Библия - Обещанное Восстановление

約伯記

第7章

1 人在世上豈無定期［appointed time］嗎？他的日子不像雇工人的日子嗎？

2 像僕人［servant］切慕黑影，像受雇的［hireling］盼望工價；

3 我也照樣經過虛空［vanity］的日月，夜間的疲乏為我而定。

4 我躺臥的時候便說：我何時起來，黑夜就過去呢？我盡是反來覆去，直到天亮。

5 我的肉體以蟲子和塵土為衣；我的皮膚破裂，成了可厭的［become loathsome］。

6 我的日子比梭更快，都消耗在無盼望［hope］之中。

7 求你想念，我的生命不過是風［wind］啊［O］；我的眼睛必不再見福樂。

8 觀看我的人，他的眼必不再見我；你的眼目要看我，我卻不在了。

9 雲彩消散而過；照樣，人下墳墓［grave］也不再上來。

10 他不再回自己的家；故土也不再認識他。

11 我不禁止我口；我靈愁苦，要發出言語；我心苦惱，要吐露哀情。

12 我對神說：我豈是洋海，豈是鯨魚［whale］，你竟防守我呢？

13 若說：我的床必安慰我，我的榻必解釋我的苦情，

14 你就用夢驚駭我，用異象恐嚇我，

15 甚至我寧肯噎死，寧肯死亡，勝過留我這性命［life］。

16 我厭棄性命，不願永活。你任憑我吧，因我的日子都是虛空。

17 人算甚麼，你竟看他為大？你竟［that thou］將他放在心上？

18 你竟［that thou］每早鑒察他，時刻試驗他？

19 你到何時才轉眼不看我，才任憑我咽下唾沫呢？

20 鑒察人的主啊，我犯了罪［have sinned］，我當向你如何行呢［what shall I do unto thee］？為何以我當你的箭靶子，使我厭棄自己的性命？

21 你［thou］為何不赦免我的過犯，除掉我的罪孽？我現今要睡臥［sleep］在塵土中；你要在早晨［in the morning］尋找我，我卻不在了。

Йов

Розділ 7

1 Хіба чоловік на землі — не на службі військо́вій? І його дні — як дні на́ймита!

2 Як раб, спра́гнений тіні, і як наймит чекає заплати за працю свою,

3 так місяці ма́рности да́но в спа́док мені, та ночі терпі́ння мені відлічили.

4 Коли я кладусь, то кажу́: „Коли встану?“ І тя́гнеться вечір, і переверта́ння із бо́ку на бік їм до ранку.

5 Зодягло́сь моє тіло черво́ю та стру́пами в по́росі, шкіра моя затверді́ла й бридка́.

6 А дні мої стали швидчі́ші за тка́цького чо́вника, і в марно́тній надії минають вони.

7 Пам'ятай, що життя моє — вітер, моє око вже більш не побачить добра́.

8 Не побачить мене око того, хто бачив мене, Твої очі поглянуть на мене — та немає мене.

9 Як хмара зникає й прохо́дить, так хто схо́дить в шео́л, не вихо́дить,

10 не верта́ється вже той до дому свого́, та й його не пізнає вже місце його.

11 Тож не стримаю я своїх уст, говоритиму в у́тиску духа свого, нарікати я буду в гірко́ті своєї душі:

12 Чи я море чи мо́рська потво́ра, що Ти надо мною сторо́жу поставив?

13 Коли я кажу́: „Нехай по́стіль потішить мене, хай думки́ мої ложе моє забере“,

14 то Ти снами лякаєш мене, і виді́ннями стра́шиш мене

15 І душа моя пра́гне заду́шення, смерти хо́чуть мої кості.

16 Я обри́див життям. Не повіки ж я жи́тиму! Відпусти ж Ти мене, бо марно́та оці мої дні!

17 Що таке чоловік, що його Ти підно́сиш, що серце Своє прикладаєш до ньо́го?

18 Ти щора́нку за ним назираєш, щохвилі його Ти дослі́джуєш.

19 Як довго від мене ще Ти не відве́рнешся, не пу́стиш мене проковтну́ти хоч сли́ну свою?

20 Я згрішив. Що ж я маю робити, о Сто́роже лю́дський? Чому́ Ти поклав мене ціллю для Себе, — і я стався собі тягаре́м?

21 І чому́ Ти не про́стиш мойого гріха́, і не відкинеш провини моєї? А тепер я до по́роху ляжу, і Ти бу́деш шукати мене, — та немає мене“.

