Библия - Обещанное Восстановление

路加福音

第22章

1 除酵節，又名逾越節，近了。

2 祭司長和文士想法子怎麼才能殺害耶穌；是因他們懼怕百姓。

3 這時，撒但入了那稱為加略人猶大的心；他本是十二門徒裏的一個。

4 他去和祭司長並守殿官商量，怎麼可以把耶穌賣［betray］給他們。

5 他們歡喜，就約定給他錢［money］。

6 他應允了，就找機會，要趁眾人不在跟前的時候賣［betray］耶穌給他們。

7 除酵節，必須［must be］宰逾越羊羔的那一天到了。

8 耶穌打發彼得、約翰，說：「你們去為我們預備逾越節的筵席，好叫我們吃。」

9 他們問他說：「你［thou］要我們在哪裏預備？」

10 耶穌對他們［unto them］說：「看哪［Behold］，你們進了城，必有一人［a man］拿著一瓶水迎接你們［meet you］；你們就跟著他，到他所進的房子裏去。

11 你們要［ye shall］對那家的主人說：『夫子對你［saith unto thee］說：『客房在哪裏，我與我［my］門徒要［shall］在那裏吃逾越節的筵席？』」

12 他必指給你們擺設整齊的一間大樓；你們就在那裏預備。」

13 他們去了，所遇見的正如耶穌對他們［unto them］所說的；他們就預備了逾越節的筵席。

14 時候到了，耶穌坐席，十二［twelve］使徒也和他同坐。

15 耶穌對他們說：「我很願意在受害以先和你們吃這逾越節的筵席；

16 我告訴你們：『我不再吃這筵席，直到這筵席［it］成就在神的國裏。』」

17 耶穌拿起［took］杯來，感謝了［gave thanks］，說：「你們拿這個，大家分著喝；

18 我告訴你們：『我必不喝從葡萄所出的［I will not drink of the fruit of the vine］，直等神的國來到。』」

19 他［he］又拿起餅來，感謝了［gave thanks］，就擘開，遞給他們，說：「這是我的身體，為你們捨的；你們也應當如此行，為的是記念我。」

20 晚餐［supper］後也照樣拿起杯來，說：「這杯是用我血所立的新約，是為你們流出來的。

21 只是［But］看哪，那賣我之人的手與我一同在桌子上。

22 人子固然要照所預定的去世；但那［that］賣人子的人有禍了。」

23 他們就彼此對問，是那一個要作這事。

24 門徒也［also］起了爭論，他們中間哪一個算為最大［accounted the greatest］。

25 耶穌說：「外邦人有君王為主治理他們，那掌權管他們的稱為恩主。

26 但你們不可這樣。你們裏頭最大［greatest］的，倒要像年幼的；為首領的，倒要像服事人的。

27 是誰為大？是坐席的呢？是服事人的呢？不是坐席的大嗎？然而，我在你們中間如同服事人的。

28 我在試探［temptations］之中，常和我同在的就是你們。

29 我將國賜給你們，正如我父賜給我一樣；

30 叫你們在我國裏，坐在我的席上吃喝，並且坐在寶座上，審判以色列十二個支派。」

31 主又說：「西門，西門，看哪［behold］，撒但想要得著你們，好篩你們像篩麥子一樣；

32 但我已經為你祈求，叫你不至於失了信心；你回轉［converted］以後，要堅固你的弟兄。」

33 彼得對耶穌［unto him］說：「主啊，我就是同你下監，同你受死，也是甘心。」

34 耶穌說：「彼得，我告訴你，今日雞還沒有叫，你要三次說你［thou］不認得我。」

35 耶穌又對他們說：「我差你們出去的時候，沒有錢囊，沒有口袋，沒有鞋，你們缺少甚麼沒有？」他們說：「沒有。」

36 耶穌就［Then］對他們［unto them］說：「但如今有錢囊的可以帶著，有口袋的也可以帶著；沒有刀的要賣衣服買刀。

37 我告訴你們，經上寫著說：『他被列在罪犯之中。』這話仍［yet］必應驗在我身上；因為那關係我的事必然成終［end］。」

38 他們說：「主啊，請看，這裏有兩把刀。」耶穌對他們［unto them］說：「夠了。」

39 耶穌出來，照常往橄欖山去；他的［his］門徒也跟隨他。

40 他［he］到了那地方，就對他們說：「你們要禱告，免得入了迷惑。」

