Der Prophet Joel

Kapitel 2

1 Blaset8628 mit der Posaune7782 zu Zion6726, rufet7321 auf meinem heiligen6944 Berge2022; erzittert7264, alle Einwohner3427 im Lande776! Denn der Tag3117 des HErrn3068 kommt935 und ist nahe7138.

2 Ein finstrer2822 Tag3117, ein dunkler Tag653, ein wolkiger6051 Tag3117, ein nebliger6205 Tag, gleichwie sich die Morgenröte7837 ausbreitet6566 über die Berge2022, nämlich ein groß7227 und mächtig6099 Volk5971 desgleichen vorhin nicht3254 gewesen ist und hinfort310 nicht sein1961 wird zu ewigen5769 Zeiten8141 für1755 und für1755.

3 Vor6440 ihm her gehet ein verzehrend Feuer784 und nach310 ihm eine brennende3857 Flamme3852. Das Land776 ist398 vor6440 ihm wie ein Lustgarten1588, aber nach310 ihm wie eine wüste8077 Einöde4057; und niemand wird ihm entgehen6413.

4 Sie sind gestaltet4758 wie Rosse5483 und4758 rennen7323 wie die Reiter6571.

5 Sie sprengen7540 daher oben7218 auf6963 den Bergen2022, wie die Wagen4818 rasseln, und wie eine Flamme3851 lodert im Stroh7179, wie ein mächtig6099 Volk5971, das6963 zum Streit4421 gerüstet6186 ist398.

6 Die Völker5971 werden6908 sich2342 vor6440 ihm entsetzen; aller Angesichte sind so bleich6289 wie6440 die Töpfe.

7 Sie582 werden laufen7323 wie1870 die Riesen1368 und die Mauern2346 ersteigen wie die Krieger; ein376 jeglicher wird stracks vor sich5927 daherziehen und sich3212 nicht säumen5670.

8 Keiner376 wird den andern251 irren1766, sondern ein jeglicher1397 wird in seiner Ordnung4546 daherfahren; und werden3212 durch die5307 Waffen7973 brechen und nicht verwundet werden1214.

9 Sie werden in der Stadt5892 umherreiten, auf der Mauer2346 laufen7323 und in die Häuser1004 steigen5927 und wie ein Dieb1590 durch935 die Fenster2474 hineinkommen.

10 Vor6440 ihm erzittert7264 das Land776 und bebet der Himmel8064; Sonne8121 und Mond3394 werden6937 finster, und die Sterne3556 verhalten622 ihren Schein5051.

11 Denn der HErr3068 wird seinen Donner6963 vor6440 seinem Heer2428 lassen5414 hergeben; denn sein3372 Heer4264 ist sehr3966 groß7227 und mächtig6099, welches seinen Befehl1697 wird ausrichten6213; denn der Tag3117 des HErrn3068 ist groß1419 und sehr3966 erschrecklich; wer kann3557 ihn leiden?

12 So spricht5002 nun der HErr3068: Bekehret euch7725 zu mir von ganzem Herzen3824 mit Fasten6685, mit Weinen1065, mit Klagen4553!

13 Zerreißet7167 eure Herzen3824 und nicht639 eure Kleider899 und bekehret euch7725 zu dem HErrn3068, eurem GOtt430! Denn er ist gnädig2587, barmherzig7349, geduldig750 und von großer7227 Güte2617 und reuet ihn bald der Strafe7451.

14 Wer weiß3045, es5162 mag ihn wiederum7725 gereuen und einen Segen1293 hinter310 sich lassen7604, zu opfern Speisopfer4503 und Trankopfer5262 dem HErrn3068, eurem GOtt430.

15 Blaset8628 mit Posaunen7782 zu Zion6726, heiliget ein Fasten6685, rufet die6942 Gemeine zusammen7121!

16 Versammelt622 das Volk5971, heiliget die6942 Gemeine, sammelt622 die Ältesten2205, bringet zuhauf6908 die jungen Kinder5768 und die Säuglinge3243! Der Bräutigam2860 gehe aus3318 seiner Kammer2315 und die Braut3618 aus ihrem Gemach2646!

