Библия - Обещанное Восстановление

以賽亞書

第49章

1 眾海島啊，當聽我言；遠方的民［people］哪，留心而聽；自我出胎，耶和華就選召我；自出母腹，他就提我的名。

2 他使我的口如利［sharp］刀；他［he］將我藏在他手蔭之下，又使我成為磨亮的箭；他［he］將我藏在他箭袋之中；

3 對我說：以色列啊，你是我的僕人［Thou art my servant, O Israel］，我必因你得榮耀。

4 那時［Then］我說：我勞碌是徒然，我盡力是枉費徒然［for nought, and in vain］；然而，我當得的理必在耶和華那裏，我所作的工［my work］必在我神那裏。

5 現在［now］，耶和華─就是那自我成胎造就我［that formed me from the womb］作他僕人、要使雅各歸向他的［that］，說［saith］：以色列雖不被聚集［Though Israel be not gathered］，耶和華尚［yet］看我為尊貴，我的神也成為我的力量。

6 他又［And he］說：你作我的僕人，使雅各眾支派復興，使以色列中得保全的復還［restore］尚為小事；我還要使你作外邦人的光，叫你成為［be］我的救恩，直到地極。

7 以色列救贖主─耶和華並他的聖者［the LORD, the Redeemer of Israel, and his Holy One］，對那被人所藐視、本國所憎惡、官長的僕人［servant］如此說：君王要看見就站起，首領也要敬拜［worship］，都因信實的耶和華，又因以色列聖者的緣故［and the Holy One of Israel］，他要揀選你［and he shall choose thee］。

8 耶和華如此說：在悅納的時候我聽允了［heard］你，在拯救的日子我濟助了你。我要保護你，使你作眾民的約［covenant］，好［to］復興遍地，使人承受荒涼之地為業；

9 對那被囚的人［prisoners］說：「出來吧」；對那在黑暗的人說：「顯露吧」。他們在路上必得飲食，在一切高處［high places］必有草場［pastures］。

10 他們必不飢渴［They shall not hunger nor thirst］；炎熱和烈日也［neither］不傷害他們。因［for］憐恤他們的必引導他們，領他們到水泉旁邊。

11 我必使我的眾山成為大道，我的大路也被修高。

12 看哪，這些從遠方來。看哪［lo］，這些從北方、從西方來；這些從秦國［land of Sinim］來。

13 諸天哪，應當歌唱［Sing］；大地啊，應當快樂；眾山哪，應當發聲歌唱。因為耶和華已經安慰他的百姓，也要憐恤他困苦之民。

14 錫安卻［But］說：耶和華離棄了我，我的［my］主忘記了我。

15 婦人焉能忘記她吃奶的嬰孩，不憐恤她所生的兒子？即或有忘記的，我卻不忘記你。

16 看哪，我將你銘刻在我掌上；你的牆垣常在我眼前。

17 你的兒女必急速歸回；毀壞你的，使你荒廢的，必都離你出去。

18 你舉目向四方觀看；見［behold］他們都聚集來到你這裏。耶和華說：我指著我的永生起誓：你必要以他們為妝飾佩戴，以他們為華帶繫上［bind］，像新婦佩戴繫上［doeth］一樣。

19 你荒廢淒涼之處，並你被毀壞之地，現今因［by reason of］眾民居住必顯為太窄，吞滅你的必離你遙遠。

20 你必再［again］聽見喪子之後所生的兒女說：「這地方我居住太窄；求你給我地方居住。」

21 那時你心裏必說：「我既喪子獨居，是被擄的，漂流在外，誰給我生這些？誰將這些養大呢？看哪［Behold］，我曾被撇下一人獨居［I was left alone］；那時［had］這些在哪裏呢？」

22 主耶和華如此說：看哪［Behold］，我必向外邦人［Gentiles］舉手，向眾民［people］豎立旗幟［standard］；他們必將你的眾子臂［arms］中抱來，將你的眾女肩上扛來。