41 他便［And he］離開他們約有扔一塊石頭那麼遠，跪下禱告，

42 說：「父啊，你若願意，就把這杯撤去；然而，不要成就我的意思，只要成就你的意思。」

43 有一個天使從天上向他［unto him］顯現，加添他的力量。

44 耶穌極其傷痛，禱告更加懇切；他的［his］汗珠如大血點滴在地上。

45 禱告完了，他［he］就起來，到他的［his］門徒那裏，見他們因為憂愁都睡著了，

46 就對他們說：「你們為甚麼睡覺呢？起來禱告，免得你們［ye］入了迷惑。」

47 他還［he yet］說話之間，忽然［behold］來了許多人。那十二個門徒裏名叫猶大的，走在前頭，就近耶穌，要與他親嘴。

48 但［But］耶穌對他說：「猶大，你用親嘴的暗號賣人子嗎？」

49 左右的人見光景不好，就對耶穌［unto him］說：「主阿，我們拿刀砍可以不可以？」

50 內中有一個人把大祭司的僕人襲了一把［smote］，削掉了他的右耳。

51 耶穌回答［answered］說：「到了這個地步，你們［ye］由他們吧。」他［he］就摸那人的耳朵，把他治好了。

52 那時［Then］，耶穌對那些到他那裏來［to him］的祭司長和守殿官並長老說：「你們帶著刀棒出來拿我，如同拿盜賊［thief］嗎？

53 我天天同你們在殿裏，那時［When］你們不下手拿我；現在卻是你們、是黑暗掌權的時候了［this is your hour, and the power of darkness］。」

54 他們就［Then］拿住耶穌，把他帶到大祭司的宅裏。彼得遠遠的跟著。

55 他們在大廳［hall］裏生了火，一同坐著，彼得也坐在他們中間。

56 但［But］有一個使女看見彼得坐在火旁［sat by the fire］，就注目［earnestly］看他，說：「這個人素來也是同那人一夥的。」

57 彼得不承認他［denied him］，說：「女子，我不認得他。」

58 過了不多的時候，又有一個人看見他，說：「你也是他們一黨的。」彼得說：「你這個人，我不是。」

59 約過了一小時，又有一個人極力的說：「這人［this fellow］實在是同那人一夥的；因為他是［is］加利利人。」

60 彼得說：「你這個人，我不曉得你說的是甚麼。」他［he］正說話之間，立時［immediately］雞就叫了。

61 主轉過身來看彼得。彼得便想起主的話［word of the Lord］，他是怎樣［how］對他說［said unto him］：「雞叫以先［Before the cock crow］，你要三次不認我。」

62 彼得［Peter］就出去痛哭。

63 看守耶穌的人戲弄他，打他。

64 他們［they］又蒙著他的眼，打他的臉［struck Him on the face］，問他說：「說預言吧［Prophesy］，打你的是誰？」

65 他們還用許多別的話褻瀆［blasphemously］他。

66 天一亮，民間的眾長老連祭司長帶文士都聚會，把耶穌帶到他們的公會裏，說［saying］：

67 「你是基督不是［Art thou the Christ］？你告訴我們［tell us］。」耶穌對他們［unto them］說：「我若告訴你們，你們也不信；

68 我若再［also］問你們，你們必［will］不回答我［me］，也不容我去［nor let me go］。

69 從今以後，人子要坐在神權能的右邊。」

70 於是［Then］他們都說：「這樣，你是神的兒子嗎？」耶穌對他們［unto them］說：「你們說我是了［Ye say that I am］。」

71 他們說：「何必再用見證呢？他親口所說的，我們都親自聽見了。」

Вiд Луки

Розділ 22

1 Наближа́лося ж свято Опрі́сноків, що Па́схою зветься.

2 А первосвященики й книжники стали шукати, я́к би вбити Його, та боялись наро́ду.

3 Сатана ж увійшов у Юду, зва́ного Іскаріо́т, одно́го з Дванадцятьо́х.

