箴言第14章 |
1 惟此室家、哲婦建之、愚婦毀之。 |
2 行正直者、畏耶和華、行邪曲者、藐視之。 |
3 愚者之詞傲、有若杖箠、哲人之言遜、可保其身。 |
4 家不畜牛、則倉廩空虛、牛能耕作、則物產增加。 |
5 言不誑者、可以作證、無實之人、則不可。 |
6 侮慢者、求智而不能、明哲者、學道而易得。 |
7 聞不智之言、則亟遠其人。 |
8 智者自知、謂之眞智、愚者自欺、謂之眞愚。 |
9 愚人作惡、視之若戲、義者爲善、自有眞樂。 |
10 人懷憂愁、惟堪自喻、人有喜樂、衆不及知。 |
11 惡者之室必傾圮、義人之家必振興。 |
12 有自以其道爲是者、不知其終歸於敗亡。 |
13 有殷憂而強爲懽笑者,其後常慼慼。 |
14 背道者取戻、行善者得賞。 |
15 愚者妄信人言、智人自顧其行、 |
16 智人恐懼而避惡、愚人矜誇而縱慾。 |
17 易怒者妄爲、謀不軌者見惡。 |
18 拙者日以愚、智者日以達。 |
19 惡者鞠躬奔走善人之門。 |
20 貧乏則鄰里蔬之、富厚則衆人亦愛之。 |
21 凌辱人者陷於罪戾、矜憫貧者可納福祉。 |
22 謀不軌者、適以自害、思爲善者、必蒙實惠。 |
23 勤勞有益、多言致貧。 |
24 智而富、能善用其財、愚而尊、亦畢生愚蠢。 |
25 眞證救人、妄證欺人。 |
26 畏耶和華者毅然恃之、耶和華視之若子、必加愛護。 |
27 畏耶和華者得生命之泉、脫致死之網。 |
28 維彼君王、得民則尊、失民則敗。 |
29 怒不遽發者、乃彰其智、性躁急者、適形其愚。 |
30 秉性溫良者身生、衷懷嫉妒者骨朽。 |
31 瘧遇貧乏者、侮造化之主、矜憫窮民者、則尊之。 |
32 惡人行橫逆而見驅、義者雖死亡而有望。 |
33 智者之心、道藏於内、愚人之衷、淺而易露。 |
34 仁義則邦以興、否則國以辱。 |
35 王恩寵施於良臣、震怒及乎頑僕。 |
ПриповiстiРозділ 14 |
1 |
2 Хто ходить в просто́ті своїй, боїться той Господа, а в ко́го доро́ги криві́, той пого́рджує Ним. |
3 На устах безу́мця галу́зка пихи́, а губи премудрих їх стережу́ть. |
4 Де немає биків, там я́сла порожні, а щедрість врожа́ю — у силі вола́. |
5 Сві́док правдивий не лже, а сві́док брехливий говорить неправду. |
6 Насмішник шукає премудрости, — та надаре́мно, пізна́ння легке́ для розумного. |
7 Ходи зда́лека від люди́ни безу́мної, і від того, в кого́ мудрих уст ти не бачив. |
8 Мудрість розумного — то розумі́ння дороги своєї, а глупо́та дурних — то ома́на. |
9 Нерозумні сміються з гріха́, а між праведними — уподо́бання. |
10 Серце знає гірко́ту своєї душі, і в радість його не втручається інший. |
11 Буде ви́гублений дім безбожних, а намет безневи́нних розкві́тне. |
12 Буває, доро́га люди́ні здається простою, та кінець її — стежка до смерти. |
13 Також іноді і від сміху́ болить серце, і закі́нчення радости — сму́ток. |
14 Хто підступного серця, наси́титься той із доріг своїх, а добра люди́на — із чинів своїх. |
15 Вірить безглу́здий в кожні́сіньке слово, а мудрий зважає на кро́ки свої. |
16 Мудрий боїться й від злого вступає, нерозумний же гні́вається та сміли́вий. |
17 Скорий на гнів учиняє глупо́ту, а люди́на лукава знена́виджена. |
18 Нерозумні глупо́ту вспадко́вують, а мудрі знання́м коронуються. |
19 Покло́няться злі перед добрими, а безбожники — при брамах праведного. |
20 Убогий знена́виджений навіть ближнім своїм, а в багатого дру́зі числе́нні. |
