Библия - Обещанное Восстановление

約翰福音

第4章

1 主知道法利賽人聽見耶穌［Jesus］收門徒，施浸，比約翰還多，

2 （其實不是耶穌親自施浸，乃是他的門徒施浸，）

3 他就離了猶太，又往加利利去。

4 他［he］必須經過撒瑪利亞。

5 他［he］就［Then］到了撒瑪利亞的一座城，名叫敘加，靠近雅各給他兒子約瑟的那塊地。

6 在那裏有雅各井。耶穌因走路困乏，就坐在井上［on］；那時約有午正。

7 有一個撒瑪利亞的婦人來打水；耶穌對她說：「請給［Give］我水喝。」

8 （因他的［For his］門徒進城買食物去了。）

9 那時［Then］，撒瑪利亞的婦人對他說：「你既是猶太人，怎麼向我一個撒瑪利亞的［of Samaria］婦人要水喝呢？」原來猶太人和撒瑪利亞人沒有來往。

10 耶穌回答她［her］說：「妳若知道神的恩賜，和對妳說『給我水喝』的是誰；妳必早求他，他也必早給了妳活水。」

11 婦人對他［unto him］說：「先生，你［thou］沒有打水的器具，井又深；你從哪裏得活水呢？

12 我們的祖宗雅各將這井留給我們，他自己和兒女［children］並牲畜也都喝這井裏的水，難道你比他還大嗎？」

13 耶穌回答她［her］說：「凡喝這水的還要再渴。

14 然而［But］，人若喝我所賜的水就永遠不渴；唯有［but］我所賜的水，在他裏頭必作［shall be in him］泉源，直湧到永生。」

15 婦人對他［unto him］說：「先生，請把這水賜給我，叫我不渴，也不用來這裏［come hither］打水。」

16 耶穌對她［unto her］說：「妳去叫妳丈夫也到這裏來。」

17 婦人回答［answered］說：「我沒有丈夫。」耶穌對她［unto her］說：「妳說『我［I］沒有丈夫』，是不錯的。

18 妳已經有五個丈夫；妳現在有的並不是妳的丈夫。妳那［that］話是真的。」

19 婦人對他［unto him］說：「先生，我看出你是先知。

20 我們的祖宗在這山上敬拜［worshipped］；你們倒說，人［men］當敬拜［worship］的地方是在耶路撒冷。」

21 耶穌對她［unto her］說：「婦人，妳當信我，時候將到，你們敬拜［worship］父，也不在這山上，也不在耶路撒冷。

22 你們所敬拜［worship］的，你們不知道；我們所敬拜［worship］的，我們知道。因為救恩是從猶太人出來的。

23 但［But］時候將到，如今就是了，那真正敬拜的［worshippers］，要用心靈和真理［truth］敬拜［worship］父［Father］；因為父要找［seeketh］這樣的人敬拜［worship］他。

24 神是個靈［Spirit］；所以敬拜［worship］他的，必須用心靈和真理［truth］敬拜［worship］他。」

25 婦人對他［unto him］說：「我知道那稱為基督的［which is called Christ］彌賽亞要來；到［when］他來［come］，必將一切的事都告訴我們。」

26 耶穌對她［unto her］說：「這對［unto］你說話的就是他。」

27 當下，他的［his］門徒回來，就希奇耶穌和一個婦人說話；只是沒有人說：「你是要甚麼？」或說：「你為甚麼和她說話？」

28 那婦人就留下水罐子，往城裏去，對眾人說：

29 「你們來看一個人［a man］，他［which］將我素來所行的一切事都給我說出來了；這不就是［is not this］基督嗎？」

30 眾人就出城，往耶穌那裏去。

31 這其間，他［his］門徒求［prayed］耶穌說：「夫子［Master］，請吃。」

32 但［But］耶穌對他們［unto them］說：「我有食物吃，是你們不知道的。」

33 門徒就彼此對問說：「莫非有人拿甚麼給他吃嗎？」

34 耶穌對他們［unto them］說：「我的食物就是遵行差我來者的旨意，作完［finish］他的工。

35 你們豈不說『到收割的時候還有四個月』嗎？看哪［behold］，我告訴你們：『你們［your］舉目向田觀看；因為［for］莊稼已經發白［white］，可以收割了。』