4 І він пішов, і почав умовлятися з первосвящениками та начальниками, я́к він видасть Його.

5 Ті ж зраділи, і погодилися дати йому срібнякі́в.

6 І він обіцяв, і шукав відповідного ча́су, щоб їм видати Його без наро́ду.

7 І настав день Опрі́сноків, коли пасху прино́сити в жертву нале́жало.

8 І послав Він Петра та Івана, говорячи: „Підіть, і приготуйте нам пасху, щоб її спожили́ ми“.

9 А вони запитали Його: „Де́ Ти хочеш, щоб ми приготува́ли?“

10 А Він їм відказав: „Ось, як бу́дете вхо́дити в місто, стріне вас чоловік, воду несучи у глекові, — ідіть за ним аж до дому, куди він уві́йде.

11 І скажіть до госпо́даря дому: Учитель питає тебе: „Де кімна́та, в якій споживу́ зо Своїми учнями пасху?“

12 I він вам покаже велику го́рницю вистелену: там приготуйте“.

13 І вони відійшли, і знайшли, як Він їм говорив, — і зачали́ там готува́ти пасху.

14 А коли настав час, сів до сто́лу, і апо́столи з Ним.

15 І промовив до них: „Я ду́же бажав спожи́ти цю пасху із вами, перш ніж муки прийму́.

16 Бо кажу́ вам, що вже споживати не буду її, поки спо́вниться в Божому Царстві вона“.

17 Узявши ж чашу, і вчинивши подяку, Він промовив: „Візьміть її, і поділіть між собою.

18 Кажу́ ж вам, що віднині не питиму Я від оцього пло́ду виноградного, доки Боже Царство не при́йде“.

19 Узявши ж хліб і вчинивши подяку, поламав і дав їм, проказуючи: „Це тіло Моє, що за вас віддається. Це чиніть на спо́мин про Мене!“

20 По вече́рі так само ж і чашу, говорячи: „Оця чаша — Нови́й Заповіт у Моїй крові, що за вас проливається.

21 Та однак, — за столом ось зо Мною рука Мого зра́дника.

22 Бо Син Лю́дський іде, як призна́чено; але горе тому чоловікові, хто Його видає!“

23 А вони почали́ між собою питати, котри́й з них мав би це вчинити?

24 І сталось між ними й змагання, котрий з них уважатися має за більшого.

25 Він же промовив до них: „Царі народів панують над ними, а ті, що ними володіють, доброчи́нцями звуться.

26 Але не так ви: хто найбільший між вами, нехай буде, як менший, а начальник — як слуга,

27 Бо хто більший: чи той, хто сидить при столі, чи хто прислуго́вує? Чи не той, хто сидить при столі? А Я серед вас, як слуга.

28 Ви ж оті, що перетривали зо Мною в споку́сах Моїх,

29 і Я вам запові́тую Царство, як Отець Мій Мені заповів,

30 щоб ви в Царстві Моїм споживали й пили за столом Моїм, і щоб ви на престолах засіли судити дванадцять племе́н Ізраїлевих“.

31 І промовив Господь: „Си́моне, Си́моне, — ось сатана жадав вас, щоб вас пересі́яти, мов ту пшеницю.

32 Я ж молився за тебе, щоб не зме́ншилась віра твоя; ти ж колись, як наве́рнешся, зміцни браттю свою!“

33 А той відказав Йому: „Господи, я з Тобою готовий іти до в'язниці й на смерть!“

34 Він же прорік: „Говорю́ тобі, Петре, — півень не заспіває сьогодні, як ти тричі зречешся, що не знаєш Мене“...

35 І Він їм сказав: „Як Я вас посилав без кали́тки, і без торби, і без санда́ль, — чи вам бракувало чого?“ Вони ж відказали: „Нічо́го“.

36 „А тепер — каже їм — хто має калитку, нехай ві́зьме, теж і торбу; хто ж не має, нехай продасть одіж свою та й купить меча.

37 Говорю бо Я вам, що ви́конатися на Мені має й це ось написане: „До злочинців Його зарахо́вано“. Бо те, що про Мене, вико́нується“.

