Библия - Обещанное Восстановление

申命記

第1章

1 以下所記的是摩西在約旦河這邊［this side］的曠野、紅海［Red sea］對面的平原［plain］─就是巴蘭、陀弗、拉班、哈洗錄、底撒哈中間─向以色列眾人所說的話。

2 （從何烈山經過西珥山到加低斯．巴尼亞有十一天的路程。）

3 出埃及第四十年十一月初一日，摩西照耶和華藉著他所吩咐以色列人的話都曉諭他們。

4 那時，他已經擊殺了住希實本的亞摩利王西宏和住以得來、亞斯她錄的巴珊王噩。

5 摩西就［began］在約旦河這邊［this side］的摩押地講律法，說：

6 「耶和華─我們的神在何烈山曉諭我們說：你們在這山上住的日子夠了；

7 要起行轉到亞摩利人的山地和靠近這山地的各處，就是平原［plain］、山地、谷地［vale］、南地，沿海一帶迦南人的地，並黎巴嫩山又到幼發拉底大河。

8 如今我將這地擺在你們面前；你們要進去得這地，就是耶和華向你們列祖亞伯拉罕、以撒、雅各起誓應許賜給他們和他們後裔為業之地。

9 「那時，我對你們說：『管理你們的重任，我獨自擔當不起。

10 耶和華─你們的神使你們多起來。看哪，你們今日像天上的星那樣多。

11 （唯願耶和華─你們列祖的神使你們比如今更多千倍，照他所應許你們的話賜福與你們。）

12 但你們的麻煩，和管理你們的重任，並你們的爭訟，我獨自一人怎能擔當得起呢？

13 你們要按著各支派選舉有智慧、有見識、為眾人所認識的，我立他們為你們的首領。』

14 你們回答我說：『我們［us］照你所說的行了為妙。』

15 我便將你們各支派的首領，有智慧、為眾人所認識的，照你們的支派，立他們為官長、千夫長、百夫長、五十夫長、十夫長，管理你們。

16 「當時，我囑咐你們的審判官說：『你們在弟兄中間［between your brethren］聽訟，無論是各人與他兄弟［every man and his brother］彼此爭訟，是與同居的外人爭訟，都要按公義判斷。

