馬可福音

第14章

1 過兩天是逾越節,又是除酵節;祭司長和文士想法子怎麼用詭計捉拿耶穌,把他治死[put him to death]

2 只是他們[they]說:「當節的日子不可,恐怕百姓生亂。」

3 耶穌在伯大尼長大痲瘋的西門家裏坐席的時候,有一個女人拿著一玉[box]極寶貴[very precious]的真哪噠香膏來;[she]打破玉[box],把膏澆在耶穌的頭上。

4 有幾個人心中很不喜悅,說:「為何[why]這樣枉費香膏呢?

5 這香膏可以賣三十多兩銀子賙濟窮人。」他們就向那女人生氣。

6 耶穌說:「由她吧;為甚麼難為她呢?她在我身上作的是一件美事。

7 因為常有窮人和你們同在,要向他們行善隨時都可以;只是你們不常有我。

8 她所作的,是盡她所能的;她[come][to]為我安葬的事,預先要把香膏澆在我身上[aforehand to anoint my body]

9 我實在告訴你們:『普世之間[the whole world],無論在甚麼地方傳這福音,也要述說這女人所作的,為她[of her]記念。』」

10 十二門徒之中,有一個加略人猶大去見祭司長,要把耶穌[betray]給他們。

11 他們聽見就歡喜,又應許給他[money]。他就尋思如何得便賣耶穌[betray him]

12 除酵節的第一天,就是宰逾越羊羔的那一天,[his]門徒對耶穌說:「你吃逾越節的筵席要我們往哪裏去預備呢?」

13 耶穌就打發[his]兩個門徒出去[forth],對他們說:「你們進城去,必有人拿著一瓶水迎面而來;你們就跟著他。

14 他進那家去,你們就對那家的主人說:『夫子說:客房在哪裏,我與[my]門徒[shall]在那裏吃逾越節的筵席?』

15 他必指給你們擺設齊備[prepared]的一間大樓;你們就在那裏為我們預備。」

16 他的[his]門徒出去,進了城,所遇見的正如耶穌對他們[unto them]所說的;他們就預備了逾越節的筵席。

17 到了晚上,耶穌和十二個門徒都來了。

18 他們坐席吃完[did eat]的時候,耶穌說:「我實在告訴你們:『你們中間有一個與我同吃的人要賣我了。』」

19 他們就憂愁起來,一個一個的[say unto]他說:「是我麼?」又另有一個說:「是我麼?[and another said, Is it I]

20 耶穌回答[answered]他們說:「是十二個門徒中同我蘸手在盤子裏的那個人。

21 人子必要去世,正如經上指著他所寫的;但[that]賣人子的人有禍了。那人[if]不曾[never been]生在世上倒好。」

22 他們吃完[did eat]的時候,耶穌拿起餅來,祝了福,就擘開,遞給他們,說:「拿著吃[Take, eat];這是我的身體。」

23 [he]又拿起杯來,感謝了[given thanks]將杯[it]遞給他們;他們都喝了。

24 耶穌對他們[unto them]說:「這是我立[new]約的血,為多人流出來的。

25 我實在告訴你們:『我不再喝從葡萄所出的[of the fruit of the vine],直到我在神的國裏喝新的那日子。』」

26 他們唱了詩,就出來,往橄欖山去。

27 耶穌對他們說:「今夜,你們都因我而厭棄[All ye shall be offended because of me this night],因為經上記著說:我要擊打牧人,羊就分散了。

28 但我復活以後,要在你們以先往加利利去。」

29 彼得[But]對他[unto him]說:「眾人雖然厭棄[offended],我總不會[will not]。」

30 耶穌對他說:「我實在告訴你:『就在今天,[this]夜裏,雞叫兩遍以先,你要三次不認我。』」

31 彼得卻[more]極力的說:「我就是[should]和你同死,也總不能不認你。」眾門徒都是這樣說。

32 他們來到一個地方,名叫客西馬尼;耶穌對[his]門徒說:「你們坐在這裏,等我禱告。」

33 耶穌[he]於是帶著彼得、雅各、約翰同去,就大大[sore]驚恐起來,極其難過;

34 對他們說:「我心裏甚是憂傷,幾乎要死;你們在這裏等候,警醒。」

35 他就稍往前走,俯伏在地,禱告說:「倘若可行,便叫那時候過去。」

36 他說:「阿爸,父啊,在你凡事都能;求你將這杯撤去。然而,不要從我的意思,只要從你的意思。」

37 耶穌回來,見他們睡著了,就對彼得說:「西門,你睡覺嗎?[thou]不能警醒一時[one hour]嗎?

