Йов

Розділ 41

1 Тож наді́я твоя неправдива, — на сам ви́гляд його упаде́ш.

2 Нема смільчака́, щоб його він збудив, — а хто ж перед обличчям Моїм зможе стати?

3 Хто ви́йде навпроти Мене́ — й буде ці́лий? Що під небом усім — це Моє!

4 Не буду мовчати про чле́ни його, про стан його сили й красу́ його складу.

5 Хто відкриє пове́рхню одежі його? Хто піді́йде коли до двійни́х його ще́лепів?

6 Двері обличчя його хто відчи́нить? Навко́ло зубів його жах!

7 Його спи́на — канали щитів, поє́днання їх — крем'яна́я печать.

8 Одне до одно́го дохо́дить, а вітер між ними не про́йде.

9 Одне до одно́го притве́рджені, сполучені, і не відді́ляться.

10 Його чха́ння засвічує світло, а очі його — як пові́ки зорі́ світово́ї!

11 Бу́хає по́лум'я з па́щі його, вириваються і́скри огне́нні!

12 Із ні́здер його валить дим, немов з то́го горшка, що кипить та біжить.

13 Його по́дих розпалює ву́гіль, і бу́хає по́лум'я з па́щі його.

14 Сила ночує на шиї його, а страх перед ним утікає.

15 М'ясо нутра́ його міцно тримається, — воно в ньому тверде́, не хитається.

16 Його серце, мов з каменя вилите, і тверде́, як те долішнє жо́рно!

17 Як підво́диться він, перелякуються силачі́, та й ховаються з жа́ху.

18 Той меч, що дося́гне його, не встої́ть, ані спис, ані ра́тище й па́нцер.

19 За солому залізо вважає, а мідь — за гнилу́ дереви́ну!

20 Син лука, стріла, не приму́сит увтікати його, камі́ння із пра́щі для нього зміняється в сіно.

21 Булаву́ уважає він за соломи́нку, і сміється із по́свисту ра́тища.

22 Під ним гостре чере́п'я, — лягає на го́стре, немов у болото.

23 Чинить він, що кипить глибочі́нь, мов горня́, і обе́ртає море в окрі́п.

24 Стежка світить за ним, а безо́дня здається йому́ сиви́ною.

25 Немає подоби йому на землі, він безстрашним створений,

26 він бачить усе, що висо́ке, він цар над усім пишним зві́р'ям!“

Das Buch Hiob (Ijob)

Kapitel 41

1 Siehe, seine Hoffnung8431 wird ihm fehlen3576; und4758 wenn er sein ansichtig wird, schwinget er sich dahin.

2 Niemand ist so kühn393, der ihn reizen darf5782; wer ist denn, der vor mir6440 stehen3320 könne?

3 Wer hat mir was zuvor getan6923, daß ich‘s ihm vergelte7999? Es ist mein, was unter allen Himmeln8064 ist.

4 Dazu muß ich nun sagen1697, wie groß, wie mächtig2433 und wohl geschaffen er907 ist6187.

5 Wer kann ihm sein935 Kleid6440 aufdecken1540? Und wer darf es wagen, ihm zwischen3718 die Zähne7448 zu greifen?

6 Wer kann die Kinnbacken1817 seines Antlitzes6440 auftun6605? Schrecklich367 stehen seine Zähne8127 umher5439.

7 Seine stolzen650 Schuppen sind wie feste Schilde1346, fest5462 und enge6862 ineinander.

8 Eine259 rührt an5066 die andere, daß nicht7307 ein259 Lüftlein dazwischengehet.

9 Es hängt eine an der andern251, und376 halten1692 sich zusammen, daß sie3920 sich nicht voneinander trennen6504.

10 Sein Niesen5846 glänzet wie ein Licht216; seine Augen5869 sind wie die Augenlider6079 der Morgenröte7837.

11 Aus seinem Munde6310 fahren1980 Fackeln3940, und feurige784 Funken3590 schießen heraus4422.

12 Aus3318 seiner Nase5156 gehet Rauch6227 wie von heißen5301 Töpfen und Kessel1731.

13 Sein Odem5315 ist wie lichte3857 Lohe1513, und aus3318 seinem Munde6310 gehen Flammen3851.

14 Er hat einen starken5797 Hals6677; und ist6440 seine Lust, wo er etwas verderbet.

15 Die Gliedmaßen4651 seines Fleisches1320 hangen1692 aneinander und halten hart3332 an ihm, daß er nicht zerfallen kann4131.