17 Laß die Priester, des HErrn3068 Diener8334, weinen1058 zwischen der Halle197 und3548 Altar4196 und2781 sagen559: HErr3068, schone2347 deines Volks5971 und laß dein Erbteil5159 nicht zuschanden werden, daß Heiden1471 über sie5971 herrschen4910! Warum willst du lassen5414 unter den Völkern sagen559: Wo ist nun ihr GOtt430?

18 So wird denn der HErr3068 um sein Land776 eifern7065 und seines Volks5971 verschonen2550.

19 Und2781 der HErr3068 wird antworten6030 und sagen559 zu seinem Volk5971: Siehe, ich will euch Getreide1715, Most8492 und Öl3323 die Fülle7646 schicken7971, daß ihr genug daran haben sollt, und will euch nicht mehr lassen5414 unter den Heiden1471 zuschanden werden.

20 Und will den von Mitternacht6830 ferne7368 von euch treiben und ihn in6440 ein dürr6723 und wüst8077 Land776 verstoßen5080, nämlich sein1431 Angesicht hin zum Meer3220 gegen Morgen6931 und sein Ende5490 hin zum äußersten Meer3220. Er soll verfaulen6709 und stinken889; denn er hat5927 große Dinge getan6213.

21 Fürchte3372 dich8055 nicht, liebes Land127, sondern sei fröhlich1523 und getrost; denn der HErr3068 kann auch große1431 Dinge tun6213.

22 Fürchtet euch3372 nicht, ihr Tiere929 auf5375 dem Felde7704; denn die Wohnungen4999 in der1612 Wüste4057 sollen grünen1876 und5414 die Bäume6086 ihre Früchte6529 bringen, und2428 die Feigenbäume8384 und Weinstöcke sollen wohl tragen.

23 Und ihr, Kinder1121 Zions6726, freuet euch8055 und seid fröhlich1523 im HErrn3068, eurem GOtt430, der euch Lehrer4175 zur Gerechtigkeit6666 gibt5414 und euch herabsendet3381 Frühregen1653 und Spätregen4456, wie7223 vorhin,

24 daß die Tennen1637 voll Korns und4390 die Keltern3342 Überfluß7783 von Most8492 und Öl3323 haben sollen.

25 Und ich will euch die Jahre8141 erstatten7999, welche die Heuschrecken697, Käfer3218, Geschmeiß und Raupen2625, die mein großes1419 Heer2428 waren, so ich unter euch schickte7971, gefressen398 haben,

26 daß ihr zu essen398 genug haben sollet und den Namen8034 des HErrn3068, eures Gottes430, preisen1984, der Wunder6381 unter euch getan6213 hat398; und mein Volk5971 soll nicht954 mehr5769 zuschanden werden7646.

27 Und ihr3045 sollt es erfahren, daß ich mitten unter7130 Israel3478 sei und daß ich, der HErr3068, euer GOtt430 sei, und keiner mehr5769; und mein Volk5971 soll nicht954 mehr zuschanden werden.

Йоїл

Розділ 2

1 Засурмі́ть на Сіоні в сурму́, здійміть крик на святій горі Моїй! Затремтіть, всі мешка́нці землі, бо прийшов день Госпо́дній, бо бли́зько вже він,

2 день темно́ти та те́мряви, день хмари й імли́! Як несеться досві́тня зоря́ по гора́х, так наро́д цей великий й міцни́й. Такого, як він, не бувало відві́ку, і по ньому не бу́де вже більш аж до літ з роду в рід!

3 Перед ним пожира́є огонь, і палахкоти́ть за ним по́лум'я! Земля перед ним, як еде́нський садо́к, а за ним — опусті́ла пустиня, і ряту́нку від нього нема!

4 Його ви́гляд — ніби коні, гарцю́ють вони, наче ті верхівці́!

5 Як гу́ркіт військо́вих возі́в, вони ска́чуть гірськи́ми верхі́в'ями, як ве́реск огни́стого по́лум'я, що солому жере́, наче поту́жний наро́д, що до бо́ю поста́влений.

