| Der Prophet JoelKapitel 2 | 
| 1 Blaset | 
| 2 Ein finstrer | 
| 3 Vor | 
| 4 Sie sind gestaltet | 
| 5 Sie sprengen | 
| 6 Die Völker | 
| 7 Sie | 
| 8 Keiner | 
| 9 Sie werden in der Stadt | 
| 10 Vor | 
| 11 Denn der HErr | 
| 12 So spricht | 
| 13 Zerreißet | 
| 14 Wer weiß | 
| 15 Blaset | 
| 16 Versammelt | 
| 17 Laß die Priester, des HErrn | 
| 18 So wird denn der HErr | 
| 19 Und | 
| 20 Und will den von Mitternacht | 
| 21 Fürchte | 
| 22 Fürchtet euch | 
| 23 Und ihr, Kinder | 
| 24 daß die Tennen | 
| 25 Und ich will euch die Jahre | 
| 26 daß ihr zu essen | 
| 27 Und ihr | 
| ЙоїлРозділ 2 | 
| 1  | 
| 2 день темно́ти та те́мряви, день хмари й імли́! Як несеться досві́тня зоря́ по гора́х, так наро́д цей великий й міцни́й. Такого, як він, не бувало відві́ку, і по ньому не бу́де вже більш аж до літ з роду в рід! | 
| 3 Перед ним пожира́є огонь, і палахкоти́ть за ним по́лум'я! Земля перед ним, як еде́нський садо́к, а за ним — опусті́ла пустиня, і ряту́нку від нього нема! | 
| 4 Його ви́гляд — ніби коні, гарцю́ють вони, наче ті верхівці́! | 
| 5 Як гу́ркіт військо́вих возі́в, вони ска́чуть гірськи́ми верхі́в'ями, як ве́реск огни́стого по́лум'я, що солому жере́, наче поту́жний наро́д, що до бо́ю поста́влений. | 
| 6 Наро́ди тремтять перед ним, всі обличчя поблі́дли. | 
| 7 Як ли́царі, мчаться вони, немов вояки́ вибігають на мур, і кожен своєю доро́гою йдуть, і з стежо́к своїх не позбива́ються, — | 
| 8 не пхають вони один о́дного, ходять своєю дорогою битою, а коли на списа́ упаду́ть, то не зра́няться. | 
| 9 По місті хурча́ть, по мурі біжать, увіхо́дять в доми́, через ві́кна прола́зять, як зло́дій. | 
| 10 Трясеться земля перед ним, тремтить небо, сонце та місяць темні́ють, а зорі загу́блюють ся́йво своє. | 
| 11 I голос Свій видасть Госпо́дь перед ві́йськом Своїм, бо та́бір Його величе́зний, бо міцни́й викона́вець сло́ва Його, бо великий день Господа й ве́льми страшни́й, і хто зможе його перене́сти? | 
| 12  | 
| 13 І деріть своє серце, а не свою одіж, і наверні́ться до Господа, вашого Бога, бо ласка́вий Він та милосе́рдний, довготерпели́вий та многомилости́вий, і жалку́є за зло! | 
| 14 Хто знає, чи Він не пове́рнеться та не пожа́лує, і по Собі не зали́шить благослове́ння, жертву хлі́бну та жертву ту литу для Господа, вашого Бога. | 
| 15 Засурмі́ть на Сіоні в сурму́, оголосіть святий піст, скличте зібра́ння! | 
| 16 Зберіте наро́д, оголосіть святі збо́ри, ста́рців згрома́дьте, позбирайте дітей та грудни́х немовля́т, нехай вийде з кімна́ти своєї тако́ж молодий, молода́ ж з-під свого накриття́! | 
| 17 Між притво́ром та же́ртівником нехай плачуть священики, слу́ги Господні, хай мо́лять вони: Змилуйся, Господи, над наро́дом Своїм, і не видай на га́ньбу спадку Свого, щоб над ним панували пога́ни. Нащо будуть казати між наро́дами: Де́ їхній Бог? | 