36 收割的人得工價，積蓄五穀到永生；叫撒種的和收割的一同快樂。

37 俗語說：『那人撒種，這人收割。』那［that］話可見是真的。

38 我差你們去收你們所沒有勞苦的；別人勞苦，你們享受他們所勞苦的。」

39 那城裏有許多［many］撒瑪利亞人信了耶穌，因為那婦人作見證說：「他將我素來所行的一切事都給我說出來了。」

40 於是撒瑪利亞人來見耶穌，求他與他們同住［tarry with them］；他便在那裏住了兩天。

41 因耶穌自己［own］的話，信的人就更多了；

42 便對婦人說：「現在我們信，不是因為你的話；是因［for］我們親自聽見了，知道這真是基督［Christ］，是［is］救世主。」

43 過了那兩天，耶穌離了那地方，往加利利去。

44 因為耶穌自己作過見證，先知在本地是沒有人尊敬的。

45 他［he］到了加利利，加利利人既然看見他在耶路撒冷過節所行的一切事，就接待他；因為他們也是上去過節。

46 這樣［So］，耶穌又到了加利利的迦拿，就是他從前變水為酒的地方。有一個大臣，他的兒子在迦百農患病。

47 他聽見耶穌從猶太到了加利利，就來見他，求他下去醫治他的兒子；因為他兒子快要死了。

48 耶穌就對他說：「若不看見神蹟奇事，你們也是不信［will not believe］。」

49 那大臣對他［unto him］說：「先生，求你趁著我的孩子還沒有死就下去。」

50 耶穌對他說：「你［thy］回去吧；你的兒子活了。」那人信耶穌對他［unto him］所說的話，就回去了。

51 那人［he］正下去的時候，他的僕人迎見他，告訴他［told］說［saying］：「你［Thy］的兒子活了。」

52 他就問他們［them］他［he］甚麼時候見好的。他們對他［unto him］說：「昨日未時熱就退離他了［left him］。」

53 他便知道這正是耶穌對他說「你兒子活了」的時候；他自己和全家就都信了。

54 這是耶穌行［Jesus did］的第二件神蹟，是他從猶太往加利利［into Galiee］以後再［again］行的。

Вiд Iвана

Розділ 4

1 Як Господь же довідався, що почули фарисеї, що Ісус учнів більше збирає та христить, як Іван,

2 хоч Ісус не христив Сам, а учні Його,

3 Він покинув Юде́ю та зно́ву пішов у Галіле́ю.

4 І потрібно було́ Самарі́ю Йому перехо́дити.

5 Отож, прибуває Він до самарі́йського міста, що зветься Сіха́р, недалеко від поля, яке Яків був дав своєму синові Йо́сипові.

6 Там же була Яковова криниця. І Ісус, дорогою змо́рений, сів отак край криниці. Було коло години десь шостої.

7 Надхо́дить ось жінка одна з Самарії набрати води. Ісус каже до неї: „Дай напитись Мені!“

8 Бо учні Його відійшли були в місто, щоб купити пожи́ви.

9 Тоді каже Йому самаря́нка: „Як же Ти, юде́янин бувши, та просиш напитись від мене, самаря́нки?“ Бо юдеї не сходяться із самарянами.

10 Ісус відповів і промовив до неї: „Коли б знала ти Божий дар, і Хто Той, Хто говорить тобі: „Дай напитись Мені“, — ти б у Нього просила, і Він тобі дав би живої води“.