38 你們[ye]總要警醒禱告,免得入了迷惑。心靈固然願意,肉體卻軟弱了。」

39 耶穌又去禱告,說的話還是與先前一樣,

40 耶穌回來[he returned],見他們[again]睡著了,(因為他們的眼睛困倦[heavy],)他們也不知道怎麼回答[him]

41 耶穌[he]第三次來,對他們說:「現在你們仍然睡覺安歇吧[Sleep on now, and take your rest]。夠了,時候到了;看哪,人子被賣在罪人手裏了。

42 起來,我們走吧;看哪,那賣我的人近了。」

43 他正[while he]說話之間,隨即[immediately]那十二個門徒裏的猶大來了,並有極多的人[great multitude]帶著刀棒,從祭司長和文士並長老那裏與他同來。

44 [he that]賣耶穌的人曾給他們一個暗號,說:「我與誰親嘴,誰就是他;你們把他拿住,牢牢靠靠的帶去。」

45 猶大[as soon as][come],隨即到耶穌跟前,說:「夫子,夫子[Master, master];」便與他親嘴。

46 他們就下手拿住他。

47 旁邊站著的人,有一個拔出刀來,將大祭司的僕人襲了一把[smote],削掉了他一個耳朵。

48 耶穌回答[answered]他們說:「你們帶著刀棒出來拿我,如同拿盜賊[thief]嗎?

49 我天天教訓人,同你們在殿裏,你們並沒有拿我;只是聖經上的話必要應驗[but the scriptures must be fulfilled]。」

50 門徒都撇棄[forsook]他,逃走了。

51 有一個少年人,赤身披著一塊麻布,跟隨耶穌;少年[young]人就捉拿他。

52便[And]丟了麻布,赤身逃避他們[fled from them]了。

53 他們把耶穌帶到大祭司那裏;又有眾祭司長和長老並文士都來和大祭司一同聚集。

54 彼得遠遠的跟著耶穌,一直進入大祭司的[palace]裏;彼得[he]僕人[servants]一同坐在火光裏,烤火自暖[warmed himself]

55 祭司長和全公會尋找見證控告耶穌,要治死他;卻尋不著。

56 因為有許多[many]人作[false]見證告他,只是他們的見證各不相合。

57 又有幾個人起來[arose],作假見證告他,說:

58 「我們聽見他說:『我要拆毀這人手所造的殿,三日內就另造一座不是人手所造的。』」

59 但他們這麼作見證,也是各不相合[But neither so did their witness agree together]

60 大祭司起來站在中間,問耶穌說:「你甚麼都不回答嗎?這些人作見證告你的是甚麼呢?」

61 耶穌卻不言語,一句也不回答。大祭司又問他,對他[unto him]說:「你是那當稱頌者的兒子基督不是?」

62 耶穌說:「我是;你們必看見人子坐在那權能者的右邊,駕著天上的雲降臨。」

63 大祭司就撕開自己[his]衣服,說:「我們何必再用見證人呢?

64 你們已經聽見他這僭妄的話了;你們的意見如何?」他們都定他犯了死罪[guilty of death]

65 就有人吐唾沫在他臉上,又蒙著他的臉,用拳頭打他,對他說:「你說預言吧。」又有僕人[and the servants]用手掌打他。

66 彼得在下邊宮院[palace]裏,來了大祭司的一個使女;

67 [she]見彼得烤火自暖[warmed himself],就看著他,說:「你素來也是同拿撒勒的[of Nazareth]耶穌一夥的。」

68 彼得卻不承認,說:「我不知道,也不明白你說的是甚麼。」彼得便[and he]出來,到了前院;雞就叫了[the cock crew]

69 [again]有一個[a]使女看見他,[began to]對旁邊站著的人說:「這也是他們一黨的。」

70 彼得又不承認。過了不多的時候,旁邊站著的人又對彼得說:「你真是他們一黨的。因為你是加利利人,而且你的口音也像[and thy speech agreeth thereto]。」

71 彼得就發咒起誓的說:「我不認得你們說的這個人。」

72 [cock][And]叫了第二遍。彼得想起耶穌對他所說的話:「雞叫兩遍以先,你要三次不認我。」[he]思想起來,就哭了。

Вiд Марка

Розділ 14

1 За два ж дні була Пасха й Опрі́сноки. А первосвященики й книжники стали шукати, я́к би пі́дступом взяти Його та забити.

2 Вони говорили: „Та не в свято, щоб бува́ колотне́ча в наро́ді не сталась“.

3 Коли ж Ісус був у Віфанії, у домі Си́мона, на проказу слабого, і сидів при столі, підійшла одна жінка, аляба́строву пляшечку маючи щирого на́рдового дуже ці́нного мира. І розбила вона аляба́строву пляшечку, і вилила миро на голову Йому!