17 審判的時候，不可偏待人［respect persons］；聽訟不可分貴賤，不可懼怕人，因為審判是屬乎神的。若有難斷的案件，可以呈到我這裏，我就判斷。』

18 那時，我將你們所當行的事都吩咐你們了。

19 「我們照著耶和華─我們神所吩咐的從何烈山起行，經過你們所看見那大而可怕的曠野，往亞摩利人的山地去，到了加低斯．巴尼亞。

20 我對你們說：『你們已經到了耶和華─我們神所賜給我們的亞摩利人之山地。

21 看哪，耶和華─你的神已將那地擺在你面前，你要照耶和華─你列祖的神所說的上去得那地為業；不要懼怕，也不要驚惶。』

22 你們都就近我來說：『我們要先打發人去，為我們窺探那地，將我們上去該走何道，必進何城，都回報我們。』

23 這話我以為美，就從你們中間選了十二個人，每支派一人。

24 於是他們起身上山地去，到以實各谷，窺探那地。

25 他們手裏拿著那地的果子下來，到我們那裏，回報說：『耶和華─我們的神所賜給我們的是美地。』

26 「然而你們［Notwithstanding ye］不肯上去，竟違背了耶和華─你們神的命令，

27 在帳棚內發怨言說：『耶和華因為恨我們，所以將我們從埃及地領出來，要交在亞摩利人手中，除滅我們。

28 我們上哪裏去呢？我們的弟兄使我們的心喪膽［discouraged］，說那地的民比我們又大又高，城邑又廣大又堅固，高得頂天，並且我們在那裏看見亞衲族的人。』

29 我就對你們說：『不要驚恐，也不要怕他們。

30 在你們前面行的耶和華─你們的神必為你們爭戰，正如他在埃及和曠野，在你們眼前所行的一樣。

31 你們在曠野所行的路上，也曾見耶和華─你們的神撫養你們，如同人撫養兒子一般，直等你們來到這地方。』

32 你們在這事上卻不信耶和華─你們的神。

33 他在路上，在你們前面行，為你們找安營的地方；夜間在火柱裏，日間在雲柱裏，指示你們所當行的路。

34 「耶和華聽見你們這話，就發怒，起誓說：

35 『這惡世代的人，連一個也不得見我起誓應許賜給你們列祖的美地；

36 唯有耶孚尼的兒子迦勒必得看見，並且我要將他所踏過的地賜給他和他的子孫，因為他專心跟從耶和華［LORD］。』

37 耶和華為你們的緣故也向我發怒，說：『你也［also］必不得進入那地。

38 然而［But］，伺候你、嫩的兒子約書亞，他必得進入那地；你要勉勵他；因為他要使以色列［Israel］承受那地為業。

39 並且你們的婦人孩子，就是你們所說、必被擄掠的，和今日不知善惡的兒女，必進入那地。我要將那地賜給他們，他們必得為業。

40 至於你們，要轉回，從紅海的路往曠野去。』

41 「那時，你們回答我說：『我們得罪了耶和華，情願照耶和華─我們神一切所吩咐的上去爭戰。』於是你們各人帶著兵器，爭先上山地去了。

42 耶和華對［said unto］我說：『你對他們說：不要上去，也不要爭戰；因我不在你們中間；恐怕你們被仇敵殺敗了。』

43 我就告訴了你們，你們卻不聽從，竟違背耶和華的命令，擅自上山地去了。

44 住那山地的亞摩利人就出來攻擊你們，追趕你們，如蜂擁一般，在西珥殺退你們，直到何珥瑪。

45 你們便回來，在耶和華面前哭號；耶和華卻不聽你們的聲音，也不向你們側耳。

46 於是你們在加低斯住了許多日子。

Повторення Закону

Розділ 1

1 Оце ті слова, що Мойсей говорив був до всьо́го Ізраїля по тім боці Йорда́ну в пустині, на степу́, навпроти Червоного моря, між Параном, і між Тофелем, і Лаваном, і Гецеротом, і Ді-Загавом,

2 одина́дцять день дороги від Хориву, дорога до гори Сеїру, аж до Кадеш-Барнеа.

3 І сталося сорокового року, одина́дцятого місяця, першого дня місяця говорив Мойсей до Ізраїлевих синів усе, що Господь наказав був йому про них,

4 по тому, як забив він Сигона, царя аморейського, що сидів у Хешбоні, і Оґа, царя баша́нського, що сидів в Аштароті в Едреї.

5 На тім боці Йорда́ну в моавському кра́ї став Мойсей виясняти Зако́на, говорячи:

6 „Господь, Бог наш, промовляв до нас на Хори́ві, говорячи: До́сить вам сидіти на цій горі!

7 Оберніться й рушайте, і йдіть на го́ру амореянина, та до всіх сусідів його на степу́, на горі, і в долині, і на півдні, і на побережжі моря, — до кра́ю ханаанського та до Ливану, аж до Великої Річки, — річки Ефра́ту.

8 Ось Я дав вам цей край! Увійдіть, і заволодійте цим кра́єм, що на нього Господь був присяг вашим батькам, — Авраамові, Ісакові та Якову, що дасть його їм та їхньому насінню по них“.

9 І сказав я того ча́су до вас, говорячи: „Не мо́жу я сам носити вас.

10 Господь, Бог ваш, розмно́жив вас, і ось ви сьогодні, щодо численности, як зо́рі небесні!

11 Господь, Бог ваших батьків, нехай додасть вам у тисячу раз, і нехай поблагосло́вить вас, як Він говорив вам.

12 Як я сам понесу тяготу́ вашу, і тяга́р ваш, і ваші супере́чки?

13 Візьміть собі му́жів мудрих, і випробуваних, і знаних вашим племенам, і я поставлю їх на чолі́ вас“.

14 І ви відповіли́ мені та й сказали: „Добра та річ, що ти кажеш зробити“.

15 І взяв я голі́в ваших племе́н, мужів мудрих та знаних, і поставив їх го́ловами над вами, — тисячниками, і сотниками, і п'ятдесятниками, і десятниками, та урядниками для ваших племе́н.

16 І наказав я того ча́су вашим су́ддям, говорячи: „Вислухо́вуйте суперечки між вашими братами, і розсуджуйте справедливо між чоловіком та між братом його, та між прихо́дьком його.

17 Не будете звертати уваги на обличчя в суді, — як мало́го, так і великого ви́слухаєте, не будете боятися обличчя люди́ни, бо суд — Божий він! А ту справу, що буде занадто тяжка́ для вас, принесете мені, і я вислухаю її“.

