Библия - Обещанное Восстановление

路加福音

第10章

1 這些［these］事以後，主又設立七十個人，差遣他們兩個兩個的在他前面，往自己想［would］要到的各城各地方去。

2 所以［Therefore］，耶穌［he］對他們說：「要收的莊稼，固然是［truly］多，但［but］作工的人少；所以，你們當求莊稼的主打發工人出去收他的莊稼。

3 你們去吧。看哪［behold］，我差你們出去，如同綿羊羔［lambs］進入狼群。

4 不要帶錢囊，不要帶口袋，不要帶鞋；在路上也不要問人的安。

5 你們［ye］無論進哪一家，先要說：『願這一家平安。』

6 那裏若有平安之子［son of peace］，你們所求的平安就必臨到那家；若是［if］不然，就仍［again］歸與你們了。

7 你們要住在那家，吃喝他們所供給的；因為工人得工價是應當的。不要從這家搬到那家。

8 你們［ye］無論進哪一城，人若接待你們，給你們擺上甚麼，你們就吃甚麼；

9 要醫治那城裏的病人，對他們說：『神的國臨近你們了。』

10 但是［But］，你們［ye］無論進哪一城，人若不接待你們，你們就到哪城的［of the same］街上去，說［say］：

11 『就是你們城裏的一點［very］塵土黏著我們［cleaveth on us］，我們也當著你們擦去。雖然如此，你們該確知［sure］神的國臨近你們［unto you］了。』

12 但［But］我告訴你們，當審判的那［that］日子，所多瑪所受的，比那城還容易受呢。

13 哥拉汛哪，你有禍了。伯賽大啊，你有禍了。因為在你們中間所行的異能若在［in］推羅、西頓行了［done］，他們早已披麻蒙灰，坐在地上悔改了。

14 當審判的時侯［at the judgement］，推羅、西頓所受的，比你們倒［But］容易受呢。

15 迦百農啊，你已經升到天上，將來必推下地獄［hell］。」

16 又對門徒說：「聽從你們的就是聽從我；藐視［despiseth］你們的就是藐視［despiseth］我；藐視［despiseth］我的就是藐視［despiseth］那差我來的。」

17 那七十個人又［again］歡歡喜喜的回來，說：「主啊，因你的名，就是鬼魔［devils］也服了我們。」

18 耶穌對他們說：「我曾看見撒但從天上墜落，像閃電一樣。

19 看哪［Behold］，我已經給你們權柄可以踐踏蛇和蠍子，又勝過仇敵一切的能力；斷沒有甚麼能害你們。

20 然而，不要因靈［spirits］服了你們就歡喜；只要［but rather］因你們的名記錄在天上歡喜。」

21 正當那時，耶穌靈裏［in spirit］歡樂，說：「父啊，天地的主，我感謝你，因為你將這些事向聰明通達人就藏起來，向嬰孩就顯出來。父啊，是的；因為在你眼中這本為美［it seemed good in thy sight］。

22 一切所有的都是我父交付我的。除了父，沒有人知道子是誰；除了子和子所願意指示的，沒有人知道父是誰。」

23 耶穌轉身暗暗的對他的［his］門徒說：「看見你們所看見的，那眼睛就有福了。

24 我告訴你們，從前有許多先知和君王，要看你們所看的那些事［those things］，卻沒有看見；要聽你們所聽的，卻沒有聽見。」

25 看哪［behold］，有一個律法師起來試探耶穌，說：「夫子，我該作甚麼才可以承受永生？」

26 耶穌對他說：「律法上寫的是甚麼？你念的是怎樣呢？」

27 他回答說：「你要盡心、盡性、盡力、盡意愛主─你的神；又要愛你的［thy］鄰居，如同自己。」

28 耶穌對他［unto him］說：「你回答的是；你這樣行，就必得活著［live］。」

29 但［But］那人要顯明自己有理，就對耶穌說：「誰是我的鄰居呢？」

30 耶穌回答說：「有一個人從耶路撒冷下耶利哥去，落在盜賊［thieves］手中，他們剝去他的衣服，且傷了他［and wounded him］，直到半死［half dead］，就丟下他走了。