23 列王必作你的養父，王后必作你的乳母。他們必將臉伏地，向你下拜，並舔你腳上的塵土；你便知道我是耶和華。等候我的必不致羞愧。

24 勇士搶去的豈能奪回？該擄掠的豈能解救嗎？

25 但耶和華如此說：就是勇士所擄掠的，也可以奪回；強暴人所搶的，也可以解救。與你相爭的，我必與他相爭；我要拯救你的兒女。

26 並且我必使那欺壓你的吃自己的肉；也要以自己的血喝醉，好像喝甜酒一樣。凡有血氣的必都知道我─耶和華是你的救主，是你的救贖主，是雅各的大能者。

Iсая

Розділ 49

1 Почуйте Мене, острови́, і наро́ди здале́ка, і вважайте: Господь із утро́би покликав Мене, Моє Йме́ння згадав з нутра не́ньки Моєї.

2 І Мої у́ста вчинив Він, як той гострий меч, заховав Мене в ті́ні Своєї руки, і Мене вчинив за добі́рну стрілу́, в Своїм сагайдаці́ заховав Він Мене.

3 І до Мене прорік: Ти раб Мій, Ізраїлю, Яким Я просла́влюсь!

4 І Я відповів: Надаре́мно трудивсь Я, на порожне́чу й марно́ту зужив Свою силу: Справді ж з Господом право Моє, і нагоро́да Моя з Моїм Богом.

5 Тепер же промовив Господь, що Мене вформува́в Собі від живота́ за раба́, щоб наверну́ти Собі Якова, і щоб Ізраїль для Нього був зі́браний. І був Я шано́ваний в о́чах Господніх, а Мій Бог стався міццю Моєю.

6 І Він сказав: Того мало, щоб був Ти Мені за раба́, щоб віднови́ти племе́на Якова, щоб вернути врято́ваних Ізраїля, але́ Я вчиню́ Тебе світлом наро́дів, щоб був Ти спасі́нням Моїм аж до кра́ю землі!

7 Так говорить Господь, Відкупи́тель Ізраїлів, Святий його, до пого́рдженого на душі, до обри́дженого від людей, до раба тих воло́дарів: Побачать царі, і князі́ повстають, — і покло́няться ради Господа, що вірний, ради Святого Ізраїлевого, що ви́брав Тебе.

8 Так говорить Господь: За ча́су вподо́бання Я відповів Тобі, в день спасі́ння Тобі допоміг, і стерегти́му Тебе, і дам Я Тебе заповітом наро́дові, щоб край обнови́ти, щоб поділити спа́дки спусто́шені,

9 щоб в'я́зням сказати: „Вихо́дьте“, а тим, хто в темно́ті: „З'яві́ться!“ При дорогах вони будуть па́стися, і по всіх ли́сих горбо́винах їхні пасови́ська.

10 Не будуть голодні вони, ані спра́гнені, і не вдарить їх спе́ка, ні сонце, — бо Той, Хто їх милує, їх попрова́дить і до во́дних джере́л поведе́ їх.

11 І вчиню Я всі го́ри Свої за доро́гу, і піді́ймуться биті шляхи́ Мої.

12 Ось ці зда́лека при́йдуть, а ці ось із пі́вночі й з за́ходу, а ці з кра́ю Сіні́м.

13 Раді́йте, небеса́, звесели́ся ти, земле, ви ж, го́ри, втіша́йтеся співом, бо Госпо́дь звесели́в Свій наро́д, і змилувався над Своїми убогими!

14 І сказав був Сіон: Господь кинув мене́, і Господь мій про ме́не забув.

15 Чи ж жінка забу́де своє немовля́, щоб не пожаліти їй сина утроби своєї? Та коли б вони позабува́ли, то Я не забу́ду про тебе!

16 Отож на долонях Свої́х тебе ви́різьбив Я, твої мури поза́всіди передо Мною.

17 Сино́ве твої поспіша́ться до тебе, а ті, хто руйнує тебе й ті, хто нищить тебе, повідхо́дять від тебе.