18 I наказав я вам того ча́су про всі ті речі, що ви зробите.

19 І ми рушили з Хори́ву, та й перейшли цю велику й страшну́ пустиню, що бачили ви, дорогою до гори амореянина, як наказав нам Господь, Бог наш, і ми прийшли аж до Кадеш-Барнеа.

20 І сказав я до вас: „Прийшли ви до Аморейської гори, що Господь, Бог наш, дає нам.

21 Ось, Господь, Бог твій, віддає тобі цей край. Увійди, заволодій, як говорив був тобі Господь, Бог батьків твоїх. Не бійся й не лякайся!“

22 А ви всі підійшли до мене та й сказали: „Пошлімо мужів перед собою, і нехай вони ви́слідять нам той край, та нехай принесуть нам відо́мість про дорогу, що нею підемо, та про міста́, куди вві́йдемо“.

23 І була́ та річ добра в моїх оча́х, і взяв я у вас дванадцять му́жа, — муж один для пле́мени.

24 І вони відійшли, і зійшли на го́ру, і прийшли аж до долини Ешкол, та й вислідили його, Край.

25 І взяли вони в свою ру́ку з пло́ду того кра́ю, і прине́сли до нас, і здали́ нам справу, і сказали: „Добрий той край, що Господь, Бог наш, дає нам!“

26 Та ви не хотіли йти, і були неслухня́ні наказам Господа, Бога вашого.

27 І нарікали ви по ваших наметах і говорили: „З не́нависти до нас Господь вивів нас з єгипетського кра́ю, щоб дати нас у руку аморе́янина на ви́гублення нас.

28 Куди ми пі́демо? Брати́ наші розслабили наше серце, говорячи: Наро́д той більший та вищий від нас, міста великі й умі́цнені аж до неба, і навіть ве́летнів ми бачили там“.

29 І сказав я до вас: „Не лякайтеся й не бійтеся їх!

30 Господь, Бог наш, що йде перед вами, Він буде воювати для вас, як зробив був з вами в Єгипті на ваших оча́х,

31 і в пустині, де ти бачив, що Господь, Бог твій, носив тебе, як носить чоловік сина свого, у всій дорозі, якою ви йшли, аж до вашого прихо́ду до цього місця.

32 Та все таки ви не віруєте в Господа, вашого Бога,

33 що йде перед вами в дорозі, щоб вишукати для вас місце на ваше табору́вання, — вночі огнем, щоб ви бачили в дорозі, що бу́дете нею ходити, а хмарою вдень“.

34 І Господь вислухав голос ваших слів, та й розгнівався, і заприсягнув, говорячи:

35 Поправді кажу́, — ніхто серед цих людей, цього злого покоління, не побачить того доброго кра́ю, що присяг Я дати вашим батькам,

36 окрім Калева, Єфуннеєвого сина, — він побачить його, і йому Я дам той край, по якому ступав він, та синам його, через те, що він виповняв наказа Господнього.

37 Також на мене розгнівався був Господь через вас, говорячи: „І ти не ввійдеш туди!

38 Ісус, син Нави́нів, що стоїть перед тобою, він уві́йде туди; зміцни його, бо він зробить, що Ізраїль заволодіє ним.

39 А діти ваші, про яких ви сказали: „На здо́бич будуть вони“, та сини ваші, що сьогодні не знають ні добра, ані зла, — вони вві́йдуть туди, і їм дам Я його, і вони заволодіють ним.

40 А ви йдіть, та й рушайте в пустиню дорогою Червоного моря“.

41 А ви відповіли та й сказали мені: „Згрішили ми Господе́ві! Ми ви́йдемо, і будемо воювати, цілком так, як наказав нам Господь, Бог наш“. І припереза́ли ви кожен військо́ву збро́ю свою, і відважилися вийти на го́ру.

42 Але Господь до мене сказав: „Скажи їм: Не вийдете, і не будете ви воювати, — бо Я не серед вас, щоб не були ви побиті вашими ворогами“.

43 І промовляв я до вас, та ви не послухали, і були неслухня́ні наказам Господнім. І ви свавільно переступили наказа, і зійшли на го́ру.

44 І вийшов навпере́йми вас аморе́янин, що сидить на тій горі, і гнали вас, як роблять то бджоли, і товкли́ вас в Сеїрі аж до Горми.

45 І вернулися ви, і плакали перед Господнім лицем, — та не слухав Господь вашого голосу, і не нахилив Свого вуха до вас.

46 І сиділи ви в Кадешу багато днів, — стільки днів, скільки там ви сиділи.