31 偶然有一個祭司從那［that］條路下來；祭司［he］看見他，就從一邊［other side］過去了。

32 又有一個利未人在［at］這地方，看見他，也照樣從那邊過去了。

33 唯有一個撒瑪利亞人行路來到那裏；那撒瑪利亞人［he］看見他，就憐憫他［had compassion on him］，

34 上前用油和酒倒在他的傷處，包裹好了，扶他騎上自己的牲口，帶到店裏去照應他。

35 第二天，將起行的時候，他［when he departed］拿出二錢銀子來，交給店主，對他［unto him］說：『你且照應他；此外你［thou］所費用的，我回來必還你。』

36 你想，這三個人，現在［now］那一個是落在盜賊［thieves］手中的鄰居呢？」

37 他說：「是憐憫他的。」耶穌就［Then］對他［untto him］說：「你去照樣行吧。」

38 他們走路的時候，耶穌進了一個村莊；有一個女人，名叫馬大，接他到自己家裏。

39 她有一個妹子，名叫馬利亞，也［also］在耶穌腳前坐著聽他的道。

40 然而［But］，馬大伺候的事多，心裏忙亂，就到耶穌跟前［came to him］，說：「主啊，我的妹子留下我一個人伺候，你不在意嗎？故此［therefore］，請吩咐她來幫助我。」

41 耶穌回答對她［unto her］說：「馬大，馬大，妳為許多的事思慮煩擾；

42 但是不可少的只有一件；馬利亞已經選擇那上好的福分，是不能從她［from her］奪去的。」

Вiд Луки

Розділ 10

1 Після того призна́чив Господь і інших Сімдеся́т, і послав їх по двох перед Себе до кожного міста та місця, куди Сам мав іти.

2 І промовив до них: „Хоч жни́во велике, та робі́тників мало; тож благайте Господаря жни́ва, щоб робі́тників вислав на жни́во Своє.

3 Ідіть! Оце посилаю Я вас, як ягнят між вовки́.

4 Не носіть ні кали́тки, ні торби, ні санда́ль, і не вітайте в дорозі ніко́го.

5 Як до дому ж якого ви вві́йдете, то найперше кажіть: „Мир дому цьому́!“

6 І коли син миру там буде, то спочи́не на ньому ваш мир, коли ж ні — до вас ве́рнеться.

7 Зоставайтеся ж у домі тім самім, споживайте та пийте, що є в них, — бо вартий робі́тник своєї заплати. Не ходіть з дому в дім.

8 А як при́йдете в місто яке, і вас при́ймуть, — споживайте, що вам подадуть.

9 Уздоро́влюйте хворих, що в нім, промовляйте до них: „Набли́зилося Царство Боже до вас!“

10 А як при́йдете в місто яке, і вас не приймуть, то вийдіть на вулиці його та й кажіть:

11 „Ми обтру́шуємо вам навіть порох, що прилип до нас із вашого міста. Та знайте оце, що набли́зилося Ца́рство Боже!“

12 Кажу вам: того дня легше буде содо́млянам, аніж місту тому́!“

13 „Горе тобі, Хоразі́не, горе тобі, Віфсаїдо! Бо коли б то у Тирі й Сидоні були відбули́ся ті чу́да, що сталися в вас, то давно б вони покаялися в волосяни́ці та в попелі!

14 Але на суді відрадніш буде Тиру й Сидону, як вам.

15 А ти, Капернау́ме, що „до неба піднісся, — аж до аду ти зійдеш!“

16 Хто слухає вас — Мене слухає, хто ж погорджує вами — погорджує Мною, хто ж погорджує Мною — погорджує Тим, Хто послав Мене“.