約伯記第7章	Йов Розділ 7
1 人在世上豈無定期［appointed time］嗎？他的日子不像雇工人的日子嗎？	1 Хіба чоловік на землі — не на службі військо́вій? І його дні — як дні на́ймита!
2 像僕人［servant］切慕黑影，像受雇的［hireling］盼望工價；	2 Як раб, спра́гнений тіні, і як наймит чекає заплати за працю свою,
3 我也照樣經過虛空［vanity］的日月，夜間的疲乏為我而定。	3 так місяці ма́рности да́но в спа́док мені, та ночі терпі́ння мені відлічили.
4 我躺臥的時候便說：我何時起來，黑夜就過去呢？我盡是反來覆去，直到天亮。	4 Коли я кладусь, то кажу́: „Коли встану?“ І тя́гнеться вечір, і переверта́ння із бо́ку на бік їм до ранку.
5 我的肉體以蟲子和塵土為衣；我的皮膚破裂，成了可厭的［become loathsome］。	5 Зодягло́сь моє тіло черво́ю та стру́пами в по́росі, шкіра моя затверді́ла й бридка́.
6 我的日子比梭更快，都消耗在無盼望［hope］之中。	6 А дні мої стали швидчі́ші за тка́цького чо́вника, і в марно́тній надії минають вони.
7 求你想念，我的生命不過是風［wind］啊［O］；我的眼睛必不再見福樂。	7 Пам'ятай, що життя моє — вітер, моє око вже більш не побачить добра́.
8 觀看我的人，他的眼必不再見我；你的眼目要看我，我卻不在了。	8 Не побачить мене око того, хто бачив мене, Твої очі поглянуть на мене — та немає мене.
9 雲彩消散而過；照樣，人下墳墓［grave］也不再上來。	9 Як хмара зникає й прохо́дить, так хто схо́дить в шео́л, не вихо́дить,
10 他不再回自己的家；故土也不再認識他。	10 не верта́ється вже той до дому свого́, та й його не пізнає вже місце його.
11 我不禁止我口；我靈愁苦，要發出言語；我心苦惱，要吐露哀情。	11 Тож не стримаю я своїх уст, говоритиму в у́тиску духа свого, нарікати я буду в гірко́ті своєї душі:
12 我對神說：我豈是洋海，豈是鯨魚［whale］，你竟防守我呢？	12 Чи я море чи мо́рська потво́ра, що Ти надо мною сторо́жу поставив?
13 若說：我的床必安慰我，我的榻必解釋我的苦情，	13 Коли я кажу́: „Нехай по́стіль потішить мене, хай думки́ мої ложе моє забере“,
14 你就用夢驚駭我，用異象恐嚇我，	14 то Ти снами лякаєш мене, і виді́ннями стра́шиш мене
15 甚至我寧肯噎死，寧肯死亡，勝過留我這性命［life］。	15 І душа моя пра́гне заду́шення, смерти хо́чуть мої кості.
16 我厭棄性命，不願永活。你任憑我吧，因我的日子都是虛空。	16 Я обри́див життям. Не повіки ж я жи́тиму! Відпусти ж Ти мене, бо марно́та оці мої дні!
17 人算甚麼，你竟看他為大？你竟［that thou］將他放在心上？	17 Що таке чоловік, що його Ти підно́сиш, що серце Своє прикладаєш до ньо́го?
18 你竟［that thou］每早鑒察他，時刻試驗他？	18 Ти щора́нку за ним назираєш, щохвилі його Ти дослі́джуєш.
19 你到何時才轉眼不看我，才任憑我咽下唾沫呢？	19 Як довго від мене ще Ти не відве́рнешся, не пу́стиш мене проковтну́ти хоч сли́ну свою?
20 鑒察人的主啊，我犯了罪［have sinned］，我當向你如何行呢［what shall I do unto thee］？為何以我當你的箭靶子，使我厭棄自己的性命？	20 Я згрішив. Що ж я маю робити, о Сто́роже лю́дський? Чому́ Ти поклав мене ціллю для Себе, — і я стався собі тягаре́м?
21 你［thou］為何不赦免我的過犯，除掉我的罪孽？我現今要睡臥［sleep］在塵土中；你要在早晨［in the morning］尋找我，我卻不在了。	21 І чому́ Ти не про́стиш мойого гріха́, і не відкинеш провини моєї? А тепер я до по́роху ляжу, і Ти бу́деш шукати мене, — та немає мене“.

舊約

新約

約伯記

第7章

Йов

Розділ 7

約伯記

第7章

Йов

Розділ 7