16 Sein Herz3820 ist so hart3332 wie ein Stein68 und so fest3332 wie ein Stück6400 vom untersten Mühlstein.

17 Wenn er sich1481 erhebt, so entsetzen sich2398 die Starken352; und wenn er daherbricht7667, so ist7613 keine Gnade da.

18 Wenn man zu ihm will5381 mit dem Schwert2719, so regt er sich6965 nicht; oder mit Spieß2595, Geschoß4551 und Panzer8302.

19 Er2803 achtet Eisen1270 wie Stroh8401 und Erz5154 wie faul Holz6086.

20 Kein Pfeil wird ihn verjagen1272; die Schleudersteine7050 sind2015 wie Stoppeln7179.

21 Den Hammer achtet er2803 wie Stoppeln7179; er spottet7832 der bebenden7494 Lanze3591.

22 Unter ihm liegen scharfe2303 Steine und fährt7502 über die scharfen Felsen wie über Kot2916.

23 Er7760 macht, daß das tiefe4688 Meer3220 siedet7570 wie ein Topf5518, und rührt es ineinander, wie man eine Salbe4841 menget.

24 Nach310 ihm leuchtet215 der Weg5410, er2803 macht die Tiefe8415 ganz grau7872.

25 Auf Erden6083 ist ihm niemand zu6213 gleichen; er ist gemacht ohne1097 Furcht2844 zu sein.

26 Er verachtet alles, was hoch1364 ist7200; er ist ein König4428 über alle Stolzen.

Йов

Розділ 41

Das Buch Hiob (Ijob)

Kapitel 41

1 Тож наді́я твоя неправдива, — на сам ви́гляд його упаде́ш.

1 Siehe, seine Hoffnung8431 wird ihm fehlen3576; und4758 wenn er sein ansichtig wird, schwinget er sich dahin.

2 Нема смільчака́, щоб його він збудив, — а хто ж перед обличчям Моїм зможе стати?

2 Niemand ist so kühn393, der ihn reizen darf5782; wer ist denn, der vor mir6440 stehen3320 könne?

3 Хто ви́йде навпроти Мене́ — й буде ці́лий? Що під небом усім — це Моє!

3 Wer hat mir was zuvor getan6923, daß ich‘s ihm vergelte7999? Es ist mein, was unter allen Himmeln8064 ist.

4 Не буду мовчати про чле́ни його, про стан його сили й красу́ його складу.

4 Dazu muß ich nun sagen1697, wie groß, wie mächtig2433 und wohl geschaffen er907 ist6187.

5 Хто відкриє пове́рхню одежі його? Хто піді́йде коли до двійни́х його ще́лепів?

5 Wer kann ihm sein935 Kleid6440 aufdecken1540? Und wer darf es wagen, ihm zwischen3718 die Zähne7448 zu greifen?

6 Двері обличчя його хто відчи́нить? Навко́ло зубів його жах!

6 Wer kann die Kinnbacken1817 seines Antlitzes6440 auftun6605? Schrecklich367 stehen seine Zähne8127 umher5439.

7 Його спи́на — канали щитів, поє́днання їх — крем'яна́я печать.

7 Seine stolzen650 Schuppen sind wie feste Schilde1346, fest5462 und enge6862 ineinander.

8 Одне до одно́го дохо́дить, а вітер між ними не про́йде.

8 Eine259 rührt an5066 die andere, daß nicht7307 ein259 Lüftlein dazwischengehet.

9 Одне до одно́го притве́рджені, сполучені, і не відді́ляться.