4 А дехто обу́рювались між собою й каза́ли: „На́що таке марнотра́тство на миро?

5 Бо можна було б це миро продати більше, як за три сотні динаріїв, і вбогим роздати“. І нарікали на неї.

6 Ісус же сказав: „Залиші́ть її! Чого при́крість їй робите? Вона добрий учинок зробила Мені.

7 Бо вбогих ви маєте за́вжди з собою, і коли схочете, можете їм робити добро, — Мене ж не постійно ви маєте.

8 Що могла, те зробила вона: заздалегі́дь намасти́ла Моє тіло на по́хорон.

9 Поправді кажу́ вам: де тільки ця Єва́нгелія проповідувана буде в ці́лому світі, — на пам'ятку їй буде сказане й те, що́ зробила вона!“

10 Юда ж Іскаріо́тський, один із Дванадцятьо́х, подався до первосвящеників, щоб їм Його видати.

11 А вони, як почули, зраділи, і обіцяли йому срібнякі́в за те дати. І він став вишукувати, я́к би слушного ча́су їм видати Його.

12 А першого дня Опрі́сноків, коли пасху приношено в жертву, сказали Йому Його учні: „Куди хочеш, щоб пішли й приготува́ли ми Тобі пасху спожити?“

13 І посилає Він двох із Своїх учнів, і каже до них: „Підіть до міста, і стріне вас чоловік, що не́стиме в гле́кові воду, — то йдіть за ним.

14 І там, куди він уві́йде, скажіть до госпо́даря дому: „Учитель питає: „Де кімна́та Моя, в якій Я споживу́ зо Своїми у́чнями пасху?“

15 І він вам покаже велику го́рницю, ви́стелену та готову: там приготуйте для нас“.

16 І учні пішли, і до міста прийшли, і знайшли, як Він їм сказав, — і зачали́ вони пасху готува́ти.

17 А коли настав вечір, Він приходить із Дванадцятьма́.

18 І як сиділи вони при столі й споживали, промовив Ісус: „Поправді кажу вам, що один з-поміж вас, „який споживає зо Мною“, видасть Мене́“.

19 Вони зачали́ сумувати, і один по одно́му питати Його: „Чи не я?“

20 А Він їм сказав: „Один із Дванадцятьо́х, що в миску мача́є зо Мною.

21 Людський Син справді йде, як про Нього написано; та горе тому́ чоловікові, що видасть він Лю́дського Сина! Було б краще тому чоловікові, коли б він не родився!“

22 Як вони ж споживали, Ісус узяв хліб, і поблагословив, поламав, і дав їм, і сказав: „Прийміть, споживайте, це — тіло Моє!“

23 І взяв Він чашу, і, вчинивши подяку, подав їм, — і пили́ з неї всі.

24 І промовив до них: „Це — кров Моя Ново́го Заповіту, що за багатьох проливається.

25 Поправді кажу́ вам, що віднині не пи́тиму Я від плоду виноградного до того дня, як нови́м буду пити його в Царстві Божім!“

26 А коли відспівали вони, на го́ру Оливну пішли.

27 Промовляє тоді їм Ісус: „Усі ви споку́ситесь ночі цієї, як написано: „Уражу́ Па́стиря, — і розпоро́шаться вівці!“

28 По воскресінні ж Своїм Я вас ви́переджу в Галілеї“.

29 І відізвався до Нього Петро: „Хоч спокусяться й усі, — та не я!“

30 Ісус же йому відказав: „Поправді кажу́ тобі, що сьогодні, цієї ось ночі, перше ніж заспіває півень дві́чі, — відречешся ти три́чі від Мене!“

31 А він ще сильніш запевняв: „Коли б мені й умерти з Тобою, — я не відречу́ся Тебе!“ Так же само сказали й усі.

32 І приходять вони до місцевости, на ім'я́ Гефсима́нія, і каже Він у́чням Своїм: „Посидьте ви тут, поки Я помолюся“.

33 І, взявши з Собою Петра, і Якова та Івана, Він зачав сумувати й тужи́ти.

34 І сказав Він до них: „Обго́рнена сумом смерте́льним душа Моя! Залиші́ться тут і пильнуйте!“

35 І Він відійшов трохи далі, припав до землі, та й благав, щоб, як можна, минула Його ця година.

36 І благав Він: „Авва-Отче, — Тобі все можливе: пронеси мимо Мене цю чашу! А проте, — не чого хочу Я, але чого Ти“.