11 Каже жінка до Нього: „І черпака́ в Тебе, Пане, нема, а криниця глибока, — звідки ж маєш Ти воду живу?

12 Чи Ти більший за нашого отця Якова, що нам дав цю криницю, і він сам із неї пив, і сини його, і худоба його?“

13 Ісус відповів і сказав їй: „Кожен, хто воду цю п'є, буде пра́гнути зно́ву.

14 А хто питиме воду, що Я йому дам, пра́гнути не буде повік, бо вода, що Я йому дам, стане в нім джерелом тієї води, що тече в життя вічне“.

15 Каже жінка до Нього: „Дай мені, Пане, цієї води, щоб я пити не хотіла, і сюди не прихо́дила брати“.

16 Говорить до неї Ісус: „Іди, поклич чоловіка свого та й вертайся сюди“.

17 Жінка відповіла та й сказала: „Чоловіка не маю“. Відказав їй Ісус: „Ти добре сказала: Чоловіка не маю.

18 Бо п'ятьох чоловіків ти мала, а той, кого маєш тепер, — не муж він тобі. Це ти правду сказала“.

19 Каже жінка до Нього: „Бачу, Пане, що Пророк Ти.

20 Отці наші вклоня́лися Богу на цій ось горі, а ви тве́рдите, що в Єрусалимі те місце, де потрібно вклонятись“.

21 Ісус промовляє до неї: „Повір, жінко, Мені, що надхо́дить година, коли ні на горі цій, ані в Єрусалимі вклоня́тись Отцеві не бу́дете ви.

22 Ви вклоняєтесь тому, чого ви не знаєте, ми вклоняємось тому, що знаємо, бо спасіння — від юдеїв.

23 Але наступає година, і тепер вона є, коли богомі́льці правдиві вклонятися бу́дуть Отцеві в дусі та в правді, бо Отець Собі прагне таких богомі́льців.

24 Бог є Дух, і ті, що Йому вклоняються, повинні в дусі та в правді вклоня́тись“.

25 Відказує жінка Йому: „Я знаю, що при́йде Месі́я, що зветься Христо́с, — як Він прийде, то все розпові́сть нам“.

26 Промовляє до неї Ісус: „Це Я, що розмовляю з тобою“.

27 І тоді надійшли Його учні, і дивувались, що з жінкою Він розмовляв. Проте жоден із них не спитав: „Чого хочеш?“ або: „Про що з нею гово́риш?“

28 Покинула жінка тоді водоно́са свого, і побігла до міста, та й людям гово́рить:

29 „Ходіть но, побачте Того Чоловіка, що сказав мені все, що́ я вчинила. Чи Він не Христос?“

30 І вони повихо́дили з міста, і до Нього прийшли.

31 Тим ча́сом же учні просили Його та й казали: „Учителю, їж!“

32 А Він їм відказав: „Я маю пожи́ву на ї́дження, якої не знаєте ви“.

33 Питали тоді один о́дного учні: „Хіба хто приніс Йому їсти?“

34 Ісус каже до них: „Пожива Моя — чинити волю Того, Хто послав Мене, і справу Його доверши́ти.

35 Чи не кажете ви: „Ще чотири от місяці, — і наста́нуть жнива́?“ А Я вам кажу́: Підійміть свої очі, та гляньте на ни́ви, — як для жнив уже пополові́ли вони!

36 А хто жне, той заплату бере, та збирає врожай в життя вічне, щоб хто сіє й хто жне — ра́зом раділи.

37 Бо про це погові́рка правдива: „Хто інший сіє, а хто інший жне“.

38 Я вас жати послав, де ви не працюва́ли: працюва́ли інші, ви ж до їхньої праці ввійшли“.

39 З того ж міста багато-хто із самаря́н в Нього ввірували через слово жінки, що сві́дчила: „Він сказав мені все, що я вчинила була́!“

40 А коли самаря́ни до Нього прийшли, то благали Його, щоб у них позостався. І Він перебув там два дні.

