約伯記第4章 |
1 提慢人以利法曰、 |
2 我欲與爾言、恐爾厭聞、然不得不言、 |
3 昔爾訓衆、勞者勞之、 |
4 懦者起之、危者扶之、 |
5 今爾遇災而倉皇、臨難而觳觫。 |
6 舉敬畏行善之心、居恆以此自恃者、安在哉。 |
7 試思無辜者、何時危亡、行義者、何時見絕。 |
8 以我觀之、所稼者惡、則所穡者亦若是。 |
9 蓋上帝震怒、而彼翦滅。 |
10 猛獅不吼、穉獅折齒、 |
11 巨獅絕食、牝獅失子。 |
12 昔我於夜靜人寐之時、心存默想、忽覩異象、恍惚聞其聲、知其概。 |
13 |
14 我驚駭戰慄、百骸悚動。 |
15 神過我前、毛髮森竖。 |
16 神立、其狀貌不能辨識、第見象懸目前、聲細不揚、我聞其言曰、 |
17 斯世之人、於上帝前、豈得爲義、於造化主前、豈得言潔。 |
18 自主視之、卽其臣僕猶未盡善、卽其天使、猶有過失。 |
19 况居下土、置基塵凡、蠹得而壞之者乎。 |
20 彼朝生夕死、人不及覺、已歸烏有。 |
21 顯庸之人、閱歷未深、而早沒世。 |
ЙовРозділ 4 |
1 |
2 „Коли спро́бувать слово до те́бе, — чи мука не бу́де ще більша? Та хто стри́мати зможе слова́? |
3 Таж ти́ багатьо́х був навчав, а ру́ки осла́блі зміцняв, |
4 того, хто́ спотика́всь, підіймали слова́ твої, а коліна тремткі́ ти зміцняв! |
5 А тепер, як нещастя на тебе найшло, то ти змучився, тебе досягло́ воно — і ти налякався. |
6 Хіба не була́ богобійність твоя за наді́ю твою, за твоє сподіва́ння — невинність доріг твоїх? |
7 Пригада́й но, чи гинув невинний, і де праведні ви́гублені? |
8 Як я бачив таких, що орали були́ беззако́ння, та сі́яли кривду, то й жали її: |
9 вони гинуть від по́диху Божого, і́ від духу гнівно́го Його погибають! |
10 Леви́не рича́ння й рик лютого лева минає, і левчука́м вилуща́ються зуби. |
11 Гине лев, як немає здоби́чі, і левеня́та леви́ці втікають. |
12 |
13 У розду́муваннях над нічни́ми виді́ннями, коли́ міцний сон обіймає людей, |
14 спіткав мене жах та тремті́ння, і багато косте́й моїх він струсону́в, — |
15 і дух перейшов по обличчі моїм, стало ду́ба воло́сся на тілі моїм. |
16 Він стояв, але я не пізнав його ви́гляду, — образ навпро́ти очей моїх був, і тихий голос почув я: |
17 „Хіба́ праведні́ша люди́на за Бога, хіба чоловік за свойо́го Творця́ є чистіший? |
18 Таж рабам Своїм Він не йме віри, і накладає вину й на Своїх Анголі́в! |
19 Що́ ж тоді ме́шканці гли́няних хат, що в по́росі їхня основа? — Як міль, вони будуть розча́влені! |
20 Вони то́вчені зра́нку до вечора, — і без по́мочі гинуть наза́вжди. |
21 Слава їхня мина́ється з ними, — вони помирають не в мудрості! |
約伯記第4章 |
ЙовРозділ 4 |
1 提慢人以利法曰、 |
1 |
2 我欲與爾言、恐爾厭聞、然不得不言、 |
2 „Коли спро́бувать слово до те́бе, — чи мука не бу́де ще більша? Та хто стри́мати зможе слова́? |
3 昔爾訓衆、勞者勞之、 |
3 Таж ти́ багатьо́х був навчав, а ру́ки осла́блі зміцняв, |
4 懦者起之、危者扶之、 |
4 того, хто́ спотика́всь, підіймали слова́ твої, а коліна тремткі́ ти зміцняв! |
5 今爾遇災而倉皇、臨難而觳觫。 |
5 А тепер, як нещастя на тебе найшло, то ти змучився, тебе досягло́ воно — і ти налякався. |
6 舉敬畏行善之心、居恆以此自恃者、安在哉。 |
6 Хіба не була́ богобійність твоя за наді́ю твою, за твоє сподіва́ння — невинність доріг твоїх? |
7 試思無辜者、何時危亡、行義者、何時見絕。 |
7 Пригада́й но, чи гинув невинний, і де праведні ви́гублені? |
8 以我觀之、所稼者惡、則所穡者亦若是。 |
8 Як я бачив таких, що орали були́ беззако́ння, та сі́яли кривду, то й жали її: |
9 蓋上帝震怒、而彼翦滅。 |
9 вони гинуть від по́диху Божого, і́ від духу гнівно́го Його погибають! |
10 猛獅不吼、穉獅折齒、 |
10 Леви́не рича́ння й рик лютого лева минає, і левчука́м вилуща́ються зуби. |
11 巨獅絕食、牝獅失子。 |
11 Гине лев, як немає здоби́чі, і левеня́та леви́ці втікають. |
12 昔我於夜靜人寐之時、心存默想、忽覩異象、恍惚聞其聲、知其概。 |
12 |
13 |
13 У розду́муваннях над нічни́ми виді́ннями, коли́ міцний сон обіймає людей, |
14 我驚駭戰慄、百骸悚動。 |
14 спіткав мене жах та тремті́ння, і багато косте́й моїх він струсону́в, — |
15 神過我前、毛髮森竖。 |
15 і дух перейшов по обличчі моїм, стало ду́ба воло́сся на тілі моїм. |
16 神立、其狀貌不能辨識、第見象懸目前、聲細不揚、我聞其言曰、 |
16 Він стояв, але я не пізнав його ви́гляду, — образ навпро́ти очей моїх був, і тихий голос почув я: |
17 斯世之人、於上帝前、豈得爲義、於造化主前、豈得言潔。 |
17 „Хіба́ праведні́ша люди́на за Бога, хіба чоловік за свойо́го Творця́ є чистіший? |
18 自主視之、卽其臣僕猶未盡善、卽其天使、猶有過失。 |
18 Таж рабам Своїм Він не йме віри, і накладає вину й на Своїх Анголі́в! |
19 况居下土、置基塵凡、蠹得而壞之者乎。 |
19 Що́ ж тоді ме́шканці гли́няних хат, що в по́росі їхня основа? — Як міль, вони будуть розча́влені! |
20 彼朝生夕死、人不及覺、已歸烏有。 |
20 Вони то́вчені зра́нку до вечора, — і без по́мочі гинуть наза́вжди. |
21 顯庸之人、閱歷未深、而早沒世。 |
21 Слава їхня мина́ється з ними, — вони помирають не в мудрості! |