路加福音第4章 |
1 耶穌感於聖神、歸自約但、聖神導之適野、 |
2 見試於魔鬼、四旬不食、饑、 |
3 魔鬼曰、爾若上帝子、此石可令爲餅、 |
4 耶穌曰、記有之、人得生不惟餅、惟上帝所命、 |
5 魔鬼導之登高山、瞬息間、以天下列國示之、 |
6 曰、我將以諸權及榮于爾、蓋此已委我、惟所欲與、 |
7 爾若拜我、悉以與爾、 |
8 耶穌曰、撒但 |
9 又引至耶路撒冷、升之殿頂、曰、爾若上帝子、可投下、 |
10 記有之、主必命使者護爾、 |
11 扶爾、免足觸石、 |
12 耶穌曰、記有之、勿試主爾之上帝、 |
13 魔鬼計窮、乃暫離之、〇 |
14 |
15 在會堂教誨、衆歸榮之、〇 |
16 |
17 有以先知以賽亞書與之、開卷見所載云、 |
18 主之神臨我、膏我、俾傳福音於貧人、傷心者醫之、 |
19 告虜者得釋、瞽者得明、瘡痍者得自由、以宣主之禧年、 |
20 耶穌掩卷、授執事而坐、會堂衆人注目視之、 |
21 耶穌曰、爾聞是經、今日應矣、 |
22 衆稱之、奇其口出嘉言、曰、此非約瑟子乎、 |
23 耶穌曰、爾必引諺、詰我云、醫當自醫、聞爾行之於迦百農者、亦當行之於故土、 |
24 我誠告爾、未有先知、而見重於故土者、 |
25 我眞實告爾、昔以利亞時、天閉塞三年有半、徧地大饑、以色列民間多嫠、 |
26 以利亞奉使、未嘗往見一人、惟就西頓撒勒大一嫠、 |
27 先知以利沙時、以色列民多癩、無一得潔、惟叙利亞人乃慢得潔焉、〇 |
28 |
29 羣起逐之邑外、其邑建於山、曳之崖、欲推之下、 |
30 耶穌徑行衆中而去、〇 |
31 |
32 衆異其訓、以道勝也、 |
33 會堂有人、爲邪鬼之神所祟、大呼曰、 |
34 唉、拿撒勒耶穌、我與爾何與、爾來敗我乎、我識爾、乃上帝之聖者、 |
35 耶穌斥之曰、緘口出、鬼仆之衆中而出、其人無傷也、 |
36 衆異之、相告曰、是何道耶、蓋以權能命邪神、而神出矣、 |
37 於是聲名洋溢四方、〇 |
38 |
39 耶穌近立、斥瘧、瘧退、婦起、供事之、〇 |
40 |
41 有鬼自多人出、呼曰、爾乃上帝子基督、耶穌以其識己爲基督、戒之勿言、〇 |
42 |
43 耶穌曰、我當傳上帝國福音於他邑、我奉使蓋爲是也、 |
44 於是傳道於加利利會堂、 |
Вiд ЛукиРозділ 4 |
1 |
2 Сорок день там диявол Його спокуша́в, і за тих днів Він нічого не їв, а коли закінчи́лись вони, то вкінці зголодні́в. |
3 І диявол до Нього сказав: „Якщо Ти Син Божий, — скажи цьому ка́меневі, щоб хлі́бом він став!“ |
4 А Ісус відповів йому: „Написано: Не хлібом самим буде жити люди́на, але кожним Словом Божим!“ |
5 І він вивів Його на го́ру високу, і за хвилину ча́су показав Йому всі царства на світі. |
6 І диявол сказав Йому: „Я дам Тобі всю оцю вла́ду та їхню славу, бо мені це пере́дане, і я даю, кому хочу, її. |
7 Тож коли Ти покло́нишся передо мною, то все буде Твоє!“ |
8 І промовив Ісус йому в відповідь: „Написано: Господеві Богові своєму вклоняйся, і служи Одно́му Йому!“ |
9 І повів Його в Єрусалим, і на нарі́жнику храму поставив, та й каже Йому: „Як Ти Син Божий, — кинься звідси додолу! |
10 Бо написано: „Він накаже про Тебе Своїм Ангола́м, щоб Тебе берегли!“ |
11 і: „Вони на руках понесуть Тебе, щоб коли не спіткнув Ти об камінь Своєї ноги!“ |
12 А Ісус відказав йому в відповідь: „Сказано: Не спокуша́й Господа Бога свого́!“ |
13 І диявол, скінчи́вши все цеє споку́шування, відійшов від Нього до ча́су. |
14 |
15 І Він їх навчав по їхніх синагогах, і всі Його сла́вили. |
16 |
17 І подали́ Йому книгу пророка Ісаї. Розгорнувши ж Він книгу, знайшов місце, де було так написано: |
18 „На Мені Дух Господній, бо Мене Він пома́зав, щоб Добру Нови́ну звіщати вбогим. Послав Він Мене проповідувати полоне́ним визво́лення, а незрячим прозрі́ння, відпустити на волю пому́чених, |