6 Наро́ди тремтять перед ним, всі обличчя поблі́дли.

7 Як ли́царі, мчаться вони, немов вояки́ вибігають на мур, і кожен своєю доро́гою йдуть, і з стежо́к своїх не позбива́ються, —

8 не пхають вони один о́дного, ходять своєю дорогою битою, а коли на списа́ упаду́ть, то не зра́няться.

9 По місті хурча́ть, по мурі біжать, увіхо́дять в доми́, через ві́кна прола́зять, як зло́дій.

10 Трясеться земля перед ним, тремтить небо, сонце та місяць темні́ють, а зорі загу́блюють ся́йво своє.

11 I голос Свій видасть Госпо́дь перед ві́йськом Своїм, бо та́бір Його величе́зний, бо міцни́й викона́вець сло́ва Його, бо великий день Господа й ве́льми страшни́й, і хто зможе його перене́сти?

12 Тому́ то тепер промовляє Госпо́дь: Верніться до Мене всім серцем своїм, і по́стом святим, і плаче́м та рида́нням!

13 І деріть своє серце, а не свою одіж, і наверні́ться до Господа, вашого Бога, бо ласка́вий Він та милосе́рдний, довготерпели́вий та многомилости́вий, і жалку́є за зло!

14 Хто знає, чи Він не пове́рнеться та не пожа́лує, і по Собі не зали́шить благослове́ння, жертву хлі́бну та жертву ту литу для Господа, вашого Бога.

15 Засурмі́ть на Сіоні в сурму́, оголосіть святий піст, скличте зібра́ння!

16 Зберіте наро́д, оголосіть святі збо́ри, ста́рців згрома́дьте, позбирайте дітей та грудни́х немовля́т, нехай вийде з кімна́ти своєї тако́ж молодий, молода́ ж з-під свого накриття́!

17 Між притво́ром та же́ртівником нехай плачуть священики, слу́ги Господні, хай мо́лять вони: Змилуйся, Господи, над наро́дом Своїм, і не видай на га́ньбу спадку Свого, щоб над ним панували пога́ни. Нащо будуть казати між наро́дами: Де́ їхній Бог?

18 І за́здрісним стане Госпо́дь за Свій край, і зми́лується над наро́дом Своїм“.

19 І Господь відповів і сказав до наро́ду Свого: „Ось Я посилаю вам збіжжя й вино молоде та оливу, і наси́титесь нею, і більше не дам вас на нару́гу наро́дам.

20 А цьо́го півні́чного ворога віддалю́ Я від вас, і його в край сухий та спусто́шений ви́жену, — його пе́ред до схі́днього моря, його ж край — до того́ моря за́днього. І вийде злий за́пах його, і піді́йметься смо́рід його, бо він лихо велике чинив.

21 Не бійся ти, зе́мле, а тішся й радій, — бо велике Господь учинив!

22 Не бійтеся, ти пі́льна худо́бо, бо пустинні пасо́виська зазелені́ють, бо дерево видасть свій плід, фіґо́вниця та виноград свою силу дадуть.

23 А ви, сіонські сини, радійте та тіштеся Го́сподом, Богом своїм, бо вам ї́жі Він дасть на спасі́ння, і найперше зішле вам дощу́, дощу ра́ннього й пі́знього.

24 І то́ки напо́вняться збіжжям, чави́льні ж кадки́ будуть перелива́тись вином молодим та оливою.

25 І надолу́жу Я вам за ті роки, що поже́рла була сарана́, коник і черва́ та гусінь, Моє ві́йсько велике, що Я посилав проти вас.

26 А їсти — ви будете їсти й наси́чуватись, і хвалитимете Ім'я́ Господа, вашого Бога, що з вами на по́див зробив, і посоро́млений більше не буде наро́д Мій навіки!

27 І пізна́єте ви, що Я серед Ізраїля, і що Я — Господь, Бог ваш, і немає вже іншого, — і посоро́млений більше не буде наро́д Мій навіки!