38 І сказали вони: „Господи, ось тут два мечі“. А Він їм відказав: „До́сить!“

39 І Він вийшов, і пішов за звича́єм на го́ру Оливну. А за Ним пішли учні Його.

40 А прийшовши на місце, сказав їм: „Моліться, щоб не впасти в спокусу“.

41 А Він Сам, відійшовши від них, як докинути ка́менем, на коліна припав та й молився,

42 благаючи: „Отче, як волієш, — пронеси́ мимо Мене цю чашу! Та проте — не Моя, а Твоя нехай станеться воля!“

43 І Ангол із неба з'явився до Нього, — і додавав Йому сили.

44 А як був у смерте́льній тривозі, ще пильніш Він молився. І піт Його став, немов каплі крови, що спливали на землю.

45 І, підвівшись з молитви, Він до учнів прийшов, і знайшов їх, що спали з журби́.

46 І промовив до них: „Чого́ ви спите? Уставайте й моліться, щоб не впасти в спокусу!

47 І, коли Він іще говорив, ось наро́д з'явився, і один із Дванадцятьо́х, що Юдою зветься, ішов перед ними. І він підійшов до Ісуса, щоб поцілувати Його. [Бо він знака їм дав був: кого я поцілую, то Він!“].

48 Ісус же промовив до нього: „Чи оце поцілу́нком ти, Юдо, видаєш Сина Лю́дського?“

49 А ті, що були́ з Ним, як побачили, що́ має статись, сказали Йому: „Господи, — чи мече́м нам не вдарити?“

50 І, один із них рубону́в раба первосвященикового, — та й відтяв праве вухо йому́.

51 Та Ісус відізвався й сказав: „Лишіть, — уже до́сить!“ І, доторкнувшись до вуха його, у здоро́вив його.

52 А до первосвящеників і вла́ди сторожі храму та старших, що прийшли проти Нього, промовив Ісус: „Немов на розбійника вийшли з меча́ми та ки́ями.

53 Як щоденно Я з вами у храмі бував, не підне́сли на Мене ви рук. Та це ваша година тепер, і влада те́мряви“.

54 А схопи́вши Його, повели́ й привели́ у дім первосвященика. Петро ж зда́лека йшов слідкома́.

55 Як розклали ж огонь серед дво́ру, і вкупі сиділи, сидів і Петро поміж ними.

56 А служни́ця одна його вгледіла, як сидів коло світла, і, придивившись до нього, сказала: „І цей був із Ним!“

57 І відрікся від Нього він, тве́рдячи: „Не знаю я, жінко, Його!“

58 Незаба́ром же другий побачив його та й сказав: „І ти від отих“. А Петро відказав: „Ні, чоловіче!“

59 І як ча́су минуло з годину, хтось інший твердив і казав: „Поправді, — і цей був із Ним, бо він галіле́янин“.

60 А Петро відказав: „Чоловіче, — не відаю, про що́ ти говориш“... І зараз, як іще говорив він, півень заспівав.

61 І Господь обернувся й подививсь на Петра. А Петро згадав слово Господнє, як сказав Він йому: „Перше, ніж заспіває півень, — відречешся ти тричі від Мене“.

62 І, вийшовши звідти, він гірко заплакав!

63 А люди, які ув'язни́ли Ісуса, знуща́лися з Нього та били.

64 І, закривши Його, вони били Його по обличчі, і питали Його, приговорюючи: „Пророкуй, хто́ то вдарив Тебе?“

65 І багато інших богознева́г говорили на Нього вони...

66 А коли настав день, то зібралися старші наро́ду, первосвященики й книжники, і повели́ Його в синедріо́н свій,

67 і казали: „Коли Ти Христос, скажи нам“. А Він їм відповів: „Коли Я вам скажу́, — не повірите ви.

68 А коли й поспитаю вас Я, — не дасте Мені відповіді.

69 Незаба́ром Син Лю́дський сидітиме по прави́ці сили Божої!“

70 Тоді всі запитали: „То Ти Божий Син?“ А Він їм відповів: „Самі кажете ви, що то Я“.

