ЙовРозділ 41 |
|
1 |
|
2 Нема смільчака́, щоб його він збудив, — а хто ж перед обличчям Моїм зможе стати? |
|
3 Хто ви́йде навпроти Мене́ — й буде ці́лий? Що під небом усім — це Моє! |
|
4 Не буду мовчати про чле́ни його, про стан його сили й красу́ його складу. |
|
5 Хто відкриє пове́рхню одежі його? Хто піді́йде коли до двійни́х його ще́лепів? |
|
6 Двері обличчя його хто відчи́нить? Навко́ло зубів його жах! |
|
7 Його спи́на — канали щитів, поє́днання їх — крем'яна́я печать. |
|
8 Одне до одно́го дохо́дить, а вітер між ними не про́йде. |
|
9 Одне до одно́го притве́рджені, сполучені, і не відді́ляться. |
|
10 Його чха́ння засвічує світло, а очі його — як пові́ки зорі́ світово́ї! |
|
11 Бу́хає по́лум'я з па́щі його, вириваються і́скри огне́нні! |
|
12 Із ні́здер його валить дим, немов з то́го горшка, що кипить та біжить. |
|
13 Його по́дих розпалює ву́гіль, і бу́хає по́лум'я з па́щі його. |
|
14 Сила ночує на шиї його, а страх перед ним утікає. |
|
15 М'ясо нутра́ його міцно тримається, — воно в ньому тверде́, не хитається. |
|
16 Його серце, мов з каменя вилите, і тверде́, як те долішнє жо́рно! |
|
17 Як підво́диться він, перелякуються силачі́, та й ховаються з жа́ху. |
|
18 Той меч, що дося́гне його, не встої́ть, ані спис, ані ра́тище й па́нцер. |
|
19 За солому залізо вважає, а мідь — за гнилу́ дереви́ну! |
|
20 Син лука, стріла, не приму́сит увтікати його, камі́ння із пра́щі для нього зміняється в сіно. |
|
21 Булаву́ уважає він за соломи́нку, і сміється із по́свисту ра́тища. |
|
22 Під ним гостре чере́п'я, — лягає на го́стре, немов у болото. |
|
23 Чинить він, що кипить глибочі́нь, мов горня́, і обе́ртає море в окрі́п. |
|
24 Стежка світить за ним, а безо́дня здається йому́ сиви́ною. |
|
25 Немає подоби йому на землі, він безстрашним створений, |
|
26 він бачить усе, що висо́ке, він цар над усім пишним зві́р'ям!“ |
JobChapter 41 |
|
1 |
|
2 |
|
3 |
|
4 |
|
5 |
|
6 |
|
7 |
|
8 |
|
9 |
|
10 |
|
11 |
|
12 |
|
13 |
|
14 |
|
15 |
|
16 |
|
17 |
|
18 |
|
19 |
|
20 |
|
21 |
|
22 |
|
23 |
|
24 |
|
25 |
|
26 |
ЙовРозділ 41 |
JobChapter 41 |
|
1 |
1 |
|
2 Нема смільчака́, щоб його він збудив, — а хто ж перед обличчям Моїм зможе стати? |
2 |
|
3 Хто ви́йде навпроти Мене́ — й буде ці́лий? Що під небом усім — це Моє! |
3 |
|
4 Не буду мовчати про чле́ни його, про стан його сили й красу́ його складу. |
4 |
|
5 Хто відкриє пове́рхню одежі його? Хто піді́йде коли до двійни́х його ще́лепів? |
5 |
|
6 Двері обличчя його хто відчи́нить? Навко́ло зубів його жах! |
6 |
|
7 Його спи́на — канали щитів, поє́днання їх — крем'яна́я печать. |
7 |
|
8 Одне до одно́го дохо́дить, а вітер між ними не про́йде. |
8 |
|
9 Одне до одно́го притве́рджені, сполучені, і не відді́ляться. |
9 |
|
10 Його чха́ння засвічує світло, а очі його — як пові́ки зорі́ світово́ї! |
10 |
|
11 Бу́хає по́лум'я з па́щі його, вириваються і́скри огне́нні! |
11 |
|
12 Із ні́здер його валить дим, немов з то́го горшка, що кипить та біжить. |
12 |
|
13 Його по́дих розпалює ву́гіль, і бу́хає по́лум'я з па́щі його. |
13 |
|
14 Сила ночує на шиї його, а страх перед ним утікає. |
14 |
|
15 М'ясо нутра́ його міцно тримається, — воно в ньому тверде́, не хитається. |
15 |
|
16 Його серце, мов з каменя вилите, і тверде́, як те долішнє жо́рно! |
16 |
|
17 Як підво́диться він, перелякуються силачі́, та й ховаються з жа́ху. |
17 |
|
18 Той меч, що дося́гне його, не встої́ть, ані спис, ані ра́тище й па́нцер. |
18 |
|
19 За солому залізо вважає, а мідь — за гнилу́ дереви́ну! |
19 |
|
20 Син лука, стріла, не приму́сит увтікати його, камі́ння із пра́щі для нього зміняється в сіно. |
20 |
|
21 Булаву́ уважає він за соломи́нку, і сміється із по́свисту ра́тища. |
21 |
|
22 Під ним гостре чере́п'я, — лягає на го́стре, немов у болото. |
22 |
|
23 Чинить він, що кипить глибочі́нь, мов горня́, і обе́ртає море в окрі́п. |
23 |
|
24 Стежка світить за ним, а безо́дня здається йому́ сиви́ною. |
24 |
|
25 Немає подоби йому на землі, він безстрашним створений, |
25 |
|
26 він бачить усе, що висо́ке, він цар над усім пишним зві́р'ям!“ |
26 |