Библия - Обещанное Восстановление

耶利米哀歌

第2章

1 主何竟在他怒中［in his anger］，使密雲［cloud］遮蔽女子錫安［daughter of Zion］。他將以色列的華美從天扔在地上，在他發怒的日子並不記念自己的腳凳。

2 主吞滅雅各一切的住處，並不顧惜。他在他怒中［in his wrath］傾覆女子猶大［daughter of Judah］的保障；他［he］使這保障倒塌［brought them down］在地。他辱沒這國和其中的首領。

3 他發烈怒，把以色列的角全然砍斷，在仇敵面前收回右手。他像火燄四圍吞滅，將雅各燒燬。

4 他張弓好像仇敵；他站著舉起右手如同敵人［as an adversary］，在女子錫安的帳棚上，將悅人眼目的，盡行殺戮［slew all that were pleasant to the eye in the tabernacle of the daughter ofZion］；他［he］倒出他的烈怒［fury］，像火一樣。

5 主如仇敵吞滅以色列和她［her］的一切宮殿，拆毀他［his］的保障；在女子猶大［daughter of Judah］中加增悲傷哭號。

6 他強取自己的帳幕，好像是園中的窩棚，毀壞他的聚會之處。耶和華使聖節和安息日在錫安都被忘記，又在怒氣的憤恨中藐視君王和祭司。

7 主［Lord］丟棄自己的祭壇，憎惡自己的聖所，將宮殿的牆垣交付仇敵手中［into the hand of］。他們在耶和華的殿中喧嚷，像在聖會之日一樣。

8 耶和華定意拆毀女子錫安［daughter of Zion］的城牆；他拉了準繩，不將手收回，定要毀滅；他使外郭和城牆都因此［therefore］悲哀，一同衰敗。

9 錫安的門都陷入地內；主將她的門閂毀壞，折斷。她的君王和首領都［are］落在外邦人［Gentiles］中。律法不再［the law is no more］；她的先知不得見耶和華的異象。

10 女子錫安［daughter of Zion］的長老坐在地上默默無聲；他們揚起塵土落在頭上，腰束麻布；耶路撒冷的處女垂頭至地。

11 我眼中流淚，以致失明，我的心腸擾亂，肝膽塗地，都因我民女子［daughter of my people］遭毀滅，又因孩童和吃奶的在城內街上發昏。

12 那時，他們在城內街上發昏，好像受傷的，在母親的懷裏，將要喪命；對母親說：穀、酒在哪裏呢？

13 女子耶路撒冷［daughter of Jerusalem］啊，我可用甚麼向你證明呢？我可用甚麼與你相比呢？作處女的女子錫安［virgin daughter of Zion］哪，我可拿甚麼和你比較，好安慰你呢？因為你的裂口大如海，誰能醫治你呢？

14 你的先知為你見虛假和愚昧的異象，並沒有顯露你的罪孽，使你被擄的歸回；卻為你見虛假的默示和使你被趕出本境的緣故。

15 凡過路的都向你拍掌。他們向女子耶路撒冷［daughter of Jerusalem］嗤笑，搖頭，說：難道人所稱為全美的，稱為全地所喜悅的，就是這城嗎？

16 你一切［All］仇敵都向你大大張口；他們嗤笑，又切齒說：我們吞滅她。這真是我們所盼望的日子臨到了。我們親眼看見了。

17 耶和華成就了他所定的，應驗了他古時所命定的話［word］。他傾覆了，並不顧惜；他已［he hath］使你的仇敵向你誇耀，使你敵人的角被立起［hath set up］。

18 他們［Their］的心哀求主。女子錫安［daughter of Zion］的城牆啊，願你流淚如河，晝夜不息；願你眼中的瞳孔淚流不止。

19 夜間，每逢交更的時候要起來呼喊，在主面前傾心如水。你的孩童在各街［street］口上受餓發昏；你要為他們的性命向主舉起兩手［lift up thy hands］禱告。