71 А вони відказали: „На́що потрібні ще свідки для нас? Бо ми чули самі з Його уст!“

路加福音第22章	Вiд Луки Розділ 22
1 除酵節，又名逾越節，近了。	1 Наближа́лося ж свято Опрі́сноків, що Па́схою зветься.
2 祭司長和文士想法子怎麼才能殺害耶穌；是因他們懼怕百姓。	2 А первосвященики й книжники стали шукати, я́к би вбити Його, та боялись наро́ду.
3 這時，撒但入了那稱為加略人猶大的心；他本是十二門徒裏的一個。	3 Сатана ж увійшов у Юду, зва́ного Іскаріо́т, одно́го з Дванадцятьо́х.
4 他去和祭司長並守殿官商量，怎麼可以把耶穌賣［betray］給他們。	4 І він пішов, і почав умовлятися з первосвящениками та начальниками, я́к він видасть Його.
5 他們歡喜，就約定給他錢［money］。	5 Ті ж зраділи, і погодилися дати йому срібнякі́в.
6 他應允了，就找機會，要趁眾人不在跟前的時候賣［betray］耶穌給他們。	6 І він обіцяв, і шукав відповідного ча́су, щоб їм видати Його без наро́ду.
7 除酵節，必須［must be］宰逾越羊羔的那一天到了。	7 І настав день Опрі́сноків, коли пасху прино́сити в жертву нале́жало.
8 耶穌打發彼得、約翰，說：「你們去為我們預備逾越節的筵席，好叫我們吃。」	8 І послав Він Петра та Івана, говорячи: „Підіть, і приготуйте нам пасху, щоб її спожили́ ми“.
9 他們問他說：「你［thou］要我們在哪裏預備？」	9 А вони запитали Його: „Де́ Ти хочеш, щоб ми приготува́ли?“
10 耶穌對他們［unto them］說：「看哪［Behold］，你們進了城，必有一人［a man］拿著一瓶水迎接你們［meet you］；你們就跟著他，到他所進的房子裏去。	10 А Він їм відказав: „Ось, як бу́дете вхо́дити в місто, стріне вас чоловік, воду несучи у глекові, — ідіть за ним аж до дому, куди він уві́йде.
11 你們要［ye shall］對那家的主人說：『夫子對你［saith unto thee］說：『客房在哪裏，我與我［my］門徒要［shall］在那裏吃逾越節的筵席？』」	11 І скажіть до госпо́даря дому: Учитель питає тебе: „Де кімна́та, в якій споживу́ зо Своїми учнями пасху?“
12 他必指給你們擺設整齊的一間大樓；你們就在那裏預備。」	12 I він вам покаже велику го́рницю вистелену: там приготуйте“.
13 他們去了，所遇見的正如耶穌對他們［unto them］所說的；他們就預備了逾越節的筵席。	13 І вони відійшли, і знайшли, як Він їм говорив, — і зачали́ там готува́ти пасху.
14 時候到了，耶穌坐席，十二［twelve］使徒也和他同坐。	14 А коли настав час, сів до сто́лу, і апо́столи з Ним.
15 耶穌對他們說：「我很願意在受害以先和你們吃這逾越節的筵席；	15 І промовив до них: „Я ду́же бажав спожи́ти цю пасху із вами, перш ніж муки прийму́.
16 我告訴你們：『我不再吃這筵席，直到這筵席［it］成就在神的國裏。』」	16 Бо кажу́ вам, що вже споживати не буду її, поки спо́вниться в Божому Царстві вона“.
17 耶穌拿起［took］杯來，感謝了［gave thanks］，說：「你們拿這個，大家分著喝；	17 Узявши ж чашу, і вчинивши подяку, Він промовив: „Візьміть її, і поділіть між собою.
18 我告訴你們：『我必不喝從葡萄所出的［I will not drink of the fruit of the vine］，直等神的國來到。』」	18 Кажу́ ж вам, що віднині не питиму Я від оцього пло́ду виноградного, доки Боже Царство не при́йде“.
19 他［he］又拿起餅來，感謝了［gave thanks］，就擘開，遞給他們，說：「這是我的身體，為你們捨的；你們也應當如此行，為的是記念我。」	19 Узявши ж хліб і вчинивши подяку, поламав і дав їм, проказуючи: „Це тіло Моє, що за вас віддається. Це чиніть на спо́мин про Мене!“