19 щоб проповідувати рік Господнього зми́лування“. |
20 І, книгу згорнувши, віддав службі й сів. А очі всіх у синагозі звернулись на Ньо́го. |
21 І почав Він до них говорити: „Сьогодні збуло́ся Писа́ння, яке ви почули!“ |
22 І всі Йому стверджували й дивувались словам благода́ті, що ли́нули з уст Його. І казали вони: „Чи ж то Він не син Йо́сипів?“ |
23 Він же промовив до них: „Ви Мені конче скажете при́казку: „Лікарю, — уздоров самого себе! Учини те й тут, у вітчи́зні Своїй, що́ сталося — чули ми — у Капернау́мі“. |
24 І сказав Він: „Поправді кажу вам: Жоден пророк не буває приємний у вітчи́зні своїй. |
25 Та правдиво кажу́ вам: Багато вдовиць перебува́ло за днів Іллі серед Ізраїля, коли на три роки й шість місяців небо було́ зачинилося, так що голод великий настав був по всій тій землі, |
26 а Ілля́ не до жодної з них не був посланий, тільки в Саре́пту Сидо́нську до овдові́лої жінки. |
27 І багато було́ прокаже́них за Єлисе́я пророка в Ізраїлі, але жоден із них не очи́стився, крім Неєма́на сирі́янина“. |
28 І всі в синагозі, почувши оце, перепо́внились гнівом. |
29 І, вставши, вони Його вигнали за місто, і повели́ аж до кра́ю гори, на якій їхнє місто було побудо́ване, щоб скинути додолу Його. |
30 Але Він перейшов серед них, і віддали́вся. |
31 |
32 І дивувались науці Його, бо слово Його було вла́дне. |
33 І був чоловік у синагозі, що мав духа нечистого де́мона, і він закричав гучни́м голосом: |
34 „Ах, що нам до Тебе, Ісусе Назаряни́не? Ти прийшов погубити нас. Я знаю Тебе, хто Ти, — Божий Святий“. |
35 А Ісус заборони́в йому, кажучи: „Замовчи, і вийди з нього!“ І, кинувши де́мон того насере́дину, вийшов із нього, нічо́го йому не пошко́дивши. |
36 І всіх жах обгорнув, і питали вони один о́дного, кажучи: „Що́ то за наука, що ду́хам нечистим наказує з вла́дою й силою, — і виходять вони?“ |
37 І не́слася чутка про Нього по всіх місцях кра́ю. |
38 |
39 І, ставши над нею, Він заборони́в тій гарячці, — і вона полишила її. І, зараз уставши, теща їм прислуго́вувала. |
40 Коли ж сонце захо́дило, то всі, хто мав яких хворих на різні неду́ги, до Нього приво́дили їх. Він же клав Свої руки на кожного з них, — та їх уздоровля́в. |
41 Із багатьох же вихо́дили й де́мони, кричачи́ та гово́рячи: „Ти Син Божий!“ Та Він їм забороня́в, і не давав говорити, що знали вони, що Христос Він. |
42 |
43 Він же промовив до них: „І іншим містам Я повинен звіщати Добру Нови́ну про Боже Царство, — бо на те Мене по́слано“. |
44 І Він проповідував по синагогах Галілеї. |