Der Prophet Joel

Kapitel 2

Йоїл

Розділ 2

1 Blaset8628 mit der Posaune7782 zu Zion6726, rufet7321 auf meinem heiligen6944 Berge2022; erzittert7264, alle Einwohner3427 im Lande776! Denn der Tag3117 des HErrn3068 kommt935 und ist nahe7138.

1 Засурмі́ть на Сіоні в сурму́, здійміть крик на святій горі Моїй! Затремтіть, всі мешка́нці землі, бо прийшов день Госпо́дній, бо бли́зько вже він,

2 Ein finstrer2822 Tag3117, ein dunkler Tag653, ein wolkiger6051 Tag3117, ein nebliger6205 Tag, gleichwie sich die Morgenröte7837 ausbreitet6566 über die Berge2022, nämlich ein groß7227 und mächtig6099 Volk5971 desgleichen vorhin nicht3254 gewesen ist und hinfort310 nicht sein1961 wird zu ewigen5769 Zeiten8141 für1755 und für1755.

2 день темно́ти та те́мряви, день хмари й імли́! Як несеться досві́тня зоря́ по гора́х, так наро́д цей великий й міцни́й. Такого, як він, не бувало відві́ку, і по ньому не бу́де вже більш аж до літ з роду в рід!

3 Vor6440 ihm her gehet ein verzehrend Feuer784 und nach310 ihm eine brennende3857 Flamme3852. Das Land776 ist398 vor6440 ihm wie ein Lustgarten1588, aber nach310 ihm wie eine wüste8077 Einöde4057; und niemand wird ihm entgehen6413.

3 Перед ним пожира́є огонь, і палахкоти́ть за ним по́лум'я! Земля перед ним, як еде́нський садо́к, а за ним — опусті́ла пустиня, і ряту́нку від нього нема!

4 Sie sind gestaltet4758 wie Rosse5483 und4758 rennen7323 wie die Reiter6571.

4 Його ви́гляд — ніби коні, гарцю́ють вони, наче ті верхівці́!

5 Sie sprengen7540 daher oben7218 auf6963 den Bergen2022, wie die Wagen4818 rasseln, und wie eine Flamme3851 lodert im Stroh7179, wie ein mächtig6099 Volk5971, das6963 zum Streit4421 gerüstet6186 ist398.

5 Як гу́ркіт військо́вих возі́в, вони ска́чуть гірськи́ми верхі́в'ями, як ве́реск огни́стого по́лум'я, що солому жере́, наче поту́жний наро́д, що до бо́ю поста́влений.

6 Die Völker5971 werden6908 sich2342 vor6440 ihm entsetzen; aller Angesichte sind so bleich6289 wie6440 die Töpfe.

6 Наро́ди тремтять перед ним, всі обличчя поблі́дли.

7 Sie582 werden laufen7323 wie1870 die Riesen1368 und die Mauern2346 ersteigen wie die Krieger; ein376 jeglicher wird stracks vor sich5927 daherziehen und sich3212 nicht säumen5670.

7 Як ли́царі, мчаться вони, немов вояки́ вибігають на мур, і кожен своєю доро́гою йдуть, і з стежо́к своїх не позбива́ються, —

8 Keiner376 wird den andern251 irren1766, sondern ein jeglicher1397 wird in seiner Ordnung4546 daherfahren; und werden3212 durch die5307 Waffen7973 brechen und nicht verwundet werden1214.

8 не пхають вони один о́дного, ходять своєю дорогою битою, а коли на списа́ упаду́ть, то не зра́няться.

9 Sie werden in der Stadt5892 umherreiten, auf der Mauer2346 laufen7323 und in die Häuser1004 steigen5927 und wie ein Dieb1590 durch935 die Fenster2474 hineinkommen.

9 По місті хурча́ть, по мурі біжать, увіхо́дять в доми́, через ві́кна прола́зять, як зло́дій.

10 Vor6440 ihm erzittert7264 das Land776 und bebet der Himmel8064; Sonne8121 und Mond3394 werden6937 finster, und die Sterne3556 verhalten622 ihren Schein5051.