20 耶和華啊，求你觀看，見你向誰行過這事［done this］。婦人豈可吃自己虎口般長［of a span long］的嬰孩嗎？祭司和先知豈可在主的聖所中被殺戮嗎？

21 少年人和老年人都在街上躺臥；我的處女和壯丁都倒在刀下；你發怒的日子殺死他們。你殺了，並不顧惜。

22 你招聚四圍驚嚇我的，像在大會的日子招聚人一樣，以致在［so that in］耶和華發怒的日子，無人逃脫，無人存留。我所搖弄所養育的嬰孩，仇敵都殺淨了。

Плач Єремiї

Розділ 2

1 Як захма́рив Господь в Своїм гніві сіо́нську дочку́! Він кинув із неба на зе́млю пишно́ту Ізраїля, і не згадав у день гніву Свого́ про підні́жка ногам Своїм, —

2 понищив Господь, не помилував жи́тла всі Яковові. Він позбу́рював у гніві Своїм у дочки́ Юди тверди́ні, на землю звали́в, збезче́стив Він ца́рство й князі́в усіх його́.

3 В люті гніву відтяв увесь Ізраїлів ріг, прави́цю Свою відверну́в Він від во́рога, та й запала́в проти Якова, мов той палю́чий огонь, що навко́ло жере́!

4 Він нап'я́в Свого лу́ка, як ворог, проти́вником стала прави́ця Його́, і Він вибив усе, що для ока було пожада́не, у скинії до́ньки сіонської вилив запе́клість Свою, як огонь.

5 Господь став, як той во́рог, пони́щив Ізраїля Він, всі пала́ти його зруйнува́в, тверди́ні його попусто́шив, — і Юдиній до́ньці примно́жив зідха́ння та сто́гін!

6 Понищив горо́жу Свою, немов у садка́, місце зборів Своїх попусто́шив, Госпо́дь учинив, що забу́ли в Сіоні про свято й суботу, і відки́нув царя́ та священика в лю́тості гніву Свого́.

7 Покинув Господь Свого же́ртівника, допусти́в побезче́стити святиню Свою́, передав в руку во́рога му́ри пала́ців її, — вороги́ зашуміли в Господньому домі, немов би святко́вого дня!

8 Задумав Госпо́дь зруйнува́ти мур сіо́нської до́ньки, Він ви́тягнув шнура, Своєї руки не вернув, щоб не нищити, сумни́ми вчинив передму́р'я та мур, — вони ра́зом осла́бли,

9 її брами запа́лися в зе́млю, пони́щив Він та полама́в її за́суви. Її цар і князі́ її серед поганів. Немає навча́ння Зако́ну, і пророки її не знахо́дять виді́ння від Господа.

10 Сидять на землі та мовчать старші́ до́ньки сіо́нської, по́рох посипали на свою голову, підпереза́лись вере́тами, аж до землі свою го́лову єрусалимські дівчата схили́ли.

11 Повиплива́ли від сліз мої очі, моє ну́тро клеко́че, на землю печінка моя вилива́ється через зане́пад дочки́ мого люду, коли немовля́ й сосуне́ць умліва́ють голодні на пло́щах міськи́х.

12 Вони кви́лять своїм матеря́м: „Де пожи́ва й вино?“ І ску́люються, як ране́ний, на пло́щах міськи́х, коли ду́ші свої випускають на лоні своїх матері́в.

13 Що засві́дчу тобі, що вподо́блю до тебе, о єрусалимськая до́чко? Що вчиню́ тобі рі́вним, щоб тебе звесели́ти, о діво, о до́чко сіонська? Бо велика, як море, руїна твоя́, — хто тебе поліку́є?

14 Пророки твої провіща́ли для тебе марно́ту й фальши́ве, і не відкривали твого гріха́, щоб долю твою відверну́ти, — для тебе вбачали пророцтва марно́ти й вигна́ння.