18 Здійми свої очі навко́ло й побач: всі вони позбиралися й йдуть ось до те́бе! Як живий Я, говорить Господь: усіх їх, як оздо́бу, зодя́гнеш, та підв'я́жешся ними, немов нарече́на.

19 Бо руїни твої та пустині твої, і зруйно́ваний край твій тепер справді стануть тісни́ми для ме́шканців, і будуть відда́лені ті, хто тебе руйнував.

20 Іще до вух твоїх скажуть сино́ве сирі́тства твого: Тісне́ мені місце оце, посунься для мене, й я сяду!

21 І ти скажеш у серці своїм: Хто мені їх зродив, як була осиро́чена я та самі́тна, була ви́гнана та заблуди́ла? І хто ви́ховав їх? Я зоста́лась сама, а ці, — зві́дки вони?

22 Так сказав Господь Бог: Ось Я підійму́ Свою руку до лю́дів, і піднесу́ до наро́дів прапора Свого́, — і позно́сять синів твоїх в па́зусі, а до́чок твоїх поприно́сять на пле́чах.

23 І будуть царі за твоїх вихова́телів, а їхні цариці — за ня́ньок твоїх. Лицем до землі вони будуть вклоня́тись тобі та лиза́тимуть пил твоїх ніг, і ти пізна́єш, що Я — то Господь, що не посоро́мляться ті, хто на Мене наді́ється!

24 Чи ж від сильного буде відня́та здобич, і чи награ́боване ґвалтівнико́м урято́ване буде?

25 Бо Господь каже так: Полонені віді́брані будуть від сильного, і врято́вана буде здобич наси́льника, і Я стану на прю із твоїми супере́чниками, синів же твоїх Я спасу́.

26 І Я зму́шу твоїх гноби́телів їсти тіло своє, і вони повпива́ються власною кров'ю, немов би вином молоди́м. І пізнає тоді кожне тіло, що Я — то Госпо́дь, твій Спаситель та твій Відкупи́тель, Поту́жний Яковів!