路加福音第4章 |
Вiд ЛукиРозділ 4 |
1 耶穌感於聖神、歸自約但、聖神導之適野、 |
1 |
2 見試於魔鬼、四旬不食、饑、 |
2 Сорок день там диявол Його спокуша́в, і за тих днів Він нічого не їв, а коли закінчи́лись вони, то вкінці зголодні́в. |
3 魔鬼曰、爾若上帝子、此石可令爲餅、 |
3 І диявол до Нього сказав: „Якщо Ти Син Божий, — скажи цьому ка́меневі, щоб хлі́бом він став!“ |
4 耶穌曰、記有之、人得生不惟餅、惟上帝所命、 |
4 А Ісус відповів йому: „Написано: Не хлібом самим буде жити люди́на, але кожним Словом Божим!“ |
5 魔鬼導之登高山、瞬息間、以天下列國示之、 |
5 І він вивів Його на го́ру високу, і за хвилину ча́су показав Йому всі царства на світі. |
6 曰、我將以諸權及榮于爾、蓋此已委我、惟所欲與、 |
6 І диявол сказав Йому: „Я дам Тобі всю оцю вла́ду та їхню славу, бо мені це пере́дане, і я даю, кому хочу, її. |
7 爾若拜我、悉以與爾、 |
7 Тож коли Ти покло́нишся передо мною, то все буде Твоє!“ |
8 耶穌曰、撒但 |
8 І промовив Ісус йому в відповідь: „Написано: Господеві Богові своєму вклоняйся, і служи Одно́му Йому!“ |
9 又引至耶路撒冷、升之殿頂、曰、爾若上帝子、可投下、 |
9 І повів Його в Єрусалим, і на нарі́жнику храму поставив, та й каже Йому: „Як Ти Син Божий, — кинься звідси додолу! |
10 記有之、主必命使者護爾、 |
10 Бо написано: „Він накаже про Тебе Своїм Ангола́м, щоб Тебе берегли!“ |
11 扶爾、免足觸石、 |
11 і: „Вони на руках понесуть Тебе, щоб коли не спіткнув Ти об камінь Своєї ноги!“ |
12 耶穌曰、記有之、勿試主爾之上帝、 |
12 А Ісус відказав йому в відповідь: „Сказано: Не спокуша́й Господа Бога свого́!“ |
13 魔鬼計窮、乃暫離之、〇 |
13 І диявол, скінчи́вши все цеє споку́шування, відійшов від Нього до ча́су. |
14 |
14 |
15 在會堂教誨、衆歸榮之、〇 |
15 І Він їх навчав по їхніх синагогах, і всі Його сла́вили. |
16 |
16 |
17 有以先知以賽亞書與之、開卷見所載云、 |
17 І подали́ Йому книгу пророка Ісаї. Розгорнувши ж Він книгу, знайшов місце, де було так написано: |
18 主之神臨我、膏我、俾傳福音於貧人、傷心者醫之、 |
18 „На Мені Дух Господній, бо Мене Він пома́зав, щоб Добру Нови́ну звіщати вбогим. Послав Він Мене проповідувати полоне́ним визво́лення, а незрячим прозрі́ння, відпустити на волю пому́чених, |
19 告虜者得釋、瞽者得明、瘡痍者得自由、以宣主之禧年、 |
19 щоб проповідувати рік Господнього зми́лування“. |
20 耶穌掩卷、授執事而坐、會堂衆人注目視之、 |
20 І, книгу згорнувши, віддав службі й сів. А очі всіх у синагозі звернулись на Ньо́го. |
21 耶穌曰、爾聞是經、今日應矣、 |
21 І почав Він до них говорити: „Сьогодні збуло́ся Писа́ння, яке ви почули!“ |
22 衆稱之、奇其口出嘉言、曰、此非約瑟子乎、 |
22 І всі Йому стверджували й дивувались словам благода́ті, що ли́нули з уст Його. І казали вони: „Чи ж то Він не син Йо́сипів?“ |
23 耶穌曰、爾必引諺、詰我云、醫當自醫、聞爾行之於迦百農者、亦當行之於故土、 |
23 Він же промовив до них: „Ви Мені конче скажете при́казку: „Лікарю, — уздоров самого себе! Учини те й тут, у вітчи́зні Своїй, що́ сталося — чули ми — у Капернау́мі“. |