| 18 І за́здрісним стане Госпо́дь за Свій край, і зми́лується над наро́дом Своїм“. | 
| 19 І Господь відповів і сказав до наро́ду Свого: „Ось Я посилаю вам збіжжя й вино молоде та оливу, і наси́титесь нею, і більше не дам вас на нару́гу наро́дам. | 
| 20 А цьо́го півні́чного ворога віддалю́ Я від вас, і його в край сухий та спусто́шений ви́жену, — його пе́ред до схі́днього моря, його ж край — до того́ моря за́днього. І вийде злий за́пах його, і піді́йметься смо́рід його, бо він лихо велике чинив. | 
| 21 Не бійся ти, зе́мле, а тішся й радій, — бо велике Господь учинив! | 
| 22 Не бійтеся, ти пі́льна худо́бо, бо пустинні пасо́виська зазелені́ють, бо дерево видасть свій плід, фіґо́вниця та виноград свою силу дадуть. | 
| 23 А ви, сіонські сини, радійте та тіштеся Го́сподом, Богом своїм, бо вам ї́жі Він дасть на спасі́ння, і найперше зішле вам дощу́, дощу ра́ннього й пі́знього. | 
| 24 І то́ки напо́вняться збіжжям, чави́льні ж кадки́ будуть перелива́тись вином молодим та оливою. | 
| 25 І надолу́жу Я вам за ті роки, що поже́рла була сарана́, коник і черва́ та гусінь, Моє ві́йсько велике, що Я посилав проти вас. | 
| 26 А їсти — ви будете їсти й наси́чуватись, і хвалитимете Ім'я́ Господа, вашого Бога, що з вами на по́див зробив, і посоро́млений більше не буде наро́д Мій навіки! | 
| 27 І пізна́єте ви, що Я серед Ізраїля, і що Я — Господь, Бог ваш, і немає вже іншого, — і посоро́млений більше не буде наро́д Мій навіки! | 
| Der Prophet JoelKapitel 2 | ЙоїлРозділ 2 | 
| 1 Blaset | 1  | 
| 2 Ein finstrer | 2 день темно́ти та те́мряви, день хмари й імли́! Як несеться досві́тня зоря́ по гора́х, так наро́д цей великий й міцни́й. Такого, як він, не бувало відві́ку, і по ньому не бу́де вже більш аж до літ з роду в рід! | 
| 3 Vor | 3 Перед ним пожира́є огонь, і палахкоти́ть за ним по́лум'я! Земля перед ним, як еде́нський садо́к, а за ним — опусті́ла пустиня, і ряту́нку від нього нема! | 
| 4 Sie sind gestaltet | 4 Його ви́гляд — ніби коні, гарцю́ють вони, наче ті верхівці́! | 
| 5 Sie sprengen | 5 Як гу́ркіт військо́вих возі́в, вони ска́чуть гірськи́ми верхі́в'ями, як ве́реск огни́стого по́лум'я, що солому жере́, наче поту́жний наро́д, що до бо́ю поста́влений. | 
| 6 Die Völker | 6 Наро́ди тремтять перед ним, всі обличчя поблі́дли. | 
| 7 Sie | 7 Як ли́царі, мчаться вони, немов вояки́ вибігають на мур, і кожен своєю доро́гою йдуть, і з стежо́к своїх не позбива́ються, — | 
| 8 Keiner | 8 не пхають вони один о́дного, ходять своєю дорогою битою, а коли на списа́ упаду́ть, то не зра́няться. | 
| 9 Sie werden in der Stadt | 9 По місті хурча́ть, по мурі біжать, увіхо́дять в доми́, через ві́кна прола́зять, як зло́дій. | 
| 10 Vor | 10 Трясеться земля перед ним, тремтить небо, сонце та місяць темні́ють, а зорі загу́блюють ся́йво своє. | 
