列王紀下第4章 |
|
1 先知衆徒中、有妻一人、求以利沙曰、我之夫子、亦爾之徒、素畏耶和華、乃爾所知、今已死矣、有貸金者至、欲取我二子、供其僕役、 |
|
2 以利沙曰、我將何以助爾、爾之家中、尚有何物、請以告我、曰、婢家無長物、唯油一缾、 |
|
3 曰、爾可出外、多乞空器於比鄰、 |
|
4 旣入於室、爾及爾子、當閉其門、斟油於器、器盈則藏、 |
|
5 婦歸如言而行、與子入室、旣閉其門、子運器而婦斟油、 |
|
6 諸器旣盈、婦告其子曰、再攜器至、曰、無矣、油卽止 |
|
7 婦至上帝僕所以告、彼曰、可鬻此油、以償所貸之金、尚有餘焉、爾與爾子、以供日用、 |
|
8 一日以利沙往書念、在彼有婦、家甚富饒、促之飲食、嗣後每過其所、則入飲食、 |
|
9 婦告其夫曰、斯人屢經我所、我知爲上帝之聖僕也、 |
|
10 求爾附壁作小室、以几榻及坐與燈臺、置於其中、彼若至此、則可寓焉、 |
|
11 以利沙一日至其所、入室而臥、 |
|
12 告其從者其哈西曰、呼書念婦至此、旣呼立於前 |
|
13 以利沙告從者曰、爾當告婦曰、爾旣爲我慮之周密、我當爲爾何爲、或請於王、或請於軍長、婦曰、我居於民間、無不自得 |
|
14 以利沙又告從者曰、當爲之何爲、其哈西曰、婦尚無子、其夫年邁、 |
|
15 曰、再呼之至、旣呼之、立於門 |
|
16 以利沙曰、明年屆期、爾必誕育、曰、我主上帝之僕歟、毋欺爾婢、 |
|
17 厥後婦果懷妊、屆期生子、應以利沙之言、 |
|
18 子少長、一日往於田、見父在衆穫者所、 |
|
19 告父曰、我首有疾、如是者再、父使僕攜歸見母、 |
|
20 旣攜之至、母懷抱之、日中卽死、 |
|
21 母負之登樓置於上帝僕之牀、閉門而出、 |
|
22 語夫曰、請遣一僕攜驢而至、我欲趨至上帝僕所而回、 |
|
23 夫曰、今日非朔日、亦非安息日、欲往何爲、婦曰、此行必得平康、 |
|
24 於是備驢告僕曰、驅驢前往、未得我命、爾驅勿懈、 |
|
25 遂往加密山、就上帝僕所、上帝之僕遙見之、告其從者其哈西曰、書念婦至矣、 |
|
26 爾當趨迓之、間曰、爾安乎、爾夫安乎、爾子安乎、婦曰、安、 |
|
27 陟山至上帝僕所、而抱其足、其哈西前、欲行驅逐、上帝之僕曰、勿阻之、其中心彌苦矣、耶和華隱於我而不告、 |
|
28 婦曰、我豈求主欲得子乎、我豈不云、毋欺我乎、 |
|
29 以利沙告其哈西曰、束爾帶、執我杖、而後前往、若遇人於途勿施禮、有人施禮於爾勿答、惟置我杖於子面、 |
|
30 子之母曰、我指耶和華以誓、亦指爾生命以誓、我必不離爾、以利沙遂起偕行、 |
|
31 其哈西先至、置杖於子面、子無聲響、漠然不覺、其哈西反命曰、子猶未醒、 |
|
32 以利沙入室、見子已死、尸在於牀、 |
|
33 遂閉室門、祈禱耶和華、 |
|
34 登牀伏於子身、口與口相對、目與目相對、手與手相對、於是子體始溫、 |
|
35 遂下行於室中、又上、伏於子身、子發嚏七、旋啟其目 |
|
36 以利沙告其阿西曰、呼書念婦至、乃呼之、入告曰、當抱爾子、 |
|
37 婦俯伏於地、抱子而出、 |
|
38 以利沙又至吉甲、歲大饑、先知之徒、坐於其前、乃命從者曰、置巨釜於火、爲先知之徒煮羹、 |
|
39 人往於田、以斂菜蔬、遇野藤而摘其瓜、盈於懷中、旣至剖而投之釜、與菜同煮、蓋不識故也、 |
|
40 杓出共食、食時呼曰、上帝之僕歟、釜中有毒、遂不能食、 |
|
41 以利沙曰、攜粉至此、遂投於釜、曰、可杓之出、以供人食、於是釜中之毒已解、 |
|
42 有人自巴力沙利沙至、以初實之穀爲餅、麰麥之饅首二十、更以嘉穗藏於囊、俱獻於上帝之僕、上帝之僕曰、以此供給乎衆、使共食之、 |
|
43 從者曰、以此供給百人將若何、曰、可供厥衆、蓋耶和華云、其必食足而有餘、 |
|
44 遂供給之、衆食已足、尚有餘焉、以應耶和華之言、 |
2-а царiвРозділ 4 |
|
1 |
|
2 І сказав до неї Єлисей: „Що́ я зроблю тобі? Розкажи мені, що́ є в тебе в домі“. А та відказала: „Нічого нема в домі твоєї невільниці, — є тільки горня́ оливи“. |
|
3 А він сказав: „Іди, позич собі настороні́ по́суд від усіх сусі́док твоїх, по́суд порожній. Не бери мало! |
|
4 І вві́йдеш, і замкне́ш двері за собою та за синами своїми, і поналива́єш у всі ті посу́дини, а повні повідставля́й“. |
|
5 І пішла вона від нього, і замкну́ла двері за собою та за синами своїми. Вони подава́ли їй по́суд, а вона налива́ла. |
|
6 І сталося, коли понапо́внювано по́суд, то сказала вона до сина свого: „Подай мені ще по́суду!“ А він відказав їй: „Нема вже по́суду“. І спини́лася олива. |
|
7 І вона прийшла, і доне́сла Божому чоловікові. І він сказав: „Іди, продай ту оливу, та й заплати своєму позича́льникові. А ти та сини́ твої будете жити на позоста́ле“. |