20 晚餐［supper］後也照樣拿起杯來，說：「這杯是用我血所立的新約，是為你們流出來的。	20 По вече́рі так само ж і чашу, говорячи: „Оця чаша — Нови́й Заповіт у Моїй крові, що за вас проливається.
21 只是［But］看哪，那賣我之人的手與我一同在桌子上。	21 Та однак, — за столом ось зо Мною рука Мого зра́дника.
22 人子固然要照所預定的去世；但那［that］賣人子的人有禍了。」	22 Бо Син Лю́дський іде, як призна́чено; але горе тому чоловікові, хто Його видає!“
23 他們就彼此對問，是那一個要作這事。	23 А вони почали́ між собою питати, котри́й з них мав би це вчинити?
24 門徒也［also］起了爭論，他們中間哪一個算為最大［accounted the greatest］。	24 І сталось між ними й змагання, котрий з них уважатися має за більшого.
25 耶穌說：「外邦人有君王為主治理他們，那掌權管他們的稱為恩主。	25 Він же промовив до них: „Царі народів панують над ними, а ті, що ними володіють, доброчи́нцями звуться.
26 但你們不可這樣。你們裏頭最大［greatest］的，倒要像年幼的；為首領的，倒要像服事人的。	26 Але не так ви: хто найбільший між вами, нехай буде, як менший, а начальник — як слуга,
27 是誰為大？是坐席的呢？是服事人的呢？不是坐席的大嗎？然而，我在你們中間如同服事人的。	27 Бо хто більший: чи той, хто сидить при столі, чи хто прислуго́вує? Чи не той, хто сидить при столі? А Я серед вас, як слуга.
28 我在試探［temptations］之中，常和我同在的就是你們。	28 Ви ж оті, що перетривали зо Мною в споку́сах Моїх,
29 我將國賜給你們，正如我父賜給我一樣；	29 і Я вам запові́тую Царство, як Отець Мій Мені заповів,
30 叫你們在我國裏，坐在我的席上吃喝，並且坐在寶座上，審判以色列十二個支派。」	30 щоб ви в Царстві Моїм споживали й пили за столом Моїм, і щоб ви на престолах засіли судити дванадцять племе́н Ізраїлевих“.
31 主又說：「西門，西門，看哪［behold］，撒但想要得著你們，好篩你們像篩麥子一樣；	31 І промовив Господь: „Си́моне, Си́моне, — ось сатана жадав вас, щоб вас пересі́яти, мов ту пшеницю.
32 但我已經為你祈求，叫你不至於失了信心；你回轉［converted］以後，要堅固你的弟兄。」	32 Я ж молився за тебе, щоб не зме́ншилась віра твоя; ти ж колись, як наве́рнешся, зміцни браттю свою!“
33 彼得對耶穌［unto him］說：「主啊，我就是同你下監，同你受死，也是甘心。」	33 А той відказав Йому: „Господи, я з Тобою готовий іти до в'язниці й на смерть!“
34 耶穌說：「彼得，我告訴你，今日雞還沒有叫，你要三次說你［thou］不認得我。」	34 Він же прорік: „Говорю́ тобі, Петре, — півень не заспіває сьогодні, як ти тричі зречешся, що не знаєш Мене“...
35 耶穌又對他們說：「我差你們出去的時候，沒有錢囊，沒有口袋，沒有鞋，你們缺少甚麼沒有？」他們說：「沒有。」	35 І Він їм сказав: „Як Я вас посилав без кали́тки, і без торби, і без санда́ль, — чи вам бракувало чого?“ Вони ж відказали: „Нічо́го“.
36 耶穌就［Then］對他們［unto them］說：「但如今有錢囊的可以帶著，有口袋的也可以帶著；沒有刀的要賣衣服買刀。	36 „А тепер — каже їм — хто має калитку, нехай ві́зьме, теж і торбу; хто ж не має, нехай продасть одіж свою та й купить меча.
37 我告訴你們，經上寫著說：『他被列在罪犯之中。』這話仍［yet］必應驗在我身上；因為那關係我的事必然成終［end］。」	37 Говорю бо Я вам, що ви́конатися на Мені має й це ось написане: „До злочинців Його зарахо́вано“. Бо те, що про Мене, вико́нується“.