10 Трясеться земля перед ним, тремтить небо, сонце та місяць темні́ють, а зорі загу́блюють ся́йво своє.

11 Denn der HErr3068 wird seinen Donner6963 vor6440 seinem Heer2428 lassen5414 hergeben; denn sein3372 Heer4264 ist sehr3966 groß7227 und mächtig6099, welches seinen Befehl1697 wird ausrichten6213; denn der Tag3117 des HErrn3068 ist groß1419 und sehr3966 erschrecklich; wer kann3557 ihn leiden?

11 I голос Свій видасть Госпо́дь перед ві́йськом Своїм, бо та́бір Його величе́зний, бо міцни́й викона́вець сло́ва Його, бо великий день Господа й ве́льми страшни́й, і хто зможе його перене́сти?

12 So spricht5002 nun der HErr3068: Bekehret euch7725 zu mir von ganzem Herzen3824 mit Fasten6685, mit Weinen1065, mit Klagen4553!

12 Тому́ то тепер промовляє Госпо́дь: Верніться до Мене всім серцем своїм, і по́стом святим, і плаче́м та рида́нням!

13 Zerreißet7167 eure Herzen3824 und nicht639 eure Kleider899 und bekehret euch7725 zu dem HErrn3068, eurem GOtt430! Denn er ist gnädig2587, barmherzig7349, geduldig750 und von großer7227 Güte2617 und reuet ihn bald der Strafe7451.

13 І деріть своє серце, а не свою одіж, і наверні́ться до Господа, вашого Бога, бо ласка́вий Він та милосе́рдний, довготерпели́вий та многомилости́вий, і жалку́є за зло!

14 Wer weiß3045, es5162 mag ihn wiederum7725 gereuen und einen Segen1293 hinter310 sich lassen7604, zu opfern Speisopfer4503 und Trankopfer5262 dem HErrn3068, eurem GOtt430.

14 Хто знає, чи Він не пове́рнеться та не пожа́лує, і по Собі не зали́шить благослове́ння, жертву хлі́бну та жертву ту литу для Господа, вашого Бога.

15 Blaset8628 mit Posaunen7782 zu Zion6726, heiliget ein Fasten6685, rufet die6942 Gemeine zusammen7121!

15 Засурмі́ть на Сіоні в сурму́, оголосіть святий піст, скличте зібра́ння!

16 Versammelt622 das Volk5971, heiliget die6942 Gemeine, sammelt622 die Ältesten2205, bringet zuhauf6908 die jungen Kinder5768 und die Säuglinge3243! Der Bräutigam2860 gehe aus3318 seiner Kammer2315 und die Braut3618 aus ihrem Gemach2646!

16 Зберіте наро́д, оголосіть святі збо́ри, ста́рців згрома́дьте, позбирайте дітей та грудни́х немовля́т, нехай вийде з кімна́ти своєї тако́ж молодий, молода́ ж з-під свого накриття́!

17 Laß die Priester, des HErrn3068 Diener8334, weinen1058 zwischen der Halle197 und3548 Altar4196 und2781 sagen559: HErr3068, schone2347 deines Volks5971 und laß dein Erbteil5159 nicht zuschanden werden, daß Heiden1471 über sie5971 herrschen4910! Warum willst du lassen5414 unter den Völkern sagen559: Wo ist nun ihr GOtt430?

17 Між притво́ром та же́ртівником нехай плачуть священики, слу́ги Господні, хай мо́лять вони: Змилуйся, Господи, над наро́дом Своїм, і не видай на га́ньбу спадку Свого, щоб над ним панували пога́ни. Нащо будуть казати між наро́дами: Де́ їхній Бог?

18 So wird denn der HErr3068 um sein Land776 eifern7065 und seines Volks5971 verschonen2550.

18 І за́здрісним стане Госпо́дь за Свій край, і зми́лується над наро́дом Своїм“.