41 Значно ж більш вони ввірували через слово Його.

42 А до жінки казали вони: „Не за слово твоє ми вже віруємо, — самі бо ми чули й пізна́ли, що справді Спаси́тель Він світу!“

43 Як минуло ж два дні, Він ізвідти пішов в Галілею.

44 Сам бо сві́дчив Ісус, що не має пошани пророк у вітчи́зні своїй.

45 А коли Він прийшов в Галілею, Його прийняли́ галіле́яни, побачивши все, що вчинив Він в Єрусалимі на святі, бо ходили на свято й вони.

46 Тоді зно́ву прийшов Ісус у Кану́ Галілейську, де перемінив був Він воду на вино. І був там один царедво́рець, що син його хво́рів у Капернау́мі.

47 Він, почувши, що Ісус із Юдеї прибув в Галілею, до Нього прийшов і благав Його, щоб пішов і сина йому вздоровив, бо мав той умерти.

48 Ісус же промовив до нього: „Як знаме́н тих та чуд не побачите, — не ввіруєте!“

49 Царедво́рець говорить до Нього: „Піди, Господи, поки не вмерла дитина моя!“

50 Промовляє до нього Ісус: „Іди, — син твій живе!“ І повірив той слову, що до нього промовив Ісус, — і пішов.

51 А коли ще в дорозі він був, то раби́ його перестріли його й сповістили, говорячи: „Син твій живе“.

52 А він їх запитав про годину, о котрі́й стало легше йому. Вони ж відказали до нього: „Учора о сьомій годині гаря́чка поки́нула його“.

53 Зрозумів тоді ба́тько, що була́ то година, о котрі́й до нього промовив Ісус: „Син твій живе“. І ввірував сам і ввесь його дім.

54 Це знов друге знаме́но Ісус учинив, як вернувся до Галілеї з Юдеї.