21 Хто погорджує ближнім своїм, той грішить, а ласка́вий до вбогих — блаже́нний. |
22 Чи ж не блу́дять, хто о́ре лихе? А милість та правда для тих, хто о́ре добро́. |
23 Кожна праця прино́сить доста́ток, але́ праця уст в недоста́ток веде́. |
24 Корона премудрих — їхня му́дрість, а віне́ць нерозумних — глупо́та. |
25 Свідок правдивий визво́лює душі, а свідок обма́нливий — бре́хні торо́чить. |
26 У Господньому стра́хові сильна наді́я, і Він пристано́вище ді́тям Своїм. |
27 Страх Господній — крини́ця життя, щоб віддаля́тися від пасток смерти. |
28 У числе́нності люду вели́чність царя, а в бра́ку народу — погибіль воло́даря. |
29 Терпели́вий у гніві — багаторозумний, а гнівли́вий вчиняє глупо́ту. |
30 Ла́гідне серце — життя то для тіла, а за́здрість — гнили́зна косте́й. |
31 Хто тисне нужде́нного, той ображає свого Творця́, а хто милости́вий до вбогого, той поважає Його. |
32 Безбожний у зло своє падає, а праведний повний надії й при смерті своїй. |
33 Мудрість має спочи́нок у серці розумного, а що в нутрі безумних, те ви́явиться. |
34 Праведність люд підійма́є, а беззако́ння — то сором наро́дів. |
35 Ласка царе́ва — рабо́ві розумному, гнів же його — проти того, хто соро́мить його. |
箴言第14章 |
ПриповiстiРозділ 14 |
1 惟此室家、哲婦建之、愚婦毀之。 |
1 |
2 行正直者、畏耶和華、行邪曲者、藐視之。 |
2 Хто ходить в просто́ті своїй, боїться той Господа, а в ко́го доро́ги криві́, той пого́рджує Ним. |
3 愚者之詞傲、有若杖箠、哲人之言遜、可保其身。 |
3 На устах безу́мця галу́зка пихи́, а губи премудрих їх стережу́ть. |
4 家不畜牛、則倉廩空虛、牛能耕作、則物產增加。 |
4 Де немає биків, там я́сла порожні, а щедрість врожа́ю — у силі вола́. |
5 言不誑者、可以作證、無實之人、則不可。 |
5 Сві́док правдивий не лже, а сві́док брехливий говорить неправду. |
6 侮慢者、求智而不能、明哲者、學道而易得。 |
6 Насмішник шукає премудрости, — та надаре́мно, пізна́ння легке́ для розумного. |
7 聞不智之言、則亟遠其人。 |
7 Ходи зда́лека від люди́ни безу́мної, і від того, в кого́ мудрих уст ти не бачив. |
8 智者自知、謂之眞智、愚者自欺、謂之眞愚。 |
8 Мудрість розумного — то розумі́ння дороги своєї, а глупо́та дурних — то ома́на. |
9 愚人作惡、視之若戲、義者爲善、自有眞樂。 |
9 Нерозумні сміються з гріха́, а між праведними — уподо́бання. |
10 人懷憂愁、惟堪自喻、人有喜樂、衆不及知。 |
10 Серце знає гірко́ту своєї душі, і в радість його не втручається інший. |
11 惡者之室必傾圮、義人之家必振興。 |
11 Буде ви́гублений дім безбожних, а намет безневи́нних розкві́тне. |
12 有自以其道爲是者、不知其終歸於敗亡。 |
12 Буває, доро́га люди́ні здається простою, та кінець її — стежка до смерти. |