37 І вернувся, і знайшов їх, що спали, та й каже Петрові: „Симоне, спиш ти? Однієї години не зміг попильнува́ти?

38 Пильнуйте й моліться, щоб не впасти в спокусу, — бадьо́рий бо дух, але не́мічне тіло!“

39 І зно́ву пішов і молився, те саме промовивши слово.

40 А вернувшись, ізнову знайшов їх, що спали, бо зважні́ли їм очі були́. І не знали вони, що́ Йому відказати.

41 І вернувсь Він утретє, та й каже до них: „Ви ще далі спите́ й спочиваєте? Скі́нчено, — надійшла та година: у руки грішникам ось видається Син Лю́дський!

42 Уставайте, ходім, — ось набли́зивсь Мій зрадник“.

43 І зараз, як Він ще говорив, прийшов Юда, один із Дванадцятьо́х, а з ним люди з мечами та ки́ями від первосвящеників, і книжників, і старших.

44 А зрадник Його дав був знака їм, кажучи: „Кого я поцілую, то Він, — беріть Його, і обере́жно ведіть“.

45 І, прийшовши, підійшов він негайно та й каже: „Учителю!“ І поцілував Його.

46 Вони ж руки свої накла́ли на Нього, — і схопи́ли Його.

47 А один із тих, що стояли навко́ло, меча ви́хопив та й рубону́в раба́ первосвященика, — і відтяв йому вухо.

48 А Ісус їм промовив у відповідь: „Немов на розбійника вийшли з мечами та ки́ями, щоб узяти Мене.

49 Я щодня був із вами у храмі, навчаючи, — і Мене не взяли́ ви. Але, щоб збулися Писа́ння“.

50 Тоді всі полиши́ли Його й повтікали.

51 Один же юна́к, по наго́му заго́рнений у покрива́ло, ішов услід за Ним. І хапа́ють його.

52 Але він, покрива́ло поки́нувши, утік наги́й.

53 А Ісуса вони повели́ до первосвященика. І зійшлися всі первосвященики й старші та книжники.

54 Петро ж зда́лека йшов услід за Ним до сере́дини дво́ру первосвященика; і сидів він із службою, і грівсь при огні.

55 А первосвященики та ввесь синедріо́н шукали посві́дчення на Ісуса, щоб Йому заподіяти смерть, — і не знахо́дили.

56 Бо багато-хто свідчив фальши́во на Нього, але́ не було́ згідних сві́дчень.

57 Тоді деякі встали, і кривосві́дчили супроти Нього й казали:

58 „Ми чули, як Він говорив: Я зруйную цей храм рукотво́рний, — і за три дні збудую інший, нерукотво́рний“.

59 Але й так не було́ їхнє свідчення згідне.

60 Тоді встав насере́дині первосвященик, та й Ісуса спитав і сказав: „Ти нічо́го не відповідаєш, що свідчать вони проти Тебе?“

61 Він же мовчав, і нічого не відповідав. Первосвященик ізно́ву спитав Його, до Нього говорячи: „Чи Христос Ти, Син Благослове́нного?“

62 А Ісус відказав: „Я! І побачите ви Сина Лю́дського, що сидітиме по прави́ці сили Божої, і на хмарах небесних прихо́дитиме!“

63 Роздер тоді первосвященик одежу свою та й сказав: „На що́ нам ще свідки потрібні?

64 Ви чули цю богозневагу. Як вам здається?“ Вони ж усі присудили, що Він умерти повинен.

65 Тоді деякі стали плювати на Нього, і закривати обличчя Йому, і бити Його та казати Йому: „Пророкуй!“ Служба теж Його била по що́ках.

66 А коли Петро був на подві́р'ї надо́лі, приходить одна із служниць первосвященика,

67 і як Петра вона вгледіла, що грівся, подивилась на нього та й каже: „І ти був із Ісусом Назаряни́ном!“

68 Він же відрікся, говорячи: „Не відаю, і не розумію, що́ кажеш“. І вийшов назо́вні, на переддвір'я. І заспівав тоді півень.

69 Служниця ж, коли його вгледіла, стала знов говорити прия́вним: „Цей із них!“

70 І він зно́ву відрікся. Незаба́ром же знов говорили прия́вні Петрові: „Поправді, ти з них, — бо ти галіле́янин. Та й мо́ва твоя́ така са́ма“.

71 А він став клясти́сь та божитись: „Не знаю Цього Чоловіка, про Якого говорите ви!“

72 І заспівав півень хвилі тієї подруге. І згадав Петро слово, що Ісус був промовив йому: „Перше ніж заспіває півень дві́чі, — відречешся ти тричі від Мене“. І кинувся він, та й плакати став.