|
8 |
|
9 І сказала вона до чоловіка свого: „Ось я познала, що Божий чоловік, який за́вжди прихо́дить до нас, він святий. |
|
10 Зробім же малу муровану го́рницю, і поставимо йому там ліжко, і стола, і стільця́, і свічника́. І коли він прихо́дитиме до нас, то захо́дитиме туди“. |
|
11 Одно́го ра́зу прийшов він туди, і зайшов до горниці та й ліг там. |
|
12 І сказав він до свого слуги Ґехазі: „Поклич оцю шунамі́тянку!“ І той покли́кав її, і вона стала перед ним. |
|
13 І сказав він до нього: „Скажи їй: Ось ти старанно піклува́лася про всі наші потреби. Що́ зробити тобі за це! Чи є що, щоб сказати про тебе цареві або начальникові війська?“ А вона відказала: „Ні,— я сиджу́ серед народу свого!“ |
|
14 І сказав він: „Що́ ж зробити їй?“ А Ґехазі відказав: „Та вона не має сина, а чоловік її стари́й“. |
|
15 А він сказав: „Поклич її“. І він покликав її, і вона стала при вході. |
|
16 І він сказав: „На цей озна́чений час, коли саме цей час ве́рнеться, ти обійма́тимеш сина!“ А вона відказала: „Ні, пане, чоловіче Божий, не говори неправди своїй невільниці!“ |
|
17 Та зачала́ та жінка, і породи́ла сина на той озна́чений час, того саме ча́су, про який говорив до неї Єлисей. |
|
18 І росло те дитя. А одно́го ра́зу вийшло воно до свого́ ба́тька до женці́в. |
|
19 І сказало воно до свого батька: „Голова моя, голова моя!“ А той сказав слузі: „Занеси́ його до його матері!“ |
|
20 І той поніс його, і приніс його до його матері. І сиділо воно на її колінах аж до полу́дня, та й померло... |
|
21 І ввійшла вона, і поклала його на ліжко Божого чоловіка, і замкну́ла за ним двері та й вийшла. |
|
22 І покликала вона свого чоловіка та й сказала: „Пришли мені одно́го із слуг та одну з ослиць, і я поїду до Божого чоловіка й вернуся“. |
|
23 А він сказав: „Чому ти їдеш до нього? Сьогодні не новомісяччя й не субота“. А вона відказала: „Добре!“ |
|
24 І осідла́ла вона ослицю, і сказала до свого слуги: „Поганяй та йди. Не затримуй мені в їзді, аж поки не скажу́ тобі“. |
|
25 І поїхала вона, і приїхала до Божого чоловіка, до гори Карме́л. І сталося, як Божий чоловік побачив її зда́лека, то сказав до слуги свого Ґехазі: „Ось та шунамі́тянка! |
|
26 Побіжи ж назу́стріч їй та й скажи їй: Чи все гара́зд тобі, чи гаразд чоловікові твоєму, чи гаразд дитині?“ А та відказала: „Усе гаразді“ |
|