申命記第1章	Повторення Закону Розділ 1
1 以下所記的是摩西在約旦河這邊［this side］的曠野、紅海［Red sea］對面的平原［plain］─就是巴蘭、陀弗、拉班、哈洗錄、底撒哈中間─向以色列眾人所說的話。	1 Оце ті слова, що Мойсей говорив був до всьо́го Ізраїля по тім боці Йорда́ну в пустині, на степу́, навпроти Червоного моря, між Параном, і між Тофелем, і Лаваном, і Гецеротом, і Ді-Загавом,
2 （從何烈山經過西珥山到加低斯．巴尼亞有十一天的路程。）	2 одина́дцять день дороги від Хориву, дорога до гори Сеїру, аж до Кадеш-Барнеа.
3 出埃及第四十年十一月初一日，摩西照耶和華藉著他所吩咐以色列人的話都曉諭他們。	3 І сталося сорокового року, одина́дцятого місяця, першого дня місяця говорив Мойсей до Ізраїлевих синів усе, що Господь наказав був йому про них,
4 那時，他已經擊殺了住希實本的亞摩利王西宏和住以得來、亞斯她錄的巴珊王噩。	4 по тому, як забив він Сигона, царя аморейського, що сидів у Хешбоні, і Оґа, царя баша́нського, що сидів в Аштароті в Едреї.
5 摩西就［began］在約旦河這邊［this side］的摩押地講律法，說：	5 На тім боці Йорда́ну в моавському кра́ї став Мойсей виясняти Зако́на, говорячи:
6 「耶和華─我們的神在何烈山曉諭我們說：你們在這山上住的日子夠了；	6 „Господь, Бог наш, промовляв до нас на Хори́ві, говорячи: До́сить вам сидіти на цій горі!
7 要起行轉到亞摩利人的山地和靠近這山地的各處，就是平原［plain］、山地、谷地［vale］、南地，沿海一帶迦南人的地，並黎巴嫩山又到幼發拉底大河。	7 Оберніться й рушайте, і йдіть на го́ру амореянина, та до всіх сусідів його на степу́, на горі, і в долині, і на півдні, і на побережжі моря, — до кра́ю ханаанського та до Ливану, аж до Великої Річки, — річки Ефра́ту.
8 如今我將這地擺在你們面前；你們要進去得這地，就是耶和華向你們列祖亞伯拉罕、以撒、雅各起誓應許賜給他們和他們後裔為業之地。	8 Ось Я дав вам цей край! Увійдіть, і заволодійте цим кра́єм, що на нього Господь був присяг вашим батькам, — Авраамові, Ісакові та Якову, що дасть його їм та їхньому насінню по них“.
9 「那時，我對你們說：『管理你們的重任，我獨自擔當不起。	9 І сказав я того ча́су до вас, говорячи: „Не мо́жу я сам носити вас.
10 耶和華─你們的神使你們多起來。看哪，你們今日像天上的星那樣多。	10 Господь, Бог ваш, розмно́жив вас, і ось ви сьогодні, щодо численности, як зо́рі небесні!
11 （唯願耶和華─你們列祖的神使你們比如今更多千倍，照他所應許你們的話賜福與你們。）	11 Господь, Бог ваших батьків, нехай додасть вам у тисячу раз, і нехай поблагосло́вить вас, як Він говорив вам.
12 但你們的麻煩，和管理你們的重任，並你們的爭訟，我獨自一人怎能擔當得起呢？	12 Як я сам понесу тяготу́ вашу, і тяга́р ваш, і ваші супере́чки?
13 你們要按著各支派選舉有智慧、有見識、為眾人所認識的，我立他們為你們的首領。』	13 Візьміть собі му́жів мудрих, і випробуваних, і знаних вашим племенам, і я поставлю їх на чолі́ вас“.
14 你們回答我說：『我們［us］照你所說的行了為妙。』	14 І ви відповіли́ мені та й сказали: „Добра та річ, що ти кажеш зробити“.
15 我便將你們各支派的首領，有智慧、為眾人所認識的，照你們的支派，立他們為官長、千夫長、百夫長、五十夫長、十夫長，管理你們。	15 І взяв я голі́в ваших племе́н, мужів мудрих та знаних, і поставив їх го́ловами над вами, — тисячниками, і сотниками, і п'ятдесятниками, і десятниками, та урядниками для ваших племе́н.
16 「當時，我囑咐你們的審判官說：『你們在弟兄中間［between your brethren］聽訟，無論是各人與他兄弟［every man and his brother］彼此爭訟，是與同居的外人爭訟，都要按公義判斷。	16 І наказав я того ча́су вашим су́ддям, говорячи: „Вислухо́вуйте суперечки між вашими братами, і розсуджуйте справедливо між чоловіком та між братом його, та між прихо́дьком його.