17 А ті Сімдеся́т повернулися з радістю, кажучи: „Господи, — навіть де́мони ко́ряться нам у Ім'я́ Твоє!“

18 Він же промовив до них: „Я бачив того сатану, що з неба спадав, немов блискавка.

19 Ось Я вла́ду вам дав наступати на змій та скорпіо́нів, і на всю силу ворожу, — і ніщо вам не зашко́дить.

20 Та не тіштеся тим, що вам ко́ряться духи, але тіштесь, що ваші ймення записані в небі!“

21 Того ча́су Ісус звеселився був Духом Святим і промовив: „Прославляю Тебе, Отче, Господи неба й землі, що втаїв Ти оце від премудрих і розумних, та його немовлятам відкрив. Так, Отче, бо Тобі так було до вподоби!

22 Передав Мені все Мій Отець. І не знає ніхто, хто є Син, — тільки Отець, і хто Отець — тільки Син, та кому Син захоче відкрити“.

23 І, звернувшись до учнів, наодинці їм сказав: „Блаженні ті очі, що бачать, що́ бачите ви!

24 Кажу ж вам, що багато пророків і царів бажали побачити, що бачите ви — та й не бачили, і почути, що́ чуєте ви — і не чули!“

25 І підвівсь ось зако́нник один, і сказав, Його випробо́вуючи: „Учителю, що́ робити мені, щоб вічне життя осягну́ти?“

26 Він же йому відказав: „Що́ в Зако́ні написано, як ти читаєш?“

27 А той відповів і сказав: „Люби Господа Бога свого́ всім серцем своїм, і всією душею своєю, і всією силою своєю, і всім своїм розумом“, і свого ближнього, як само́го себе“.

28 Він же йому́ відказав: „Правильно ти відповів. Роби це, — і будеш жити“.

29 А той бажав сам себе ви́правдати, та й сказав до Ісуса: „А хто то мій ближній?“

30 А Ісус відповів і промовив: „Один чоловік ішов з Єрусалиму до Єрихо́ну, і попався розбійникам, що обдерли його, і завдали́ йому рани, та й утекли́, покинувши ле́две живого його́.

31 Прохо́див випа́дком тією дорогою священик один, побачив його, — і проминув.

32 Так само й Левит надійшов на те місце, поглянув, — і теж проминув.

33 Прохо́див же там якийсь самаряни́н, та й натра́пив на нього, і, побачивши, змилосе́рдився.

34 І він підійшов, і обв'язав йому рани, наливши оливи й вина. Потому його посадив на худо́бину власну, і приставив його до гостиниці, та й клопота́вся про нього.

35 А другого дня, від'їжджавши, вийняв він два динарії, та й дав їх госпо́дареві й проказав: „Заопікуйся ним, а як більше що витратиш, — заплачу́ тобі, як верну́ся“.

36 Котри́й же з цих трьох — на думку твою — був ближній тому, хто попався розбійникам?“

37 А він відказав: „Той, хто вчинив йому ми́лість“. Ісус же сказав йому: „Іди, — і роби так і ти!“

38 І сталось, коли вони йшли, Він прийшов до одно́го села. Одна ж жінка, Марта їй на ім'я́, прийняла Його в дім свій.

39 Була ж в неї сестра, що звалась Марія; вона сіла в ногах у Ісуса, та й слухала сло́ва Його.

40 А Марта великою по́слугою клопота́лась, а спинившись, сказала: „Господи, чи байду́же Тобі, що на мене саму́ полишила служити сестра моя? Скажи ж їй, щоб мені помогла“.

41 Госпо́дь же промовив у відповідь їй: „Марто, Марто, — турбуєшся й жу́ришся ти про багато чого́,

42 а потрібне одне. Марія ж обрала найкращу ча́стку, яка не відбереться від неї“.