24 我誠告爾、未有先知、而見重於故土者、 |
24 І сказав Він: „Поправді кажу вам: Жоден пророк не буває приємний у вітчи́зні своїй. |
25 我眞實告爾、昔以利亞時、天閉塞三年有半、徧地大饑、以色列民間多嫠、 |
25 Та правдиво кажу́ вам: Багато вдовиць перебува́ло за днів Іллі серед Ізраїля, коли на три роки й шість місяців небо було́ зачинилося, так що голод великий настав був по всій тій землі, |
26 以利亞奉使、未嘗往見一人、惟就西頓撒勒大一嫠、 |
26 а Ілля́ не до жодної з них не був посланий, тільки в Саре́пту Сидо́нську до овдові́лої жінки. |
27 先知以利沙時、以色列民多癩、無一得潔、惟叙利亞人乃慢得潔焉、〇 |
27 І багато було́ прокаже́них за Єлисе́я пророка в Ізраїлі, але жоден із них не очи́стився, крім Неєма́на сирі́янина“. |
28 |
28 І всі в синагозі, почувши оце, перепо́внились гнівом. |
29 羣起逐之邑外、其邑建於山、曳之崖、欲推之下、 |
29 І, вставши, вони Його вигнали за місто, і повели́ аж до кра́ю гори, на якій їхнє місто було побудо́ване, щоб скинути додолу Його. |
30 耶穌徑行衆中而去、〇 |
30 Але Він перейшов серед них, і віддали́вся. |
31 |
31 |
32 衆異其訓、以道勝也、 |
32 І дивувались науці Його, бо слово Його було вла́дне. |
33 會堂有人、爲邪鬼之神所祟、大呼曰、 |
33 І був чоловік у синагозі, що мав духа нечистого де́мона, і він закричав гучни́м голосом: |
34 唉、拿撒勒耶穌、我與爾何與、爾來敗我乎、我識爾、乃上帝之聖者、 |
34 „Ах, що нам до Тебе, Ісусе Назаряни́не? Ти прийшов погубити нас. Я знаю Тебе, хто Ти, — Божий Святий“. |
35 耶穌斥之曰、緘口出、鬼仆之衆中而出、其人無傷也、 |
35 А Ісус заборони́в йому, кажучи: „Замовчи, і вийди з нього!“ І, кинувши де́мон того насере́дину, вийшов із нього, нічо́го йому не пошко́дивши. |
36 衆異之、相告曰、是何道耶、蓋以權能命邪神、而神出矣、 |
36 І всіх жах обгорнув, і питали вони один о́дного, кажучи: „Що́ то за наука, що ду́хам нечистим наказує з вла́дою й силою, — і виходять вони?“ |
37 於是聲名洋溢四方、〇 |
37 І не́слася чутка про Нього по всіх місцях кра́ю. |
38 |
38 |
39 耶穌近立、斥瘧、瘧退、婦起、供事之、〇 |
39 І, ставши над нею, Він заборони́в тій гарячці, — і вона полишила її. І, зараз уставши, теща їм прислуго́вувала. |
40 |
40 Коли ж сонце захо́дило, то всі, хто мав яких хворих на різні неду́ги, до Нього приво́дили їх. Він же клав Свої руки на кожного з них, — та їх уздоровля́в. |
41 有鬼自多人出、呼曰、爾乃上帝子基督、耶穌以其識己爲基督、戒之勿言、〇 |
41 Із багатьох же вихо́дили й де́мони, кричачи́ та гово́рячи: „Ти Син Божий!“ Та Він їм забороня́в, і не давав говорити, що знали вони, що Христос Він. |
42 |
42 |
43 耶穌曰、我當傳上帝國福音於他邑、我奉使蓋爲是也、 |
43 Він же промовив до них: „І іншим містам Я повинен звіщати Добру Нови́ну про Боже Царство, — бо на те Мене по́слано“. |
44 於是傳道於加利利會堂、 |
44 І Він проповідував по синагогах Галілеї. |