Библия - Обещанное Восстановление

哥林多前書

第13章

1 我雖［Though］能說眾人的方言，並天使的話語，卻沒有愛，我就成如［as］鳴的鑼，響的鈸一般。

2 我雖［though］有先知的恩賜［gift］，也明白各樣的奧秘，各樣的知識、而且有全備的信，叫我能夠移山，卻沒有愛，我就算不得甚麼。

3 我雖［though］將所有的賙濟窮人，又捨己身叫人焚燒，卻沒有愛，仍然與我無益。

4 愛是恆久忍耐，又有恩慈；愛是不嫉妒；愛是不自誇，不自高［puffed up］，

5 不作羞恥［unseemly］的事，不求自己的益處，不輕易發怒，不思想邪惡［thinketh no evil］，

6 不喜歡不義，只喜歡真理；

7 凡事包容，凡事相信，凡事盼望，凡事忍耐。

8 愛是永不止息。先知講道之能終必止息［fail］；說方言之能終必停止；知識也終必歸於無有。

9 我們現在所知道的有限，先知所預言［prophesy］的也有限，

10 等那完全的來到，這有限的必歸於無有了。

11 我作孩子的時候，話語像孩子，心思像孩子，意念像孩子，既成了人，就把孩子的事丟棄了。

12 我們如今彷彿隔著玻璃［through a glass］觀看，糢糊不清［darkly］；到那時就要面對面了。我如今所知道的有限，到那時就全知道，如同主知道我一樣。

13 如今常存的有信，有望，有愛這三樣，其中最大的是愛。

1-е до коринтян

Розділ 13

1 Коли я говорю́ мовами лю́дськими й а́нгольськими, та любови не маю, — то став я як мідь та дзвінка́ або бу́бон гудя́чий!

2 І коли маю дара пророкува́ти, і знаю всі таємни́ці й усе знання́, і коли маю всю віру, щоб навіть гори переставля́ти, та любови не маю, — то я ніщо!

3 І коли я роздам усі маєтки свої, і коли я відда́м своє тіло на спа́лення, та любови не маю, — то пожитку не матиму жа́дного!

4 Любов довготе́рпить, любов милосе́рдствує, не за́здрить, любов не величається, не надима́ється,

5 не пово́диться нечемно, не шукає тільки свого, не рветься до гніву, не ду́має лихо́го,

6 не радіє з неправди, але тішиться правдою,

7 усе зно́сить, вірить у все, сподіва́ється всього, усе те́рпить!

8 Ніко́ли любов не перестає! Хоч пророцтва й існують, — та припи́няться, хоч мови існують, — замо́вкнуть, хоч існує знання́, — та скасу́ється.

9 Бо ми знаємо части́нно, і пророкуємо частинно;

10 коли ж досконале настане, тоді зупиниться те, що частинне.

11 Коли я дити́ною був, то я говорив, як дити́на, як дити́на я ду́мав, розумів, як дитина. Коли ж мужем я став, то відкинув дитя́че.

12 Отож, тепер бачимо ми ніби у дзе́ркалі, у за́гадці, але по́тім — обличчям в обличчя; тепер розумію частинно, а по́тім пізна́ю, як і пі́знаний я.

13 А тепер залиша́ються віра, надія, любов, — оці три. А найбільша між ними — любов!

哥林多前書第13章	1-е до коринтян Розділ 13
1 我雖［Though］能說眾人的方言，並天使的話語，卻沒有愛，我就成如［as］鳴的鑼，響的鈸一般。	1 Коли я говорю́ мовами лю́дськими й а́нгольськими, та любови не маю, — то став я як мідь та дзвінка́ або бу́бон гудя́чий!
2 我雖［though］有先知的恩賜［gift］，也明白各樣的奧秘，各樣的知識、而且有全備的信，叫我能夠移山，卻沒有愛，我就算不得甚麼。	2 І коли маю дара пророкува́ти, і знаю всі таємни́ці й усе знання́, і коли маю всю віру, щоб навіть гори переставля́ти, та любови не маю, — то я ніщо!
3 我雖［though］將所有的賙濟窮人，又捨己身叫人焚燒，卻沒有愛，仍然與我無益。	3 І коли я роздам усі маєтки свої, і коли я відда́м своє тіло на спа́лення, та любови не маю, — то пожитку не матиму жа́дного!
4 愛是恆久忍耐，又有恩慈；愛是不嫉妒；愛是不自誇，不自高［puffed up］，	4 Любов довготе́рпить, любов милосе́рдствує, не за́здрить, любов не величається, не надима́ється,
5 不作羞恥［unseemly］的事，不求自己的益處，不輕易發怒，不思想邪惡［thinketh no evil］，	5 не пово́диться нечемно, не шукає тільки свого, не рветься до гніву, не ду́має лихо́го,
6 不喜歡不義，只喜歡真理；	6 не радіє з неправди, але тішиться правдою,
7 凡事包容，凡事相信，凡事盼望，凡事忍耐。	7 усе зно́сить, вірить у все, сподіва́ється всього, усе те́рпить!
8 愛是永不止息。先知講道之能終必止息［fail］；說方言之能終必停止；知識也終必歸於無有。	8 Ніко́ли любов не перестає! Хоч пророцтва й існують, — та припи́няться, хоч мови існують, — замо́вкнуть, хоч існує знання́, — та скасу́ється.
9 我們現在所知道的有限，先知所預言［prophesy］的也有限，	9 Бо ми знаємо части́нно, і пророкуємо частинно;
10 等那完全的來到，這有限的必歸於無有了。	10 коли ж досконале настане, тоді зупиниться те, що частинне.
11 我作孩子的時候，話語像孩子，心思像孩子，意念像孩子，既成了人，就把孩子的事丟棄了。	11 Коли я дити́ною був, то я говорив, як дити́на, як дити́на я ду́мав, розумів, як дитина. Коли ж мужем я став, то відкинув дитя́че.
12 我們如今彷彿隔著玻璃［through a glass］觀看，糢糊不清［darkly］；到那時就要面對面了。我如今所知道的有限，到那時就全知道，如同主知道我一樣。	12 Отож, тепер бачимо ми ніби у дзе́ркалі, у за́гадці, але по́тім — обличчям в обличчя; тепер розумію частинно, а по́тім пізна́ю, як і пі́знаний я.
13 如今常存的有信，有望，有愛這三樣，其中最大的是愛。	13 А тепер залиша́ються віра, надія, любов, — оці три. А найбільша між ними — любов!

舊約

新約

哥林多前書

第13章

1-е до коринтян

Розділ 13

哥林多前書

第13章

1-е до коринтян

Розділ 13