Библия - Обещанное Восстановление

約伯記

第30章

1 但如今，比我年少的人戲笑我；其人之父我曾藐視，不肯安在看守我羊群的狗中。

2 他們壯年的氣力既已衰敗，其手之力與我何益呢？

3 他們因窮乏飢餓，身體枯瘦，就逃到從前荒廢淒涼之地［fleeing into the wilderness in former time desolate and waste］，

4 在草叢之中採鹹草，羅騰的根為他們的食物。

5 他們從人中被趕出；（人追喊他們如賊一般；）

6 以致他們住在荒谷之間，在地洞和岩穴中；

7 在草叢中叫喚，在荊棘下聚集。

8 這都是愚頑下賤人的兒女；他們比泥土還卑賤［viler than the earth］。

9 現在這些人以我為歌曲，以我為笑談。

10 他們厭惡我，遠遠地躲避我［flee far from me］，不住地吐唾沫在我臉上。

11 鬆開他們的繩索苦待我，在我面前脫去轡頭。

12 這等少年人［youth］在我右邊起來，推開我的腳，築成戰路來攻擊我。

13 這些無人幫助的，毀壞我的道，加增我的災。

14 他們來如同闖進大破口的水［waters］，在毀壞之間滾在我身上。

15 驚恐臨到我，他們尋索我的性命［they pursue my soul］如風；我的福祿如雲過去。

16 現在我心極其悲傷；困苦的日子將我抓住。

17 夜間，我裏面的骨頭刺我，我的筋［my sinews］不得休息［take no rest］。

18 因我病［my disease］的大力，我的外衣改變［changed］，又如裏衣的領子將我纏住。

19 神把我扔在淤泥中，我就像塵土和爐灰一般。

20 我呼求你，你不聽允［hear］我；我站起來，你不顧念我［regardest me not］。

21 你待我變為殘忍［become cruel to me］，又用大能的手［hand］抵制［opposest］我。

22 你［Thou］把我提在風中，使我駕風而行，又消滅我的貨財［dissolvest my substance］。

23 我原［For］知道你［thou］要使我臨到死地，到那為眾生所定的房屋［house］。

24 然而人遇毀滅，雖然求救［though they cry in his destruction］，他並不向墳墓伸手［he will not stretch out his hand to the grave］。

25 人遭難，我豈不為他哭泣呢？人窮乏，我豈不為他憂愁呢？

26 我仰望得好處，災禍就臨到我了［came unto me］；我等待光明，黑暗便來了。

27 我心裏煩擾不安，困苦的日子臨到我身。

28 我沒有日光就哀哭行去［I went mourning without the sun］；我在會中站著求救。

29 我與龍［dragons］為兄弟［brother］，與貓頭鷹［owls］為同伴。

30 我的皮膚在我身上黝黑［black upon me］；我的骨頭因熱燒焦。

31 我的弦琴也［My harp also is］變為悲音；我的風琴［organ］變為哭聲。

Йов

Розділ 30

1 А тепер насміхаються з мене молодші від мене літами, ті, що їхніх батьків я бриди́вся б покласти із псами отари моєї.

2 Та й сила рук їхніх для чого бува́ла мені? Повня сил їх мину́лась!

3 Само́тні були в недоста́тку та голоді, ссали вони суху землю, зруйновану та опустілу!

4 рвали вони лободу́ на кущах, ялівце́ве ж коріння було їхнім хлібом.

5 Вони були ви́гнані з-поміж людей, кричали на них, немов на злоді́їв,

6 так що вони пробува́ли в яру́гах долин, по я́мах підземних та скелях,

7 ревіли вони між кущами, збирались під те́рням, —

8 сини нерозумного й діти неславного, вони були ви́гнані з кра́ю!

9 А тепер я став піснею їм, і зробився для них погово́ром.

10 Вони обриди́ли мене, віддали́лись від мене, і від мойого обличчя не стримали сли́ни,

11 бо Він розв'яза́в мого пояса й мучить мене, то й вони ось вузде́чку із себе відкинули перед обличчям моїм.