38 他們說：「主啊，請看，這裏有兩把刀。」耶穌對他們［unto them］說：「夠了。」	38 І сказали вони: „Господи, ось тут два мечі“. А Він їм відказав: „До́сить!“
39 耶穌出來，照常往橄欖山去；他的［his］門徒也跟隨他。	39 І Він вийшов, і пішов за звича́єм на го́ру Оливну. А за Ним пішли учні Його.
40 他［he］到了那地方，就對他們說：「你們要禱告，免得入了迷惑。」	40 А прийшовши на місце, сказав їм: „Моліться, щоб не впасти в спокусу“.
41 他便［And he］離開他們約有扔一塊石頭那麼遠，跪下禱告，	41 А Він Сам, відійшовши від них, як докинути ка́менем, на коліна припав та й молився,
42 說：「父啊，你若願意，就把這杯撤去；然而，不要成就我的意思，只要成就你的意思。」	42 благаючи: „Отче, як волієш, — пронеси́ мимо Мене цю чашу! Та проте — не Моя, а Твоя нехай станеться воля!“
43 有一個天使從天上向他［unto him］顯現，加添他的力量。	43 І Ангол із неба з'явився до Нього, — і додавав Йому сили.
44 耶穌極其傷痛，禱告更加懇切；他的［his］汗珠如大血點滴在地上。	44 А як був у смерте́льній тривозі, ще пильніш Він молився. І піт Його став, немов каплі крови, що спливали на землю.
45 禱告完了，他［he］就起來，到他的［his］門徒那裏，見他們因為憂愁都睡著了，	45 І, підвівшись з молитви, Він до учнів прийшов, і знайшов їх, що спали з журби́.
46 就對他們說：「你們為甚麼睡覺呢？起來禱告，免得你們［ye］入了迷惑。」	46 І промовив до них: „Чого́ ви спите? Уставайте й моліться, щоб не впасти в спокусу!
47 他還［he yet］說話之間，忽然［behold］來了許多人。那十二個門徒裏名叫猶大的，走在前頭，就近耶穌，要與他親嘴。	47 І, коли Він іще говорив, ось наро́д з'явився, і один із Дванадцятьо́х, що Юдою зветься, ішов перед ними. І він підійшов до Ісуса, щоб поцілувати Його. [Бо він знака їм дав був: кого я поцілую, то Він!“].
48 但［But］耶穌對他說：「猶大，你用親嘴的暗號賣人子嗎？」	48 Ісус же промовив до нього: „Чи оце поцілу́нком ти, Юдо, видаєш Сина Лю́дського?“
49 左右的人見光景不好，就對耶穌［unto him］說：「主阿，我們拿刀砍可以不可以？」	49 А ті, що були́ з Ним, як побачили, що́ має статись, сказали Йому: „Господи, — чи мече́м нам не вдарити?“
50 內中有一個人把大祭司的僕人襲了一把［smote］，削掉了他的右耳。	50 І, один із них рубону́в раба первосвященикового, — та й відтяв праве вухо йому́.
51 耶穌回答［answered］說：「到了這個地步，你們［ye］由他們吧。」他［he］就摸那人的耳朵，把他治好了。	51 Та Ісус відізвався й сказав: „Лишіть, — уже до́сить!“ І, доторкнувшись до вуха його, у здоро́вив його.
52 那時［Then］，耶穌對那些到他那裏來［to him］的祭司長和守殿官並長老說：「你們帶著刀棒出來拿我，如同拿盜賊［thief］嗎？	52 А до первосвящеників і вла́ди сторожі храму та старших, що прийшли проти Нього, промовив Ісус: „Немов на розбійника вийшли з меча́ми та ки́ями.
53 我天天同你們在殿裏，那時［When］你們不下手拿我；現在卻是你們、是黑暗掌權的時候了［this is your hour, and the power of darkness］。」	53 Як щоденно Я з вами у храмі бував, не підне́сли на Мене ви рук. Та це ваша година тепер, і влада те́мряви“.
54 他們就［Then］拿住耶穌，把他帶到大祭司的宅裏。彼得遠遠的跟著。	54 А схопи́вши Його, повели́ й привели́ у дім первосвященика. Петро ж зда́лека йшов слідкома́.