27 І прийшла вона до Божого чоловіка на го́ру, і сильно схопи́ла за но́ги його. А Ґехазі підійшов, щоб відіпхну́ти її, та Божий чоловік сказав: „Позостав її, бо затурбо́вана душа її, а Господь затаїв це передо мною й не сказав мені“. |
|
28 А вона сказала: „Чи я жадала сина від пана? Чи я не говорила: Не впрова́джуй мене в обма́ну?“ |
|
29 І він сказав до Ґехазі: „Опережи сте́гна свої, і візьми мою па́лицю в руку свою та й іди. Коли спітка́єш кого, не повітаєш його, а коли хто повітає тебе, не відповіси́ йому. І покладеш мою палицю на хло́пцеве обличчя“. |
|
30 А мати того хлопця сказала: „Як живий Господь і жива душа твоя, — я не полишу́ тебе!“ І він устав і пішов за нею. |
|
31 А Ґехазі пішов перед ними, і поклав ту палицю на хлопцеве обличчя, та не було ані голосу, ані чуття. І вернувся він навпроти нього, і доніс йому, говорячи: „Не збуди́вся той хлопець!“ |
|
32 І ввійшов Єлисей у дім, аж ось той хлопець лежить мертвий на ліжку його! |
|
33 І ввійшов він, і замкнув двері за ними обома́, та й молився до Господа. |
|
34 І ввійшов він, і ліг на того хло́пця, і поклав уста свої на уста його, а очі свої на очі його, і долоні свої на долоні його. І схилився над ним, і стало тепле тіло тієї дитини!... |
|
35 І він зно́ву ходив по дому раз сюди́, а раз туди́. І ввійшов він, і знову схилився над ним, — і чхнув той хлопець аж до семи раз. І розплю́щив той хлопець очі свої. |
|
36 І покликав він Ґехазі та й сказав: „Поклич ту шунамі́тянку!“ І той покликав її. І прийшла вона до нього, і він сказав: „Забери свого сина!“ |
|
37 І ввійшла вона, і впала до його ніг, і вклони́лася до землі. І взяла́ вона сина свого та й вийшла... |
|
38 |
|
39 І вийшов один на поле, щоб назбирати ярини́, і знайшов там витку́ рослину, і назбирав із неї повну свою одежу диких огіркі́в. І він прийшов, і накриши́в до горшка́ ї́жі, бо вони не знали того́. |
|
40 І поналива́ли вони лю́дям їжі. І сталося, як вони їли ту їжу, то закричали й сказали: „Смерть у горшку, чоловіче Божий!“ І не могли вони їсти... |
|
41 А він сказав: „Дайте муки́!“ І він всипав її до горшка і сказав: „Наливай наро́дові, і нехай їдять!“ І вже не було́ нічого злого в горшку́. |
|
42 І прийшов один чоловік із Баал-Шалішу, і приніс Божому чоловікові хліб первопло́ду, — двадцять ячмінних хлібці́в та зе́рна в колоска́х у своїй торбі. І сказав Єлисе́й: „Дай наро́дові, і нехай вони їдять!“ |
|
43 А слуга його сказав: „Що оце покладу я перед сотнею чоловіка?“ Та він відказав: „Дай наро́дові, і нехай їдять, бо так сказав Господь: їжте й позоставте!“ |
|