| 11 Denn der HErr | 11 I голос Свій видасть Госпо́дь перед ві́йськом Своїм, бо та́бір Його величе́зний, бо міцни́й викона́вець сло́ва Його, бо великий день Господа й ве́льми страшни́й, і хто зможе його перене́сти? | 
| 12 So spricht | 12  | 
| 13 Zerreißet | 13 І деріть своє серце, а не свою одіж, і наверні́ться до Господа, вашого Бога, бо ласка́вий Він та милосе́рдний, довготерпели́вий та многомилости́вий, і жалку́є за зло! | 
| 14 Wer weiß | 14 Хто знає, чи Він не пове́рнеться та не пожа́лує, і по Собі не зали́шить благослове́ння, жертву хлі́бну та жертву ту литу для Господа, вашого Бога. | 
| 15 Blaset | 15 Засурмі́ть на Сіоні в сурму́, оголосіть святий піст, скличте зібра́ння! | 
| 16 Versammelt | 16 Зберіте наро́д, оголосіть святі збо́ри, ста́рців згрома́дьте, позбирайте дітей та грудни́х немовля́т, нехай вийде з кімна́ти своєї тако́ж молодий, молода́ ж з-під свого накриття́! | 
| 17 Laß die Priester, des HErrn | 17 Між притво́ром та же́ртівником нехай плачуть священики, слу́ги Господні, хай мо́лять вони: Змилуйся, Господи, над наро́дом Своїм, і не видай на га́ньбу спадку Свого, щоб над ним панували пога́ни. Нащо будуть казати між наро́дами: Де́ їхній Бог? | 
| 18 So wird denn der HErr | 18 І за́здрісним стане Госпо́дь за Свій край, і зми́лується над наро́дом Своїм“. | 
| 19 Und | 19 І Господь відповів і сказав до наро́ду Свого: „Ось Я посилаю вам збіжжя й вино молоде та оливу, і наси́титесь нею, і більше не дам вас на нару́гу наро́дам. | 
| 20 Und will den von Mitternacht | 20 А цьо́го півні́чного ворога віддалю́ Я від вас, і його в край сухий та спусто́шений ви́жену, — його пе́ред до схі́днього моря, його ж край — до того́ моря за́днього. І вийде злий за́пах його, і піді́йметься смо́рід його, бо він лихо велике чинив. | 
| 21 Fürchte | 21 Не бійся ти, зе́мле, а тішся й радій, — бо велике Господь учинив! | 
| 22 Fürchtet euch | 22 Не бійтеся, ти пі́льна худо́бо, бо пустинні пасо́виська зазелені́ють, бо дерево видасть свій плід, фіґо́вниця та виноград свою силу дадуть. | 
| 23 Und ihr, Kinder | 23 А ви, сіонські сини, радійте та тіштеся Го́сподом, Богом своїм, бо вам ї́жі Він дасть на спасі́ння, і найперше зішле вам дощу́, дощу ра́ннього й пі́знього. | 
| 24 daß die Tennen | 24 І то́ки напо́вняться збіжжям, чави́льні ж кадки́ будуть перелива́тись вином молодим та оливою. | 
| 25 Und ich will euch die Jahre | 25 І надолу́жу Я вам за ті роки, що поже́рла була сарана́, коник і черва́ та гусінь, Моє ві́йсько велике, що Я посилав проти вас. | 
| 26 daß ihr zu essen | 26 А їсти — ви будете їсти й наси́чуватись, і хвалитимете Ім'я́ Господа, вашого Бога, що з вами на по́див зробив, і посоро́млений більше не буде наро́д Мій навіки! | 
| 27 Und ihr | 27 І пізна́єте ви, що Я серед Ізраїля, і що Я — Господь, Бог ваш, і немає вже іншого, — і посоро́млений більше не буде наро́д Мій навіки! |