55 他們在大廳［hall］裏生了火，一同坐著，彼得也坐在他們中間。	55 Як розклали ж огонь серед дво́ру, і вкупі сиділи, сидів і Петро поміж ними.
56 但［But］有一個使女看見彼得坐在火旁［sat by the fire］，就注目［earnestly］看他，說：「這個人素來也是同那人一夥的。」	56 А служни́ця одна його вгледіла, як сидів коло світла, і, придивившись до нього, сказала: „І цей був із Ним!“
57 彼得不承認他［denied him］，說：「女子，我不認得他。」	57 І відрікся від Нього він, тве́рдячи: „Не знаю я, жінко, Його!“
58 過了不多的時候，又有一個人看見他，說：「你也是他們一黨的。」彼得說：「你這個人，我不是。」	58 Незаба́ром же другий побачив його та й сказав: „І ти від отих“. А Петро відказав: „Ні, чоловіче!“
59 約過了一小時，又有一個人極力的說：「這人［this fellow］實在是同那人一夥的；因為他是［is］加利利人。」	59 І як ча́су минуло з годину, хтось інший твердив і казав: „Поправді, — і цей був із Ним, бо він галіле́янин“.
60 彼得說：「你這個人，我不曉得你說的是甚麼。」他［he］正說話之間，立時［immediately］雞就叫了。	60 А Петро відказав: „Чоловіче, — не відаю, про що́ ти говориш“... І зараз, як іще говорив він, півень заспівав.
61 主轉過身來看彼得。彼得便想起主的話［word of the Lord］，他是怎樣［how］對他說［said unto him］：「雞叫以先［Before the cock crow］，你要三次不認我。」	61 І Господь обернувся й подививсь на Петра. А Петро згадав слово Господнє, як сказав Він йому: „Перше, ніж заспіває півень, — відречешся ти тричі від Мене“.
62 彼得［Peter］就出去痛哭。	62 І, вийшовши звідти, він гірко заплакав!
63 看守耶穌的人戲弄他，打他。	63 А люди, які ув'язни́ли Ісуса, знуща́лися з Нього та били.
64 他們［they］又蒙著他的眼，打他的臉［struck Him on the face］，問他說：「說預言吧［Prophesy］，打你的是誰？」	64 І, закривши Його, вони били Його по обличчі, і питали Його, приговорюючи: „Пророкуй, хто́ то вдарив Тебе?“
65 他們還用許多別的話褻瀆［blasphemously］他。	65 І багато інших богознева́г говорили на Нього вони...
66 天一亮，民間的眾長老連祭司長帶文士都聚會，把耶穌帶到他們的公會裏，說［saying］：	66 А коли настав день, то зібралися старші наро́ду, первосвященики й книжники, і повели́ Його в синедріо́н свій,
67 「你是基督不是［Art thou the Christ］？你告訴我們［tell us］。」耶穌對他們［unto them］說：「我若告訴你們，你們也不信；	67 і казали: „Коли Ти Христос, скажи нам“. А Він їм відповів: „Коли Я вам скажу́, — не повірите ви.
68 我若再［also］問你們，你們必［will］不回答我［me］，也不容我去［nor let me go］。	68 А коли й поспитаю вас Я, — не дасте Мені відповіді.
69 從今以後，人子要坐在神權能的右邊。」	69 Незаба́ром Син Лю́дський сидітиме по прави́ці сили Божої!“
70 於是［Then］他們都說：「這樣，你是神的兒子嗎？」耶穌對他們［unto them］說：「你們說我是了［Ye say that I am］。」	70 Тоді всі запитали: „То Ти Божий Син?“ А Він їм відповів: „Самі кажете ви, що то Я“.
71 他們說：「何必再用見證呢？他親口所說的，我們都親自聽見了。」	71 А вони відказали: „На́що потрібні ще свідки для нас? Бо ми чули самі з Його уст!“

舊約

新約

路加福音

第22章

Вiд Луки

Розділ 22

路加福音

第22章

Вiд Луки

Розділ 22