CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка
Параллельный перевод
Acts 3
Стронг
CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка

Acts

Chapter 3

1 IT came to pass as Simon Peter and John were going up together to the temple at the time of prayer, at the ninth hour, *

2 Behold a certain man, lame from his mother's womb, was carried by men who were accustomed to bring him and lay him at the gate of the temple which is called Beautiful so that he might ask alms from those who entered into the temple.

3 And when he saw Simon Peter and John entering the temple, he begged of them to give him alms.

4 And Simon Peter and John looked at him and said, Look at us.

5 And he looked at them, expecting to receive something from them.

6 Then Simon Peter said to him, Gold and silver have I none; but what I have I give to you: In the name of our LORD Jesus Christ of Naz'a-reth rise up and walk.

7 And he took him by the right hand and lifted him up; and in that very hour his legs and his feet received strength.

8 And he, leaping up, stood and walked, and entered with them into the temple, walking and leaping and praising God.

9 And all the people saw him walking and praising God;

10 And they recognized that he was the beggar who had sat daily and asked alms at the gate which is called Beautiful; and they were filled with amazement and wonder at what had happened.

11 And as he was assisted by Simon and John, all the people ran in astonishment towards them to the porch that is called Solomon's.

12 And when Simon Peter saw it, he said to them, Men of Israel, why are you wondering at this man or why are you looking at us as though by our own power or authority we had made this man to walk?

13 The God of Abraham and of Isaac and of Jacob, the God of our Fathers has glorified his Son Jesus whom you delivered up and denied him in the presence of Pilate when he was determined to let him go.

14 But you denied the Holy One and the Righteous and asked a murderer to be given to you;

15 And killed the Prince of Life, whom God has raised from the dead; all of us are his witnesses.

16 Faith in his name has healed this man whom you see and know and made him strong; it is the faith in him which has granted this healing before you all.

17 But now, my brethren, I know that you did this through ignorance just as your leaders did it.

18 But those things, which God before had preached by the mouth of all the prophets, that his Christ should suffer, he has so fulfilled.

19 Repent, therefore, and be converted, that your sins may be blotted out when the times of tranquility shall come to you from before the presence of the LORD;

20 And he shall send to you One who has been prepared for you, even Jesus Christ;

21 Whom the heaven must receive until all the things which God has spoken by the mouth of his holy prophets, since the world began should be fulfilled.

22 For Moses said, The LORD shall raise up a prophet like me for you from among your brethren; listen to him in all that he shall say to you.

23 And it shall come to pass that every soul which will not listen to that prophet, shall be lost from her people.

24 Yea, and all the prophets from Samuel and those that follow after, as many as have spoken, and preached have likewise foretold of these days.

25 You are the children of the prophets, and of the covenant which God made with our fathers, saying to Abraham, By your seed shall all the kindred of the earth be blessed.

26 Now it was for you first, God appointed and sent his Son to bless you if you turn and repent from your evils.

Дiї

Розділ 3

1 А Петро та Іван на дев'яту годину молитви йшли ра́зом у храм.

2 І не́сено там чоловіка одно́го, що кривий був з утро́би своєї матері. Його садови́ли щоденно в воро́тях храму, що Красними звалися, просити ми́лостині від тих, хто до храму йшов.

3 Як побачив же він, що Петро та Іван хочуть у храм увійти, став просити в них милостині.

4 Петро ж із Іваном поглянув на нього й сказав: „Подивися на нас!“

5 І той подивився на них, сподіваючися щось дістати від них.

6 Та промовив Петро: „Срібла й золота в мене нема, але що я маю, даю тобі: У Ім'я́ Ісуса Христа Назаряни́на — устань та й ходи!“

7 І, узявши його за прави́цю, він підвів його. І хвилі тієї зміцни́лися но́ги й сугло́бці його!

8 І, зірвавшись, він устав та й ходив, і з ними у храм увійшов, ходячи та підскакуючи, і хвалячи Бога!

9 Наро́д же ввесь бачив, як ходив він та Бога хвалив.

10 І пізнали його, що це той, що при Красних воро́тях храму сидів ради милостині. І вони перепо́внились жа́хом та по́дивом із того, що́ сталось йому!

11 А тому́, що тримався він Петра та Івана, увесь наро́д зачудований збігся до них на той ґанок, який Соломоновим зветься.