15 Усі, що проходять дорогою, плещуть у долоні на тебе, і посви́стують та головою своє́ю хита́ють над до́нькою Єрусалиму та кажуть: „Хіба це те місто, що про ньо́го казали: Корона пишно́ти, розра́да всієї землі?“

16 Усі вороги твої па́щу на тебе роззя́влюють, сви́щуть й зубами скрего́чуть та кажуть: „Ми поже́рли її. Оце справді той день, що чекали його, — знайшли ми і бачимо його!“

17 Учинив Господь те, що заду́мав, Він ви́повнив слово Своє, що його наказав від днів да́вніх: усе зруйнував, і милосердя не мав, і ворога втішив тобою, Він ро́га підійняв супроти́вних твоїх.

18 Їхнє серце до Господа крик підіймає, о муре, о до́чко Сіону! Проливай, як потік, сльози вдень та вночі, не давай відпочи́нку собі, нехай не спочи́не зіни́ця твоя!

19 Уставай, голоси уночі на поча́тку сторо́жі! Виливай своє серце, мов во́ду, навпроти обли́ччя Господнього! Підійми ти до Нього доло́ні свої за душу своїх немовля́т, що від голоду мліють на розі всіх вулиць!

20 Споглянь, Господи, і подивися, кому́ Ти зробив отаке? Чи конечним було, щоб жінки́ їли плід свій, свої́х немовля́т, яких ви́плекали? Щоб був у святині Господній заби́тий священик і пророк?

21 Лежать на землі на вулицях ря́дом юнак та стари́й. Попа́дали діви мої та мої парубки́ від меча́, — Ти побив їх в день гніву Свого́, порізав, не мав милосердя.

22 Ти викли́кував, мов на день свята, жахо́ти мої із довкі́лля, — і врято́ваного не було́, і позоста́льця в день гніву Господнього, — повигублював ворог мій тих, кого ви́плекала та зрости́ла була́.