路加福音第10章	Вiд Луки Розділ 10
1 這些［these］事以後，主又設立七十個人，差遣他們兩個兩個的在他前面，往自己想［would］要到的各城各地方去。	1 Після того призна́чив Господь і інших Сімдеся́т, і послав їх по двох перед Себе до кожного міста та місця, куди Сам мав іти.
2 所以［Therefore］，耶穌［he］對他們說：「要收的莊稼，固然是［truly］多，但［but］作工的人少；所以，你們當求莊稼的主打發工人出去收他的莊稼。	2 І промовив до них: „Хоч жни́во велике, та робі́тників мало; тож благайте Господаря жни́ва, щоб робі́тників вислав на жни́во Своє.
3 你們去吧。看哪［behold］，我差你們出去，如同綿羊羔［lambs］進入狼群。	3 Ідіть! Оце посилаю Я вас, як ягнят між вовки́.
4 不要帶錢囊，不要帶口袋，不要帶鞋；在路上也不要問人的安。	4 Не носіть ні кали́тки, ні торби, ні санда́ль, і не вітайте в дорозі ніко́го.
5 你們［ye］無論進哪一家，先要說：『願這一家平安。』	5 Як до дому ж якого ви вві́йдете, то найперше кажіть: „Мир дому цьому́!“
6 那裏若有平安之子［son of peace］，你們所求的平安就必臨到那家；若是［if］不然，就仍［again］歸與你們了。	6 І коли син миру там буде, то спочи́не на ньому ваш мир, коли ж ні — до вас ве́рнеться.
7 你們要住在那家，吃喝他們所供給的；因為工人得工價是應當的。不要從這家搬到那家。	7 Зоставайтеся ж у домі тім самім, споживайте та пийте, що є в них, — бо вартий робі́тник своєї заплати. Не ходіть з дому в дім.
8 你們［ye］無論進哪一城，人若接待你們，給你們擺上甚麼，你們就吃甚麼；	8 А як при́йдете в місто яке, і вас при́ймуть, — споживайте, що вам подадуть.
9 要醫治那城裏的病人，對他們說：『神的國臨近你們了。』	9 Уздоро́влюйте хворих, що в нім, промовляйте до них: „Набли́зилося Царство Боже до вас!“
10 但是［But］，你們［ye］無論進哪一城，人若不接待你們，你們就到哪城的［of the same］街上去，說［say］：	10 А як при́йдете в місто яке, і вас не приймуть, то вийдіть на вулиці його та й кажіть:
11 『就是你們城裏的一點［very］塵土黏著我們［cleaveth on us］，我們也當著你們擦去。雖然如此，你們該確知［sure］神的國臨近你們［unto you］了。』	11 „Ми обтру́шуємо вам навіть порох, що прилип до нас із вашого міста. Та знайте оце, що набли́зилося Ца́рство Боже!“
12 但［But］我告訴你們，當審判的那［that］日子，所多瑪所受的，比那城還容易受呢。	12 Кажу вам: того дня легше буде содо́млянам, аніж місту тому́!“
13 哥拉汛哪，你有禍了。伯賽大啊，你有禍了。因為在你們中間所行的異能若在［in］推羅、西頓行了［done］，他們早已披麻蒙灰，坐在地上悔改了。	13 „Горе тобі, Хоразі́не, горе тобі, Віфсаїдо! Бо коли б то у Тирі й Сидоні були відбули́ся ті чу́да, що сталися в вас, то давно б вони покаялися в волосяни́ці та в попелі!
14 當審判的時侯［at the judgement］，推羅、西頓所受的，比你們倒［But］容易受呢。	14 Але на суді відрадніш буде Тиру й Сидону, як вам.
15 迦百農啊，你已經升到天上，將來必推下地獄［hell］。」	15 А ти, Капернау́ме, що „до неба піднісся, — аж до аду ти зійдеш!“