馬可福音

第14章

Вiд Марка

Розділ 14

1 過兩天是逾越節,又是除酵節;祭司長和文士想法子怎麼用詭計捉拿耶穌,把他治死[put him to death]

1 За два ж дні була Пасха й Опрі́сноки. А первосвященики й книжники стали шукати, я́к би пі́дступом взяти Його та забити.

2 只是他們[they]說:「當節的日子不可,恐怕百姓生亂。」

2 Вони говорили: „Та не в свято, щоб бува́ колотне́ча в наро́ді не сталась“.

3 耶穌在伯大尼長大痲瘋的西門家裏坐席的時候,有一個女人拿著一玉[box]極寶貴[very precious]的真哪噠香膏來;[she]打破玉[box],把膏澆在耶穌的頭上。

3 Коли ж Ісус був у Віфанії, у домі Си́мона, на проказу слабого, і сидів при столі, підійшла одна жінка, аляба́строву пляшечку маючи щирого на́рдового дуже ці́нного мира. І розбила вона аляба́строву пляшечку, і вилила миро на голову Йому!

4 有幾個人心中很不喜悅,說:「為何[why]這樣枉費香膏呢?

4 А дехто обу́рювались між собою й каза́ли: „На́що таке марнотра́тство на миро?

5 這香膏可以賣三十多兩銀子賙濟窮人。」他們就向那女人生氣。

5 Бо можна було б це миро продати більше, як за три сотні динаріїв, і вбогим роздати“. І нарікали на неї.

6 耶穌說:「由她吧;為甚麼難為她呢?她在我身上作的是一件美事。

6 Ісус же сказав: „Залиші́ть її! Чого при́крість їй робите? Вона добрий учинок зробила Мені.

7 因為常有窮人和你們同在,要向他們行善隨時都可以;只是你們不常有我。

7 Бо вбогих ви маєте за́вжди з собою, і коли схочете, можете їм робити добро, — Мене ж не постійно ви маєте.

8 她所作的,是盡她所能的;她[come][to]為我安葬的事,預先要把香膏澆在我身上[aforehand to anoint my body]

8 Що могла, те зробила вона: заздалегі́дь намасти́ла Моє тіло на по́хорон.

9 我實在告訴你們:『普世之間[the whole world],無論在甚麼地方傳這福音,也要述說這女人所作的,為她[of her]記念。』」

9 Поправді кажу́ вам: де тільки ця Єва́нгелія проповідувана буде в ці́лому світі, — на пам'ятку їй буде сказане й те, що́ зробила вона!“

10 十二門徒之中,有一個加略人猶大去見祭司長,要把耶穌[betray]給他們。

10 Юда ж Іскаріо́тський, один із Дванадцятьо́х, подався до первосвящеників, щоб їм Його видати.

11 他們聽見就歡喜,又應許給他[money]。他就尋思如何得便賣耶穌[betray him]

11 А вони, як почули, зраділи, і обіцяли йому срібнякі́в за те дати. І він став вишукувати, я́к би слушного ча́су їм видати Його.

12 除酵節的第一天,就是宰逾越羊羔的那一天,[his]門徒對耶穌說:「你吃逾越節的筵席要我們往哪裏去預備呢?」

12 А першого дня Опрі́сноків, коли пасху приношено в жертву, сказали Йому Його учні: „Куди хочеш, щоб пішли й приготува́ли ми Тобі пасху спожити?“

13 耶穌就打發[his]兩個門徒出去[forth],對他們說:「你們進城去,必有人拿著一瓶水迎面而來;你們就跟著他。

13 І посилає Він двох із Своїх учнів, і каже до них: „Підіть до міста, і стріне вас чоловік, що не́стиме в гле́кові воду, — то йдіть за ним.

14 他進那家去,你們就對那家的主人說:『夫子說:客房在哪裏,我與[my]門徒[shall]在那裏吃逾越節的筵席?』

14 І там, куди він уві́йде, скажіть до госпо́даря дому: „Учитель питає: „Де кімна́та Моя, в якій Я споживу́ зо Своїми у́чнями пасху?“

15 他必指給你們擺設齊備[prepared]的一間大樓;你們就在那裏為我們預備。」

15 І він вам покаже велику го́рницю, ви́стелену та готову: там приготуйте для нас“.

16 他的[his]門徒出去,進了城,所遇見的正如耶穌對他們[unto them]所說的;他們就預備了逾越節的筵席。

16 І учні пішли, і до міста прийшли, і знайшли, як Він їм сказав, — і зачали́ вони пасху готува́ти.

17 到了晚上,耶穌和十二個門徒都來了。

17 А коли настав вечір, Він приходить із Дванадцятьма́.