耶利米哀歌第2章	Плач Єремiї Розділ 2
1 主何竟在他怒中［in his anger］，使密雲［cloud］遮蔽女子錫安［daughter of Zion］。他將以色列的華美從天扔在地上，在他發怒的日子並不記念自己的腳凳。	1 Як захма́рив Господь в Своїм гніві сіо́нську дочку́! Він кинув із неба на зе́млю пишно́ту Ізраїля, і не згадав у день гніву Свого́ про підні́жка ногам Своїм, —
2 主吞滅雅各一切的住處，並不顧惜。他在他怒中［in his wrath］傾覆女子猶大［daughter of Judah］的保障；他［he］使這保障倒塌［brought them down］在地。他辱沒這國和其中的首領。	2 понищив Господь, не помилував жи́тла всі Яковові. Він позбу́рював у гніві Своїм у дочки́ Юди тверди́ні, на землю звали́в, збезче́стив Він ца́рство й князі́в усіх його́.
3 他發烈怒，把以色列的角全然砍斷，在仇敵面前收回右手。他像火燄四圍吞滅，將雅各燒燬。	3 В люті гніву відтяв увесь Ізраїлів ріг, прави́цю Свою відверну́в Він від во́рога, та й запала́в проти Якова, мов той палю́чий огонь, що навко́ло жере́!
4 他張弓好像仇敵；他站著舉起右手如同敵人［as an adversary］，在女子錫安的帳棚上，將悅人眼目的，盡行殺戮［slew all that were pleasant to the eye in the tabernacle of the daughter ofZion］；他［he］倒出他的烈怒［fury］，像火一樣。	4 Він нап'я́в Свого лу́ка, як ворог, проти́вником стала прави́ця Його́, і Він вибив усе, що для ока було пожада́не, у скинії до́ньки сіонської вилив запе́клість Свою, як огонь.
5 主如仇敵吞滅以色列和她［her］的一切宮殿，拆毀他［his］的保障；在女子猶大［daughter of Judah］中加增悲傷哭號。	5 Господь став, як той во́рог, пони́щив Ізраїля Він, всі пала́ти його зруйнува́в, тверди́ні його попусто́шив, — і Юдиній до́ньці примно́жив зідха́ння та сто́гін!
6 他強取自己的帳幕，好像是園中的窩棚，毀壞他的聚會之處。耶和華使聖節和安息日在錫安都被忘記，又在怒氣的憤恨中藐視君王和祭司。	6 Понищив горо́жу Свою, немов у садка́, місце зборів Своїх попусто́шив, Госпо́дь учинив, що забу́ли в Сіоні про свято й суботу, і відки́нув царя́ та священика в лю́тості гніву Свого́.
7 主［Lord］丟棄自己的祭壇，憎惡自己的聖所，將宮殿的牆垣交付仇敵手中［into the hand of］。他們在耶和華的殿中喧嚷，像在聖會之日一樣。	7 Покинув Господь Свого же́ртівника, допусти́в побезче́стити святиню Свою́, передав в руку во́рога му́ри пала́ців її, — вороги́ зашуміли в Господньому домі, немов би святко́вого дня!
8 耶和華定意拆毀女子錫安［daughter of Zion］的城牆；他拉了準繩，不將手收回，定要毀滅；他使外郭和城牆都因此［therefore］悲哀，一同衰敗。	8 Задумав Госпо́дь зруйнува́ти мур сіо́нської до́ньки, Він ви́тягнув шнура, Своєї руки не вернув, щоб не нищити, сумни́ми вчинив передму́р'я та мур, — вони ра́зом осла́бли,
9 錫安的門都陷入地內；主將她的門閂毀壞，折斷。她的君王和首領都［are］落在外邦人［Gentiles］中。律法不再［the law is no more］；她的先知不得見耶和華的異象。	9 її брами запа́лися в зе́млю, пони́щив Він та полама́в її за́суви. Її цар і князі́ її серед поганів. Немає навча́ння Зако́ну, і пророки її не знахо́дять виді́ння від Господа.
10 女子錫安［daughter of Zion］的長老坐在地上默默無聲；他們揚起塵土落在頭上，腰束麻布；耶路撒冷的處女垂頭至地。	10 Сидять на землі та мовчать старші́ до́ньки сіо́нської, по́рох посипали на свою голову, підпереза́лись вере́тами, аж до землі свою го́лову єрусалимські дівчата схили́ли.
11 我眼中流淚，以致失明，我的心腸擾亂，肝膽塗地，都因我民女子［daughter of my people］遭毀滅，又因孩童和吃奶的在城內街上發昏。	11 Повиплива́ли від сліз мої очі, моє ну́тро клеко́че, на землю печінка моя вилива́ється через зане́пад дочки́ мого люду, коли немовля́ й сосуне́ць умліва́ють голодні на пло́щах міськи́х.
