約伯記第8章 |
|
1 |
|
2 |
|
3 神豈能偏離公平？全能者豈能偏離公義？ |
|
4 或者你的兒女得罪了他；他就因他們的過犯棄絕他們 |
|
5 你若從早 |
|
6 你若純全 |
|
7 你起初雖然微小，終久必大大發增 |
|
8 |
|
9 （我們不過從昨日才有，一無所知，因為 |
|
10 他們豈不指教你，告訴你，從心裏發出言語來呢？ |
|
11 |
|
12 尚青的時候，還沒有割下，比別 |
|
13 凡忘記神的人，其所行的路也是這樣 |
|
14 他所盼望 |
|
15 他要倚靠房屋，房屋卻站立不住；他要抓住房屋，房屋卻不能存留。 |
|
16 他在日光之下發青，枝子長 |
|
17 他的根盤繞石堆，扎入石地。 |
|
18 他若從本地拔出他 |
|
19 看哪，這就是他道中之樂；以後必另有人從地而生。 |
|
20 |
|
21 直等他 |
|
22 恨惡你的要披戴慚愧；惡人的居所 |
ЙовРозділ 8 |
|
1 |
|
2 „Аж доки ти бу́деш таке тереве́нити? І доки слова́ твоїх уст будуть вітром бурхли́вим? |
|
3 Чи Бог скри́влює суд, і хіба Всемогу́тній викри́влює правду? |
|
4 Якщо твої діти згріши́ли Йому, то Він їх віддав в руку їх беззако́ння! |
|
5 Якщо ти зверта́тися будеш до Бога, і бу́деш блага́ти Всемогу́тнього, |
|
6 якщо чистий ти та безневи́нний, — то тепер Він тобі Свою милість пробу́дить, і напо́внить оселю твою справедли́вістю, |
|
7 і хоч твій поча́ток нужде́нний, але́ твій кінець буде ве́льми великий! |
|
8 Поспитай в покоління давні́шого, і міцно збагни́ батьків їхніх, — |
|
9 бо ми ж учора́шні, й нічо́го не знаєм, бо тінь — наші дні на землі, — |
|
10 отож вони на́вчать тебе, тобі скажуть, і з серця свойо́го слова́ подаду́ть: |
|
11 Чи папі́рус росте без болота? Чи росте очере́т без води? |
|
12 Він іще в доспіва́нні своїм, не зривається, але сохне раніш за всіля́ку траву: |
|
13 отакі то доро́ги всіх тих, хто забува́є про Бога! І згине надія безбожного, |
|
14 бо його споді́вання — як те павути́ння, і як дім павукі́в — його певність |
|
15 На свій дім опира́ється, та не встоїть, тримається міцно за ньо́го, — й не вде́ржиться він. |
|
16 Він зеленіє на сонці, й галу́зки його випина́ються понад садка́ його, — |
|
17 на купі каміння сплело́ся коріння його, воно між камі́ння вросло́: |
|
18 Якщо вирвуть його з його місця, то зречеться його́: тебе я не бачило! |
|
19 Така радість дороги його, а з по́роху інші ростуть. |
|
20 Тож невинного Бог не цурається, і не буде тримати за ру́ку злочи́нців, |
|
21 аж напо́внить уста́ твої сміхом, а губи твої — криком радости... |
|
22 Твої ненави́сники в сором зодя́гнуться, і намету безбожних не буде!“ |
約伯記第8章 |
ЙовРозділ 8 |
|
1 |
1 |
|
2 |
2 „Аж доки ти бу́деш таке тереве́нити? І доки слова́ твоїх уст будуть вітром бурхли́вим? |
|
3 神豈能偏離公平？全能者豈能偏離公義？ |
3 Чи Бог скри́влює суд, і хіба Всемогу́тній викри́влює правду? |
|
4 或者你的兒女得罪了他；他就因他們的過犯棄絕他們 |
4 Якщо твої діти згріши́ли Йому, то Він їх віддав в руку їх беззако́ння! |
|
5 你若從早 |
5 Якщо ти зверта́тися будеш до Бога, і бу́деш блага́ти Всемогу́тнього, |
|
6 你若純全 |
6 якщо чистий ти та безневи́нний, — то тепер Він тобі Свою милість пробу́дить, і напо́внить оселю твою справедли́вістю, |
|
7 你起初雖然微小，終久必大大發增 |
7 і хоч твій поча́ток нужде́нний, але́ твій кінець буде ве́льми великий! |
|
8 |
8 Поспитай в покоління давні́шого, і міцно збагни́ батьків їхніх, — |
|
9 （我們不過從昨日才有，一無所知，因為 |
9 бо ми ж учора́шні, й нічо́го не знаєм, бо тінь — наші дні на землі, — |
|
10 他們豈不指教你，告訴你，從心裏發出言語來呢？ |
10 отож вони на́вчать тебе, тобі скажуть, і з серця свойо́го слова́ подаду́ть: |
|
11 |
11 Чи папі́рус росте без болота? Чи росте очере́т без води? |
|
12 尚青的時候，還沒有割下，比別 |
12 Він іще в доспіва́нні своїм, не зривається, але сохне раніш за всіля́ку траву: |
|
13 凡忘記神的人，其所行的路也是這樣 |
13 отакі то доро́ги всіх тих, хто забува́є про Бога! І згине надія безбожного, |
|
14 他所盼望 |
14 бо його споді́вання — як те павути́ння, і як дім павукі́в — його певність |
|
15 他要倚靠房屋，房屋卻站立不住；他要抓住房屋，房屋卻不能存留。 |
15 На свій дім опира́ється, та не встоїть, тримається міцно за ньо́го, — й не вде́ржиться він. |
|
16 他在日光之下發青，枝子長 |
16 Він зеленіє на сонці, й галу́зки його випина́ються понад садка́ його, — |
|
17 他的根盤繞石堆，扎入石地。 |
17 на купі каміння сплело́ся коріння його, воно між камі́ння вросло́: |
|
18 他若從本地拔出他 |
18 Якщо вирвуть його з його місця, то зречеться його́: тебе я не бачило! |
|
19 看哪，這就是他道中之樂；以後必另有人從地而生。 |
19 Така радість дороги його, а з по́роху інші ростуть. |
|
20 |
20 Тож невинного Бог не цурається, і не буде тримати за ру́ку злочи́нців, |
|
21 直等他 |
21 аж напо́внить уста́ твої сміхом, а губи твої — криком радости... |
|
22 恨惡你的要披戴慚愧；惡人的居所 |
22 Твої ненави́сники в сором зодя́гнуться, і намету безбожних не буде!“ |