18 他們坐席吃完[did eat]的時候,耶穌說:「我實在告訴你們:『你們中間有一個與我同吃的人要賣我了。』」

18 І як сиділи вони при столі й споживали, промовив Ісус: „Поправді кажу вам, що один з-поміж вас, „який споживає зо Мною“, видасть Мене́“.

19 他們就憂愁起來,一個一個的[say unto]他說:「是我麼?」又另有一個說:「是我麼?[and another said, Is it I]

19 Вони зачали́ сумувати, і один по одно́му питати Його: „Чи не я?“

20 耶穌回答[answered]他們說:「是十二個門徒中同我蘸手在盤子裏的那個人。

20 А Він їм сказав: „Один із Дванадцятьо́х, що в миску мача́є зо Мною.

21 人子必要去世,正如經上指著他所寫的;但[that]賣人子的人有禍了。那人[if]不曾[never been]生在世上倒好。」

21 Людський Син справді йде, як про Нього написано; та горе тому́ чоловікові, що видасть він Лю́дського Сина! Було б краще тому чоловікові, коли б він не родився!“

22 他們吃完[did eat]的時候,耶穌拿起餅來,祝了福,就擘開,遞給他們,說:「拿著吃[Take, eat];這是我的身體。」

22 Як вони ж споживали, Ісус узяв хліб, і поблагословив, поламав, і дав їм, і сказав: „Прийміть, споживайте, це — тіло Моє!“

23 [he]又拿起杯來,感謝了[given thanks]將杯[it]遞給他們;他們都喝了。

23 І взяв Він чашу, і, вчинивши подяку, подав їм, — і пили́ з неї всі.

24 耶穌對他們[unto them]說:「這是我立[new]約的血,為多人流出來的。

24 І промовив до них: „Це — кров Моя Ново́го Заповіту, що за багатьох проливається.

25 我實在告訴你們:『我不再喝從葡萄所出的[of the fruit of the vine],直到我在神的國裏喝新的那日子。』」

25 Поправді кажу́ вам, що віднині не пи́тиму Я від плоду виноградного до того дня, як нови́м буду пити його в Царстві Божім!“

26 他們唱了詩,就出來,往橄欖山去。

26 А коли відспівали вони, на го́ру Оливну пішли.

27 耶穌對他們說:「今夜,你們都因我而厭棄[All ye shall be offended because of me this night],因為經上記著說:我要擊打牧人,羊就分散了。

27 Промовляє тоді їм Ісус: „Усі ви споку́ситесь ночі цієї, як написано: „Уражу́ Па́стиря, — і розпоро́шаться вівці!“

28 但我復活以後,要在你們以先往加利利去。」

28 По воскресінні ж Своїм Я вас ви́переджу в Галілеї“.

29 彼得[But]對他[unto him]說:「眾人雖然厭棄[offended],我總不會[will not]。」

29 І відізвався до Нього Петро: „Хоч спокусяться й усі, — та не я!“

30 耶穌對他說:「我實在告訴你:『就在今天,[this]夜裏,雞叫兩遍以先,你要三次不認我。』」

30 Ісус же йому відказав: „Поправді кажу́ тобі, що сьогодні, цієї ось ночі, перше ніж заспіває півень дві́чі, — відречешся ти три́чі від Мене!“

31 彼得卻[more]極力的說:「我就是[should]和你同死,也總不能不認你。」眾門徒都是這樣說。

31 А він ще сильніш запевняв: „Коли б мені й умерти з Тобою, — я не відречу́ся Тебе!“ Так же само сказали й усі.

32 他們來到一個地方,名叫客西馬尼;耶穌對[his]門徒說:「你們坐在這裏,等我禱告。」

32 І приходять вони до місцевости, на ім'я́ Гефсима́нія, і каже Він у́чням Своїм: „Посидьте ви тут, поки Я помолюся“.

33 耶穌[he]於是帶著彼得、雅各、約翰同去,就大大[sore]驚恐起來,極其難過;

33 І, взявши з Собою Петра, і Якова та Івана, Він зачав сумувати й тужи́ти.

34 對他們說:「我心裏甚是憂傷,幾乎要死;你們在這裏等候,警醒。」

34 І сказав Він до них: „Обго́рнена сумом смерте́льним душа Моя! Залиші́ться тут і пильнуйте!“

35 他就稍往前走,俯伏在地,禱告說:「倘若可行,便叫那時候過去。」

35 І Він відійшов трохи далі, припав до землі, та й благав, щоб, як можна, минула Його ця година.