16 又對門徒說：「聽從你們的就是聽從我；藐視［despiseth］你們的就是藐視［despiseth］我；藐視［despiseth］我的就是藐視［despiseth］那差我來的。」	16 Хто слухає вас — Мене слухає, хто ж погорджує вами — погорджує Мною, хто ж погорджує Мною — погорджує Тим, Хто послав Мене“.
17 那七十個人又［again］歡歡喜喜的回來，說：「主啊，因你的名，就是鬼魔［devils］也服了我們。」	17 А ті Сімдеся́т повернулися з радістю, кажучи: „Господи, — навіть де́мони ко́ряться нам у Ім'я́ Твоє!“
18 耶穌對他們說：「我曾看見撒但從天上墜落，像閃電一樣。	18 Він же промовив до них: „Я бачив того сатану, що з неба спадав, немов блискавка.
19 看哪［Behold］，我已經給你們權柄可以踐踏蛇和蠍子，又勝過仇敵一切的能力；斷沒有甚麼能害你們。	19 Ось Я вла́ду вам дав наступати на змій та скорпіо́нів, і на всю силу ворожу, — і ніщо вам не зашко́дить.
20 然而，不要因靈［spirits］服了你們就歡喜；只要［but rather］因你們的名記錄在天上歡喜。」	20 Та не тіштеся тим, що вам ко́ряться духи, але тіштесь, що ваші ймення записані в небі!“
21 正當那時，耶穌靈裏［in spirit］歡樂，說：「父啊，天地的主，我感謝你，因為你將這些事向聰明通達人就藏起來，向嬰孩就顯出來。父啊，是的；因為在你眼中這本為美［it seemed good in thy sight］。	21 Того ча́су Ісус звеселився був Духом Святим і промовив: „Прославляю Тебе, Отче, Господи неба й землі, що втаїв Ти оце від премудрих і розумних, та його немовлятам відкрив. Так, Отче, бо Тобі так було до вподоби!
22 一切所有的都是我父交付我的。除了父，沒有人知道子是誰；除了子和子所願意指示的，沒有人知道父是誰。」	22 Передав Мені все Мій Отець. І не знає ніхто, хто є Син, — тільки Отець, і хто Отець — тільки Син, та кому Син захоче відкрити“.
23 耶穌轉身暗暗的對他的［his］門徒說：「看見你們所看見的，那眼睛就有福了。	23 І, звернувшись до учнів, наодинці їм сказав: „Блаженні ті очі, що бачать, що́ бачите ви!
24 我告訴你們，從前有許多先知和君王，要看你們所看的那些事［those things］，卻沒有看見；要聽你們所聽的，卻沒有聽見。」	24 Кажу ж вам, що багато пророків і царів бажали побачити, що бачите ви — та й не бачили, і почути, що́ чуєте ви — і не чули!“
25 看哪［behold］，有一個律法師起來試探耶穌，說：「夫子，我該作甚麼才可以承受永生？」	25 І підвівсь ось зако́нник один, і сказав, Його випробо́вуючи: „Учителю, що́ робити мені, щоб вічне життя осягну́ти?“
26 耶穌對他說：「律法上寫的是甚麼？你念的是怎樣呢？」	26 Він же йому відказав: „Що́ в Зако́ні написано, як ти читаєш?“
27 他回答說：「你要盡心、盡性、盡力、盡意愛主─你的神；又要愛你的［thy］鄰居，如同自己。」	27 А той відповів і сказав: „Люби Господа Бога свого́ всім серцем своїм, і всією душею своєю, і всією силою своєю, і всім своїм розумом“, і свого ближнього, як само́го себе“.
28 耶穌對他［unto him］說：「你回答的是；你這樣行，就必得活著［live］。」	28 Він же йому́ відказав: „Правильно ти відповів. Роби це, — і будеш жити“.
29 但［But］那人要顯明自己有理，就對耶穌說：「誰是我的鄰居呢？」	29 А той бажав сам себе ви́правдати, та й сказав до Ісуса: „А хто то мій ближній?“
