Йов

Розділ 41

1 Тож наді́я твоя неправдива, — на сам ви́гляд його упаде́ш.

2 Нема смільчака́, щоб його він збудив, — а хто ж перед обличчям Моїм зможе стати?

3 Хто ви́йде навпроти Мене́ — й буде ці́лий? Що під небом усім — це Моє!

4 Не буду мовчати про чле́ни його, про стан його сили й красу́ його складу.

5 Хто відкриє пове́рхню одежі його? Хто піді́йде коли до двійни́х його ще́лепів?

6 Двері обличчя його хто відчи́нить? Навко́ло зубів його жах!

7 Його спи́на — канали щитів, поє́днання їх — крем'яна́я печать.

8 Одне до одно́го дохо́дить, а вітер між ними не про́йде.

9 Одне до одно́го притве́рджені, сполучені, і не відді́ляться.

10 Його чха́ння засвічує світло, а очі його — як пові́ки зорі́ світово́ї!

11 Бу́хає по́лум'я з па́щі його, вириваються і́скри огне́нні!

12 Із ні́здер його валить дим, немов з то́го горшка, що кипить та біжить.

13 Його по́дих розпалює ву́гіль, і бу́хає по́лум'я з па́щі його.

14 Сила ночує на шиї його, а страх перед ним утікає.

15 М'ясо нутра́ його міцно тримається, — воно в ньому тверде́, не хитається.

16 Його серце, мов з каменя вилите, і тверде́, як те долішнє жо́рно!

17 Як підво́диться він, перелякуються силачі́, та й ховаються з жа́ху.

18 Той меч, що дося́гне його, не встої́ть, ані спис, ані ра́тище й па́нцер.

19 За солому залізо вважає, а мідь — за гнилу́ дереви́ну!

20 Син лука, стріла, не приму́сит увтікати його, камі́ння із пра́щі для нього зміняється в сіно.

21 Булаву́ уважає він за соломи́нку, і сміється із по́свисту ра́тища.

22 Під ним гостре чере́п'я, — лягає на го́стре, немов у болото.

23 Чинить він, що кипить глибочі́нь, мов горня́, і обе́ртає море в окрі́п.

24 Стежка світить за ним, а безо́дня здається йому́ сиви́ною.

25 Немає подоби йому на землі, він безстрашним створений,

26 він бачить усе, що висо́ке, він цар над усім пишним зві́р'ям!“

Книга Иова

Глава 41

1 Если ты думаешь, что победишь Левиафана, забудь, нет шансов у тебя! При одном его виде ты от страха онемеешь.

2 Ни в ком нет смелости такой, чтоб разбудить его и рассердить, как и никто против Меня восстать не может.

3 Я ничего не должен никому, под небом всё лишь Мне принадлежит.

4 Я о ногах Левиафана скажу тебе, Иов, о силе их и красоте.

5 Никто пробить его не может шкуру — она как щит.

6 Никто его не в состоянии заставить рот отворить, людей пугают его зубы.

7 Щитки рядами на его спине друг к другу припечатаны надёжно.

8 Они плотны настолько, что и воздух между ними не проходит.

9 Они друг с другом соединены так крепко, что никто не может их разъединить.

10 Сверкают молнии, когда чихает он, глаза его как свет зари.

11 Из его пасти рвётся пламя и сыплются искры.

12 Дым из ноздрей его валит, как будто из-под кипящего котла.

13 Его дыхание разжигает угли, и пламя рвётся изо рта.

14 Могуча его шея, люди бегут в испуге от него.

15 На его коже нет нежных мест, она железа твёрже.

16 Сердце его твёрже, чем мельничный жёрнов, он незнаком со страхом.

17 Когда Левиафан встаёт и бьёт хвостом, бегут все храбрецы.

18 Отскакивают от него мечи, отскакивают дротики и копья. Оружие ему вреда не причиняет.

19 Железо он разрывает как солому, и бронза для него некрепче дерева.

20 От стрел не убегает он, и камни, брошенные в него, как соломинки, вреда не причиняют.

21 Удар булавы для него — прикосновение травинки; он смеётся, когда в него копья летят.

22 Кожа на его брюхе словно острые черепки; он следы оставляет в земле подобно плугу.

23 Он перемешивает воду словно кипящий котёл, он пузыри пускает словно масло в котле кипит.

24 Когда плывёт он, оставляет за собой седую пену.

25 Нет на земле зверя подобного Левиафану, он единственный, кто сотворён без страха.

26 Он смотрит свысока на самых гордых из зверей, он — царь над ними!»