17 審判的時候，不可偏待人［respect persons］；聽訟不可分貴賤，不可懼怕人，因為審判是屬乎神的。若有難斷的案件，可以呈到我這裏，我就判斷。』	17 Не будете звертати уваги на обличчя в суді, — як мало́го, так і великого ви́слухаєте, не будете боятися обличчя люди́ни, бо суд — Божий він! А ту справу, що буде занадто тяжка́ для вас, принесете мені, і я вислухаю її“.
18 那時，我將你們所當行的事都吩咐你們了。	18 I наказав я вам того ча́су про всі ті речі, що ви зробите.
19 「我們照著耶和華─我們神所吩咐的從何烈山起行，經過你們所看見那大而可怕的曠野，往亞摩利人的山地去，到了加低斯．巴尼亞。	19 І ми рушили з Хори́ву, та й перейшли цю велику й страшну́ пустиню, що бачили ви, дорогою до гори амореянина, як наказав нам Господь, Бог наш, і ми прийшли аж до Кадеш-Барнеа.
20 我對你們說：『你們已經到了耶和華─我們神所賜給我們的亞摩利人之山地。	20 І сказав я до вас: „Прийшли ви до Аморейської гори, що Господь, Бог наш, дає нам.
21 看哪，耶和華─你的神已將那地擺在你面前，你要照耶和華─你列祖的神所說的上去得那地為業；不要懼怕，也不要驚惶。』	21 Ось, Господь, Бог твій, віддає тобі цей край. Увійди, заволодій, як говорив був тобі Господь, Бог батьків твоїх. Не бійся й не лякайся!“
22 你們都就近我來說：『我們要先打發人去，為我們窺探那地，將我們上去該走何道，必進何城，都回報我們。』	22 А ви всі підійшли до мене та й сказали: „Пошлімо мужів перед собою, і нехай вони ви́слідять нам той край, та нехай принесуть нам відо́мість про дорогу, що нею підемо, та про міста́, куди вві́йдемо“.
23 這話我以為美，就從你們中間選了十二個人，每支派一人。	23 І була́ та річ добра в моїх оча́х, і взяв я у вас дванадцять му́жа, — муж один для пле́мени.
24 於是他們起身上山地去，到以實各谷，窺探那地。	24 І вони відійшли, і зійшли на го́ру, і прийшли аж до долини Ешкол, та й вислідили його, Край.
25 他們手裏拿著那地的果子下來，到我們那裏，回報說：『耶和華─我們的神所賜給我們的是美地。』	25 І взяли вони в свою ру́ку з пло́ду того кра́ю, і прине́сли до нас, і здали́ нам справу, і сказали: „Добрий той край, що Господь, Бог наш, дає нам!“
26 「然而你們［Notwithstanding ye］不肯上去，竟違背了耶和華─你們神的命令，	26 Та ви не хотіли йти, і були неслухня́ні наказам Господа, Бога вашого.
27 在帳棚內發怨言說：『耶和華因為恨我們，所以將我們從埃及地領出來，要交在亞摩利人手中，除滅我們。	27 І нарікали ви по ваших наметах і говорили: „З не́нависти до нас Господь вивів нас з єгипетського кра́ю, щоб дати нас у руку аморе́янина на ви́гублення нас.
28 我們上哪裏去呢？我們的弟兄使我們的心喪膽［discouraged］，說那地的民比我們又大又高，城邑又廣大又堅固，高得頂天，並且我們在那裏看見亞衲族的人。』	28 Куди ми пі́демо? Брати́ наші розслабили наше серце, говорячи: Наро́д той більший та вищий від нас, міста великі й умі́цнені аж до неба, і навіть ве́летнів ми бачили там“.
29 我就對你們說：『不要驚恐，也不要怕他們。	29 І сказав я до вас: „Не лякайтеся й не бійтеся їх!
30 在你們前面行的耶和華─你們的神必為你們爭戰，正如他在埃及和曠野，在你們眼前所行的一樣。	30 Господь, Бог наш, що йде перед вами, Він буде воювати для вас, як зробив був з вами в Єгипті на ваших оча́х,