12 По прави́ці встають жовтодзю́бі, но́ги мені підставляють, і то́пчуть на мене дороги нещастя свого.

13 Пори́ли вони мою сте́жку, хо́чуть мати ко́ристь із мойого життя, немає кому їх затримати, —

14 немов через ви́лім широкий прихо́дять, валяються попід румо́вищем.

15 Оберну́лось страхіття на мене, моя слава проне́слась, як вітер, і, як хмара, мину́лося щастя моє.

16 А тепер розливається в мене душа моя, хапають мене дні нещастя!

17 Вночі мої кості від мене віддо́вбуються, а жи́ли мої не вспоко́юються.

18 З великої Божої сили зміни́лося тіло моє, і неду́га мене опері́зує, мов той хіто́н.

19 Він укинув мене до болота, і став я подібний до по́роху й по́пелу.

20 Я кли́чу до Тебе, та Ти мені відповіді не даєш, я перед Тобою стою́, Ти ж на мене лише придивля́єшся.

21 Ти зміни́вся мені на жорстокого, мене Ти женеш силою Своєї руки.

22 На вітер підняв Ти мене, на нього мене посадив, і робиш, щоб я розтопи́всь на спусто́шення!

23 Знаю я: Ти до смерти прова́диш мене, і до дому зібра́ння, яко́го призна́чив для всього живого.

24 Хіба не простяга́є руки́ потопе́льник, чи він у нещасті своїм не кричить?

25 Чи ж не плакав я за бідаре́м? Чи за вбогим душа моя не сумувала?

26 Бо чекав я добра́, але лихо прийшло, сподівався я світла, та темно́та прийшла.

27 Киплять мої ну́трощі й не замовка́ють, зустріли мене дні нещастя,

28 ходжу́ почорнілий без сонця, на зборі встаю та кричу́.

29 Я став братом шака́лам, а струся́там — това́ришем,

30 моя шкіра зчорніла та й лу́питься з мене, від спеко́ти спали́лися кості мої.

31 І стала жало́бою а́рфа моя, а сопі́лка моя — зойком плачли́вим.