30 耶穌回答說：「有一個人從耶路撒冷下耶利哥去，落在盜賊［thieves］手中，他們剝去他的衣服，且傷了他［and wounded him］，直到半死［half dead］，就丟下他走了。	30 А Ісус відповів і промовив: „Один чоловік ішов з Єрусалиму до Єрихо́ну, і попався розбійникам, що обдерли його, і завдали́ йому рани, та й утекли́, покинувши ле́две живого його́.
31 偶然有一個祭司從那［that］條路下來；祭司［he］看見他，就從一邊［other side］過去了。	31 Прохо́див випа́дком тією дорогою священик один, побачив його, — і проминув.
32 又有一個利未人在［at］這地方，看見他，也照樣從那邊過去了。	32 Так само й Левит надійшов на те місце, поглянув, — і теж проминув.
33 唯有一個撒瑪利亞人行路來到那裏；那撒瑪利亞人［he］看見他，就憐憫他［had compassion on him］，	33 Прохо́див же там якийсь самаряни́н, та й натра́пив на нього, і, побачивши, змилосе́рдився.
34 上前用油和酒倒在他的傷處，包裹好了，扶他騎上自己的牲口，帶到店裏去照應他。	34 І він підійшов, і обв'язав йому рани, наливши оливи й вина. Потому його посадив на худо́бину власну, і приставив його до гостиниці, та й клопота́вся про нього.
35 第二天，將起行的時候，他［when he departed］拿出二錢銀子來，交給店主，對他［unto him］說：『你且照應他；此外你［thou］所費用的，我回來必還你。』	35 А другого дня, від'їжджавши, вийняв він два динарії, та й дав їх госпо́дареві й проказав: „Заопікуйся ним, а як більше що витратиш, — заплачу́ тобі, як верну́ся“.
36 你想，這三個人，現在［now］那一個是落在盜賊［thieves］手中的鄰居呢？」	36 Котри́й же з цих трьох — на думку твою — був ближній тому, хто попався розбійникам?“
37 他說：「是憐憫他的。」耶穌就［Then］對他［untto him］說：「你去照樣行吧。」	37 А він відказав: „Той, хто вчинив йому ми́лість“. Ісус же сказав йому: „Іди, — і роби так і ти!“
38 他們走路的時候，耶穌進了一個村莊；有一個女人，名叫馬大，接他到自己家裏。	38 І сталось, коли вони йшли, Він прийшов до одно́го села. Одна ж жінка, Марта їй на ім'я́, прийняла Його в дім свій.
39 她有一個妹子，名叫馬利亞，也［also］在耶穌腳前坐著聽他的道。	39 Була ж в неї сестра, що звалась Марія; вона сіла в ногах у Ісуса, та й слухала сло́ва Його.
40 然而［But］，馬大伺候的事多，心裏忙亂，就到耶穌跟前［came to him］，說：「主啊，我的妹子留下我一個人伺候，你不在意嗎？故此［therefore］，請吩咐她來幫助我。」	40 А Марта великою по́слугою клопота́лась, а спинившись, сказала: „Господи, чи байду́же Тобі, що на мене саму́ полишила служити сестра моя? Скажи ж їй, щоб мені помогла“.
41 耶穌回答對她［unto her］說：「馬大，馬大，妳為許多的事思慮煩擾；	41 Госпо́дь же промовив у відповідь їй: „Марто, Марто, — турбуєшся й жу́ришся ти про багато чого́,
42 但是不可少的只有一件；馬利亞已經選擇那上好的福分，是不能從她［from her］奪去的。」	42 а потрібне одне. Марія ж обрала найкращу ча́стку, яка не відбереться від неї“.

舊約

新約

路加福音

第10章

Вiд Луки

Розділ 10

路加福音

第10章

Вiд Луки

Розділ 10