Господа з Юдою пря, і Якова Він навісти́ть за путя́ми його́, за діла́ми його йому зве́рне.

4 Він в утро́бі тримав за п'яту́ свого брата, а в силі своїй він боровся із Богом, —

5 і боровся він з Анголом, — та й перемі́г. Плакав він, і блага́в він Його́, у Бет-Елі знайшов Він його́, і там з нами гово́рить.

6 А Господь — Бог Савао́т, Його Йме́ння — Госпо́дь.

7 А ти через Бога свого наве́рнешся, стережи милість та суд, і за́вжди надійся на Бога свого́!

8 Немов Ханаа́н, — у нього в руці неправдива вага́, любить він кривду чинити.

9 І каже Єфрем: Справді я збагати́вся, знайшов я маєток собі! У всіх моїх чи́нах не зна́йдуть провини мені, що гріхом би була́.

10 А Я — Госпо́дь, Бог твій від кра́ю єгипетського, — ще в наме́тах тебе посаджу́, немов за днів свята.

11 І Я говорив до пророків, і виді́ння розмно́жив, і через пророків Я при́тчі казав.

12 Хіба беззако́ння лиши́в Ґілеа́д, і марно́тою стались лиш там? У Ґілґа́лі прино́сили в жертву волів, а їхні же́ртівники — мов ті купи каміння на бо́рознах пі́льних.

13 І втік Яків на поле Ара́ма, а Ізра́їль за жінку робив, і за жінку отару стері́г.

14 І через пророка Госпо́дь із Єгипту Ізраїля ви́вів, і пророком стере́жений був він.