ЙовРозділ 5 |
|
1 |
|
2 Бо гнів побиває безглу́здого, а за́здрощі смерть завдаю́ть нерозумному! |
|
3 Я бачив безумного, я́к він розсівся, — та зараз оселя його спорохня́віла. |
|
4 Від спасі́ння далекі сини його, вони без рятунку поча́влені бу́дуть у брамі! |
|
5 Його жни́во голодний поїсть, і з-між те́рну його забере́, — і спра́гнені ось поковта́ють маєток його! |
|
6 Бо нещастя вихо́дить не з по́роху, а горе росте не з землі, — |
|
7 бо люди́на народжується на стражда́ння, як іскри, щоб уго́ру летіти. |
|
8 А я б удава́вся до Бога, і на Бога б поклав свою справу, — |
|
9 Він чинить велике та недосліди́ме, предивне, якому немає числа, |
|
10 бо Він дає дощ на пове́рхню землі, і на поля́ посилає Він воду, |
|
11 щоб поста́вить низьки́х на високе, і зміцни́ти спасі́ння засмучених. |
|
12 Він розві́ює за́думи хитрих, і не виконують плану їх ру́ки, |
|
13 Він мудрих лука́вством їх ло́вить, і рада круті́йська марно́ю стає, — |
|
14 вдень знахо́дять вони темноту́, а в по́лудень ма́цають, мов уночі! |
|
15 І Він від меча урято́вує бідного, а з міцно́ї руки — бідаря́, |
|
16 і стає́ться надія нужде́нному, і замкнула уста́ свої кривда! |
|
17 Тож блаженна люди́на, яку Бог карта́є, і ти не цурайсь Всемогу́тнього кари: |
|
18 Бо Він рану завда́сть — і перев'я́же, Він ламає — й виго́юють руки Його! |
|
19 В шістьох лихах спаса́є тебе, а в сімох не діткне́ тебе зло: |
|
20 Викупля́є тебе Він від смерти за голоду, а в бою́ — з рук меча. |
|
21 Як бич язика́ запанує, сховаєшся ти, і не будеш боятись руїни, як при́йде вона. |
|
22 З насилля та з голоду бу́деш сміятись, а земно́ї звіри́ни не бійся. |
|
23 Бо з камі́нням на полі є в тебе умова, і звір польови́й прими́рився з тобою. |
|
24 І дові́даєшся, що наме́т твій спокійний, і перегля́неш домі́вку свою́, — і не зна́йдеш у ній недоста́тку. |
|
25 І довідаєшся, що числе́нне насіння твоє, а наща́дки твої — як трава на землі! |
|
26 І в дозрілому ві́ці до гробу ти зі́йдеш, як збіжжя доспі́ле ввіхо́дить до клуні за ча́су свого! |
|
27 Отож, досліди́ли ми це — й воно так, послухай цього́, — й зрозумій собі все!“ |
約伯記第5章 |
|
1 爾雖上籲、其誰聽之、成聖者衆、孰可賴之、 |
|
2 愚人忿戾、自取覆亡、頑民嫉妒、因而致死。 |
|
3 惡者根株雖厚、我知其不久必撥、 |
|
4 子孫有難、拯救無從、抱屈公庭、卒無昭雪。 |
|
5 田中所產、飢者攘之、荊棘靡留、室中所有、渴者奪之、貨財盡失。 |
|
6 患害之至、非若平地而生草萊、 |
|
7 鳥有翼以高飛、人有過而召禍、 |
|
8 是以必求上帝而赴訴焉。 |
|
9 上帝所爲、大不可測、異不勝數。 |
|
10 沛甘霖、潤土壤、 |
|
11 卑者升之、憂者恤之、 |
|
12 狡者敗其謀、使事不遂、 |
|
13 譎者巧於計、反害及身、謀愈狡者、敗愈速、 |
|
14 惡者晝遭晦冥、雖在日中、無異昏夜、遍捫不見。 |
|
15 貧者脫之於噬嗑、援之於強暴。 |
|
16 匱乏者不失望、不義者無敢言。 |
|
17 上帝所責者、必蒙福祉、全能之主譴爾躬、爾勿輕視。 |
|
18 先殘缺而後彌縫、先鞭扑而後醫痊、 |
|
19 六災七難、無不援手、不及爾身。 |
|
20 饑時救爾死亡、戰時免爾刀鋸、 |
|
21 得弭衆口之譏評、無懼輿人之虐遇。 |
|
22 臨饑厄而反笑、遇暴獸而不驚。 |
|
23 不噬於獸、不傷於石。 |
|
24 家庭之間、平安可卜、羣畜之數、綜核無差。 |
|
25 且也苗裔繁衍、子孫衆多、如草滋蔓、 |
|
26 爾壽期頤、然後入土、譬諸露積、屆期蓋藏。 |
|