12 І, побачивши це, промовив Петро до наро́ду: „Мужі ізраїльські! Чого ви дивуєтесь цим, та чого ви на нас позира́єте так, ніби те, що він ходить, ми зробили своєю силою чи благоче́стям?

13 „Бог Авраамів, та Ісаків, та Яковів, Бог наших батьків, Сина Свого прославив“, Ісуса, Якого ви ви́дали, і відцуралися перед Пилатом, як він присудив був пустити Його.

14 Але ви відцура́лись Святого та Праведного, і домагалися видати вам душогубця.

15 Начальника ж життя ви забили, та Його воскресив Бог із мертвих, чого свідками — ми!

16 І через віру в Ім'я́ Його вздоро́вило Ім'я́ Його того, кого бачите й знаєте. І віра, що від Нього, прине́сла йому вздоро́влення це перед вами всіма́.

17 А тепер, браття, знаю, що вчинили ви це з несвідо́мости, як і ваші начальники.

18 А Бог учинив так, як Він провіщав був уста́ми Своїх усіх пророків, щоб терпіти Христові.

19 Покайтеся ж та наверні́ться, щоб Він змилувався над вашими гріхами,

20 щоб часи́ відпочинку прийшли від обличчя Господнього, і щоб послав запові́дженого вам Ісуса Христа,

21 що Його небо мусить прийняти аж до ча́су відно́влення всього, про що провіщав Бог від віку устами всіх святих пророків Своїх!

22 Бо Мойсей провіща́в: „Господь Бог вам Пророка піді́йме від ваших братів, як мене; у всім Його слухайтеся, про що тільки Він вам говоритиме!“

23 „І станеться, що кожна душа, яка не послухала б того Пророка, зни́щена буде з наро́ду“.

24 Так само всі пророки від Самуї́ла й наступних, скільки їх говорило, також провіщали ці дні.

25 Сини ви пророків і того заповіту, що Бог вашим батька́м заповів, промовляючи до Авраама: „І в насінні твоїм усі народи землі благосло́влені будуть!“

26 Воскресивши Свого Слугу, Бог послав Його перше до вас, щоб вас поблагослови́ти, щоб кожен із вас відвернувся від злих своїх учинків!“

Acts

Chapter 3

Дiї

Розділ 3

1 IT came to pass as Simon Peter and John were going up together to the temple at the time of prayer, at the ninth hour, *

1 А Петро та Іван на дев'яту годину молитви йшли ра́зом у храм.

2 Behold a certain man, lame from his mother's womb, was carried by men who were accustomed to bring him and lay him at the gate of the temple which is called Beautiful so that he might ask alms from those who entered into the temple.

2 І не́сено там чоловіка одно́го, що кривий був з утро́би своєї матері. Його садови́ли щоденно в воро́тях храму, що Красними звалися, просити ми́лостині від тих, хто до храму йшов.

3 And when he saw Simon Peter and John entering the temple, he begged of them to give him alms.

3 Як побачив же він, що Петро та Іван хочуть у храм увійти, став просити в них милостині.

4 And Simon Peter and John looked at him and said, Look at us.

4 Петро ж із Іваном поглянув на нього й сказав: „Подивися на нас!“

5 And he looked at them, expecting to receive something from them.

5 І той подивився на них, сподіваючися щось дістати від них.

6 Then Simon Peter said to him, Gold and silver have I none; but what I have I give to you: In the name of our LORD Jesus Christ of Naz'a-reth rise up and walk.

6 Та промовив Петро: „Срібла й золота в мене нема, але що я маю, даю тобі: У Ім'я́ Ісуса Христа Назаряни́на — устань та й ходи!“

7 And he took him by the right hand and lifted him up; and in that very hour his legs and his feet received strength.

7 І, узявши його за прави́цю, він підвів його. І хвилі тієї зміцни́лися но́ги й сугло́бці його!

8 And he, leaping up, stood and walked, and entered with them into the temple, walking and leaping and praising God.

8 І, зірвавшись, він устав та й ходив, і з ними у храм увійшов, ходячи та підскакуючи, і хвалячи Бога!

9 And all the people saw him walking and praising God;

9 Наро́д же ввесь бачив, як ходив він та Бога хвалив.

10 And they recognized that he was the beggar who had sat daily and asked alms at the gate which is called Beautiful; and they were filled with amazement and wonder at what had happened.