31 你們在曠野所行的路上，也曾見耶和華─你們的神撫養你們，如同人撫養兒子一般，直等你們來到這地方。』	31 і в пустині, де ти бачив, що Господь, Бог твій, носив тебе, як носить чоловік сина свого, у всій дорозі, якою ви йшли, аж до вашого прихо́ду до цього місця.
32 你們在這事上卻不信耶和華─你們的神。	32 Та все таки ви не віруєте в Господа, вашого Бога,
33 他在路上，在你們前面行，為你們找安營的地方；夜間在火柱裏，日間在雲柱裏，指示你們所當行的路。	33 що йде перед вами в дорозі, щоб вишукати для вас місце на ваше табору́вання, — вночі огнем, щоб ви бачили в дорозі, що бу́дете нею ходити, а хмарою вдень“.
34 「耶和華聽見你們這話，就發怒，起誓說：	34 І Господь вислухав голос ваших слів, та й розгнівався, і заприсягнув, говорячи:
35 『這惡世代的人，連一個也不得見我起誓應許賜給你們列祖的美地；	35 Поправді кажу́, — ніхто серед цих людей, цього злого покоління, не побачить того доброго кра́ю, що присяг Я дати вашим батькам,
36 唯有耶孚尼的兒子迦勒必得看見，並且我要將他所踏過的地賜給他和他的子孫，因為他專心跟從耶和華［LORD］。』	36 окрім Калева, Єфуннеєвого сина, — він побачить його, і йому Я дам той край, по якому ступав він, та синам його, через те, що він виповняв наказа Господнього.
37 耶和華為你們的緣故也向我發怒，說：『你也［also］必不得進入那地。	37 Також на мене розгнівався був Господь через вас, говорячи: „І ти не ввійдеш туди!
38 然而［But］，伺候你、嫩的兒子約書亞，他必得進入那地；你要勉勵他；因為他要使以色列［Israel］承受那地為業。	38 Ісус, син Нави́нів, що стоїть перед тобою, він уві́йде туди; зміцни його, бо він зробить, що Ізраїль заволодіє ним.
39 並且你們的婦人孩子，就是你們所說、必被擄掠的，和今日不知善惡的兒女，必進入那地。我要將那地賜給他們，他們必得為業。	39 А діти ваші, про яких ви сказали: „На здо́бич будуть вони“, та сини ваші, що сьогодні не знають ні добра, ані зла, — вони вві́йдуть туди, і їм дам Я його, і вони заволодіють ним.
40 至於你們，要轉回，從紅海的路往曠野去。』	40 А ви йдіть, та й рушайте в пустиню дорогою Червоного моря“.
41 「那時，你們回答我說：『我們得罪了耶和華，情願照耶和華─我們神一切所吩咐的上去爭戰。』於是你們各人帶著兵器，爭先上山地去了。	41 А ви відповіли та й сказали мені: „Згрішили ми Господе́ві! Ми ви́йдемо, і будемо воювати, цілком так, як наказав нам Господь, Бог наш“. І припереза́ли ви кожен військо́ву збро́ю свою, і відважилися вийти на го́ру.
42 耶和華對［said unto］我說：『你對他們說：不要上去，也不要爭戰；因我不在你們中間；恐怕你們被仇敵殺敗了。』	42 Але Господь до мене сказав: „Скажи їм: Не вийдете, і не будете ви воювати, — бо Я не серед вас, щоб не були ви побиті вашими ворогами“.
43 我就告訴了你們，你們卻不聽從，竟違背耶和華的命令，擅自上山地去了。	43 І промовляв я до вас, та ви не послухали, і були неслухня́ні наказам Господнім. І ви свавільно переступили наказа, і зійшли на го́ру.
44 住那山地的亞摩利人就出來攻擊你們，追趕你們，如蜂擁一般，在西珥殺退你們，直到何珥瑪。	44 І вийшов навпере́йми вас аморе́янин, що сидить на тій горі, і гнали вас, як роблять то бджоли, і товкли́ вас в Сеїрі аж до Горми.
45 你們便回來，在耶和華面前哭號；耶和華卻不聽你們的聲音，也不向你們側耳。	45 І вернулися ви, і плакали перед Господнім лицем, — та не слухав Господь вашого голосу, і не нахилив Свого вуха до вас.
46 於是你們在加低斯住了許多日子。	46 І сиділи ви в Кадешу багато днів, — стільки днів, скільки там ви сиділи.

舊約

新約

申命記

第1章

Повторення Закону

Розділ 1

申命記

第1章

Повторення Закону

Розділ 1