以賽亞書第49章	Iсая Розділ 49
1 眾海島啊，當聽我言；遠方的民［people］哪，留心而聽；自我出胎，耶和華就選召我；自出母腹，他就提我的名。	1 Почуйте Мене, острови́, і наро́ди здале́ка, і вважайте: Господь із утро́би покликав Мене, Моє Йме́ння згадав з нутра не́ньки Моєї.
2 他使我的口如利［sharp］刀；他［he］將我藏在他手蔭之下，又使我成為磨亮的箭；他［he］將我藏在他箭袋之中；	2 І Мої у́ста вчинив Він, як той гострий меч, заховав Мене в ті́ні Своєї руки, і Мене вчинив за добі́рну стрілу́, в Своїм сагайдаці́ заховав Він Мене.
3 對我說：以色列啊，你是我的僕人［Thou art my servant, O Israel］，我必因你得榮耀。	3 І до Мене прорік: Ти раб Мій, Ізраїлю, Яким Я просла́влюсь!
4 那時［Then］我說：我勞碌是徒然，我盡力是枉費徒然［for nought, and in vain］；然而，我當得的理必在耶和華那裏，我所作的工［my work］必在我神那裏。	4 І Я відповів: Надаре́мно трудивсь Я, на порожне́чу й марно́ту зужив Свою силу: Справді ж з Господом право Моє, і нагоро́да Моя з Моїм Богом.
5 現在［now］，耶和華─就是那自我成胎造就我［that formed me from the womb］作他僕人、要使雅各歸向他的［that］，說［saith］：以色列雖不被聚集［Though Israel be not gathered］，耶和華尚［yet］看我為尊貴，我的神也成為我的力量。	5 Тепер же промовив Господь, що Мене вформува́в Собі від живота́ за раба́, щоб наверну́ти Собі Якова, і щоб Ізраїль для Нього був зі́браний. І був Я шано́ваний в о́чах Господніх, а Мій Бог стався міццю Моєю.
6 他又［And he］說：你作我的僕人，使雅各眾支派復興，使以色列中得保全的復還［restore］尚為小事；我還要使你作外邦人的光，叫你成為［be］我的救恩，直到地極。	6 І Він сказав: Того мало, щоб був Ти Мені за раба́, щоб віднови́ти племе́на Якова, щоб вернути врято́ваних Ізраїля, але́ Я вчиню́ Тебе світлом наро́дів, щоб був Ти спасі́нням Моїм аж до кра́ю землі!
7 以色列救贖主─耶和華並他的聖者［the LORD, the Redeemer of Israel, and his Holy One］，對那被人所藐視、本國所憎惡、官長的僕人［servant］如此說：君王要看見就站起，首領也要敬拜［worship］，都因信實的耶和華，又因以色列聖者的緣故［and the Holy One of Israel］，他要揀選你［and he shall choose thee］。	7 Так говорить Господь, Відкупи́тель Ізраїлів, Святий його, до пого́рдженого на душі, до обри́дженого від людей, до раба тих воло́дарів: Побачать царі, і князі́ повстають, — і покло́няться ради Господа, що вірний, ради Святого Ізраїлевого, що ви́брав Тебе.
8 耶和華如此說：在悅納的時候我聽允了［heard］你，在拯救的日子我濟助了你。我要保護你，使你作眾民的約［covenant］，好［to］復興遍地，使人承受荒涼之地為業；	8 Так говорить Господь: За ча́су вподо́бання Я відповів Тобі, в день спасі́ння Тобі допоміг, і стерегти́му Тебе, і дам Я Тебе заповітом наро́дові, щоб край обнови́ти, щоб поділити спа́дки спусто́шені,
9 對那被囚的人［prisoners］說：「出來吧」；對那在黑暗的人說：「顯露吧」。他們在路上必得飲食，在一切高處［high places］必有草場［pastures］。	9 щоб в'я́зням сказати: „Вихо́дьте“, а тим, хто в темно́ті: „З'яві́ться!“ При дорогах вони будуть па́стися, і по всіх ли́сих горбо́винах їхні пасови́ська.
10 他們必不飢渴［They shall not hunger nor thirst］；炎熱和烈日也［neither］不傷害他們。因［for］憐恤他們的必引導他們，領他們到水泉旁邊。	10 Не будуть голодні вони, ані спра́гнені, і не вдарить їх спе́ка, ні сонце, — бо Той, Хто їх милує, їх попрова́дить і до во́дних джере́л поведе́ їх.
11 我必使我的眾山成為大道，我的大路也被修高。	11 І вчиню Я всі го́ри Свої за доро́гу, і піді́ймуться биті шляхи́ Мої.
12 看哪，這些從遠方來。看哪［lo］，這些從北方、從西方來；這些從秦國［land of Sinim］來。	12 Ось ці зда́лека при́йдуть, а ці ось із пі́вночі й з за́ходу, а ці з кра́ю Сіні́м.