12 那時，他們在城內街上發昏，好像受傷的，在母親的懷裏，將要喪命；對母親說：穀、酒在哪裏呢？	12 Вони кви́лять своїм матеря́м: „Де пожи́ва й вино?“ І ску́люються, як ране́ний, на пло́щах міськи́х, коли ду́ші свої випускають на лоні своїх матері́в.
13 女子耶路撒冷［daughter of Jerusalem］啊，我可用甚麼向你證明呢？我可用甚麼與你相比呢？作處女的女子錫安［virgin daughter of Zion］哪，我可拿甚麼和你比較，好安慰你呢？因為你的裂口大如海，誰能醫治你呢？	13 Що засві́дчу тобі, що вподо́блю до тебе, о єрусалимськая до́чко? Що вчиню́ тобі рі́вним, щоб тебе звесели́ти, о діво, о до́чко сіонська? Бо велика, як море, руїна твоя́, — хто тебе поліку́є?
14 你的先知為你見虛假和愚昧的異象，並沒有顯露你的罪孽，使你被擄的歸回；卻為你見虛假的默示和使你被趕出本境的緣故。	14 Пророки твої провіща́ли для тебе марно́ту й фальши́ве, і не відкривали твого гріха́, щоб долю твою відверну́ти, — для тебе вбачали пророцтва марно́ти й вигна́ння.
15 凡過路的都向你拍掌。他們向女子耶路撒冷［daughter of Jerusalem］嗤笑，搖頭，說：難道人所稱為全美的，稱為全地所喜悅的，就是這城嗎？	15 Усі, що проходять дорогою, плещуть у долоні на тебе, і посви́стують та головою своє́ю хита́ють над до́нькою Єрусалиму та кажуть: „Хіба це те місто, що про ньо́го казали: Корона пишно́ти, розра́да всієї землі?“
16 你一切［All］仇敵都向你大大張口；他們嗤笑，又切齒說：我們吞滅她。這真是我們所盼望的日子臨到了。我們親眼看見了。	16 Усі вороги твої па́щу на тебе роззя́влюють, сви́щуть й зубами скрего́чуть та кажуть: „Ми поже́рли її. Оце справді той день, що чекали його, — знайшли ми і бачимо його!“
17 耶和華成就了他所定的，應驗了他古時所命定的話［word］。他傾覆了，並不顧惜；他已［he hath］使你的仇敵向你誇耀，使你敵人的角被立起［hath set up］。	17 Учинив Господь те, що заду́мав, Він ви́повнив слово Своє, що його наказав від днів да́вніх: усе зруйнував, і милосердя не мав, і ворога втішив тобою, Він ро́га підійняв супроти́вних твоїх.
18 他們［Their］的心哀求主。女子錫安［daughter of Zion］的城牆啊，願你流淚如河，晝夜不息；願你眼中的瞳孔淚流不止。	18 Їхнє серце до Господа крик підіймає, о муре, о до́чко Сіону! Проливай, як потік, сльози вдень та вночі, не давай відпочи́нку собі, нехай не спочи́не зіни́ця твоя!
19 夜間，每逢交更的時候要起來呼喊，在主面前傾心如水。你的孩童在各街［street］口上受餓發昏；你要為他們的性命向主舉起兩手［lift up thy hands］禱告。	19 Уставай, голоси уночі на поча́тку сторо́жі! Виливай своє серце, мов во́ду, навпроти обли́ччя Господнього! Підійми ти до Нього доло́ні свої за душу своїх немовля́т, що від голоду мліють на розі всіх вулиць!
20 耶和華啊，求你觀看，見你向誰行過這事［done this］。婦人豈可吃自己虎口般長［of a span long］的嬰孩嗎？祭司和先知豈可在主的聖所中被殺戮嗎？	20 Споглянь, Господи, і подивися, кому́ Ти зробив отаке? Чи конечним було, щоб жінки́ їли плід свій, свої́х немовля́т, яких ви́плекали? Щоб був у святині Господній заби́тий священик і пророк?
21 少年人和老年人都在街上躺臥；我的處女和壯丁都倒在刀下；你發怒的日子殺死他們。你殺了，並不顧惜。	21 Лежать на землі на вулицях ря́дом юнак та стари́й. Попа́дали діви мої та мої парубки́ від меча́, — Ти побив їх в день гніву Свого́, порізав, не мав милосердя.
22 你招聚四圍驚嚇我的，像在大會的日子招聚人一樣，以致在［so that in］耶和華發怒的日子，無人逃脫，無人存留。我所搖弄所養育的嬰孩，仇敵都殺淨了。	22 Ти викли́кував, мов на день свята, жахо́ти мої із довкі́лля, — і врято́ваного не було́, і позоста́льця в день гніву Господнього, — повигублював ворог мій тих, кого ви́плекала та зрости́ла була́.

舊約

新約

耶利米哀歌

第2章

Плач Єремiї

Розділ 2

耶利米哀歌

第2章

Плач Єремiї

Розділ 2