約翰福音第4章	Вiд Iвана Розділ 4
1 主知道法利賽人聽見耶穌［Jesus］收門徒，施浸，比約翰還多，	1 Як Господь же довідався, що почули фарисеї, що Ісус учнів більше збирає та христить, як Іван,
2 （其實不是耶穌親自施浸，乃是他的門徒施浸，）	2 хоч Ісус не христив Сам, а учні Його,
3 他就離了猶太，又往加利利去。	3 Він покинув Юде́ю та зно́ву пішов у Галіле́ю.
4 他［he］必須經過撒瑪利亞。	4 І потрібно було́ Самарі́ю Йому перехо́дити.
5 他［he］就［Then］到了撒瑪利亞的一座城，名叫敘加，靠近雅各給他兒子約瑟的那塊地。	5 Отож, прибуває Він до самарі́йського міста, що зветься Сіха́р, недалеко від поля, яке Яків був дав своєму синові Йо́сипові.
6 在那裏有雅各井。耶穌因走路困乏，就坐在井上［on］；那時約有午正。	6 Там же була Яковова криниця. І Ісус, дорогою змо́рений, сів отак край криниці. Було коло години десь шостої.
7 有一個撒瑪利亞的婦人來打水；耶穌對她說：「請給［Give］我水喝。」	7 Надхо́дить ось жінка одна з Самарії набрати води. Ісус каже до неї: „Дай напитись Мені!“
8 （因他的［For his］門徒進城買食物去了。）	8 Бо учні Його відійшли були в місто, щоб купити пожи́ви.
9 那時［Then］，撒瑪利亞的婦人對他說：「你既是猶太人，怎麼向我一個撒瑪利亞的［of Samaria］婦人要水喝呢？」原來猶太人和撒瑪利亞人沒有來往。	9 Тоді каже Йому самаря́нка: „Як же Ти, юде́янин бувши, та просиш напитись від мене, самаря́нки?“ Бо юдеї не сходяться із самарянами.
10 耶穌回答她［her］說：「妳若知道神的恩賜，和對妳說『給我水喝』的是誰；妳必早求他，他也必早給了妳活水。」	10 Ісус відповів і промовив до неї: „Коли б знала ти Божий дар, і Хто Той, Хто говорить тобі: „Дай напитись Мені“, — ти б у Нього просила, і Він тобі дав би живої води“.
11 婦人對他［unto him］說：「先生，你［thou］沒有打水的器具，井又深；你從哪裏得活水呢？	11 Каже жінка до Нього: „І черпака́ в Тебе, Пане, нема, а криниця глибока, — звідки ж маєш Ти воду живу?
12 我們的祖宗雅各將這井留給我們，他自己和兒女［children］並牲畜也都喝這井裏的水，難道你比他還大嗎？」	12 Чи Ти більший за нашого отця Якова, що нам дав цю криницю, і він сам із неї пив, і сини його, і худоба його?“
13 耶穌回答她［her］說：「凡喝這水的還要再渴。	13 Ісус відповів і сказав їй: „Кожен, хто воду цю п'є, буде пра́гнути зно́ву.
14 然而［But］，人若喝我所賜的水就永遠不渴；唯有［but］我所賜的水，在他裏頭必作［shall be in him］泉源，直湧到永生。」	14 А хто питиме воду, що Я йому дам, пра́гнути не буде повік, бо вода, що Я йому дам, стане в нім джерелом тієї води, що тече в життя вічне“.
15 婦人對他［unto him］說：「先生，請把這水賜給我，叫我不渴，也不用來這裏［come hither］打水。」	15 Каже жінка до Нього: „Дай мені, Пане, цієї води, щоб я пити не хотіла, і сюди не прихо́дила брати“.
16 耶穌對她［unto her］說：「妳去叫妳丈夫也到這裏來。」	16 Говорить до неї Ісус: „Іди, поклич чоловіка свого та й вертайся сюди“.
17 婦人回答［answered］說：「我沒有丈夫。」耶穌對她［unto her］說：「妳說『我［I］沒有丈夫』，是不錯的。	17 Жінка відповіла та й сказала: „Чоловіка не маю“. Відказав їй Ісус: „Ти добре сказала: Чоловіка не маю.
18 妳已經有五個丈夫；妳現在有的並不是妳的丈夫。妳那［that］話是真的。」	18 Бо п'ятьох чоловіків ти мала, а той, кого маєш тепер, — не муж він тобі. Це ти правду сказала“.
19 婦人對他［unto him］說：「先生，我看出你是先知。	19 Каже жінка до Нього: „Бачу, Пане, що Пророк Ти.