約伯記第30章	Йов Розділ 30
1 但如今，比我年少的人戲笑我；其人之父我曾藐視，不肯安在看守我羊群的狗中。	1 А тепер насміхаються з мене молодші від мене літами, ті, що їхніх батьків я бриди́вся б покласти із псами отари моєї.
2 他們壯年的氣力既已衰敗，其手之力與我何益呢？	2 Та й сила рук їхніх для чого бува́ла мені? Повня сил їх мину́лась!
3 他們因窮乏飢餓，身體枯瘦，就逃到從前荒廢淒涼之地［fleeing into the wilderness in former time desolate and waste］，	3 Само́тні були в недоста́тку та голоді, ссали вони суху землю, зруйновану та опустілу!
4 在草叢之中採鹹草，羅騰的根為他們的食物。	4 рвали вони лободу́ на кущах, ялівце́ве ж коріння було їхнім хлібом.
5 他們從人中被趕出；（人追喊他們如賊一般；）	5 Вони були ви́гнані з-поміж людей, кричали на них, немов на злоді́їв,
6 以致他們住在荒谷之間，在地洞和岩穴中；	6 так що вони пробува́ли в яру́гах долин, по я́мах підземних та скелях,
7 在草叢中叫喚，在荊棘下聚集。	7 ревіли вони між кущами, збирались під те́рням, —
8 這都是愚頑下賤人的兒女；他們比泥土還卑賤［viler than the earth］。	8 сини нерозумного й діти неславного, вони були ви́гнані з кра́ю!
9 現在這些人以我為歌曲，以我為笑談。	9 А тепер я став піснею їм, і зробився для них погово́ром.
10 他們厭惡我，遠遠地躲避我［flee far from me］，不住地吐唾沫在我臉上。	10 Вони обриди́ли мене, віддали́лись від мене, і від мойого обличчя не стримали сли́ни,
11 鬆開他們的繩索苦待我，在我面前脫去轡頭。	11 бо Він розв'яза́в мого пояса й мучить мене, то й вони ось вузде́чку із себе відкинули перед обличчям моїм.
12 這等少年人［youth］在我右邊起來，推開我的腳，築成戰路來攻擊我。	12 По прави́ці встають жовтодзю́бі, но́ги мені підставляють, і то́пчуть на мене дороги нещастя свого.
13 這些無人幫助的，毀壞我的道，加增我的災。	13 Пори́ли вони мою сте́жку, хо́чуть мати ко́ристь із мойого життя, немає кому їх затримати, —
14 他們來如同闖進大破口的水［waters］，在毀壞之間滾在我身上。	14 немов через ви́лім широкий прихо́дять, валяються попід румо́вищем.
15 驚恐臨到我，他們尋索我的性命［they pursue my soul］如風；我的福祿如雲過去。	15 Оберну́лось страхіття на мене, моя слава проне́слась, як вітер, і, як хмара, мину́лося щастя моє.
16 現在我心極其悲傷；困苦的日子將我抓住。	16 А тепер розливається в мене душа моя, хапають мене дні нещастя!
17 夜間，我裏面的骨頭刺我，我的筋［my sinews］不得休息［take no rest］。	17 Вночі мої кості від мене віддо́вбуються, а жи́ли мої не вспоко́юються.
18 因我病［my disease］的大力，我的外衣改變［changed］，又如裏衣的領子將我纏住。	18 З великої Божої сили зміни́лося тіло моє, і неду́га мене опері́зує, мов той хіто́н.
19 神把我扔在淤泥中，我就像塵土和爐灰一般。	19 Він укинув мене до болота, і став я подібний до по́роху й по́пелу.
20 我呼求你，你不聽允［hear］我；我站起來，你不顧念我［regardest me not］。	20 Я кли́чу до Тебе, та Ти мені відповіді не даєш, я перед Тобою стою́, Ти ж на мене лише придивля́єшся.
21 你待我變為殘忍［become cruel to me］，又用大能的手［hand］抵制［opposest］我。	21 Ти зміни́вся мені на жорстокого, мене Ти женеш силою Своєї руки.
22 你［Thou］把我提在風中，使我駕風而行，又消滅我的貨財［dissolvest my substance］。	22 На вітер підняв Ти мене, на нього мене посадив, і робиш, щоб я розтопи́всь на спусто́шення!
23 我原［For］知道你［thou］要使我臨到死地，到那為眾生所定的房屋［house］。	23 Знаю я: Ти до смерти прова́диш мене, і до дому зібра́ння, яко́го призна́чив для всього живого.
24 然而人遇毀滅，雖然求救［though they cry in his destruction］，他並不向墳墓伸手［he will not stretch out his hand to the grave］。	24 Хіба не простяга́є руки́ потопе́льник, чи він у нещасті своїм не кричить?
25 人遭難，我豈不為他哭泣呢？人窮乏，我豈不為他憂愁呢？	25 Чи ж не плакав я за бідаре́м? Чи за вбогим душа моя не сумувала?
26 我仰望得好處，災禍就臨到我了［came unto me］；我等待光明，黑暗便來了。	26 Бо чекав я добра́, але лихо прийшло, сподівався я світла, та темно́та прийшла.
27 我心裏煩擾不安，困苦的日子臨到我身。	27 Киплять мої ну́трощі й не замовка́ють, зустріли мене дні нещастя,
28 我沒有日光就哀哭行去［I went mourning without the sun］；我在會中站著求救。	28 ходжу́ почорнілий без сонця, на зборі встаю та кричу́.
29 我與龍［dragons］為兄弟［brother］，與貓頭鷹［owls］為同伴。	29 Я став братом шака́лам, а струся́там — това́ришем,
30 我的皮膚在我身上黝黑［black upon me］；我的骨頭因熱燒焦。	30 моя шкіра зчорніла та й лу́питься з мене, від спеко́ти спали́лися кості мої.
31 我的弦琴也［My harp also is］變為悲音；我的風琴［organ］變為哭聲。	31 І стала жало́бою а́рфа моя, а сопі́лка моя — зойком плачли́вим.

舊約

新約

約伯記

第30章

Йов

Розділ 30

約伯記

第30章

Йов

Розділ 30