13 有殷憂而強爲懽笑者,其後常慼慼。 |
13 Також іноді і від сміху́ болить серце, і закі́нчення радости — сму́ток. |
14 背道者取戻、行善者得賞。 |
14 Хто підступного серця, наси́титься той із доріг своїх, а добра люди́на — із чинів своїх. |
15 愚者妄信人言、智人自顧其行、 |
15 Вірить безглу́здий в кожні́сіньке слово, а мудрий зважає на кро́ки свої. |
16 智人恐懼而避惡、愚人矜誇而縱慾。 |
16 Мудрий боїться й від злого вступає, нерозумний же гні́вається та сміли́вий. |
17 易怒者妄爲、謀不軌者見惡。 |
17 Скорий на гнів учиняє глупо́ту, а люди́на лукава знена́виджена. |
18 拙者日以愚、智者日以達。 |
18 Нерозумні глупо́ту вспадко́вують, а мудрі знання́м коронуються. |
19 惡者鞠躬奔走善人之門。 |
19 Покло́няться злі перед добрими, а безбожники — при брамах праведного. |
20 貧乏則鄰里蔬之、富厚則衆人亦愛之。 |
20 Убогий знена́виджений навіть ближнім своїм, а в багатого дру́зі числе́нні. |
21 凌辱人者陷於罪戾、矜憫貧者可納福祉。 |
21 Хто погорджує ближнім своїм, той грішить, а ласка́вий до вбогих — блаже́нний. |
22 謀不軌者、適以自害、思爲善者、必蒙實惠。 |
22 Чи ж не блу́дять, хто о́ре лихе? А милість та правда для тих, хто о́ре добро́. |
23 勤勞有益、多言致貧。 |
23 Кожна праця прино́сить доста́ток, але́ праця уст в недоста́ток веде́. |
24 智而富、能善用其財、愚而尊、亦畢生愚蠢。 |
24 Корона премудрих — їхня му́дрість, а віне́ць нерозумних — глупо́та. |
25 眞證救人、妄證欺人。 |
25 Свідок правдивий визво́лює душі, а свідок обма́нливий — бре́хні торо́чить. |
26 畏耶和華者毅然恃之、耶和華視之若子、必加愛護。 |
26 У Господньому стра́хові сильна наді́я, і Він пристано́вище ді́тям Своїм. |
27 畏耶和華者得生命之泉、脫致死之網。 |
27 Страх Господній — крини́ця життя, щоб віддаля́тися від пасток смерти. |
28 維彼君王、得民則尊、失民則敗。 |
28 У числе́нності люду вели́чність царя, а в бра́ку народу — погибіль воло́даря. |
29 怒不遽發者、乃彰其智、性躁急者、適形其愚。 |
29 Терпели́вий у гніві — багаторозумний, а гнівли́вий вчиняє глупо́ту. |
30 秉性溫良者身生、衷懷嫉妒者骨朽。 |
30 Ла́гідне серце — життя то для тіла, а за́здрість — гнили́зна косте́й. |
31 瘧遇貧乏者、侮造化之主、矜憫窮民者、則尊之。 |
31 Хто тисне нужде́нного, той ображає свого Творця́, а хто милости́вий до вбогого, той поважає Його. |
32 惡人行橫逆而見驅、義者雖死亡而有望。 |
32 Безбожний у зло своє падає, а праведний повний надії й при смерті своїй. |
33 智者之心、道藏於内、愚人之衷、淺而易露。 |
33 Мудрість має спочи́нок у серці розумного, а що в нутрі безумних, те ви́явиться. |
34 仁義則邦以興、否則國以辱。 |
34 Праведність люд підійма́є, а беззако́ння — то сором наро́дів. |
35 王恩寵施於良臣、震怒及乎頑僕。 |
35 Ласка царе́ва — рабо́ві розумному, гнів же його — проти того, хто соро́мить його. |