36 他說:「阿爸,父啊,在你凡事都能;求你將這杯撤去。然而,不要從我的意思,只要從你的意思。」

36 І благав Він: „Авва-Отче, — Тобі все можливе: пронеси мимо Мене цю чашу! А проте, — не чого хочу Я, але чого Ти“.

37 耶穌回來,見他們睡著了,就對彼得說:「西門,你睡覺嗎?[thou]不能警醒一時[one hour]嗎?

37 І вернувся, і знайшов їх, що спали, та й каже Петрові: „Симоне, спиш ти? Однієї години не зміг попильнува́ти?

38 你們[ye]總要警醒禱告,免得入了迷惑。心靈固然願意,肉體卻軟弱了。」

38 Пильнуйте й моліться, щоб не впасти в спокусу, — бадьо́рий бо дух, але не́мічне тіло!“

39 耶穌又去禱告,說的話還是與先前一樣,

39 І зно́ву пішов і молився, те саме промовивши слово.

40 耶穌回來[he returned],見他們[again]睡著了,(因為他們的眼睛困倦[heavy],)他們也不知道怎麼回答[him]

40 А вернувшись, ізнову знайшов їх, що спали, бо зважні́ли їм очі були́. І не знали вони, що́ Йому відказати.

41 耶穌[he]第三次來,對他們說:「現在你們仍然睡覺安歇吧[Sleep on now, and take your rest]。夠了,時候到了;看哪,人子被賣在罪人手裏了。

41 І вернувсь Він утретє, та й каже до них: „Ви ще далі спите́ й спочиваєте? Скі́нчено, — надійшла та година: у руки грішникам ось видається Син Лю́дський!

42 起來,我們走吧;看哪,那賣我的人近了。」

42 Уставайте, ходім, — ось набли́зивсь Мій зрадник“.

43 他正[while he]說話之間,隨即[immediately]那十二個門徒裏的猶大來了,並有極多的人[great multitude]帶著刀棒,從祭司長和文士並長老那裏與他同來。

43 І зараз, як Він ще говорив, прийшов Юда, один із Дванадцятьо́х, а з ним люди з мечами та ки́ями від первосвящеників, і книжників, і старших.

44 [he that]賣耶穌的人曾給他們一個暗號,說:「我與誰親嘴,誰就是他;你們把他拿住,牢牢靠靠的帶去。」

44 А зрадник Його дав був знака їм, кажучи: „Кого я поцілую, то Він, — беріть Його, і обере́жно ведіть“.

45 猶大[as soon as][come],隨即到耶穌跟前,說:「夫子,夫子[Master, master];」便與他親嘴。

45 І, прийшовши, підійшов він негайно та й каже: „Учителю!“ І поцілував Його.

46 他們就下手拿住他。

46 Вони ж руки свої накла́ли на Нього, — і схопи́ли Його.

47 旁邊站著的人,有一個拔出刀來,將大祭司的僕人襲了一把[smote],削掉了他一個耳朵。

47 А один із тих, що стояли навко́ло, меча ви́хопив та й рубону́в раба́ первосвященика, — і відтяв йому вухо.

48 耶穌回答[answered]他們說:「你們帶著刀棒出來拿我,如同拿盜賊[thief]嗎?

48 А Ісус їм промовив у відповідь: „Немов на розбійника вийшли з мечами та ки́ями, щоб узяти Мене.

49 我天天教訓人,同你們在殿裏,你們並沒有拿我;只是聖經上的話必要應驗[but the scriptures must be fulfilled]。」

49 Я щодня був із вами у храмі, навчаючи, — і Мене не взяли́ ви. Але, щоб збулися Писа́ння“.

50 門徒都撇棄[forsook]他,逃走了。

50 Тоді всі полиши́ли Його й повтікали.

51 有一個少年人,赤身披著一塊麻布,跟隨耶穌;少年[young]人就捉拿他。

51 Один же юна́к, по наго́му заго́рнений у покрива́ло, ішов услід за Ним. І хапа́ють його.

52便[And]丟了麻布,赤身逃避他們[fled from them]了。

52 Але він, покрива́ло поки́нувши, утік наги́й.

53 他們把耶穌帶到大祭司那裏;又有眾祭司長和長老並文士都來和大祭司一同聚集。

53 А Ісуса вони повели́ до первосвященика. І зійшлися всі первосвященики й старші та книжники.

54 彼得遠遠的跟著耶穌,一直進入大祭司的[palace]裏;彼得[he]僕人[servants]一同坐在火光裏,烤火自暖[warmed himself]

54 Петро ж зда́лека йшов услід за Ним до сере́дини дво́ру первосвященика; і сидів він із службою, і грівсь при огні.