20 我們的祖宗在這山上敬拜［worshipped］；你們倒說，人［men］當敬拜［worship］的地方是在耶路撒冷。」	20 Отці наші вклоня́лися Богу на цій ось горі, а ви тве́рдите, що в Єрусалимі те місце, де потрібно вклонятись“.
21 耶穌對她［unto her］說：「婦人，妳當信我，時候將到，你們敬拜［worship］父，也不在這山上，也不在耶路撒冷。	21 Ісус промовляє до неї: „Повір, жінко, Мені, що надхо́дить година, коли ні на горі цій, ані в Єрусалимі вклоня́тись Отцеві не бу́дете ви.
22 你們所敬拜［worship］的，你們不知道；我們所敬拜［worship］的，我們知道。因為救恩是從猶太人出來的。	22 Ви вклоняєтесь тому, чого ви не знаєте, ми вклоняємось тому, що знаємо, бо спасіння — від юдеїв.
23 但［But］時候將到，如今就是了，那真正敬拜的［worshippers］，要用心靈和真理［truth］敬拜［worship］父［Father］；因為父要找［seeketh］這樣的人敬拜［worship］他。	23 Але наступає година, і тепер вона є, коли богомі́льці правдиві вклонятися бу́дуть Отцеві в дусі та в правді, бо Отець Собі прагне таких богомі́льців.
24 神是個靈［Spirit］；所以敬拜［worship］他的，必須用心靈和真理［truth］敬拜［worship］他。」	24 Бог є Дух, і ті, що Йому вклоняються, повинні в дусі та в правді вклоня́тись“.
25 婦人對他［unto him］說：「我知道那稱為基督的［which is called Christ］彌賽亞要來；到［when］他來［come］，必將一切的事都告訴我們。」	25 Відказує жінка Йому: „Я знаю, що при́йде Месі́я, що зветься Христо́с, — як Він прийде, то все розпові́сть нам“.
26 耶穌對她［unto her］說：「這對［unto］你說話的就是他。」	26 Промовляє до неї Ісус: „Це Я, що розмовляю з тобою“.
27 當下，他的［his］門徒回來，就希奇耶穌和一個婦人說話；只是沒有人說：「你是要甚麼？」或說：「你為甚麼和她說話？」	27 І тоді надійшли Його учні, і дивувались, що з жінкою Він розмовляв. Проте жоден із них не спитав: „Чого хочеш?“ або: „Про що з нею гово́риш?“
28 那婦人就留下水罐子，往城裏去，對眾人說：	28 Покинула жінка тоді водоно́са свого, і побігла до міста, та й людям гово́рить:
29 「你們來看一個人［a man］，他［which］將我素來所行的一切事都給我說出來了；這不就是［is not this］基督嗎？」	29 „Ходіть но, побачте Того Чоловіка, що сказав мені все, що́ я вчинила. Чи Він не Христос?“
30 眾人就出城，往耶穌那裏去。	30 І вони повихо́дили з міста, і до Нього прийшли.
31 這其間，他［his］門徒求［prayed］耶穌說：「夫子［Master］，請吃。」	31 Тим ча́сом же учні просили Його та й казали: „Учителю, їж!“
32 但［But］耶穌對他們［unto them］說：「我有食物吃，是你們不知道的。」	32 А Він їм відказав: „Я маю пожи́ву на ї́дження, якої не знаєте ви“.
33 門徒就彼此對問說：「莫非有人拿甚麼給他吃嗎？」	33 Питали тоді один о́дного учні: „Хіба хто приніс Йому їсти?“
34 耶穌對他們［unto them］說：「我的食物就是遵行差我來者的旨意，作完［finish］他的工。	34 Ісус каже до них: „Пожива Моя — чинити волю Того, Хто послав Мене, і справу Його доверши́ти.
35 你們豈不說『到收割的時候還有四個月』嗎？看哪［behold］，我告訴你們：『你們［your］舉目向田觀看；因為［for］莊稼已經發白［white］，可以收割了。』	35 Чи не кажете ви: „Ще чотири от місяці, — і наста́нуть жнива́?“ А Я вам кажу́: Підійміть свої очі, та гляньте на ни́ви, — як для жнив уже пополові́ли вони!
36 收割的人得工價，積蓄五穀到永生；叫撒種的和收割的一同快樂。	36 А хто жне, той заплату бере, та збирає врожай в життя вічне, щоб хто сіє й хто жне — ра́зом раділи.
37 俗語說：『那人撒種，這人收割。』那［that］話可見是真的。	37 Бо про це погові́рка правдива: „Хто інший сіє, а хто інший жне“.