27 我詳察此理、有知其不爽者、尚其聞而惺然焉。 |
ЙовРозділ 5 |
約伯記第5章 |
|
1 |
1 爾雖上籲、其誰聽之、成聖者衆、孰可賴之、 |
|
2 Бо гнів побиває безглу́здого, а за́здрощі смерть завдаю́ть нерозумному! |
2 愚人忿戾、自取覆亡、頑民嫉妒、因而致死。 |
|
3 Я бачив безумного, я́к він розсівся, — та зараз оселя його спорохня́віла. |
3 惡者根株雖厚、我知其不久必撥、 |
|
4 Від спасі́ння далекі сини його, вони без рятунку поча́влені бу́дуть у брамі! |
4 子孫有難、拯救無從、抱屈公庭、卒無昭雪。 |
|
5 Його жни́во голодний поїсть, і з-між те́рну його забере́, — і спра́гнені ось поковта́ють маєток його! |
5 田中所產、飢者攘之、荊棘靡留、室中所有、渴者奪之、貨財盡失。 |
|
6 Бо нещастя вихо́дить не з по́роху, а горе росте не з землі, — |
6 患害之至、非若平地而生草萊、 |
|
7 бо люди́на народжується на стражда́ння, як іскри, щоб уго́ру летіти. |
7 鳥有翼以高飛、人有過而召禍、 |
|
8 А я б удава́вся до Бога, і на Бога б поклав свою справу, — |
8 是以必求上帝而赴訴焉。 |
|
9 Він чинить велике та недосліди́ме, предивне, якому немає числа, |
9 上帝所爲、大不可測、異不勝數。 |
|
10 бо Він дає дощ на пове́рхню землі, і на поля́ посилає Він воду, |
10 沛甘霖、潤土壤、 |
|
11 щоб поста́вить низьки́х на високе, і зміцни́ти спасі́ння засмучених. |
11 卑者升之、憂者恤之、 |
|
12 Він розві́ює за́думи хитрих, і не виконують плану їх ру́ки, |
12 狡者敗其謀、使事不遂、 |
|
13 Він мудрих лука́вством їх ло́вить, і рада круті́йська марно́ю стає, — |
13 譎者巧於計、反害及身、謀愈狡者、敗愈速、 |
|
14 вдень знахо́дять вони темноту́, а в по́лудень ма́цають, мов уночі! |
14 惡者晝遭晦冥、雖在日中、無異昏夜、遍捫不見。 |
|
15 І Він від меча урято́вує бідного, а з міцно́ї руки — бідаря́, |
15 貧者脫之於噬嗑、援之於強暴。 |
|
16 і стає́ться надія нужде́нному, і замкнула уста́ свої кривда! |
16 匱乏者不失望、不義者無敢言。 |
|
17 Тож блаженна люди́на, яку Бог карта́є, і ти не цурайсь Всемогу́тнього кари: |
17 上帝所責者、必蒙福祉、全能之主譴爾躬、爾勿輕視。 |
|
18 Бо Він рану завда́сть — і перев'я́же, Він ламає — й виго́юють руки Його! |
18 先殘缺而後彌縫、先鞭扑而後醫痊、 |
|
19 В шістьох лихах спаса́є тебе, а в сімох не діткне́ тебе зло: |
19 六災七難、無不援手、不及爾身。 |
|
20 Викупля́є тебе Він від смерти за голоду, а в бою́ — з рук меча. |
20 饑時救爾死亡、戰時免爾刀鋸、 |
|
21 Як бич язика́ запанує, сховаєшся ти, і не будеш боятись руїни, як при́йде вона. |
21 得弭衆口之譏評、無懼輿人之虐遇。 |
|
22 З насилля та з голоду бу́деш сміятись, а земно́ї звіри́ни не бійся. |
22 臨饑厄而反笑、遇暴獸而不驚。 |
|
23 Бо з камі́нням на полі є в тебе умова, і звір польови́й прими́рився з тобою. |
23 不噬於獸、不傷於石。 |
|
24 І дові́даєшся, що наме́т твій спокійний, і перегля́неш домі́вку свою́, — і не зна́йдеш у ній недоста́тку. |
24 家庭之間、平安可卜、羣畜之數、綜核無差。 |
|
25 І довідаєшся, що числе́нне насіння твоє, а наща́дки твої — як трава на землі! |
25 且也苗裔繁衍、子孫衆多、如草滋蔓、 |
|
26 І в дозрілому ві́ці до гробу ти зі́йдеш, як збіжжя доспі́ле ввіхо́дить до клуні за ча́су свого! |
26 爾壽期頤、然後入土、譬諸露積、屆期蓋藏。 |
|
27 Отож, досліди́ли ми це — й воно так, послухай цього́, — й зрозумій собі все!“ |
27 我詳察此理、有知其不爽者、尚其聞而惺然焉。 |