44 І він поклав перед ними, і вони їли й позоставили, за словом Господнім. |
列王紀下第4章 |
2-а царiвРозділ 4 |
|
1 先知衆徒中、有妻一人、求以利沙曰、我之夫子、亦爾之徒、素畏耶和華、乃爾所知、今已死矣、有貸金者至、欲取我二子、供其僕役、 |
1 |
|
2 以利沙曰、我將何以助爾、爾之家中、尚有何物、請以告我、曰、婢家無長物、唯油一缾、 |
2 І сказав до неї Єлисей: „Що́ я зроблю тобі? Розкажи мені, що́ є в тебе в домі“. А та відказала: „Нічого нема в домі твоєї невільниці, — є тільки горня́ оливи“. |
|
3 曰、爾可出外、多乞空器於比鄰、 |
3 А він сказав: „Іди, позич собі настороні́ по́суд від усіх сусі́док твоїх, по́суд порожній. Не бери мало! |
|
4 旣入於室、爾及爾子、當閉其門、斟油於器、器盈則藏、 |
4 І вві́йдеш, і замкне́ш двері за собою та за синами своїми, і поналива́єш у всі ті посу́дини, а повні повідставля́й“. |
|
5 婦歸如言而行、與子入室、旣閉其門、子運器而婦斟油、 |
5 І пішла вона від нього, і замкну́ла двері за собою та за синами своїми. Вони подава́ли їй по́суд, а вона налива́ла. |
|
6 諸器旣盈、婦告其子曰、再攜器至、曰、無矣、油卽止 |
6 І сталося, коли понапо́внювано по́суд, то сказала вона до сина свого: „Подай мені ще по́суду!“ А він відказав їй: „Нема вже по́суду“. І спини́лася олива. |
|
7 婦至上帝僕所以告、彼曰、可鬻此油、以償所貸之金、尚有餘焉、爾與爾子、以供日用、 |
7 І вона прийшла, і доне́сла Божому чоловікові. І він сказав: „Іди, продай ту оливу, та й заплати своєму позича́льникові. А ти та сини́ твої будете жити на позоста́ле“. |
|
8 一日以利沙往書念、在彼有婦、家甚富饒、促之飲食、嗣後每過其所、則入飲食、 |
8 |
|
9 婦告其夫曰、斯人屢經我所、我知爲上帝之聖僕也、 |
9 І сказала вона до чоловіка свого: „Ось я познала, що Божий чоловік, який за́вжди прихо́дить до нас, він святий. |
|
10 求爾附壁作小室、以几榻及坐與燈臺、置於其中、彼若至此、則可寓焉、 |
10 Зробім же малу муровану го́рницю, і поставимо йому там ліжко, і стола, і стільця́, і свічника́. І коли він прихо́дитиме до нас, то захо́дитиме туди“. |
|
11 以利沙一日至其所、入室而臥、 |
11 Одно́го ра́зу прийшов він туди, і зайшов до горниці та й ліг там. |
|
12 告其從者其哈西曰、呼書念婦至此、旣呼立於前 |
12 І сказав він до свого слуги Ґехазі: „Поклич оцю шунамі́тянку!“ І той покли́кав її, і вона стала перед ним. |
|
13 以利沙告從者曰、爾當告婦曰、爾旣爲我慮之周密、我當爲爾何爲、或請於王、或請於軍長、婦曰、我居於民間、無不自得 |
13 І сказав він до нього: „Скажи їй: Ось ти старанно піклува́лася про всі наші потреби. Що́ зробити тобі за це! Чи є що, щоб сказати про тебе цареві або начальникові війська?“ А вона відказала: „Ні,— я сиджу́ серед народу свого!“ |
|
14 以利沙又告從者曰、當爲之何爲、其哈西曰、婦尚無子、其夫年邁、 |
14 І сказав він: „Що́ ж зробити їй?“ А Ґехазі відказав: „Та вона не має сина, а чоловік її стари́й“. |
|
15 曰、再呼之至、旣呼之、立於門 |
15 А він сказав: „Поклич її“. І він покликав її, і вона стала при вході. |
|
16 以利沙曰、明年屆期、爾必誕育、曰、我主上帝之僕歟、毋欺爾婢、 |