38 我差你們去收你們所沒有勞苦的；別人勞苦，你們享受他們所勞苦的。」	38 Я вас жати послав, де ви не працюва́ли: працюва́ли інші, ви ж до їхньої праці ввійшли“.
39 那城裏有許多［many］撒瑪利亞人信了耶穌，因為那婦人作見證說：「他將我素來所行的一切事都給我說出來了。」	39 З того ж міста багато-хто із самаря́н в Нього ввірували через слово жінки, що сві́дчила: „Він сказав мені все, що я вчинила була́!“
40 於是撒瑪利亞人來見耶穌，求他與他們同住［tarry with them］；他便在那裏住了兩天。	40 А коли самаря́ни до Нього прийшли, то благали Його, щоб у них позостався. І Він перебув там два дні.
41 因耶穌自己［own］的話，信的人就更多了；	41 Значно ж більш вони ввірували через слово Його.
42 便對婦人說：「現在我們信，不是因為你的話；是因［for］我們親自聽見了，知道這真是基督［Christ］，是［is］救世主。」	42 А до жінки казали вони: „Не за слово твоє ми вже віруємо, — самі бо ми чули й пізна́ли, що справді Спаси́тель Він світу!“
43 過了那兩天，耶穌離了那地方，往加利利去。	43 Як минуло ж два дні, Він ізвідти пішов в Галілею.
44 因為耶穌自己作過見證，先知在本地是沒有人尊敬的。	44 Сам бо сві́дчив Ісус, що не має пошани пророк у вітчи́зні своїй.
45 他［he］到了加利利，加利利人既然看見他在耶路撒冷過節所行的一切事，就接待他；因為他們也是上去過節。	45 А коли Він прийшов в Галілею, Його прийняли́ галіле́яни, побачивши все, що вчинив Він в Єрусалимі на святі, бо ходили на свято й вони.
46 這樣［So］，耶穌又到了加利利的迦拿，就是他從前變水為酒的地方。有一個大臣，他的兒子在迦百農患病。	46 Тоді зно́ву прийшов Ісус у Кану́ Галілейську, де перемінив був Він воду на вино. І був там один царедво́рець, що син його хво́рів у Капернау́мі.
47 他聽見耶穌從猶太到了加利利，就來見他，求他下去醫治他的兒子；因為他兒子快要死了。	47 Він, почувши, що Ісус із Юдеї прибув в Галілею, до Нього прийшов і благав Його, щоб пішов і сина йому вздоровив, бо мав той умерти.
48 耶穌就對他說：「若不看見神蹟奇事，你們也是不信［will not believe］。」	48 Ісус же промовив до нього: „Як знаме́н тих та чуд не побачите, — не ввіруєте!“
49 那大臣對他［unto him］說：「先生，求你趁著我的孩子還沒有死就下去。」	49 Царедво́рець говорить до Нього: „Піди, Господи, поки не вмерла дитина моя!“
50 耶穌對他說：「你［thy］回去吧；你的兒子活了。」那人信耶穌對他［unto him］所說的話，就回去了。	50 Промовляє до нього Ісус: „Іди, — син твій живе!“ І повірив той слову, що до нього промовив Ісус, — і пішов.
51 那人［he］正下去的時候，他的僕人迎見他，告訴他［told］說［saying］：「你［Thy］的兒子活了。」	51 А коли ще в дорозі він був, то раби́ його перестріли його й сповістили, говорячи: „Син твій живе“.
52 他就問他們［them］他［he］甚麼時候見好的。他們對他［unto him］說：「昨日未時熱就退離他了［left him］。」	52 А він їх запитав про годину, о котрі́й стало легше йому. Вони ж відказали до нього: „Учора о сьомій годині гаря́чка поки́нула його“.
53 他便知道這正是耶穌對他說「你兒子活了」的時候；他自己和全家就都信了。	53 Зрозумів тоді ба́тько, що була́ то година, о котрі́й до нього промовив Ісус: „Син твій живе“. І ввірував сам і ввесь його дім.
54 這是耶穌行［Jesus did］的第二件神蹟，是他從猶太往加利利［into Galiee］以後再［again］行的。	54 Це знов друге знаме́но Ісус учинив, як вернувся до Галілеї з Юдеї.

舊約

新約

約翰福音

第4章

Вiд Iвана

Розділ 4

約翰福音

第4章

Вiд Iвана

Розділ 4