13 諸天哪，應當歌唱［Sing］；大地啊，應當快樂；眾山哪，應當發聲歌唱。因為耶和華已經安慰他的百姓，也要憐恤他困苦之民。	13 Раді́йте, небеса́, звесели́ся ти, земле, ви ж, го́ри, втіша́йтеся співом, бо Госпо́дь звесели́в Свій наро́д, і змилувався над Своїми убогими!
14 錫安卻［But］說：耶和華離棄了我，我的［my］主忘記了我。	14 І сказав був Сіон: Господь кинув мене́, і Господь мій про ме́не забув.
15 婦人焉能忘記她吃奶的嬰孩，不憐恤她所生的兒子？即或有忘記的，我卻不忘記你。	15 Чи ж жінка забу́де своє немовля́, щоб не пожаліти їй сина утроби своєї? Та коли б вони позабува́ли, то Я не забу́ду про тебе!
16 看哪，我將你銘刻在我掌上；你的牆垣常在我眼前。	16 Отож на долонях Свої́х тебе ви́різьбив Я, твої мури поза́всіди передо Мною.
17 你的兒女必急速歸回；毀壞你的，使你荒廢的，必都離你出去。	17 Сино́ве твої поспіша́ться до тебе, а ті, хто руйнує тебе й ті, хто нищить тебе, повідхо́дять від тебе.
18 你舉目向四方觀看；見［behold］他們都聚集來到你這裏。耶和華說：我指著我的永生起誓：你必要以他們為妝飾佩戴，以他們為華帶繫上［bind］，像新婦佩戴繫上［doeth］一樣。	18 Здійми свої очі навко́ло й побач: всі вони позбиралися й йдуть ось до те́бе! Як живий Я, говорить Господь: усіх їх, як оздо́бу, зодя́гнеш, та підв'я́жешся ними, немов нарече́на.
19 你荒廢淒涼之處，並你被毀壞之地，現今因［by reason of］眾民居住必顯為太窄，吞滅你的必離你遙遠。	19 Бо руїни твої та пустині твої, і зруйно́ваний край твій тепер справді стануть тісни́ми для ме́шканців, і будуть відда́лені ті, хто тебе руйнував.
20 你必再［again］聽見喪子之後所生的兒女說：「這地方我居住太窄；求你給我地方居住。」	20 Іще до вух твоїх скажуть сино́ве сирі́тства твого: Тісне́ мені місце оце, посунься для мене, й я сяду!
21 那時你心裏必說：「我既喪子獨居，是被擄的，漂流在外，誰給我生這些？誰將這些養大呢？看哪［Behold］，我曾被撇下一人獨居［I was left alone］；那時［had］這些在哪裏呢？」	21 І ти скажеш у серці своїм: Хто мені їх зродив, як була осиро́чена я та самі́тна, була ви́гнана та заблуди́ла? І хто ви́ховав їх? Я зоста́лась сама, а ці, — зві́дки вони?
22 主耶和華如此說：看哪［Behold］，我必向外邦人［Gentiles］舉手，向眾民［people］豎立旗幟［standard］；他們必將你的眾子臂［arms］中抱來，將你的眾女肩上扛來。	22 Так сказав Господь Бог: Ось Я підійму́ Свою руку до лю́дів, і піднесу́ до наро́дів прапора Свого́, — і позно́сять синів твоїх в па́зусі, а до́чок твоїх поприно́сять на пле́чах.
23 列王必作你的養父，王后必作你的乳母。他們必將臉伏地，向你下拜，並舔你腳上的塵土；你便知道我是耶和華。等候我的必不致羞愧。	23 І будуть царі за твоїх вихова́телів, а їхні цариці — за ня́ньок твоїх. Лицем до землі вони будуть вклоня́тись тобі та лиза́тимуть пил твоїх ніг, і ти пізна́єш, що Я — то Господь, що не посоро́мляться ті, хто на Мене наді́ється!
24 勇士搶去的豈能奪回？該擄掠的豈能解救嗎？	24 Чи ж від сильного буде відня́та здобич, і чи награ́боване ґвалтівнико́м урято́ване буде?
25 但耶和華如此說：就是勇士所擄掠的，也可以奪回；強暴人所搶的，也可以解救。與你相爭的，我必與他相爭；我要拯救你的兒女。	25 Бо Господь каже так: Полонені віді́брані будуть від сильного, і врято́вана буде здобич наси́льника, і Я стану на прю із твоїми супере́чниками, синів же твоїх Я спасу́.
26 並且我必使那欺壓你的吃自己的肉；也要以自己的血喝醉，好像喝甜酒一樣。凡有血氣的必都知道我─耶和華是你的救主，是你的救贖主，是雅各的大能者。	26 І Я зму́шу твоїх гноби́телів їсти тіло своє, і вони повпива́ються власною кров'ю, немов би вином молоди́м. І пізнає тоді кожне тіло, що Я — то Госпо́дь, твій Спаситель та твій Відкупи́тель, Поту́жний Яковів!

舊約

新約

以賽亞書

第49章

Iсая

Розділ 49

以賽亞書

第49章

Iсая

Розділ 49