Йов

Розділ 41

Книга Иова

Глава 41

1 Тож наді́я твоя неправдива, — на сам ви́гляд його упаде́ш.

1 Если ты думаешь, что победишь Левиафана, забудь, нет шансов у тебя! При одном его виде ты от страха онемеешь.

2 Нема смільчака́, щоб його він збудив, — а хто ж перед обличчям Моїм зможе стати?

2 Ни в ком нет смелости такой, чтоб разбудить его и рассердить, как и никто против Меня восстать не может.

3 Хто ви́йде навпроти Мене́ — й буде ці́лий? Що під небом усім — це Моє!

3 Я ничего не должен никому, под небом всё лишь Мне принадлежит.

4 Не буду мовчати про чле́ни його, про стан його сили й красу́ його складу.

4 Я о ногах Левиафана скажу тебе, Иов, о силе их и красоте.

5 Хто відкриє пове́рхню одежі його? Хто піді́йде коли до двійни́х його ще́лепів?

5 Никто пробить его не может шкуру — она как щит.

6 Двері обличчя його хто відчи́нить? Навко́ло зубів його жах!

6 Никто его не в состоянии заставить рот отворить, людей пугают его зубы.

7 Його спи́на — канали щитів, поє́днання їх — крем'яна́я печать.

7 Щитки рядами на его спине друг к другу припечатаны надёжно.

8 Одне до одно́го дохо́дить, а вітер між ними не про́йде.

8 Они плотны настолько, что и воздух между ними не проходит.

9 Одне до одно́го притве́рджені, сполучені, і не відді́ляться.

9 Они друг с другом соединены так крепко, что никто не может их разъединить.

10 Його чха́ння засвічує світло, а очі його — як пові́ки зорі́ світово́ї!

10 Сверкают молнии, когда чихает он, глаза его как свет зари.

11 Бу́хає по́лум'я з па́щі його, вириваються і́скри огне́нні!

11 Из его пасти рвётся пламя и сыплются искры.

12 Із ні́здер його валить дим, немов з то́го горшка, що кипить та біжить.

12 Дым из ноздрей его валит, как будто из-под кипящего котла.

13 Його по́дих розпалює ву́гіль, і бу́хає по́лум'я з па́щі його.

13 Его дыхание разжигает угли, и пламя рвётся изо рта.

14 Сила ночує на шиї його, а страх перед ним утікає.

14 Могуча его шея, люди бегут в испуге от него.

15 М'ясо нутра́ його міцно тримається, — воно в ньому тверде́, не хитається.

15 На его коже нет нежных мест, она железа твёрже.

16 Його серце, мов з каменя вилите, і тверде́, як те долішнє жо́рно!

16 Сердце его твёрже, чем мельничный жёрнов, он незнаком со страхом.

17 Як підво́диться він, перелякуються силачі́, та й ховаються з жа́ху.

17 Когда Левиафан встаёт и бьёт хвостом, бегут все храбрецы.

18 Той меч, що дося́гне його, не встої́ть, ані спис, ані ра́тище й па́нцер.

18 Отскакивают от него мечи, отскакивают дротики и копья. Оружие ему вреда не причиняет.

19 За солому залізо вважає, а мідь — за гнилу́ дереви́ну!

19 Железо он разрывает как солому, и бронза для него некрепче дерева.

20 Син лука, стріла, не приму́сит увтікати його, камі́ння із пра́щі для нього зміняється в сіно.

20 От стрел не убегает он, и камни, брошенные в него, как соломинки, вреда не причиняют.

21 Булаву́ уважає він за соломи́нку, і сміється із по́свисту ра́тища.

21 Удар булавы для него — прикосновение травинки; он смеётся, когда в него копья летят.

22 Під ним гостре чере́п'я, — лягає на го́стре, немов у болото.

22 Кожа на его брюхе словно острые черепки; он следы оставляет в земле подобно плугу.

23 Чинить він, що кипить глибочі́нь, мов горня́, і обе́ртає море в окрі́п.

23 Он перемешивает воду словно кипящий котёл, он пузыри пускает словно масло в котле кипит.

24 Стежка світить за ним, а безо́дня здається йому́ сиви́ною.

24 Когда плывёт он, оставляет за собой седую пену.

25 Немає подоби йому на землі, він безстрашним створений,

25 Нет на земле зверя подобного Левиафану, он единственный, кто сотворён без страха.

26 він бачить усе, що висо́ке, він цар над усім пишним зві́р'ям!“

26 Он смотрит свысока на самых гордых из зверей, он — царь над ними!»