19 Und2781 der HErr3068 wird antworten6030 und sagen559 zu seinem Volk5971: Siehe, ich will euch Getreide1715, Most8492 und Öl3323 die Fülle7646 schicken7971, daß ihr genug daran haben sollt, und will euch nicht mehr lassen5414 unter den Heiden1471 zuschanden werden.

19 І Господь відповів і сказав до наро́ду Свого: „Ось Я посилаю вам збіжжя й вино молоде та оливу, і наси́титесь нею, і більше не дам вас на нару́гу наро́дам.

20 Und will den von Mitternacht6830 ferne7368 von euch treiben und ihn in6440 ein dürr6723 und wüst8077 Land776 verstoßen5080, nämlich sein1431 Angesicht hin zum Meer3220 gegen Morgen6931 und sein Ende5490 hin zum äußersten Meer3220. Er soll verfaulen6709 und stinken889; denn er hat5927 große Dinge getan6213.

20 А цьо́го півні́чного ворога віддалю́ Я від вас, і його в край сухий та спусто́шений ви́жену, — його пе́ред до схі́днього моря, його ж край — до того́ моря за́днього. І вийде злий за́пах його, і піді́йметься смо́рід його, бо він лихо велике чинив.

21 Fürchte3372 dich8055 nicht, liebes Land127, sondern sei fröhlich1523 und getrost; denn der HErr3068 kann auch große1431 Dinge tun6213.

21 Не бійся ти, зе́мле, а тішся й радій, — бо велике Господь учинив!

22 Fürchtet euch3372 nicht, ihr Tiere929 auf5375 dem Felde7704; denn die Wohnungen4999 in der1612 Wüste4057 sollen grünen1876 und5414 die Bäume6086 ihre Früchte6529 bringen, und2428 die Feigenbäume8384 und Weinstöcke sollen wohl tragen.

22 Не бійтеся, ти пі́льна худо́бо, бо пустинні пасо́виська зазелені́ють, бо дерево видасть свій плід, фіґо́вниця та виноград свою силу дадуть.

23 Und ihr, Kinder1121 Zions6726, freuet euch8055 und seid fröhlich1523 im HErrn3068, eurem GOtt430, der euch Lehrer4175 zur Gerechtigkeit6666 gibt5414 und euch herabsendet3381 Frühregen1653 und Spätregen4456, wie7223 vorhin,

23 А ви, сіонські сини, радійте та тіштеся Го́сподом, Богом своїм, бо вам ї́жі Він дасть на спасі́ння, і найперше зішле вам дощу́, дощу ра́ннього й пі́знього.

24 daß die Tennen1637 voll Korns und4390 die Keltern3342 Überfluß7783 von Most8492 und Öl3323 haben sollen.

24 І то́ки напо́вняться збіжжям, чави́льні ж кадки́ будуть перелива́тись вином молодим та оливою.

25 Und ich will euch die Jahre8141 erstatten7999, welche die Heuschrecken697, Käfer3218, Geschmeiß und Raupen2625, die mein großes1419 Heer2428 waren, so ich unter euch schickte7971, gefressen398 haben,

25 І надолу́жу Я вам за ті роки, що поже́рла була сарана́, коник і черва́ та гусінь, Моє ві́йсько велике, що Я посилав проти вас.

26 daß ihr zu essen398 genug haben sollet und den Namen8034 des HErrn3068, eures Gottes430, preisen1984, der Wunder6381 unter euch getan6213 hat398; und mein Volk5971 soll nicht954 mehr5769 zuschanden werden7646.

26 А їсти — ви будете їсти й наси́чуватись, і хвалитимете Ім'я́ Господа, вашого Бога, що з вами на по́див зробив, і посоро́млений більше не буде наро́д Мій навіки!

27 Und ihr3045 sollt es erfahren, daß ich mitten unter7130 Israel3478 sei und daß ich, der HErr3068, euer GOtt430 sei, und keiner mehr5769; und mein Volk5971 soll nicht954 mehr zuschanden werden.

27 І пізна́єте ви, що Я серед Ізраїля, і що Я — Господь, Бог ваш, і немає вже іншого, — і посоро́млений більше не буде наро́д Мій навіки!