16 І він сказав: „На цей озна́чений час, коли саме цей час ве́рнеться, ти обійма́тимеш сина!“ А вона відказала: „Ні, пане, чоловіче Божий, не говори неправди своїй невільниці!“ |
|
17 厥後婦果懷妊、屆期生子、應以利沙之言、 |
17 Та зачала́ та жінка, і породи́ла сина на той озна́чений час, того саме ча́су, про який говорив до неї Єлисей. |
|
18 子少長、一日往於田、見父在衆穫者所、 |
18 І росло те дитя. А одно́го ра́зу вийшло воно до свого́ ба́тька до женці́в. |
|
19 告父曰、我首有疾、如是者再、父使僕攜歸見母、 |
19 І сказало воно до свого батька: „Голова моя, голова моя!“ А той сказав слузі: „Занеси́ його до його матері!“ |
|
20 旣攜之至、母懷抱之、日中卽死、 |
20 І той поніс його, і приніс його до його матері. І сиділо воно на її колінах аж до полу́дня, та й померло... |
|
21 母負之登樓置於上帝僕之牀、閉門而出、 |
21 І ввійшла вона, і поклала його на ліжко Божого чоловіка, і замкну́ла за ним двері та й вийшла. |
|
22 語夫曰、請遣一僕攜驢而至、我欲趨至上帝僕所而回、 |
22 І покликала вона свого чоловіка та й сказала: „Пришли мені одно́го із слуг та одну з ослиць, і я поїду до Божого чоловіка й вернуся“. |
|
23 夫曰、今日非朔日、亦非安息日、欲往何爲、婦曰、此行必得平康、 |
23 А він сказав: „Чому ти їдеш до нього? Сьогодні не новомісяччя й не субота“. А вона відказала: „Добре!“ |
|
24 於是備驢告僕曰、驅驢前往、未得我命、爾驅勿懈、 |
24 І осідла́ла вона ослицю, і сказала до свого слуги: „Поганяй та йди. Не затримуй мені в їзді, аж поки не скажу́ тобі“. |
|
25 遂往加密山、就上帝僕所、上帝之僕遙見之、告其從者其哈西曰、書念婦至矣、 |
25 І поїхала вона, і приїхала до Божого чоловіка, до гори Карме́л. І сталося, як Божий чоловік побачив її зда́лека, то сказав до слуги свого Ґехазі: „Ось та шунамі́тянка! |
|
26 爾當趨迓之、間曰、爾安乎、爾夫安乎、爾子安乎、婦曰、安、 |
26 Побіжи ж назу́стріч їй та й скажи їй: Чи все гара́зд тобі, чи гаразд чоловікові твоєму, чи гаразд дитині?“ А та відказала: „Усе гаразді“ |
|
27 陟山至上帝僕所、而抱其足、其哈西前、欲行驅逐、上帝之僕曰、勿阻之、其中心彌苦矣、耶和華隱於我而不告、 |
27 І прийшла вона до Божого чоловіка на го́ру, і сильно схопи́ла за но́ги його. А Ґехазі підійшов, щоб відіпхну́ти її, та Божий чоловік сказав: „Позостав її, бо затурбо́вана душа її, а Господь затаїв це передо мною й не сказав мені“. |
|
28 婦曰、我豈求主欲得子乎、我豈不云、毋欺我乎、 |
28 А вона сказала: „Чи я жадала сина від пана? Чи я не говорила: Не впрова́джуй мене в обма́ну?“ |
|
29 以利沙告其哈西曰、束爾帶、執我杖、而後前往、若遇人於途勿施禮、有人施禮於爾勿答、惟置我杖於子面、 |
29 І він сказав до Ґехазі: „Опережи сте́гна свої, і візьми мою па́лицю в руку свою та й іди. Коли спітка́єш кого, не повітаєш його, а коли хто повітає тебе, не відповіси́ йому. І покладеш мою палицю на хло́пцеве обличчя“. |
|
30 子之母曰、我指耶和華以誓、亦指爾生命以誓、我必不離爾、以利沙遂起偕行、 |
30 А мати того хлопця сказала: „Як живий Господь і жива душа твоя, — я не полишу́ тебе!“ І він устав і пішов за нею. |