10 І пізнали його, що це той, що при Красних воро́тях храму сидів ради милостині. І вони перепо́внились жа́хом та по́дивом із того, що́ сталось йому!

11 And as he was assisted by Simon and John, all the people ran in astonishment towards them to the porch that is called Solomon's.

11 А тому́, що тримався він Петра та Івана, увесь наро́д зачудований збігся до них на той ґанок, який Соломоновим зветься.

12 And when Simon Peter saw it, he said to them, Men of Israel, why are you wondering at this man or why are you looking at us as though by our own power or authority we had made this man to walk?

12 І, побачивши це, промовив Петро до наро́ду: „Мужі ізраїльські! Чого ви дивуєтесь цим, та чого ви на нас позира́єте так, ніби те, що він ходить, ми зробили своєю силою чи благоче́стям?

13 The God of Abraham and of Isaac and of Jacob, the God of our Fathers has glorified his Son Jesus whom you delivered up and denied him in the presence of Pilate when he was determined to let him go.

13 „Бог Авраамів, та Ісаків, та Яковів, Бог наших батьків, Сина Свого прославив“, Ісуса, Якого ви ви́дали, і відцуралися перед Пилатом, як він присудив був пустити Його.

14 But you denied the Holy One and the Righteous and asked a murderer to be given to you;

14 Але ви відцура́лись Святого та Праведного, і домагалися видати вам душогубця.

15 And killed the Prince of Life, whom God has raised from the dead; all of us are his witnesses.

15 Начальника ж життя ви забили, та Його воскресив Бог із мертвих, чого свідками — ми!

16 Faith in his name has healed this man whom you see and know and made him strong; it is the faith in him which has granted this healing before you all.

16 І через віру в Ім'я́ Його вздоро́вило Ім'я́ Його того, кого бачите й знаєте. І віра, що від Нього, прине́сла йому вздоро́влення це перед вами всіма́.

17 But now, my brethren, I know that you did this through ignorance just as your leaders did it.

17 А тепер, браття, знаю, що вчинили ви це з несвідо́мости, як і ваші начальники.

18 But those things, which God before had preached by the mouth of all the prophets, that his Christ should suffer, he has so fulfilled.

18 А Бог учинив так, як Він провіщав був уста́ми Своїх усіх пророків, щоб терпіти Христові.

19 Repent, therefore, and be converted, that your sins may be blotted out when the times of tranquility shall come to you from before the presence of the LORD;

19 Покайтеся ж та наверні́ться, щоб Він змилувався над вашими гріхами,

20 And he shall send to you One who has been prepared for you, even Jesus Christ;

20 щоб часи́ відпочинку прийшли від обличчя Господнього, і щоб послав запові́дженого вам Ісуса Христа,

21 Whom the heaven must receive until all the things which God has spoken by the mouth of his holy prophets, since the world began should be fulfilled.

21 що Його небо мусить прийняти аж до ча́су відно́влення всього, про що провіщав Бог від віку устами всіх святих пророків Своїх!

22 For Moses said, The LORD shall raise up a prophet like me for you from among your brethren; listen to him in all that he shall say to you.

22 Бо Мойсей провіща́в: „Господь Бог вам Пророка піді́йме від ваших братів, як мене; у всім Його слухайтеся, про що тільки Він вам говоритиме!“

23 And it shall come to pass that every soul which will not listen to that prophet, shall be lost from her people.

23 „І станеться, що кожна душа, яка не послухала б того Пророка, зни́щена буде з наро́ду“.

24 Yea, and all the prophets from Samuel and those that follow after, as many as have spoken, and preached have likewise foretold of these days.

24 Так само всі пророки від Самуї́ла й наступних, скільки їх говорило, також провіщали ці дні.

25 You are the children of the prophets, and of the covenant which God made with our fathers, saying to Abraham, By your seed shall all the kindred of the earth be blessed.

25 Сини ви пророків і того заповіту, що Бог вашим батька́м заповів, промовляючи до Авраама: „І в насінні твоїм усі народи землі благосло́влені будуть!“

26 Now it was for you first, God appointed and sent his Son to bless you if you turn and repent from your evils.

26 Воскресивши Свого Слугу, Бог послав Його перше до вас, щоб вас поблагослови́ти, щоб кожен із вас відвернувся від злих своїх учинків!“