9 Es hängt eine an der andern251, und376 halten1692 sich zusammen, daß sie3920 sich nicht voneinander trennen6504.

10 Його чха́ння засвічує світло, а очі його — як пові́ки зорі́ світово́ї!

10 Sein Niesen5846 glänzet wie ein Licht216; seine Augen5869 sind wie die Augenlider6079 der Morgenröte7837.

11 Бу́хає по́лум'я з па́щі його, вириваються і́скри огне́нні!

11 Aus seinem Munde6310 fahren1980 Fackeln3940, und feurige784 Funken3590 schießen heraus4422.

12 Із ні́здер його валить дим, немов з то́го горшка, що кипить та біжить.

12 Aus3318 seiner Nase5156 gehet Rauch6227 wie von heißen5301 Töpfen und Kessel1731.

13 Його по́дих розпалює ву́гіль, і бу́хає по́лум'я з па́щі його.

13 Sein Odem5315 ist wie lichte3857 Lohe1513, und aus3318 seinem Munde6310 gehen Flammen3851.

14 Сила ночує на шиї його, а страх перед ним утікає.

14 Er hat einen starken5797 Hals6677; und ist6440 seine Lust, wo er etwas verderbet.

15 М'ясо нутра́ його міцно тримається, — воно в ньому тверде́, не хитається.

15 Die Gliedmaßen4651 seines Fleisches1320 hangen1692 aneinander und halten hart3332 an ihm, daß er nicht zerfallen kann4131.

16 Його серце, мов з каменя вилите, і тверде́, як те долішнє жо́рно!

16 Sein Herz3820 ist so hart3332 wie ein Stein68 und so fest3332 wie ein Stück6400 vom untersten Mühlstein.

17 Як підво́диться він, перелякуються силачі́, та й ховаються з жа́ху.

17 Wenn er sich1481 erhebt, so entsetzen sich2398 die Starken352; und wenn er daherbricht7667, so ist7613 keine Gnade da.

18 Той меч, що дося́гне його, не встої́ть, ані спис, ані ра́тище й па́нцер.

18 Wenn man zu ihm will5381 mit dem Schwert2719, so regt er sich6965 nicht; oder mit Spieß2595, Geschoß4551 und Panzer8302.

19 За солому залізо вважає, а мідь — за гнилу́ дереви́ну!

19 Er2803 achtet Eisen1270 wie Stroh8401 und Erz5154 wie faul Holz6086.

20 Син лука, стріла, не приму́сит увтікати його, камі́ння із пра́щі для нього зміняється в сіно.

20 Kein Pfeil wird ihn verjagen1272; die Schleudersteine7050 sind2015 wie Stoppeln7179.

21 Булаву́ уважає він за соломи́нку, і сміється із по́свисту ра́тища.

21 Den Hammer achtet er2803 wie Stoppeln7179; er spottet7832 der bebenden7494 Lanze3591.

22 Під ним гостре чере́п'я, — лягає на го́стре, немов у болото.

22 Unter ihm liegen scharfe2303 Steine und fährt7502 über die scharfen Felsen wie über Kot2916.

23 Чинить він, що кипить глибочі́нь, мов горня́, і обе́ртає море в окрі́п.

23 Er7760 macht, daß das tiefe4688 Meer3220 siedet7570 wie ein Topf5518, und rührt es ineinander, wie man eine Salbe4841 menget.

24 Стежка світить за ним, а безо́дня здається йому́ сиви́ною.

24 Nach310 ihm leuchtet215 der Weg5410, er2803 macht die Tiefe8415 ganz grau7872.

25 Немає подоби йому на землі, він безстрашним створений,

25 Auf Erden6083 ist ihm niemand zu6213 gleichen; er ist gemacht ohne1097 Furcht2844 zu sein.

26 він бачить усе, що висо́ке, він цар над усім пишним зві́р'ям!“

26 Er verachtet alles, was hoch1364 ist7200; er ist ein König4428 über alle Stolzen.