|
31 其哈西先至、置杖於子面、子無聲響、漠然不覺、其哈西反命曰、子猶未醒、 |
31 А Ґехазі пішов перед ними, і поклав ту палицю на хлопцеве обличчя, та не було ані голосу, ані чуття. І вернувся він навпроти нього, і доніс йому, говорячи: „Не збуди́вся той хлопець!“ |
|
32 以利沙入室、見子已死、尸在於牀、 |
32 І ввійшов Єлисей у дім, аж ось той хлопець лежить мертвий на ліжку його! |
|
33 遂閉室門、祈禱耶和華、 |
33 І ввійшов він, і замкнув двері за ними обома́, та й молився до Господа. |
|
34 登牀伏於子身、口與口相對、目與目相對、手與手相對、於是子體始溫、 |
34 І ввійшов він, і ліг на того хло́пця, і поклав уста свої на уста його, а очі свої на очі його, і долоні свої на долоні його. І схилився над ним, і стало тепле тіло тієї дитини!... |
|
35 遂下行於室中、又上、伏於子身、子發嚏七、旋啟其目 |
35 І він зно́ву ходив по дому раз сюди́, а раз туди́. І ввійшов він, і знову схилився над ним, — і чхнув той хлопець аж до семи раз. І розплю́щив той хлопець очі свої. |
|
36 以利沙告其阿西曰、呼書念婦至、乃呼之、入告曰、當抱爾子、 |
36 І покликав він Ґехазі та й сказав: „Поклич ту шунамі́тянку!“ І той покликав її. І прийшла вона до нього, і він сказав: „Забери свого сина!“ |
|
37 婦俯伏於地、抱子而出、 |
37 І ввійшла вона, і впала до його ніг, і вклони́лася до землі. І взяла́ вона сина свого та й вийшла... |
|
38 以利沙又至吉甲、歲大饑、先知之徒、坐於其前、乃命從者曰、置巨釜於火、爲先知之徒煮羹、 |
38 |
|
39 人往於田、以斂菜蔬、遇野藤而摘其瓜、盈於懷中、旣至剖而投之釜、與菜同煮、蓋不識故也、 |
39 І вийшов один на поле, щоб назбирати ярини́, і знайшов там витку́ рослину, і назбирав із неї повну свою одежу диких огіркі́в. І він прийшов, і накриши́в до горшка́ ї́жі, бо вони не знали того́. |
|
40 杓出共食、食時呼曰、上帝之僕歟、釜中有毒、遂不能食、 |
40 І поналива́ли вони лю́дям їжі. І сталося, як вони їли ту їжу, то закричали й сказали: „Смерть у горшку, чоловіче Божий!“ І не могли вони їсти... |
|
41 以利沙曰、攜粉至此、遂投於釜、曰、可杓之出、以供人食、於是釜中之毒已解、 |
41 А він сказав: „Дайте муки́!“ І він всипав її до горшка і сказав: „Наливай наро́дові, і нехай їдять!“ І вже не було́ нічого злого в горшку́. |
|
42 有人自巴力沙利沙至、以初實之穀爲餅、麰麥之饅首二十、更以嘉穗藏於囊、俱獻於上帝之僕、上帝之僕曰、以此供給乎衆、使共食之、 |
42 І прийшов один чоловік із Баал-Шалішу, і приніс Божому чоловікові хліб первопло́ду, — двадцять ячмінних хлібці́в та зе́рна в колоска́х у своїй торбі. І сказав Єлисе́й: „Дай наро́дові, і нехай вони їдять!“ |
|
43 從者曰、以此供給百人將若何、曰、可供厥衆、蓋耶和華云、其必食足而有餘、 |
43 А слуга його сказав: „Що оце покладу я перед сотнею чоловіка?“ Та він відказав: „Дай наро́дові, і нехай їдять, бо так сказав Господь: їжте й позоставте!“ |
|
44 遂供給之、衆食已足、尚有餘焉、以應耶和華之言、 |
44 І він поклав перед ними, і вони їли й позоставили, за словом Господнім. |