55 祭司長和全公會尋找見證控告耶穌,要治死他;卻尋不著。

55 А первосвященики та ввесь синедріо́н шукали посві́дчення на Ісуса, щоб Йому заподіяти смерть, — і не знахо́дили.

56 因為有許多[many]人作[false]見證告他,只是他們的見證各不相合。

56 Бо багато-хто свідчив фальши́во на Нього, але́ не було́ згідних сві́дчень.

57 又有幾個人起來[arose],作假見證告他,說:

57 Тоді деякі встали, і кривосві́дчили супроти Нього й казали:

58 「我們聽見他說:『我要拆毀這人手所造的殿,三日內就另造一座不是人手所造的。』」

58 „Ми чули, як Він говорив: Я зруйную цей храм рукотво́рний, — і за три дні збудую інший, нерукотво́рний“.

59 但他們這麼作見證,也是各不相合[But neither so did their witness agree together]

59 Але й так не було́ їхнє свідчення згідне.

60 大祭司起來站在中間,問耶穌說:「你甚麼都不回答嗎?這些人作見證告你的是甚麼呢?」

60 Тоді встав насере́дині первосвященик, та й Ісуса спитав і сказав: „Ти нічо́го не відповідаєш, що свідчать вони проти Тебе?“

61 耶穌卻不言語,一句也不回答。大祭司又問他,對他[unto him]說:「你是那當稱頌者的兒子基督不是?」

61 Він же мовчав, і нічого не відповідав. Первосвященик ізно́ву спитав Його, до Нього говорячи: „Чи Христос Ти, Син Благослове́нного?“

62 耶穌說:「我是;你們必看見人子坐在那權能者的右邊,駕著天上的雲降臨。」

62 А Ісус відказав: „Я! І побачите ви Сина Лю́дського, що сидітиме по прави́ці сили Божої, і на хмарах небесних прихо́дитиме!“

63 大祭司就撕開自己[his]衣服,說:「我們何必再用見證人呢?

63 Роздер тоді первосвященик одежу свою та й сказав: „На що́ нам ще свідки потрібні?

64 你們已經聽見他這僭妄的話了;你們的意見如何?」他們都定他犯了死罪[guilty of death]

64 Ви чули цю богозневагу. Як вам здається?“ Вони ж усі присудили, що Він умерти повинен.

65 就有人吐唾沫在他臉上,又蒙著他的臉,用拳頭打他,對他說:「你說預言吧。」又有僕人[and the servants]用手掌打他。

65 Тоді деякі стали плювати на Нього, і закривати обличчя Йому, і бити Його та казати Йому: „Пророкуй!“ Служба теж Його била по що́ках.

66 彼得在下邊宮院[palace]裏,來了大祭司的一個使女;

66 А коли Петро був на подві́р'ї надо́лі, приходить одна із служниць первосвященика,

67 [she]見彼得烤火自暖[warmed himself],就看著他,說:「你素來也是同拿撒勒的[of Nazareth]耶穌一夥的。」

67 і як Петра вона вгледіла, що грівся, подивилась на нього та й каже: „І ти був із Ісусом Назаряни́ном!“

68 彼得卻不承認,說:「我不知道,也不明白你說的是甚麼。」彼得便[and he]出來,到了前院;雞就叫了[the cock crew]

68 Він же відрікся, говорячи: „Не відаю, і не розумію, що́ кажеш“. І вийшов назо́вні, на переддвір'я. І заспівав тоді півень.

69 [again]有一個[a]使女看見他,[began to]對旁邊站著的人說:「這也是他們一黨的。」

69 Служниця ж, коли його вгледіла, стала знов говорити прия́вним: „Цей із них!“

70 彼得又不承認。過了不多的時候,旁邊站著的人又對彼得說:「你真是他們一黨的。因為你是加利利人,而且你的口音也像[and thy speech agreeth thereto]。」

70 І він зно́ву відрікся. Незаба́ром же знов говорили прия́вні Петрові: „Поправді, ти з них, — бо ти галіле́янин. Та й мо́ва твоя́ така са́ма“.

71 彼得就發咒起誓的說:「我不認得你們說的這個人。」

71 А він став клясти́сь та божитись: „Не знаю Цього Чоловіка, про Якого говорите ви!“

72 [cock][And]叫了第二遍。彼得想起耶穌對他所說的話:「雞叫兩遍以先,你要三次不認我。」[he]思想起來,就哭了。

72 І заспівав півень хвилі тієї подруге. І згадав Петро слово, що Ісус був промовив йому: „Перше ніж заспіває півень дві́чі, — відречешся ти тричі від Мене“. І кинувся він, та й плакати став.